Артем Панченко 🇺🇦
Open in Telegram
724
Subscribers
No data24 hours
-27 days
-730 days
Posts Archive
Найсмішніше, що такі тренери і менеджери-дебіли, дивляться на Майамі, і думають, що якщо вони можуть брати ноунеймів, то і нам під силу набрати мішок лівих вільних агентів, і хтось з них має вистрілити
Реальність в тому, що всі ноунейми Майамі грають роками в системі клубу, перш ніж вийти на якісь хвилини в плей-оф, тренуючись при цьому всі ці місяці саме під ці роли.
Це звичайно можна ігнорувати, як і те, що звичайного хендоффа для цього недостатньо. Хіт в цьому сезоні наприклад, грав десь 5.5 хендофів за гру. Лідер Ліги Сакраменто - 11,5, але навіщо дивитись за ними і за Денвером, який за аналогічними принципами стільки вже років дрочить один і той же кістяк?
Для їх успіхів немає єдиного рецепту, ні рольовики, ні хендофи, не Йокіч, і не Батлер
Рід-енд-ріакт офенс будується виключно завдячуючи тренуванню десятків елементів з різного типу нападів, для того, щоб в потрібний момент натреновані під необхідний adjustment гравці могли це виконати, і належним чином відкритись, а далі вже відповідний гравець їх знайшов.
Можна навіть не дивитись на Майамі, достатньо подивитись на дуже посередній Даллас: Кайрі забив другий мʼяч з гри ближче до кінця третьої чверті, Лука зіграв один з найгірших матчів, але купка бомжів без особливих проблем тримала їх в грі, хоча логіка дебілів з Лейкерс та Фінікса говорить про те, що цю гру Даллас мав програти 20 очок, а він надвпевнено тримав двозначну перевагу півгодини.
З 15 найрезультативніших гравців плей-оф тільки половина веде в серії. В топ-5 тільки один. Денвер не реалізовує навіть 28% триочкових, але не просто свіпає Лейкерс, а і кожному матчі виповзає з двозначного відставання без дальніх кидків
Мабуть просто в церкву сходили перед каждою ігрою
Найсимволічнішим у першому раунді є доля хєроів чемпіонства в баблі: нєвєроятного менеджера Пєлінкі та тренера-чемпіона Вогеля, які в принципі підсумовують загальні зміни в грі, що відбулися за останні кілька років, і свій власний жахливий рівень
Тіпи реально досі живуть десь у 19 році, коли кілька сильних гравців в складі могли тобі щось вирішити, банально ігноруючи те, як виглядає ліга і як вона пиздить віником такі команди
Бостон мав бути чемпіоном за складом останні три роки - його гвалтували або рольові суперника, або просто розумний мінімум командної гри від ГС, який не мав би і раунд пройти в нормальних умовах, що далі і довели наступні сезони
Команди, які мають найкращі звʼязки гравців в цьому сезоні за статусом:
Лейкерс - плей-ін
Фінікс - плей-ін ще за тиждень до кінця регулярки
Даллас - плей-ін майже весь сезон
Мілвокі - рівень плей-іну на заході
Кліпперс - лише один відрізок відділив від плей-іну
Індивідуальна якість гравців могла перевісити багато чого ще 5 років тому, коли всі зрозуміли, що треба кидати з усіх позицій, але ще не мали відповідних ресурсів. Сьогодні ти або можеш це робити, або маєш бути прям геніальним роллером, щоб грати.
Це доволі вбивче комбо, що дає можливість будувати відповідну командну гру, завдяки якій навіть найбільше гівно ліги грає в атаці за цифрами на рівні ГСВ Дюрента
Але головне - зірки більше нічого не вирішують.
Вони є лише останнім фактором сили, коли всі вміють грати і вони вже мають переграти індивідуально свого візаві, або вже виходити на рівень 45+ очок щоб насправді пересилити зовнішні фактори, що в карʼєрі в принципі дуже рідко відбувається
Best statistical achievement
Jordan Poole clutch NET rating -39.3
33 gms
85.3 offrtg
124.6 defrtg
8-25 record
Shooting splits:
25% FG / 21.1 % 3FG / 90% FT
ZOV Awards
MVP:
1. Poole 2. Jontay Porter. 3. Morant
DPOY:
1. Poole 2. Trae Young 3. Lillard
COTY:
1. Snyder 2. Williams 3. Rivers
MiPOY:
1. Klay Thompson
2. Lavine
3. Harden
Clutch Player:
1. Poole
2. Klay Thompson
3. Siakam
ROY
1. Howard
2. Bufkin
3. Henderson
All-NBA
1st
Wiseman
Simmons
Klay Thompson
Poole
Trae Young
2nd
Lopez
Collins
Giddey
Lavine
Harden
3rd
Grant Williams
Huerter
Dinwiddie
Fultz
Lillard
MVP:
1. SGA 2. Jokic. 3. Doncic
DPOY:
1. Gobert 2. Wemby 3. Caruso
COTY:
1. Daigneault 2. Finch 3. Mosley
MiPOY:
1. Brunson
2. Maxey
3. Haliburton
Clutch Player:
1. Curry
2. DeRozan
3. Irving
ROY
1. Wemby
2. Holmgrem
3. Miller
All-NBA
1st
Jokic
Giannis
Doncic
SGA
Brunson
2nd
Durant
Tatum
James
Edwards
Booker
3rd
Davis
Leonard
Brown
Curry
Haliburton
NBA All-Defensive teams:
1st
Gobert
Wemby
Adebayo
Jones
Caruso
2nd
Davis
White
Brooks
KCP
Suggs
До того, як зʼявився YouTube як майданчик, подібна маніпуляція цифрами відбувалась через репрезентацію ТБ-рейтингів.
Там логіка проста: певна кількість домогосподарств за регіональними і віковими характеристиками, ставили вдома приймачі, а показники декількох тисяч пристроїв масштабувались потім на мільйони людей.
Таким чином виходило, що у нас то 5, то 7 мільйонів вболівальників спорту, при цьому жодного обʼєктивного доказу цьому не існувало:
- стадіони порожні, або напівпорожні
- фан-шопи відсутні, або працюють для галочки
- активність на сайтах та в соціальних мережах була високою на топових подіях, але вона точно не метчилась, а тиждень до тижня - ні про що
- тогочасний монополіст ринку футбольних прав, що намагався бути присутнім всюди, був в великому мінусі
- ринок клієнтів саме спортивних букмекерів був надзвичайно обмеженим, а за таких показників «бази вболівальників» це мало бути проблемою рівня сьогоднішньої дискусії про слоти
- Обсяг трафіку інтернет-ЗМІ і їх доходи від реклами дозволяли ледь-ледь триматись, а не то, щоби розвиватись, і існувати виключно завдяки доходам від букмекерів, яким хоч якось потрібно було збільшити власну кормову базу
І тд. Я можу навести десятки таких показників.
Коли ми почали робити реальний ресьорч, і змогли зібрати реальний обсяг ринку, ці цифри відрізнялися просто неспівставно і кратно, тому будь-які заяви про нас, як про спортивну націю - це як передвиборча програма, що наш кандидат за все хороше і проти всього поганого 😶
Повернемось до рубрики, яка всім сподобалась: «як у нас дивляться футбол?»
Однією з найвеселіших речей, яка стосується роботи з показниками трансляцій, є спроба порівняння перегляду, який враховує YouTube з тим, що насправді є переглядом.
Візьмемо будь-який клуб, що транслюється на YouTube. Там він заявляє або вважає, що в нього якісь сотні тисяч глядачів, опираючись на показник переглядів. Проте, переглядом на YouTube насправді є будь-який клік тривалістю більше двох секунд. Тобто, тобі воно випало автоматом після завершення минулого відео, і ти не скіпнув – це перегляд, у вигляді звичайної рекомендації згідно з твоєю історією, наприклад через функцію автоплею.
Зрозуміло, що на інших сервісах цей показник називається по-іншому - «хітами» (hits), і не може бути репрезентативним.
Саме тому ви бачите, як «дивиться онлайн» на YouTube 10 тисяч, а показник переглядів після закінчення трансляції 100+. Скільки насправді дивилось людей, я думаю ви зрозумієте без мене, і ця цифра набагато ближча до показників пікового онлайну.
Репрезентативними для YouTube, або будь-якої іншої платформи, є три показники: кількість людей, що дивились 5 і більше хвилин (продукт зацікавив), кількість одночасних підключень (демонструє інтерес аудиторії), загальна кількість девайсів, що дивились продукт – фактично охоплення.
Тому, коли будь-який клуб декларує, що його дивляться квадрильйони глядачів на YouTube, він в доказ своїх слів, має демонструвати просту викладку з власних трансляцій:
- Одночасний пік
- Кількість переглядів тривалістю 5 хвилин і більше
- Середня тривалість перегляду
Чому вони не демонструються?
Тому що цифри не просто відрізняються, а відрізняються кратно.
Я вам дам дуже простий приклад: матч Україна – Італія. Матч року, лобова гра за вихід на Євро, головна спортивна подія за переглядами, яка змогла при однакових умовах зібрати більше бою Усика.
19:45 (це дані по UTC, тому додайте +2) – це стартовий свисток. Перший пік одночасних переглядів – 35 хвилина матчу, коли люди нарешті дійшли
Скажіть, будь ласка, навіщо їм щось потрібно за годину до гри?
Це не говорить про те, що студії на матчах збірної України не потрібні, це як раз ті разові події, де все ще працює фактор очікування.
Це лише демонструє, як поводить себе вболівальник тобто клієнт навіть на найтоповіших подіях, ми не говоримо зараз про рядові матчі українських або іноземних команд.
Через традицію перегляду футболу, люди не звикли навіть на стартовий свисток приходити і вмикати футбол.
Тому, коли ви бачите, що студії на ютубі мають по 20 тисяч переглядів (а це не унікальні глядачі, це 20 тисяч кліків на дві секунди і більше, медіасервіси це не рахують як статистику, бо це вважається фактично перемиканням каналу, і там міряється тільки 5 хвилин+ та максимальний одночасний онлайн, те ж саме стосується показників футболу на ютубі) – це не залежить від кількості вкладених сюди грошей, творчих можливостей команди або фейлів якихось конкретних персон, у нас просто так споживають конкретно цей продукт.
Тому будь-яка побудова спортивного продукту навколо студії в Україні – це абсурд.
На графіку ви бачите виїмку після перерви – це і є єдина реальна цінність студії. Якщо студія є – менша кількість людей в перерві перемикається на ютуб, інший матч і тд або залишає трансляцію з природніх причин через конкуренцію контенту на SmartTV, що займає нішу в 70-73% пристроїв для перегляду платного футболу в Україні, і вам потрібно на другий тайм повертати менше глядачів ніж тоді, коли студії немає.
І так це працює не на парі матчів, а на виборці в 3000 спортивних подій на рік, які ми видаємо тільки по власних правах.
Вітаю в реальному світі.
Коли я в 2024-ому році продовжую щось чути про важливість футбольних студій в Україні, мені відверто важко стримати сміх.
Звичайно, має місце мавпування, як кивок в сторону Європи, в першу чергу Британії, і це вже відразу фатальний вистріл в голову.
В Британії, та і в багатьох країнах, де створена спортивна інфраструктура, похід на стадіон є святом, і люди приходять на івент за годину до, тому що там є що робити: є бари, де можна бухнути, фаншопи для туристів, різні ігрові, велика кількість атракціонів і тд, щоб пересічна людина знала чим себе зайняти, і провести цей час в повному комфорті, і головне – залишити додаткові гроші клубу, в той час як фанатські трибуни вже співають, підтримують гравців на розминці і тд.
Чим новіше стадіон, тим більше цих можливостей, «Челсі», наприклад, зараз розглядає переїзд кудись на 6 (!) років, щоб створити всю відповідну інфраструктуру як на американських стадіонах на новому стадіоні на місці «Стемфорд Брідж».
Я вам прикріплюю скріншот: це склад команд-учасниць УПЛ сезону 21-22.
Вкажіть в коментарях у якої кількості команд на стадіоні просто був дах?
Наші люди традиційно, навіть в найкращі часи, приходили на стадіон в останню хвилину і доповзали ще 15 хвилин, і прийти на своє місце за рахунку 1-0 було абсолютною нормою.
Причина не в тому, що «поганий нарід», а в тому, що десятки років похід на футбол в Україні ні в якому разі не можна було назвати інтертейнментом, і тому він повністю програв конкуренцію кафешкам, кінотеатрам і тд в великих містах.
Навіть коли почали будуватись нові стадіони, жоден клуб, як лідер так і аутсайдер, не знав, як використовувати цей час перед матчем, щоб змінити цю історію.
Тому британський або європейський глядач, який сьогодні не має змоги потрапити на стадіон, десятиріччями звик бути налаштованим на поєдинок за годину до, і для нього створюють студії, великі програми і тд, тому що він вже в матчі.
В Україні – це просто кардинально інша історія.
Коли до нас в офіс ще до початку повномасштабного вторгнення сраної рашки приїздили працівники УЄФА, і ми демонстрували їм динаміку перегляду футбольного матчу в Україні, вони були нажахані тим, що на матч навіть нашої команди з умовною «Барселоною» або «Реалом» глядач збирається на 30 хвилину, а якщо «Ман Сіті» веде 2:0 на 78 хвилині, то люди не дивляться матч «Сіті» до кінця, а вмикають щось паралельне, де є нічия або інтрига.
Хоча вся програма матчу УЄФА, реклама, виходи плашок партнерів на таймері на умовній 75 хвилині і тд, налаштована на те, що люди будуть дивитись дві с половиною години цей івент, тому що ми по різному споживаємо контент.
І якщо ви створюєте продукт, не знаючи власного клієнта…
Враховуючи зовнішній вигляд, мобільність і комітмент Зайона, поки важко уявити, кого в сезоні звільнять раніше, ніж Віллі Гріна
