HORROR BUT MAKE IT SEXY
Open in Telegram
Сумнівна естетика, релігійні травми, клоуни та фільми жахів. Питання, пропозиції, співпраця, реклама, замовлення, криваві меси - @anazdaziia
Show more1 953
Subscribers
No data24 hours
-67 days
-1730 days
Posts Archive
+9Вітаю вас усіх з Днем Народження Віллема Дефо. Сьогодні легенді виповнилось 70 років 🖤🤍🩶❤️
+8Чужий 3 авторсьва Ґібсона та Крістмас це пластир на ранку, какао та цьомик у лобик після третього фільму про чужих.
У коміксі кращий і в сотні разів цікавіший візуал. Навіть якщо порівнювати такі різні медіа, як фільм та комікс, можна з легкістю відчути, як динамічні кольорові 2d сцени виграють проти сіро-жовтого кіна, де більшість хронометражу персонажі ходять і говорять, а потім сидять і говорять.
Особисто для мене сюжет також значно приємніший, ніж у фільму, хоч і має пару тих же пройобів. Дизайни слейові, стиль дуже доречний для чужих, які вийшли з глибинних роздумів про творення життя, назад в цікавий і видовищний космічний горор.
Окремо відзначу, ЯК СИЛЬНО мені сподобалось доповнення вкінці зі скетчами, концептами та обкладинками, обожнюю такі штучки. Верстка прекрасна, якість феноменальна і це мені видавництво навіть не платить за рекламу.
Коли мені нема чого робити (а часто і тоді, коли роботи вистачає), я просто беру її з полиці і гортаю. Бо роботи Гігера для мене завжди були до певної міри гіпнотичними, тривожними і заспокійливими водночас.
Коли життя сповнене буденними, банальними подіями і проблемами, ці роботи виганяють їх на задній план, наповнюючи тебе натомість почуттями простими, але неймовірно сильними і через це захопливими. Хіть, страх, голод, бажання до життя і продовження роду. Примітивні і працюючі, як велетенський гострий камінь прив'язаний до палки, яка опускається на череп чужинця. Але при дієвості каменя, вони з точністю й гостротою хірургічного скальпеля. Це поєднання сили і точності його робіт назавжди зробило з Гігера мого кумира. І ця книга не те щоб стала моєю біблію, бо у мене є біблія, але наблизилась до неї достатньо, щоб стояти на одній полиці.
+8HR GIGER
Настільна книга для митців, авторів жахів і збоченців зі смаком, авторства Ганса Хольтцварта, доповнена текстом від Андреа Хірш.
Книга складається з трьох великих розділів:
І. Mythologies for the Future;
ІІ. Horror and Beauty;
ІІІ. Restless Classic;
Кожен розділ розповідає про періоди творчості Гігера, його пошуки, методи, ідеї та спостереження за життям і самим собою, котрі до них спонукали.
Книга написана англійською, французькою та німецькою.
Усі смерті в фільмі (а їх ооооой багато) змушували в кінотеатрі розвертатись до сусідки з промовистим виразом обличчя "ти це бачила?" і тихенько гиготіти давлячись колою без цукру.
Неочікувано якісна акторська гра. Неочікувано, бо мої мої очікування від Тео Джеймса були десь під плінтусом, в пилюці та шматках відгризених нігтів. З іншого боку - Крістіан Конвері гарно грає цілком очікувано, бо на екрани він потрапив десь ще з пологового будинку і з тих пір загалом тримає рівень. Неочікуваний Елайджа Вуд завжди робить фільм краще, люблю коли він грає маленьких таких фріків смішних з незрозумілим моральним компасом.
Взагалі, якби мені давали по монетці, за кожен фільм жахів цього року, в якому один актор грає "близнюків" з яких виживе лише один, то в мене було б дві монетки. Що не багато, але дивно, що це сталось двічі.
Щодо сюжету, він є, він досить логічний та прямолінійний, цікавий через наскрізну роботу з двома таймлайнами, не надто дірявий та достатньо придуркуватий для загальної атмосфери кіна.
Операторська робота та й візуал загалом приємний для ока і не нудний. Тут я і моя від'ємна пам'ять на імена зробила прикол. Увесь перегляд я дивилась на екран і думала: "Хммм, освітлення в багатьох сценах так схоже на "Довгонога". Але ж "Довгоног" був таким нудним і претензійним, а це таке веселе і тупе. Це не можу бути один режисер." Це був один режисер.
Бажаю пану Розгулу Перкінсу нарешті визначитись, за що я його буду любити чи ненавидіти. Сподіваюсь третя його робота буде компіляцією усього, чого він навчився і "Довгонога Мавпа" вийде розйобом.
Трохи вступного слова. Одна з причин, чому я люблю старі фільми жахів - абсурдна та неочікувана жорстокість, яка подається, як один великий жарт над долею та людським життям. Запихування людей в дробилки для дров, поливання токсичними відходами і перетворення в елегантні торшери для ламп. Усе це, але під веселу музику, з дурацькими ефектами та акторами, які вимазані в кров насолоджуються часом проведеним на майданчику. Кров, хаос і сміхуйочки. Ось те, зам я приходжу до цих фільмів.
Лише уявіть собі щиру, всеохопну радість, коли нові релізи дарують мені той же набір емоцій, що й веселі стрічки з 70-90х? І "Мавпа", вона саме така. Єдина поправка, я заберу назад слова про дурацькі ефекти, бо в фільмі і метри кишок, і фонтани крові виглядають цілком собі якісно та апетитно.
"Мавпа"
Рік виходу: 2025
Режисер та сценарист: Оз Перкінс
У головних ролях: Тео Джеймс, Тетяна Маслані, Елайджа Вуд, Крістіан Конвері і Сара Леві.
Першоджерело: "Мавпа" Стівена Кінга (1980)
Вже скоро ми повернемось до айсберга і пройдемо усіма пропущеними новинками, які вже зараз пророкують новий світанок для горору....
але...
почнемо ми...
з...
мавпи....
