Локальна історія
Open in Telegram
Дайджести кращих історичних статей тижня, а також давні світлини, архівні матеріали, відеоінтерв'ю зі світовими істориками, підбірка кращих репортажних фото та багато іншого цікавого
Show more4 019
Subscribers
-224 hours
+27 days
+3630 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+15
in 4 channels
August '26
+89
in 9 channels
Get PRO
July '26
+51
in 3 channels
Get PRO
June '26
+83
in 6 channels
Get PRO
May '26
+58
in 7 channels
Get PRO
April '26
+50
in 6 channels
Get PRO
March '26
+58
in 6 channels
Get PRO
February '26
+59
in 12 channels
Get PRO
January '26
+70
in 7 channels
Get PRO
December '25
+52
in 4 channels
Get PRO
November '25
+55
in 6 channels
Get PRO
October '25
+73
in 6 channels
Get PRO
September '25
+63
in 10 channels
Get PRO
August '25
+83
in 7 channels
Get PRO
July '25
+58
in 3 channels
Get PRO
June '25
+81
in 5 channels
Get PRO
May '25
+60
in 5 channels
Get PRO
April '25
+66
in 8 channels
Get PRO
March '25
+46
in 9 channels
Get PRO
February '25
+63
in 10 channels
Get PRO
January '25
+68
in 10 channels
Get PRO
December '24
+84
in 8 channels
Get PRO
November '24
+61
in 9 channels
Get PRO
October '24
+99
in 9 channels
Get PRO
September '24
+60
in 10 channels
Get PRO
August '24
+65
in 5 channels
Get PRO
July '24
+56
in 11 channels
Get PRO
June '24
+85
in 11 channels
Get PRO
May '24
+65
in 14 channels
Get PRO
April '24
+55
in 8 channels
Get PRO
March '24
+102
in 10 channels
Get PRO
February '24
+256
in 9 channels
Get PRO
January '24
+149
in 18 channels
Get PRO
December '23
+65
in 7 channels
Get PRO
November '23
+122
in 12 channels
Get PRO
October '23
+76
in 2 channels
Get PRO
September '23
+123
in 0 channels
Get PRO
August '23
+89
in 0 channels
Get PRO
July '23
+97
in 0 channels
Get PRO
June '23
+124
in 0 channels
Get PRO
May '23
+137
in 0 channels
Get PRO
April '23
+98
in 0 channels
Get PRO
March '23
+155
in 0 channels
Get PRO
February '23
+124
in 0 channels
Get PRO
January '23
+195
in 0 channels
Get PRO
December '22
+139
in 0 channels
Get PRO
November '22
+101
in 0 channels
Get PRO
October '22
+111
in 0 channels
Get PRO
September '22
+135
in 0 channels
Get PRO
August '22
+136
in 0 channels
Get PRO
July '22
+117
in 0 channels
Get PRO
June '22
+107
in 0 channels
Get PRO
May '22
+229
in 0 channels
Get PRO
April '22
+148
in 0 channels
Get PRO
March '22
+139
in 0 channels
Get PRO
February '22
+96
in 0 channels
Get PRO
January '22
+148
in 0 channels
Get PRO
December '21
+98
in 0 channels
Get PRO
November '21
+73
in 0 channels
Get PRO
October '21
+955
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 10 September | +2 | |||
| 09 September | 0 | |||
| 08 September | +3 | |||
| 07 September | +2 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | +2 | |||
| 04 September | +3 | |||
| 03 September | +1 | |||
| 02 September | +1 | |||
| 01 September | 0 |
Channel Posts
| 2 | Головний редактор «Локальної історії» Віталій Ляска скептично ставиться до ювілеїв…
То чому ж саме зараз зʼявився спеціальний випуск про Івана Франка? І як народжувався новий номер часопису?
🎥 Дивіться повний запис презентації «Локальної історії» з Галявини під Франковою грушею: https://youtu.be/Wy5fg05VwXU?si=PsozzH6TirT2oWSb | 380 |
| 3 | Придбати книгу: https://publishing.localhistory.org.ua/product/zagadka-movy-yak-my-rozmovamy-proklaly-sobi-shlyah-iz-kamyanoyi-doby/ | 557 |
| 4 | Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні?
Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук. Простежуючи еволюцію людини від появи перших представників роду Homo майже 2,8 мільйона років тому, він показує, як формування мозку, виготовлення кам’яних знарядь і опанування вогню посприяли розвитку символічного мислення та утворенню людських спільнот.
Мітен переконливо доводить, що мова стала не лише наслідком людської еволюції, а й рушійною силою, яка відкрила шлях до абстрактного мислення, розвитку землеробства, виникнення цивілізацій і, зрештою, змінила наш світ.
Публікуємо передмову автора до українського видання "Загадка мови. Як ми розмовами проклали собі шлях із кам’яної доби", яке побачило світ у видавництві "Локальна історія" ⬇️
https://localhistory.org.ua/rubrics/book/zagadka-movi-stivena-mitena-peredmova-do-ukrayinskogo-vidannia/ | 537 |
| 5 |  No text... | 519 |
| 6 | “Аж тепер мала Орися залишалась цілком сама. Дощ робив цвинтар смутним місцем. Церква лишалася сухою всередині, з дерев облетіло все листя, а до мерців живим було байдуже. Священник хотів помолитись на гробах рідних і дружини, але не любив, щоб за ним спостерігав хтось чужий. Минуло вже тридцять літ, як Гафія лишила його самого, й ніщо не могло її замінити. Священник-удовець мусить довіку вести чернече життя.
Поруч нього йшов дивний чоловік, що плів усілякі небилиці й трохи справді нагадував своєю безпечністю волоцюгу. Тримав у собі якийсь зачаєний біль, втому, чим зумів розтривожити отця Антонія, який теж змучився, закляк. Гнила мокра осінь та неврожай на бульбу означали для Урожа більше похоронів, ніж уродин. Ся квіточка зов’яла першою.
“Я бачив, що ховали дитину. Так, отче? — Так, дівчинка, штири рочки.
— Чого ж вона померла? — Мабуть, мала слабе серце. Матері тяжко працюють, і виживають тільки сильніші діти. Такий закон. — Який закон? — швидко спитав фотограф. — Закон їхнього життя. Не Закон Божий. — Хіба це не одне й те ж? — На жаль, ні. За багато літ я навчився дивитися на світ очима цих темних запрацьованих людей, щоб краще їм служити. А служити їм — означає служити Богу. На жаль, я не вічний і не можу бути з ними стільки, скільки треба”.
Він сам здивувався, що говорить незнайомому чоловіку ці речі, що не сподобались би у єпархії — втім, кому би ще міг сказати? Не мав коло себе жодної душі, рівної йому за розвитком, та й був досить старий, аби говорити сміло”.
Більше читайте у книзі Галини Пагутяк “Урізька готика”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/urizka-gotyka/ | 481 |
| 7 |  No text... | 515 |
| 8 | Друзі, запрошуємо на розмову з автором книги в межах Форуму Видавців. Зустріч відбудеться в суботу, 12 вересня о 16.00 у фотомузеї (-1 поверх).
Учасники події: автор книги Мацей Ґурний, історик Віталій Михайловський, головний редактор “Локальної історії” Віталій Ляска та історик Марʼян Мудрий. | 488 |
| 9 |  No text... | 506 |
| 10 | “Найінтенсивніший розвиток цієї рефлексії, а водночас момент, коли географія зайняла центральне місце у великій політиці й публічному дискурсі, припав на період мирних переговорів, що відбувалися у передмістях Парижа в 1918–1919 роках. Географія раптом стала депозитарієм знання, на підставі якого вирішували, який вигляд матиме світ.
Через багато років один з учасників перемовин пригадував таку
майже символічну картинку: “Одна з наймальовничіших сцен під час конференції відбулась у салоні Вільсона в Парижі. Президент, ставши навколішки, схилився над великою картою, розкладеною на підлозі, інші державні мужі — у схожих позах. Орландо повзав, як ведмідь, щоби краще бачити під час короткої і докладної лекції про економіку та фізіографію Клаґенфуртської котловини. Карти були всюди [...], на карту неодмінно покликалися під час будь-якої дискусії”.
У Версалі, Сен-Жермен-ан-Ле, Неї-сюр-Сен, Тріаноні та Севрі не бракувало й географів, які були представниками держав-переможниць, а також новоутворених країн. Винятком стала Велика Британія, делегація якої не посприяла участі своїх спеціалістів у цій дисципліні. Натомість до складу французької увійшли найвидатніші географи, переважно учні Відаля де ла Блаша: Еммануель де Мартонн, Еммануель де Маржері, Альбер Деманжон, Люсьєн Ґалуа і Жан Брюн. У США вже 1917 року була створена комісія з підготовки до майбутніх мирних переговорів під керівництвом Едварда Манделла Гауза. Величезна картографічна документальна база, яку зібрали американські географи, припливла до Європи разом із Вудро Вільсоном на борту USS George Washington. В інших делегаціях вирізнялися постаті двох видатних науковців: Йована Цвіїча й Еуґеніуша Ромера.
Експерти відігравали головну роль у роботі підготовчих територіальних комісій. Польський і югославський делегати майже одразу здобули міжнародне визнання. А от деякі експерти великих держав так ефективно підтримували державні інтереси країн Центрально-Східної Європи, що наступними роками це їм приписували найбільші заслуги у встановленні остаточного, вигідного розташування кордонів”.
Читайте більше у книзі Мацея Ґурного “Велика війна професорів. Науки про людину (1912—1923)”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velyka-vijna-profesoriv-nauky-pro-lyudynu-1912-1923/ | 469 |
| 11 |  No text... | 508 |
| 12 | Друзі, запрошуємо на розмову Радомира Мокрика та Олександра Сапронова про книгу “Культурна колонізація. Страх приниження та опір України в радянській імперії” в межах Форуму Видавців. Зустріч відбудеться в суботу, 12 вересня о 17.00 у фотомузеї (-1 поверх). | 499 |
| 13 |  No text... | 537 |
| 14 | «“Територія А” — це було цікаво, ми були активні на ринку. Ми отримали всі можливі нагороди. Навіть зняли новорічну програму як концерт. Стратегією було не тільки показувати кліпи й те, що є українською музикою, а й формувати українську свідомість. На думку нашої команди, українське мало бути модне, просунуте, гарне, яскраве, сміливе. Це була позиція, що українці круті, сучасні, і що найкрутіша програма в нас має бути для того, щоб молодь хотіла долучатись, щоб вона українізовувалась. Це була лагідна українізація.[…] “Територія А” важлива. Якби не “Територія А”, то все було би набагато сумніше. Звісно, ми не могли охопити всієї музики, але ми показали момент демократичності в ефірі. Бо в нас могли бути і Білоножки, і Ґрін Ґрей. Так, наша авдиторія — це молодь, тому і музика була переважно молодіжною. Формат кліпу, музична стилістика були на другому місці, ми могли показувати кліпи в різних стилях і на різні смаки. Проєкти на кшталт «Території А» помалу витіснили з ефіру, в українському культурному просторі ставало дедалі більше російського продукту, – розповідає Анжеліка Рудницька про “Територію А”.
Альберт Цукренко у фільмі «Русифікація в стилі поп: як Росія купувала і нищила український шоу-бізнес», знятому для Суспільного мовника, проводить достатньо зрозумілі паралелі: якщо у 1930-х українське відродження було розстріляним, у 1960–1980-ті — задушеним, то в 1990-х — купленим. Безумовно, ресурс (і ресурс саме фінансовий), на зламі 1990–2000-х років був одним із головних чинників зміни культурного ландшафту в Україні. Однак намагання дати просту односкладну відповідь — «продалися», яка часто досі звучить серед українського шоу-бізнесу — було б все ж таки певним спрощенням.
Важливим також залишався той-таки постколоніальний синдром, комплекс меншовартости, який був наслідком багаторічної культурної колонізації України. Однак починалась ця культурна експансія саме через ресурс, насамперед грошовий».
Більше читайте у книзі Радомира Мокрика «Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії» → https://publishing.localhistory.org.ua/product/kulturna-kolonizacziya-strah-prynyzhennya-ta-opir-ukrayiny-v-radyanskij-imperiyi/ | 566 |
| 15 | Купуйте “Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956” Мирослава Шкандрія в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/ukrayinskyj-naczionalizm-polityka-ideologiya-ta-literatura-1920-1956/ | 473 |
| 16 | “Тема українського націоналізму контраверсійна в Україні, а на Заході ще більше. Ця контраверсія вибухнула у 1980-х, продовжувалася у 1990-х, потім тривала дуже гостра дискусія під час Майдану. Про Україну та український націоналізм тоді писали багато дивних речей. Я відчув відповідальність написати про це, бо вважав, що знаходжуся у привілейованій ситуації: знаю про Україну, маю доступ до матеріалів і працю, що дає змогу висловлюватися.
Я подумав: “хтось мусить написати складніший твір”, який пояснив би розвиток, еволюцію того міжвоєнного і повоєнного покоління й відповів на питання “що таке український націоналізм?”
У червні канадський історик і літературознавець Мирослав Шкандрій приїхав до України, щоб презентувати свою книжку “Український націоналізм. Політика, ідеологія та література”. Українською мовою вона вийшла у видавництві “Локальна історія”. У Києві в книгарні "Сенс на Хрещатику" автор разом із літературним критиком і публіцистом Євгенієм Стасіневичем обговорили зародження, розвиток та еволюцію українського націоналізму.
Пропонуємо читачам фрагмент цієї розмови ↓
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/miroslav-shkandrii-nikhto-ne-mig-zakidati-shcho-ia-antisemit-abo-kraino-pravii/ | 535 |
| 17 | Купуйте книгу в онлайн-крамниці видавництва “Локальна історія”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/chervonyj-knyaz-tayemni-zhyttya-gabsburzkogo-erczgerczoga/ | 542 |
| 18 | “Історія Василя Вишиваного – це історія про перехід від монархії до модерности, який так і не стався. Історія про те, як можна все життя тікати від тіней минулого, але не зрозуміти, що вони керують тобою. «Червоний князь» – так називали його через любов до “хлопської”, а значить, соціялістичної української нації, для якої монархія – далеко не ідеал.
“Василь Вишиваний” – таким 1917 року стало його друге ім’я, коли він, 21-річний солдат, одягнув вишиванку на зустріч із митрополитом Андреєм Шептицьким у Львові. Він обрав Україну, якої не знав, будував Україну, котру уявляв і любив. І поклав життя для України, якої ніколи не існувало, – незалежної держави під монаршим вінцем Габсбурґів”.
Більше про книгу Тімоті Снайдера “Червоний князь” читайте в рецензії Олександра Сапронова, яку опублікували “Критика” ↓
https://krytyka.com/ua/reviews/chervonyi-kniaz-tajemni-zyttia-gabsburzkogo-ertshertsoga | 561 |
| 19 | Про Василя Стуса читайте в спецвипуску “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/stus-2-2024/ | 495 |
| 20 |  No text... | 454 |
