Общество про русинськый розвуй (SRE)

Тварь декомунізації ...Кідь проаналізовати ситуацію, стає ясно, же українська власть проводит не лем «дерусифікацію», а за єдным разом старат ся проводити и дерусинізацію и українізацію. За час «дерусифікації» кандидатуры місных русинськых діятілюв іґноруют ся, а много улиць дустали назвы українськых шовініштув и русинофобув. Из єдного бока Київ проводит декомунізацію, айбо из другого – не хоче, жебы многі населені пункты вернули свої правдиві, історичні назвы. Читайте дале

Хосен ґлобалізації Ґлобалізація – тяжкоє и часто протиречивоє явліня. Хоть она має свої позитивні бокы, но май несе неґативный уплыв на малі народы. Кідь говорити за ґлобалізацію, из єдного бока, тото наша велика хыба. Айбо сесе не значит, што мы не годні хосновати єї блага. Про русинськоє общество хоснованя інстурментув и ресурсув ґлобалізації може стати стратеґічным способом усокоченя и продвиганя свої самобытности, хоть сама ґлобалізація фактично иде до свого упадка. Ключ ся заключат у розуміньови того, як ефективно реалізовати сесі інструменты. Читайте дале

Пудкарпатська автономія тай вопрос меншин Адде сьме потовмачили спіч медживоєнного націоналішты Штефана Фенцика д мадярському парламентови 1941. рока. Публикуєме го задарь про тых, кому інтересно його прочитаня позад його важности про розуміня політичного клімата той епохы й політичного наратива, котрый пудпоров єден из майзнамых політикув того періода. Читайте дале

інтвервю Какера Тарлсона з Полійом Туманишинцьом по-нашому. https://www.youtube.com/watch?v=lGzhdwZxN90

🫴Што почитати: 5 ліпшых книг выдавательства ОРР ид 2024 рокови Читати дале #література

Експозе: Пoдкарпатська Русь https://rusynstore.com/expose-podkarpatska-rus Наконець, зо вторка 6. авґуста, політичноє експозе русина-американця, даколишнього ґубернатора Пудкарпатськой Руси, буде приступно по-русинськы (кирилиця місто первотной латинкы) ай по-анґліцькы. У сюй монументалнуй роботі, што ся ныні скоро гет забыла, Жаткович подробно пописує інтеґрацію Русинії з Чехословакійов и обіцянкы, котрі правительство у Празі не додержало. У сюй роботі пописані проблемы, котрі пак у выслідкови будут мати місто всю медживоєнну епоху. Робота не лем указує сесе вшитко, ай щи й ілуструє епоху, кой у нас были многым май читаві амбіції. Жаткович и многі йому подобні ся бороли за автономію й суверенітет русинського народа. Тото быв час, кой исьме хотіли повну контролу над нашыма уднушньыма ділами, языком, школованьом, реліґіозным животом а уднушньов політиков. Айбо у послідньых словах текста они май желали «fair play».

«Пораз ліпше ся бороти й програти, ги ся докус не бороти». - Джордж Оруелл

🧶Мыслителі руснакам - Артур Шопенгауер Читати дале

Хыбы русинськой літературы Хоть писателюв, кідь поруняти, на даный час замітно побулшало, тото не значит, же якость літературы тоже ся поліпшила. Айно, сут у нас еталоны літературы, чию творьбу читати не ганьба, айбо напрям жанрув у теперішньых писателюв доста ограниченый. 90% русинськой літературы тото поезія. Поезія у нашых поетув на усяку тематику. Меджи нив мож найти исто ґеніальні верші. Айбо сут и хыбы. Дуже много свойых вершув поеты присвячувут ґастрономічнуй темі. Далше йдут сята тай сохташ ай иншоє. Читава хыба, же много поетув так ся бют у груди, які они русины, што даколи доходит до абсурда. Много из такой творьбы похожоє на сесе: Я русин, сижу за русинськым столом и їм русинську солонину. Хыбит нам філософська, громадська и другі тематикы, котрі часто обходят боком. Читайте дале

Сякі у нас “лідеры” - Реакція єдного з нашых даколишньых колумніштув ОРР на нашоє недавньоє інтервю з Миколов Бобинцьом. Зачати хочу из того, ож вопросы редакції были містами доста острыми тай провокатівными, што бы ся направду и чекало выд інтервю сякого формата. Бо Микола Бобинець занимат дуже важну посаду про русинськоє кываня, а значит и нарокы на нього сут дуже высокі, та хотїли бы сьме обы вӯн тому зодповідав. Дале бых хотїв покрітіковати конкретні удповідї, тверджіня самого Миколы. Читайте дале

Єдиный приклад, котрый вам треба, жебы доказати неваловшность арґумента, же вшитко, што нам треба — тото "права" и културні інштитуты — тото Панонські Руснакы. Они мавут ушитко тото, за што наш реґіон годен хыба лем мріяти. Языковый стандарт, котрый є єдным из офіційных языкув Войводины и хоснує ся онь з 1920. года; они не зажили Декады Мовчаня; многочислені орґанізації, котрі фінансує держава, айбо… їх лідеры рувно такі старі й некомпетентні таги й усяде инде; росте проблема українофілув; култура, котра, в цілум, не интересує молоджаву; численость населіня паде. Челядь помалы "камініє". Слобода выражати свою културу тай ідентичность ≠ выживаня й процвітаня.

Раді сьме анонсовати выпуск русинського товмаченя ориґіналного репорта Едмунда Еґана за страшні условія живота русинув у епоху Австро-Мадярщины. Приступно на http://rusynstore.com.

Звідаєме інтеліґенцію — Юрій Шипович У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Пойте ся дузнаєме! Зазвідайме в них тото, што нико окрем нас не зазвідат. Нашоє другоє інтервю — закладатель Русинського културолоґічного клуба и головный редактор часописа "Отцюзнина" Юрій Шипович. Читайте дале

"Што бы ся не стало, ушиткі невдачі мож перемочи выдержливостьов" — Верґілій

Звідаєме інтеліґенцію — Микола Бобинець У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Пойте ся дузнаєме за йсе. Зазвідайме в них тото, што нико окрем нас не зазвідат. Нашоє первоє інтервю — репрезентант Пудкарпатя на Світовум Конґресі Русинув, Микола Бобинець. Читайте дале

Цімборове, нам треба вашу помуч у поширеньови нашого стандарта! Продовжім діло нашой еволуції! Довгі десятьроча 70% русинського населеня не мало ниякого єдиного стандарта языка. Мы віриме, же перьвый крок ид выправленьови сьой силуації — ограниченый стандарт, авадь, так повіме, скелет, на котрый сьме ся годни оперти. Універзалный Пудкарпатськый Русинськый Стандарт тото ограниченый стандарт, закладеный на говорах Пудкарпатськой Руси з елементами Пряшівського варіанта русинського языка. Вун кодифікує головні рисы ґраматикы й ортоґрафії, а такой дас 150 май хоснованых слув. У сюм сенсі, сесе робота, котра доста файно парує ушиткым, котра при тум сокотит слободу про реґіоналні лінґвістичні рисы й особености а нашу зязь из другыма русинськыма реґіонами. Сесе щи й стандарт, котрым мы, ОРР, чиниме публикації. Прочитайте булше такой теперь тай поширьте інформацію меджи свойыма знакомыма.

Flectere si nequeo superos, Acheronta movebo. "Кідь ми ся не даст рухнути небеса, та я пудойму пекло." — Верґілій

У майближых роках мы будеме детално изучати й писати за українсько-радянськый план українізації Пудкарпатя. За елімінацію люди а інститутув, нехосеных про їхньый нарратив. Маєме ґіґабайты інформації, булшина котруй сперед тым приступна не была. Окрем того будеме збирати й публиковати історії люди, котрі зажили перві годы той трансформації. Ныні мы чуєме так много слув за дерадянізацію… Ануж поникайме, што за нима стоит посправді. In the coming years we'll be investigating and writing in depth about the Ukrainian-Soviet plan to Ukrainianize Subcarpathia and remove people and institutions undesirable to their narrative. We have gigabytes of information, much of it previously not available to work with. In addition, we will be procuring and publishing stories from individuals who experienced the early years of this transformation. We hear so much these days about de-Sovietization, let's see what that really means.

Колись исьме вчинили два ґеополітичных звіта за ситуацію у Карпатськуй Руси ай Діаспорі. Они, хоть и не дуже глубоко, айбо давут позур на поєдны факты, котрі овливнювут нашу сполочность. Теперь, з невеликыма змінами, они будут перепубликовані нашым офіційным стандартом. Дайте нам знати, кідь бы сьте хотіли подобного булше. Ґеополітичный звіт – Щезавуча молоджава Ґеополітичный звіт – Закладені обовязкы статичности

"Мы не просто изучаєме минулость: мы ю наслідуєме, а наслідство тягне за собов не лем право власности, ай и обязаня печливости. Тото, за што бойовали й за што умирали, не гудно кельтовати. Бо вто є власность другых. Тых, ко ся щи не родив." – Роджер Скрутон