Права Правда

Цей текст можна сприймати за другу частину, до слова "Про курсантів", але в ньому будуть закладені інші сенси. Хто такий курсант на вашу думку? Студент? Строковик? Щось середнє? Це впершу чергу майбутній офіцер, еліта української армії, суспільства. Це майбутня посадова особа, яка буде приймати рішення, від яких будуть залежати чиїсь життя, чи то піхота, чи артилерія, чи пілоти, чи психологи чи офіцери інших видів всебічного забезпечення. В умовах війни проти свинопсів - пріоритет на курсантах, повинен бути якомога вищим, адже будь яка війна - це шахівниця, і думаючи про курсанта - ви думаєте про перемогу, про мирне майбутнє, про кваліфіковану армію, яка ніколи не дозволить обороноздатності української держави скотитися до рівня 2014 року. Таким чином нашою маленькою, але наполегливою командою - ми написали текст петиції до верховного головнокомандувача та президента України - з проханням прирівняти курсантів вищих військових навчальних закладів до військовослужбовців контрактної служби. Цілком логічне питання - НАВІЩО? ЩО ЦЕ ДАСТЬ? відповідаю. 1. Відбудеться підвищення якості, ефективності та конкурентоспроможності відбору до ВВНЗ, підняття статусу майбутніх офіцерів; тобто, до військових альма-матер вступатиме набагато більше бажаючих вступити, хоча б за рахунок високого статусу, що дозволить відбирати кращих курсантів. Кращі курсанти = якісна та позитивна зміна Збройних Сил України, наглухо забита мотивованими та професійними кадрами. 2. Буде проведена реалізація ефективних дисциплінарних покарань, стягнень по відношенню до курсантів, для забезпечення належного рівня військової дисципліни. Тобто, начальники факультетів та офіцери курсової ланки, матимуть вагомий вплив на відношення курсантів до військової служби у вигляді фінансових стягнень грошового забезпечення. 3. Підвищиться грошове забезпечення на рівні з військовослужбовцями контрактної служби, як одного з головних мотиваційних елементів військовослужбовців, оскільки на даний момент курсанти також завдання з підтримки обороноздатності, як і військовослужбовці контрактної служби, які не знаходяться в районах виконання бойових (спеціальних) завдань. Подумай про теперішнє та майбутнє, почни мислити критично, підтримай своїм голосом петицію. Зрозумій якщо не головою - то душею і подумай про державу, яка буде ЗАВТРА. Не можеш підписати - репостни, не можеш репостнути - то хоч лайкни, не вставай з свого дивану - але зроби бодай щось для цієї держави. Не переконав? Тоді запрошую відвідати координати: 45°10'43,39" п. ш., 30°55'30,54" с. д. https://petition.president.gov.ua/petition/182942 ✅️SLON FM

Спочивай з миром, герої не помирають, а продовжують бій у Вальгалі

​​​​ТОЛКІН – НЕ ПРАВИЙ, А УЛЬТРАПРАВИЙ Сьогодні свій День народження святкує один з найвидатніших письменників ХХ ст. Джон Роналд Руел Толкін запам'ятався нам в першу чергу чарівним світом Володаря перснів. Тож варто згадати і про політичні погляди генія. ​​Консервативні симпатії Толкіна не є секретом. Але їх нерідко вважають чимось на кшталт сентиментальної симпатії до всього старовинного, не надаючи їм реального політичного значення. Тим не менш недостатня політизованість «професора» пов’язана не з його аполітичністю чи поміркованістю, а з тим, що в Європі його часу не було сил, достатньо правих та консервативних (точніше традиціоналістичних), аби пригорнути його щирі симпатії. Толкін ненавидів демократію в усіх її проявах, зокрема і в комуністичному. Цікаво, що він, цілком в дусі крайньо правої позиції вважав ці явища різними стадіями однієї хвороби. Навіть фашизм не пригорнув його симпатій саме через те, що був занадто масовим і демократичним. В цьому позиція Толкіна дивовижно нагадує Юліуса Еволу. Нерідко йому приписують симпатії до демократії на підставі певної ідеалізації ним способу життя хоббітів, як свого роду ідеальних «простих людей». Але йому імпонувала в них ідея спокійного життя, що базується на традиціях замість законів та добрій згоді замість державного примусу. В хоббітів немає королів і аристократів не тому, що в них рішення приймає більшість, а тому що в них відсутнє політичне життя елітарного рівня. Їх самоврядування це просто мінімальна організація побуту громади. Так само ідея свободи, по Толкіну, є цінною саме в протиставленні її безособовій демократичній державі але, водночас, не передбачає ані рівності, ані відходу від традиції як системи регулювання життя. В «великому світі», за межами Шира, Толкін явно звеличує монархію та аристократію і, більш того, не бачить їм альтернативи. Про його релігійність навіть казати нічого не треба. Людина, яка прийняла католицизм як більш традиційну форму християнства в протестантській Англії і, мало того, вкрай негативно сприймала модерністські реформи в межах самого католицизму, просто не може не визнаватись християнським традиціоналістом. Толкіна нерідко вважають ледь не інтернаціоналістом через критику Британської імперії. Але в тому і проблема, що критикував він її (і навіть Великобританію саму по собі) з позицій етнічного націоналізму, залишаючись при цьому палким патріотом Англії. В національному питанні Толкін був попередником таких сучасних рухів як альт-райти або ідентаристи. Негативно ставлячись до шовінізму, він однозначно підтримував націоналізм в його етнічному вимірі. Звісно, матеріал величезний і в форматі коротенької замітки викладений не може бути суто з технічних міркувань. Але деякі речі ми можемо окреслити чітко. Толкін був за Традицію проти бюрократії та законодавства сучасного зразка. За релігію проти секулярності. За монархію та аристократію проти демократії. За етнічний націоналізм проти космополітичних держав модерного зразку. Ідею рівності він вважав чимось на кшталт синоніму дияволопоклонства. І цікаво, як би він поставився до сучасної боротьби за толе толерантність? @EdYurchenko🎓

Наші soldiers йдуть робити вдовами московських сучок🔥

Відео з нашого Ізюму

База Основа Фундамент Тектонічна структура

Присвячується Вернеру фон Брауну і китайцям, що придумали запускати фейерверки на новий рік.