Археологія міді та бронзи
Open in Telegram
Блог про важливі пам’ятки та артефакти мідної та бронзової епох, що формують наше сприйняття давніх культурних процесів. Про металургію, війну, економіку та соціальний устрій. Contact @nicinavi
Show more359
Subscribers
No data24 hours
+17 days
+1630 days
Posts Archive
Вчора і сьогодні весь день у фейсбуці показують ось ці бронзові тесла культури Бабино. Що привернуло мою увагу: навіть на таких малоякісних фото на лезах сокир видно сліди від використання - різні зазубринки. Це той тип інформації, який на звичайних рисунках зазвичай не передається.
Сербський археолог досліджує мідні сокири часів трипільської культури. Як би я хотів робити щось таке.
Трохи кераміки комарівської культури середньої бронзової доби з курганів Івано-Франківської області.
Ще цікава діаграма частки колосків ковили знайдених в трипільському грунтів різних часів. Діаграма наочно показує, що трипільці РОЗШИРИЛИ український степ
Що їли трипільці?
Унікальність трипільських пам'яток полягає в тому, що збережені на обмазці давніх жител відбитки листя дозволяють зафіксувати рослини з м'якими тканинами які не обробляли термічно і які, відповідно, не обвуглюються і не зберігаються археологічно.
Мова йде про фрукти та ягоди: яблуко, грушу, вишню, терен, глід, карликову бузину, та навіть дикий виноград - рідну для України рослину.
Грушеподібна посудина з поселення Друци, Молдова.
Розкопки радянського часу Наталлі Риндіної, знахідка зберігається в "Державному історичному музеї" в Москві
Ніж доби ранньої бронзи - ямна або катакомбна культури. Місце знахідки невідоме
Щойно подивився відео про технологію відливання мечів пізньої бронзової доби - лиття в пісок. Це третій з відомих мені способів поряд із литтям за восковою моделлю та литтям в керамічні або кам'яні ливарні форми. З цікавого - цей метод не лишає археологічних слідів.
Талькова (?) ливарна форма для виробництва серпів, доба пізньої бронзи.
(фото О.Б.Супруненка)
Набір ливарницького інструменту із поселення Дзедзвебі на Кавказі, кінець 5го - початок 4го тис. ВС.
Видовжена кирка дещо нагадує знахідку з Черкащини. Так само як і коротші сокира-тесла нагадують європейські (і українські) типу Ясладань.
Світлана Іванова та Дмитро Кіосак стверджують, що стимулом до переселння носіїв ямної культури з території Одещини до Центральної та Південної Європи були соціальні фактори: престиж та допитливість (!).
Мені подобається така наукова мова :)
На цьому прикладі яскраво перехід української наукової думки від марксизму до пост-процесуалізму: замість того, щоб пояснювати всі соціальні процеси змінами в економіці, науковці звертаються до ірраціональності мислення давніх людей.
Одна з фундаментальних відмінних рис між європейською і російсько-імперською археологічними школами це те, як ми будуємо періодизації.
В основі європейської періодизації - речі, в основі російської - форма поховальних споруд часто безінвентарних.
На фото - періодизація П.Райнеке. В основі - типу мечів
Кружки для розподілу ременів в упряжі часів раннього середньовіччя. Схожі на "сеіфськв амулети" і "скіфські моделі коліс", чи не так?)
Краєзнавчий музей в Чернівцях особлиіо здивував мене своє кооекцією речей, пов'язаних з металургією: дві мідіні сокири трипільської кульутри - типу Відра (Трипілля ВІ) та Ясладань (Трипілля СІ); трипільска ливарна чаша, два бронзові мечі доби Гальштату - типу Найя ІІА та інший :)
Ще декілька гальштатських сокир-чеканів, бронзові гривни та браслети, декілька наконечників.
