Медіамейкер

​​Як медіа в регіонах борються із кризою кадрів 💎 💬 Через потребу боротися з дезінформацією та більший запит на новини у звʼязку з війною, регіональні редакції намагаються розширювати штат. Однак часто фахівців на місцях бракує, або вони хочуть працювати в національних медіа на більш конкурентних умовах.  Проблема з відсутністю кадрів посилилася після повномасштабного вторгнення. Багато спеціалістів виїхали за кордон або мобілізувалися до лав Збройних сил України. Як регіональні медіа шукають працівників і намагаються втримати тих, що є, дізналися в «Першого Криворізького», «Трибун» і «Район.in.ua» 👇🏻

Новий речник МЗС, зменшення авдиторії телемарафону та вихід Kaspersky зі США: більше новин медіасвіту за останню добу:  🆕 Головне управління Нацполіції в Києві не знайшло підстав для відкриття кримінального провадження щодо «темників» в «Укрінформі». Таку відповідь на своє звернення отримав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Про деталі цієї ситуації ми писали тут. | «Українська правда»  🆕 Минулого тижня сумарна частка авдиторії каналів телемарафону скоротилася на 11 % до рівня 4,4 % за комерційною аудиторією 18–54 роки у містах із населенням понад 50 000 жителів. Такі дані панелі Nielsen надала Starlight Media. Загалом вона займає перше місце за часткою авдиторії серед українських медіагруп, далі канали 1+1 media та Inter Media Group. | «Детектор медіа»   🆕 З липня речником МЗС України є Георгій Тихий. Він працював редактором і репортером на програмах Савіка Шустера, продюсером першого телеканалу Німеччини ARD в Україні, власкором «Укрінформу», для якого заснував корпункт у Нью-Йорку. З 2019 року працює в державних комунікаціях, зокрема донедавна був радником міністра Дмитра Кулеби. | Георгій Тихий у Facebook 🆕 Російська кіберфірма Kaspersky згортає свою діяльність у США і звільнить місцевих співробітників з 20 липня. Це спричинила урядова заборона продавати продукти компанії в країні. | CNN 🆕 Міністерство внутрішніх справ Німеччини заборонило праворадикальне видання Compact, назвавши його «головним рупором правоекстремістів», який поширює ненависть до євреїв та іноземців. У чотирьох федеральних землях проводять обшуки в офісах видання та будинках його акціонерів і керівників. | Reuters

📰 Чому найстаріша щоденна газета Wiener Zeitung припинила друк і стала slow media? Wiener Zeitung є культурним надбанням Австрії та найстарішою щоденною газетою у світі, яку заснували 1703 року. Проте згодом друкована версія стала непотрібною — всі рішення влада публікує в інтернеті. Газета вирішила стати slow media й орієнтуватися на молоду авдиторію. А ще робити подкасти, розсилки та вести соцмережі. І їм це досить непогано вдається. Розповідаємо історію Wiener Zeitung та основні принципи, якими керувалася редакція під час змін.

🏦74 % світових фондів збільшили фінансування журналістики за останні пʼять років  Про це свідчить дослідження Dot Connector, зроблене на замовлення Media Impact Funders. 25 найбільших меценатів виділили понад $1 млрд на журналістику у 2018–2022 роках. Найбільше коштів отримали північноамериканські реципієнти. Фонди мають різні мотиви для підтримки журналістики. Найбільше із них зацікавлені у висвітленні перевірених новин та інформації (70 % респондентів), далі йдуть протидія поширенню неправдивої інформації (68 %), захист журналістики як важливого інституту (66 %), водночас донори найменше фінансують ігри й інтерактивні медіа (9 %). Як меценати оцінюють власні стратегії фінансування журналістики та які ключові пріоритети донорів під час відбору медіа — відповідь у матеріалі. 

💬Які бувають інтерв’ю та чим вони відрізняються? Під час підготовки до інтерв’ю багато залежить від того, де воно буде виходити та які у нього цілі. Від них залежатимуть запитання до респондента. Наприклад:  🔹Подієве — це інтерв’ю, яке записують із фахівцем, уповноваженою особою або свідком події після того, як щось сталося. У ньому журналіст намагається з’ясувати факти, які знає ця людина, а також описати та проаналізувати подію. На відміну від коментаря, тему обговорення розкривають ширше для глибокого розуміння певної проблеми: більше розпитують про контекст події, причини та наслідки. Це можна і не подавати як окремий текст, а зробити частиною іншого — наприклад репортажу. 🔹Портретне — це інтерв’ю, яке має розкрити особистість співрозмовника, показати його думки, досвід і переживання. 🔹Критичне — це інтерв’ю із критичними запитаннями. Його мета — показати справжні мотиви співрозмовника, якого в чомусь підозрюють, отримати відповіді щодо проблеми, яку довго замовчують, встановити факти якоїсь події тощо. А більше про те, як підготуватися до будь-якого інтерв’ю, як складати запитання та які найпоширеніші помилки допускають журналісти — ми розповідали тут. 

🤳🏻 Громадянська мережа «ОПОРА» дослідила, настільки змінилося медіаспоживання українців на третьому році повномасштабної війни  📱Соцмережі досі утримують першу позицію як джерело новин — їх використовують 73,4 % українців. Водночас, порівнюючи з 2023 роком, їхня популярність знизилася на 4,5 %. На другому місці — інтернет без урахування соцмереж із майже 60 %.  📺Відчутно втратило авдиторію телебачення — звідти дізнаються новини 42,7 %, що на 20 % менше, ніж 2023 року.   📻 Радіо (22 %) та друковані медіа (майже 12 %) теж обирають дещо рідше. Популярність радіо знизилася на 11,7 %, а друкованих видань — майже на 6 % проти 2023 року. Результати свіжого дослідження щодо медіазвичок українців, дивіться тут. 

#можливості #навчання ✍🏻 Поглиблений курс для медіа та громадського сектору «Оцінка ризиків» від 2402 Foundation  Організатори розберуть чинну програму оцінювання ризиків у межах HEFAT та HEAT-тренінгів 2402 Foundation включно із технологічними компонентами та VR програми з побудови ментальних моделей.  Для фрилансерів, співробітників українських ГО та медіа участь безплатна.

📲 Хто ще не знає, як захистити свій мобільний пристрій?  Лабораторія цифрової безпеки допоможе вам це зробити на воркшопі в Києві 22 липня або під час онлайн-трансляції. Як потрапити?  ➡️ Актуальні #можливості й #навчання за тегами.

​​🤝 Усе більше медіа намагаються залучати ресурси від читачів через формування спільноти В «Українській правді» запуск свого клубу вважають підвищенням рівня довіри між редакцією та читачами. Запит авдиторії на момент його створення був доволі чітким: люди хочуть бути почутими. Редакція вирішила створити спільноту, щоби слухати читачів не лише в коментарях на Facebook і використати бажання долучатися до внутрішньоредакційної роботи.  «У нас є закріплений за групою чат, де є й кілька наших авторів і головна редакторка. Члени клубу там листуються, іноді влаштовують голосування. Ми завжди просимо озвучити нові теми, чи запити на інтервʼю з різними людьми, ставити свої запитання до них. Іноді учасники клубу тегають авторів, і вони теж включаються в обговорення, — пояснює менеджерка клубу Ольга Гуцол. — Крім того, ми обговорюємо озвучені теми на планірках. Якщо тема підходить редакції, автори беруть на себе матеріал, а я потім ділюся результатами в чаті». Відкритий контент, спільний чат і доступ до редакторки й авторів — не всі переваги участі у клубі. Також медіа пропонує мерч за щорічну підписку, запрошує членів клубу на заходи та знімання YouTube-проєктів.  Читайте в нашій розмові з Ольгою Гуцол, чому УП обрала саме формат клубу, а не пейволу, які ще «плюшки» пропонують його учасникам, хто з редакції задіяний у розвитку клубу та яким чином журналісти заохочують читачів долучатися.  

Переговори The Alphabet на $23 млрд і петиція щодо заборони TikTok у Латвії: дайджест медіановин за 15 липня   💬 Розслідування «Суспільного» про русифікацію окупованих Росією українських територій, над яким редакція розслідувань працювала разом із European Broadcasting Union та журналістами-розслідувачами з кількох європейських країн, увійшло до фіналістів конкурсу «Майбутнє медіа» у номінації «Диджитал-сторітелінг». Розслідування змагалося за перемогу з матеріалами від The Times, Financial Times, The National і Sky News. |  Алла Садовник/Facebook   💬 На порталі громадських ініціатив Manabalss.lv збирають підписи щодо заборони TikTok на території Латвії. Представник ініціативи Артур Бабушкін закликав заблокувати доступ до платформи, оскільки, на його думку, її дуже часто використовують для просування російських наративів, розпалювання ненависті та поділу суспільства. За його словами, заблокувавши TikTok, можна перекрити важливий канал маніпуляції. | Delfi   💬 Басманний суд Москви виніс заочний вирок американському журналісту Маші Гессен за статтею про так звані фейки про армію. Гессен засудили до восьми років позбавлення волі. Щодо порушення кримінальної справи стало відомо восени 2023 року, приводом для неї стало інтерв'ю Гессен Юрію Дудю, в якому йшлося про масові вбивства під час окупації української Бучі російськими військовими. Їм (Гессен — небінарна особа) також заборонили на чотири роки адмініструвати онлайн-ресурси. | «Радио Свобода»   💬 Компанія Yandex NV, зареєстрована в Нідерландах, завершила операцію з продажу свого російського бізнесу, який приносив більшу частину її доходів. Її оцінили в $5,4 млрд. Після схвалення акціонерів компанію перейменують у Nebius Group і зосередять на розвитку власних проєктів. Засновник Yandex NV Аркадій Волож, який 2022 року подав у відставку після того, як ЄС наклав на нього санкції, повертається в компанію після її продажу та скасування санкцій | Bloomberg   💬 Материнська компанія Google — The Alphabet веде переговори щодо купівлі стартапу з кібербезпеки Wiz приблизно за $23 млрд. Ця угода стане найбільшим придбанням технологічного гіганта за всю історію його існування. Wiz, заснована в Ізраїлі зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, надає хмарні рішення для кібербезпеки для виявлення загроз у режимі реального часу та реагування на них за допомогою ШІ. | Reuters  💬 У бета-версії месенджера WhatsApp для Android виявили дві нові функції — вбудований перекладач і транскрибування голосових повідомлень. Користувачам необхідно завантажити спеціальні мовні пакети для запуску функції. Спершу вони доступні лише для кількох мов, проте поступово її розширюватимуть. | «Детектор медіа»