записки уляни

я думала, що наша УТП саме читацький ретрит. насправді люди обирають сценарій відпочинку з-поміж мільйона пропозицій. саме читання вирізняє нашу подію, але рішення підсилюють краєвид, комфорт, нові знайомства, додаткові крейзі активності і можливість поїхати в унікальну пригоду. у комунікації ми мусили показувати не лише тему події, а весь досвід, який отримає людина. я думала, що достатньо окреслити загальну програму. насправді працює конкретика. потенційним учасникам/цям важливо одразу бачити розклад, активності, умови проживання, повну вартість і розуміти, за що саме платять. локація, фотографії, атмосфера, історії людей і знайомство до події одночасно створюють бажання та знижують тривогу. я думала, що люди планують відпустку і відкладають гроші на неї. насправді спершу виникає емоційне «хочу», а вже потім людина починає шевелитися. 5 днів відпочинку для завантаженої роботою людини це вже відпустка, яку вона не може собі дозволити. а от воркейшн на 3 дні - ще посильний варіант для відпочинку. п.с. @sptmbr_li дякую тобі, що написала і витягнула на розмову! дуже цінно було почути твій досвід та рефлексії. вірю, що ми з командою тепер засвоємо ці уроки і не просто анонсуємо ретрит, але і проведемо його 😅 п.п.с. Ліля займається маркетингом і бренд-стратегіями, дуже рекомендую ловити її консультації. як бачите, помічне 😏