Львівський історичний клуб

Проте не чорноморцями єдиними. На теренах Катеринославського та Харківського намісництв Потьомкін став набирати з того ж 1787 р. Катеринославське козацьке військо. Його склад був дуже строкатим: однодвірці колишньої Української лінії на межі Лівобережжя і Запорожжя, 1-й і 2-й Бузькі козацькі полки, російські старобрядці Катериносл. намісництва, мішани та цеховики Катериносл. і Харківського намісництв, Катериносл. кінний козацький полк, мешканці м. Чугуїв та його околиць. На його чолі Потьомкін поставив донських старшин, а отаманом – Матвія Платова. Ба більше, коли пішли труднощі з набором, то Потьомкін дозволив брати до війська кріпаків, пропонуючи їм свободу після 15 років служби (замість 25 років рекрутів у регулярній армії), що допомогло набрати бл. 50 тис. війська. Це дуже не влаштовувало місцевих поміщиків та чиновників, які вважали, що таке масове покозачення селян поширюватиме антипоміщицькі настрої серед решти. Тому й не дивно, що вони домоглися розпущення війська в 1796 р. В 1790 р. Г. Потьомкін домігся від цариці присвоєння йому титулу "Великий Гетьман військ Чорноморського і Катеринославського". Більш того, з кількох піших сотень чорноморців він створив полк "Булави Великого Гетьмана", чия функція дуже нагадувала старі полки особистої гвардії українських гетьманів – сердюки і компанійці. З їхнього складу навіть були відновлені бунчукові товариші, що виконували роль адʼютантів при гетьманах. Створення нових іррегулярних козацьких частини зачепили не тільки Запорожжя і Слобідщину, але й Лівобережжя. Так, з дворян Київського, Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв (нащадки старшини) був створений козацький кінний полк (1,5 тис.). Окрім них, на Лівобережжі був сформований корпус піших стрільців, обмундированих за козацьким зразком (5,6 тис.). В тому ж році Потьомкін розпорядився створити з містян Києва і Переяслава Київський єґерський полк як загін самооборони. Загалом, він повідомляв канцлера Російської імперії Олександра Безбородька про чисельність підпорядкованих йому іррегулярних військових частин на землях Гетьманщини для захисту від Польщі сумарно в 11 тис. Потьомкін навіть повертав колишній іррегулярний статус деяким полкам Лівобережжя.

Не витримавши напруги такого життя при дворі, він подався на південь. Благо, в 1768 р. почалася російсько-турецька війна 1768-74 рр., яка стала для Потьомкіна карʼєрним трампліном: зі заурядного гвардійського поручника він стає генерал-майором і потраплює під опіку головнокомандувача графа Петра Румянцева. На цій війні він налагодив добрі контакти зі запорожцями, а особливо кошовим отаманом Петром Калнишевським та січовою старшиною. Потьомкіна навіть записали в 1772 р. до Кущівського куреня Коша Війська Запорозького як козака Грицька Нечесу. Та попри це, коли після війни постало питання долі Коша, спровоковане управлінськими та господарчими конфліктами між російською адміністрацією та Січчю на теренах Вольностей Війська Запорозького, то саме Потьомкін виступав за скасування останніх. Це дозволило йому набути посад генерал-губернатора Новоросійської губернії та управителя Катеринославського намісництва – тобто господаря усій територій від Бугу до Кальміусу, якими він розпоряджався на власний розсуд. Серед його заходів: • сприяння заселенню регіону шляхом роздачі пільг, куди хлинули українці зі сусіднього Правобережжя та Лівобережжя; • це підкріплювалося наказом 1776 р. не видавати назад кріпаків-утікачів; • заснування міст: Катеринослава (1776), Херсону (1778), Севастополь (1783), Миколаїв (1789); • знищення та анексія Кримського ханства в 1783 р. Звісно, османська Порта зухвалість не могла проігнорувати таку зухвалість, тому Потьомкін став заздалегідь готуватися до нової війни. При чому, в рамках підготовки він стає головним лобістом створення нових козацьких військ. В 1787 р. зʼявляється Військо вірних козаків (на противагу задунайцям), ядро якого стали колишні запорожці, що не пішли до Османів, а на чолі стали січові старишини Сидір Білий та Антін Головатий. Згодом, будуть перейменовані на Чорноморське військо.

Як вже можна було здогадатися, мова йшла про Григорія Потьомкіна (також знаний в козаків як Грицько Нечеса), все життя якого відзначилося інакше, ніж авантюрністю, не опишеш. Він народився в 1739 р. у с. Чижово Смоленської губернії та походив з місцевої шляхти. Як дворянин пішов на службу в лейб-гвардію в 1761 р. А вже наступного 1762 р. стається подія, звична для Російської імперії XVIII ст. — державний переворот. Цього разу – проти Петра ІІІ (Карл Петер Ульріх Гольштайн-Ґотторп). Користуючись невдоволенням в армії і його зовнішньою політикою, і запровадження суворою дисципліною, його жінка Катерина (Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст) спровокувала офіцерів гвардії середніх чинів (серед них – її фаворити Григорій та Алексій Орлови і власне сам Г. Потьомкін) на бунт проти царя. Заколот і царевбивство зблизило Катерину з Потьомкіним, яка шукала противагу жорстоким та маніпулятивним Орловим. Ті не залишалися в боргу і регулярно били його за спроби зближення. Одного разу били так сильно, що вибили йому око.

✨ЗБИРАЄМО 500К АЗОВУ✨ Можете мене ненавидіти, нерозуміти чи що завгодно, але я майже свідомо з сумарною аудиторією в 6 тисяч людей збираюся закрити банку на пів ляма, щоб у Азову, який потом та кровʼю довів свою відданість Україні, зʼявилися ці хамві. Також, окрім цього всього, я хочу дати машині імʼя Гампа. Артур був військовослужбовцем славетного полку Азов та загинув в бою в Маріуполі 2 березня 2022 року. Посмертно нагороджений званням Героя України. Відчайдушний воїн, молодий ідеаліст, який мав би творити Україну майбутнього, найвірніший на світі друг, найкращий син та брат – все це ти і я робитиму все від мене залежне, аби пам’ять про тебе жила в кожному клаптику земної матерії, до якої я тільки можу дотягнутися. Для цього збору ми вишкребли вже зовсім все, що було в наших воювацьких закромах: • РПГ-30 «Крюк» • патчі • книга Д. Донцова «Революція нації» • смішна інсталяція з 10 фублями • комікс Консула • макет 60мм міни (рожевий від мене з подпіссю💅🏻) • гільзи і всяка така тєма І ще багато всякої всячини, яка кожного дня до закриття збору буде розігруватися на каналі. Також ви можете запропонувати нам лоти від себе, буду вдячна. ‼️ОСНОВНА ЦІЛЬ МОЄЇ БАНКИ 500к (станом на зараз є 277к) 🔗Посилання на монобаночку https://send.monobank.ua/jar/7XiTri5nzz 💳 Номер картки баночки 5375 4112 1577 5771 ПОСТ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ В ІНСТІ

Повернення старої рубрики #лмк_музичний https://youtu.be/Goh3mQcAaJs?feature=shared

Мініатюри, присвячені битвам Столітньої війни в період 1337-1360 рр.: при Слейсі (1), Кресі (2), Пуатьє (3)🏔 «Хроніки» Жана Фруассара, XV ст.

Спорядження катафракта часів Никифора Фоки – це компроміс між захистом, вагою і простотою виготовлення. Головним чином, воно складалося з кафтана, що мав короткі рукави, той вдягався через голову, зверху нього ще були обладунки (зобр. 1. 1 – це та всі інші зображення дивіться на фото 1 вище). Після цього надягалися наголінники, які мали смугову конструкцію, а в подальшому вже були трубоподібними (зобр. 1. 1A). Потім вдягалася пара набедреників (інша назва кремасмата), які варіювалися і були 2-ох видів: лускатий і ламелярний (з’явилися пізніше) (зобр. 1. 2A, 2B, 2C). Далі – "кліваніон", головний компонент обладунку, власне сам панцир. Вони були зазвичай ламелярнимими, однак за Никифора їх змінили – тепер їх можна було легше виготовляти і вони були практичніші, зокрема зручнішими. Пластини панцира з’єднювалися зі шкіряною підкладкою, а також підвішувалися на ремінцях. Дискусійним залишається питання щодо того, як він вдягався, однак найпоширеніша думка така, що надягали його з допомогою іншої людини і застібався збоку ременями й пряжками (зобр. 1. 3). Захистом для рук були «манікелії», які були різні: смугасті, а пізніше ламелярні і лускаті (зобр.1. 4A,4B). За часів Никифора до «манікелія» додали наплічники (зобр.1. 4C, 4D). Шолом повністю закривав обличчя вершника, окрім очей. Він складався з металічної каски і кольчужної сітки, яка кріпилася до каски, і власне повністю закривала обличчя (зобр.1. 5). І, нарешті, останній частина обладунку «хіроспелла» - наручі. Вони кріпилися до кафтана, а також мали зверху кольчужне покриття (зобр.1. 6).

1 - обладунок катафрактів часів Нікифора Фоки; 2 - катафракт у бою; 3 - шолом катафракта.

А там є щось про Сирського?