Прим. пер.

Лелека #музичнапауза Уявіть, що Мавка кинула Лукаша і вступила в Berklee College of Music. Я знайшов маленький скарб на імʼя Leléka. Беремо стару як світ українську народну пісню і нанизуємо її на тонку джазову нитку. На виході отримуємо щось свіже і справжнє — всі ноти на своєму місці і жодної зайвої. У «Лелеки» є рідкісна для української сцени музикальність і виучка — гармонію і мелодію вона сплетає у щемкі, красиві полотна. Якби ви сумнівалися, то ось вам ще одна, тонкого виробу пісня. Терапевтичної сили голос, дуже жіночий.

Виворітний шов #культ_деталі · 35   Щоб зрозуміти клас видання, треба подивитися на другорядні сторінки — зворот титулу або колофон (так називається остання сторінка книжки з технічною інформацією — вона виконує ту саму роль, що й титри в кіно).   Якщо там краса, то книжку робили люди, які доросли до ідеї, що в добре зробленій книжці немає другорядних сторінок.   На ілюстрації: Т.С. Еліот «Про поетів і поезію». Зворот титулу зроблено фігурною шпальтою (це насправді дуже простий хід). Видавництво «Фарар, Страус енд Жиру». Воно знамените тим, що видало найбільше нобелівських лавреатів до того, як вони стали нобелівськими лавреатами.

Анекдот дня В дитинстві я спробував пояснити пацанам, що Сонце — це зірка. Вони сказали, що я ідіот: Сонце — жовте і кругле, а зірка — червона і п’ятикутна. Так я зрозумів, що сперечатися краще з освіченими людьми. «Прим. пер.» вітає дорогих читачів із Днем знань і початком нового навчального року!

В супермаркеті буває дешевше, але не буває душевніше. Кавун-арт на базарі в Бершаді

Colorless green ideas sleep furiously   Граматично правильне речення може бути ідіоматично безглуздим. Приклади щедро постачає сучукрпереклад.   От, скажімо, перекладач пише «Ми очистимо їхні судові справи, це я можу пообіцяти...», розминувшись з очевидною думкою, що в українській мові якщо й можна «очистити судову справу», то хіба що від архівного пилу.   Що мав на увазі персонаж, коли казав they will all have clean records?   Він обіцяв, що торгувати наркотиками поставлять людей чистих, без судимостей — тих, у кого не було проблем із законом.   Переклад, по суті, складається з двох операцій: 1) зрозуміти; 2) сказати рідною мовою. З першою операцією перекладач більш-менш впорався. З другою — ні.   Існує багато методів перевірки ідіоматичності. Наприклад, інверсія. Треба подумки поміняти фразу на протилежну: ми забруднимо їхні судові справи. І зразу видно, що купи речення не тримається. Що не заважає йому бути граматично правильним. #пропереклад

#армійські діалоги Замполіт перебирає папери: — А у цього що? — П’ятеро дітей. Шоста на підході. — Скажіть йому, що запобіжник буває не тільки в автомата.

Майянський ордер #культ_деталі · 34   У місті Гватемала, столиці одноіменної країни, є район Каялá — вітрина сучасного урбанізму. Його спроектувала з нуля на приватній землі команда архітекторів на чолі зі знаменитим Леоном Кріє (це той архітектор, що зробив принцу Чарльзу містечко Паундбері). Рецепт відомий — пішохідні вулиці, людський масштаб, різнорідна забудова.   Так от, на геній місця архітектори натякнули дотепною і тонкою деталлю: капітелі колон у «храмі культури» зроблено у формі кочанів кукурудзи. Тонкість у тому, що в міфології майя з кукурудзи боги створили перших людей.

Кохайтеся   У селі з красивою назвою Ольгопіль (неподалік є село Ганнопіль) дорогій редакції трапився пам’ятник ТГШ, на якому замість традиційного «Борітеся — поборете» написано «Кохайтеся, чорнобриві». І поруч з ТГШ — Катерина.   Іронія в том, що автори цього прекрасного у своїй простодушності пам’ятника або забули, або не зрозуміли, що Шевченкове «Кохайтеся, чорнобриві...» було не закликом до make love, а застереженням:   Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине...   Доказом чого і є Катерина, яка тут же, за три метри стоїть.

Було колись в Україні...

О! Ще одне слово, яке, схоже, розділило долю "целофана" і "гастронома", вийшовши з ужитку в торгівлі. Тепер магазин з більшою імовірністю назвуть "Світ цифрових гаджетів". А в Бершаді все ще торгують електронікою

Бреве Старі видання — джерело не тільки лексичного, а й типографічного задоволення. Зацініть бреве (так цей значок називаєтьсья) над буквою й у заголовку.

На трибунах становится тише... На стадіоні у стародавньому подільському містечку Бершадь знайшлася рідкісна модель радянського бетонного паркана. Датувати її неважко. Антирадянський напис «Туалет», припускаю, пізніших часів, бо у 1980 році за таке слово на олімпійській емблемі могли й покарати.

Провінційні оголошення — це форма поезії

Влови мене #музична_пауза Хтось Софія Лешишак заспівала першокласний соул — ніжний, зі смаком аранжований, з небанальною прогресією. В ньому є сонце і недільний ранок. А ще рідкісний для української естради «босановний» настрій: жінки красиві, їжа смачна, життя коротке...

Записи і виписки Колись за прикладом Гаспарова я став робити «записи і виписки»: виписував з прочитаного й побаченого несподіваний хід, дотепну метафору і т. ін. Поступово воно складається в забавний палімпсест думок і спостережень про літературу-і-життя. Сил споживати і виробляти нове армія лишає небагато, тому ділюся старим — переглядаю «записи і виписки». * * * Хороша прикладка трапилася на днях. Було таке поняття в політекономії старих часів эрзац-социализм. Це коли ми будуємо соціалістичну форму, наповнену капіталістичним змістом (наприклад, Югославія в радянські часи або Китай при Ден Сяопіні). Так от, подумалося, що Югославія будувала эрзац-социализм, а Радянський Союз — пиздец-социализм.

1:1 У призабутих Богом провінційних містечках з дорогою редакцією іноді відбувається те, що Шкловський називав остранением, а Йогансен очудненням —світ стає новим і хоче щось сказати. Той випадок, коли гості забили гол, а господарі — на стадіон. І зрівняли рахунок зі світом.

З'ясовано, що надихало кінорежисера Нолана! В «Сільпі» продається, якщо вам уже 18. Судячи з ціни, хороше.

Ну хіба це не прекрасно?

У Києві, щоб побачити ГАЗ-21 "Волга", треба йти на виставку ретроавтомобілів. А в перлині Південного Поділля, місті-герої Бершаді, вона кавуни на продаж привозить. У провінційних містечках ще лишилося трохи безпосередньої душевності, але вона, на жаль, приречена. Капіталізм уже йде сюди, і Бершадь починає вдавати з себе те, чим не є.

Навряд чи я перший до цього додумався )