плоди поглинутого

моя укохана камера, яку я вважала несправною цілий рік виявилася справною!! вона так гарно відображала мій світогляд, я буду знову ходити й цикати

i watch old films to experience the life i have never lived

Conte d'été історія липнева, і вона сама це підкреслює, проте, як на мене, ідеальні для неї дні

я думаю ця уважність до світу свідчить про те, що я скучила за собою. я шукаю в світі віддзеркалення того, чим я є і чим не є. я шукаю в світі себе у мене давно не було усамітнення в усамітненні я проживаю себе наповну інколи аж понадто

О боже, співзалежність існує, і зараз я на собі це відчула, проводячи паралель й порівнявши себе до стосунків рік тому і зараз. Помилка, яку можна допустити - пожертвувати себе любові, віддатися Одному, забути про себе наодинці, врахувати усамітнений час за непотрібство - ізолюватися від світу, який віддзеркалює й нагадує багатство світогляду, обмежуючи контакти, нові знайомства, друзів, однодумців, а все тому, що надав перевагу тільки одному Іншому. Чи такого я собі бажала? Я так не хочу, я хочу в люди й до людей, тим паче своїх, а якою акуратною й прихованою я стала... Я хочу проживати наповну себе і своє життя, пізнавати його, ще таке свіженьке й молоде, а для цього треба відокремлюватися. Я розчинилася у іншому, мене стало на половину менше. Потреба: подорожі. Взяти фотоапарат, комфортний одяг, назбирати грошенят, вмістити все в рюкзак. В кого гостювати - є, усі як насінини розкидані по світу. І кого приймати в гості - теж є, тож діло лише в плануванні. Трохи світу повидіти і нагадати, що він не такий вже й обмежений, як я собі надумала, і не зводиться він до одного Іншого. І наповнитися і відновити пульсацію життя

не вдалося заснути, згадую-планую-фіксую, аби відчути, що життя відбувається і досить наповнено: не повз мене, а в центрі мене

проживаю