Фундаментал

"Від Воррена, Сʼюзі та Астрід" Гроші не головний успіх, якого досяг легендарний інвестор. Зустріч зі своєю дружиною стало переломним моментом в його житті. За його словами таких моментів було всього два: момент його народження та зустріч із Сʼюзі. Навряд чи Воррена в студентські роки можна було б назвати підкорювачем жіночих сердець. В університеті 19 річний хлопчина намагається підкорити серце Бетті Галагер, для цього навіть починає займатися грою на укулеле, але його завивання не справляють на неї враження і вона обирає іншого укулелиста. Нічого страшного, в довгостроковій перспективі, навіть посередня гра на інструменті принесе йому плоди, але вже з іншою дівчиною - Сʼюзі Томпсон. Шлях до її серця був прокладений через її батька, Томпсони та Баффети давно один одного знають, ще з часів виборчої кампанії Говарда Баффета. Воррен мав можливість часто бути в їх маєтку на вечерях, виступати там на заходах з її батьком та мати всеможливу підтримку аби Сʼюзі звернула увагу на Воррена та погодилась на його пропозицію. В 1952 році пара одружується. Воррен неоднарозово визнавав, що його найкраща інвестиція це весільна обручка. Не у фінансовому плані, а у емоційному. Воррен ріс в консервативній строгій сімʼї і звичайно без комплексів він не залишився. В одному інтервʼю він згадує, що Сʼюзі була його зразком ідеалів, секс богинею, терапевтом та воротами прийняття його соціумом. Вона ніби змогла витягнути кожен кіготь залишений його консервативною матірʼю. Пара у багатьох речах ідеально підходила один одному, але відношення Баффета до роботи ускладнювало їх шлюб. Як я розумію причиною могло бути те, що навіть під час відпусток Воррен не випускав з рук 1000-сторінкові томи зі звітами публічних компаній. Коли Berkshire придбала частку у Washington Post у Воррена зʼявляються кокетливі стосунки з видавницею Кетрін Грем, це звісно все було з дозволу Сʼюзі. Але згодом ці стосунки ставали публічно помітними, коли Кетрін дозволяла собі на благодійних зустрічах привселюдно кидати у Воррена ключі від свого помешкання. Це сильно розлютило Сʼюзі і у відповідь вона заводить інтрижку з інструктором по тенісу. В 1977 C’юзі їде в Каліфорнію, де починає активно займатися співочою карʼєрою. Рішення дружини сильно підкосило Воррена. Діти згадують, що батько був розбитий і вони мали сумніви, що він колись зможе стати на ноги та знову нормально функціонувати у соціумі. Зі слів Воррена: “То була на 95% моя вина. Я не достатньо підлаштувався під Сʼюзі, в той час як вона була ідеально підлаштована під мене”. В тому ж році Сʼюзі знайомить Воррена зі своєю подругою Астрід, котра працювала в одному з ресторанів, де та виступала. Астрід одразу переїзжає до Воррена та вони починають жити разом. "Сʼюзі допомогла мені забратися, а Астрід триматися". Різдвяні листівки вони підписують тепер як: “Від Воррена, Сʼюзі та Астрід”. Всі троє міцно любили один одного. В 2004 році Сʼюзі помирає, а в 2006 Воррен вже одружується на Астрід. Баффету вдалося вибити всі 10-ки, поступити на курс до Грема, заручитися зі Сʼюзі, затоваришувати з Чарлі Мангером та прожити довге життя, весь інший успіх похідний від цих простих-складних речей.

​​S&P500 дорогий? S&P500 без дивідендів виріс з 2016 по 2023 на 111%. Приблизно на 30-40% цей ріст незабезпечений ростом доходів компаній. Певне відставання було помітне і раніше, але воно було не суттєвим 10-15%, зараз 32%. Важко назвати це бульбашкою, але і справедливо оціненим я теж би побоявся, тим більше якщо в рівняння додати відсоткову ставку ФРС 5.5%. В 2016 ставка була 0.5% і ринок був дешевше в середньому на 30%, ніж зараз. Чудова сімка особливо виділяється на цьому фоні. Промовчу про Nvidia, але ціни на Apple та Microsoft виросли на 184% та 159% відповідно більше, ніж їх доходи з 2016 по сьогодні. Але дерева не ростуть так швидко і S&P500 не варто.

Шукайте аномалії В дитинстві Баффет любив ходити на іподром та ритися там в смітниках. Він збирав квитки, приносив їх мішками додому та шукав чи випадково хтось не викинув виграшні. Йому треба було перерити багато сміття, але щось все таки знаходилося. Хтось можливо був пʼяний і викинув переможний квиток помилково, а комусь було просто лінь йти за мізерною сумою виграшу. Для Баффета це була анамолія, що приносила гроші з нульовим ризиком. Баффет і досі залишається тим маленьким хлопчиком, що шукає безкоштовні виграшні квитки. Останній раз він провів операцію з японськими компаніями. За допомогою бондів він залучив кеш під 0.9% в японських єнах і інвестував його в японські компанії, котрі приносять 3% дивідендів. Баффет вважав це низькоризиковою угодою з високим запасом міцності і подарунком Бога. У японських компаній зазвичай дуже багато кешу на балансі і інколи може бути, що компанія тримає кешем 40% капіталізації.

Вчора став ціллю для шахраїв на біржі Bybit підчас P2P обміну. Будьте обережні. Шахраї відпрацювали на 90%, якби на моєму місці був неуважний або менш досвідчений користувач я певен, що у козлів все б вийшло. Спочатку завʼязався дивний діалог, але не суть. Покупець через хвилину дві скинув скріншот з монобанку про оплату. Звісно я не отримав ніяких коштів, на що я отримав відповідь почекати, "може щось з банком не так". Я вже знав точно на цей момент, що спілкуюсь з шахраєм, перші червоні прапоці описувати не буду аби вони ще більше не порозумнішали. Як тільки час очікування закінчився, покупець одразу відкрив апеляцію, а потім почалися самі веселощі. Не знав як поведе себе підтримка Bybit і які кадри там працюють, тому довелось бути доволі чемним. Факт існування у них на платформі таких персонажів та можливість ним видавати себе за підтримку розчаровує і схоже, що біржа не дуже зацікавлена в розгляді таких кейсів. Додаю скріншоти. Всього три малопомітні ознаки в чаті дають можливість відрізнити де Customer Service, а де контрагент. Контрагент навіть зумів змінити в чаті user id на Support ByBit, не здивуюсь якщо шахраї працюють на біржу, бо реальний асистент так і не підʼєднався, але системне повідомлення свідчило, що підтримка вже в чаті. Шахраї на 100% володіють інформацією, як проводити дану аферу і не бути забаненими біржою.

Завжди шукайте дурня в угоді. Якщо не знайшли, то це ви Я вірю і знаю, що є справедливі угоди, коли обидві сторони отримують те, на що вони очікують без зловживання довірою чи хитрості для отримання максимальної користі для себе та нанесення шкоді іншій стороні, а саме інвестору. Але як сказав Мангер, “покажіть мені стимули і я покажу вам наслідки”. Людина буде діяти в своїх власних інтересах, часто зловживаючи інтересами іншої сторони, якщо не нестиме за це ніякої відповідальності. В Україні в 99% випадків інвестор це клієнт, не партнер. Особливо це стосується конʼюктури ведення справ в Україні. Не то що це тільки нам властиво, звісно ні, я зустрічав десятки випадків нехтування інтересами інвесторів на фондовому ринку США. Якщо існує лазівка, єю ймовірно скористаються і інвестор дізнається про неї вже по факту. Хороших ідей дуже мало, і вони ніколи не рекламуються.

Виражайте свою вдячність і не переставайте допомагати! https://youtu.be/SwwJC38Ip9g?si=HFoPar2-Wz8i5DVI

Руйнування акціонерного капіталу властиве не тільки Україні На моєму досвіді було декілька прикладів, коли ідея мала б спрацювати з великою ймовірністю, але чинник менеджменту все зруйнував/руйнував. Нещодавня, це привілейовані акції серії D компанії Wheeler Real Estate Investment Trust https://fundamental.com.ua/article/23/. REIT з капіталізацією $3.51m при балансовій вартості $147.5m, якби компанія ліквідувала всю свою нерухомість, то потенційно поточні акціонери змогли б отримати 42X, але це тільки в ідеальному світі, де цінуються спільні інтереси, а не тільки власні. Був більш реальний приземлений варіант заробити. У компанії в обігу є привілейовані акції(префи), які на даний момент вже накопичили $12 акумулюючих дивідендів, ліквідаційна вартість одного префу $25. В сумі це $37. Поточна ціна префу $11. У вересні цього року власники префів можуть вимагати компанію погасити їх акції та накопичені дивіденди, тобто потенційний upside 3X. Але на це ніхто не сподівається, бо по проспекту цих акцій компанія може погасити їх як кешем так і додатковим випуском звичайних акцій. Останнє невигідне звичайним акціонерам, бо у такому разі їх доля буде розмита на 99%. Це також невигідно і власникам префів, бо не буде бажаючих купувати нові акції під таким великим тиском пропозиції від нових акціонерів, що перетворить їх сьогоднішні $11 в ?. Ідеальним варіантом було б, якби компанія оголосила тендер офер з компромісним варіантом ціни наприклад $18-20, звичайні акціонери позбулись би тягаря від преф власників та одночасно збільшили би балансову вартість компанії, win-win. Не вдаючись в деталі причин, є всі підстави вважати, що менеджмент не діятиме в інтересах акціонерів і прийме останній варіант з розмиттям долі всіх і руйнуванням акціонерного капіталу як поточних так і майбутніх власників. Це гра розуму, поодинці у власників префів при такому сценарію не буде шансів. Ця ситуація часткого нагадала мені Кернел, де саме дії менеджмента руйнують акціонерний капітал мінорів. Я щиро сподіваюсь, що все таки в даному випадку акціонери зможуть захистити власні інтереси та повернути кошти.

Немає невартісного інвестування Дуже часто розділяють інвестування на різні види, вартісне, не вартісне, агресивне, консервативне, спекулятивне і т.д. Інвестування в принципі не може бути невартісним.  Інвестування це покупка чогось, що коштує не дорожче своєї справедливої вартості. Все інше - спекуляція.  Компанія з P/E 100 може бути недооцінена, якщо вона з великою вірогідністю компенсує ціну стабільним ростом прибутку, наприклад 100% протягом 3-5 років. Впевнений такі компанії є, але потрібно мати компетенцію, щоб таку компанію знайти та певну компетенцію, щоб її повністю розуміти. Та навпаки компанія з P/E 2 може бути переоцінена, якщо її доходи знизяться та ніколи більше не відновляться, або керується вона менеджментом, інтереси якого відрізняються від інтересів інвесторів, коли зароблений капітал знищується чи взагалі виводиться через контрагентів, а не через байбек чи дивіденди. Хороша компанія не завжди гарна інвестиція. Компанія може просто коштувати захмарно при мізерному рості доходів, або про завищених очікуваннях ринку. А погана компанія не завжди погана інвестиція. Уявімо, що компанія нічого не заробляє, а навпаки втрачає кошти $1m в рік. На балансі у неї тільки кеш в сумі $4m. Капіталізація $2m Чи гарна ідея буде інвестувати в цю компанію? Напевно ні, бо через 4 роки у неї закінчиться кеш і вона збанкрутує. Але якщо компанія у стані ліквідації, і гарантується розподілити активи між інвесторами протягом року, то це вже upside 50% на вкладений капітал.