Інклюзивна спільнота "Творча Майстерня"

До вашої уваги інтерв’ю, в якому Гродецька Галина, власниця ютуб-каналу «Інклюзивний простір», та народний депутат, Гривко Сергій, розглядають нещодавні зміни в політиці та законодавстві щодо працевлаштування осіб з інвалідністю 👩‍💼👨‍💼 Під час перегляду відео ви дізнаєтесь про нові ініціативи, які сприяють доступу до роботи для людей з інвалідністю, а також про виклики, з якими вони стикаються на ринку праці🧑‍🦯 📄Чи змінилися умови для роботодавців? ✊Які можливості відкриваються для кандидатів з інвалідністю? 🍿Дивіться відео, щоб дізнатися більше! Посилання на інтерв’ю: https://youtu.be/k773vUXKWlE?si=yf9xEkpxwyuGNe-q #журналістика #канал #ІнклюзивнийПростір #блогерка #ГалинаГродецька #народнийдепутат #СергійГривко #людизінвалідністю #труднощі #незрячі #новіможливості #працевлаштування #закон #робота #незалежність

*** А осінь яблуками пахне І кавою із присмаком кориці. Туманним огортається серпанком І манить прохолодою криниці. Дерева золотом вкриває, В траві виблискує сріблясто. Вітрами журно так зітхає Й дощами плаче дуже часто. Кружляє в вальсі листопадом, Промінням сонячним сміється. Й природа тихо засинає... Й зима навшпиньки вже крадеться... А осінь все ще яблуками пахне, І стелить листя килимами, І огорта весь світ серпанком Із присмаком улюбленої кави. ©️ Тетяна Северіна Більше творів авторки тут: https://www.facebook.com/groups/3046569812046079/?ref=share #осіннійтравень #вірш #пейзажналірика #осінь #весна #природа #ТетянаСеверіна

Осінній ескіз Затертими буквами падають краплі, Змочити хотіли б осінню імлу. Спіймати їх прагну. Збираючи клапті, Я все ж намалюю барвисту красу. Змішаю палітру з прив'ялими травами, Торкнуся мазками прим'ятих листків. Пером запалю серед ночі стожарики, У серце сховаю ці миті стрімкі. Червоні, коричневі, жовті, зелені... Багаті красоти на різні тони. Бабусине літо і ночі студені, Світанки туманні, закутані в сни. Постане усе на осінній картині, Птахами здійметься й полине увись. Тоді навесні журавлиній родині Я знов намалюю зелений ескіз. ©️ Роман Фещак та Аґнєшка Мокшицька (травень 2024 р.) #вірш #пейзажналірика #співавторство #осіннійтравень #малювання #ескіз #РоманФещак #АґнєшкаМокшицька

У ритм дощу Душа бринить у такт дощу, повільно крапля склом сповза. Я думи мрію без жалю, у світ злітають їх слова. Частками крутяться малими, Як дощ торкаючись людей. І б'ються в хаосах грайливо, Ці дивні мрії, сплеск ідей. І такт зривається, летить. Все глибше, глибше в тонні почуттів. Він тоне у дощі. Душа бринить, тремтить, Уходить в резонанс з дощем. І не зловити певну мить, Коли зникає зовсім в нім. ©️ Дарія Гульвіс Більше творів авторки на Аркуші та фейсбуці👈 #вірш #пейзажналірика #філософськалірика #осіннійтравень #дощ #ДаріяГульвіс

"Осіння свіжість". Краса осінньої природи Лягла в римовані рядки І закрутили хороводи Листочки, впалі на стежки. Заморосив дрібненько дощик, Умивши листя золоте, Даруючи бажану свіжість Та й прохолоду ще проте. Та люди зовсім не сумують, Що жовтень взяв свої права— Серця, вродлива, дивовижна, Яскрава осінь зігріва! ©️Тетяна Батуріна (жовтень 2019 р.) #осіннійтравень #пейзажналірика #віршіпроосінь #жовтень #ТетянаБатуріна

Осінь землю прикрашає І готує до зими, Спать ведмедів укладає Решті роздає харчі. Та не тільки про природу І ліси пережива, Босягла її турбота Де людська ступа нога. Там її мале шкільництво Кличе на підмогу всіх, Вона діточкам грайливо . Відкрива навчання рік. Благодійну тихо справу Осінь робить все життя І собі здобула славу На віки, на майбуття. ©Дар'я Бахтіярова (травень2025 р.) #вірш #осіннійтравень #осінь #осінь #благодійниця #ДаряБахтіярова

Всім по привіту👋 Травень не дуже балує нас погодою, і швидше нагадує осінь, ніж весну. Тож, запускаємо тематичний тиждень на каналі під назвою "Осінній травень", де ви знайдете теплі, натхненні золотокосою красунею вірші від наших майстрів. *** Дивовижна Осінь тепла і натхненна! Таємнича, істинна, блаженна! Ти заходиш тихо , ледве чутно, Викрадаєш спокій привселюдно. Найтаємніші кутки душі шукаєш І у листі різнобарвному зникаєш! ©Тетяна Батуріна (жовтень 2021 р.) #осіннійтравень #осінь #філософськалірика #дивоосінь #вірші #тетянабатуріна

*** Пахне Травень кучерявий Медом, безом, ріпаком, Сіє решетом дірявим З неба теплий дощ дзюрком. Трави зеленіють в лузі, Незабаром сінокіс, Попливуть по всій окрузі Сіна запахи п'янкі. Яблуні ніжно-рожево Травень нам розфарбував, Сонечка помаранчево В небо дивляться кульбаб. Ваблять солов'їні ночі В луг на березі ріки, Зорі в небі, ніби очі, Зазирають крізь віки. У вінку з барвінку Травень Землю квітами встеля, І, неначе шовк отави, Крони на дубах шумлять. Ллє мелодії кохання Травень місяць у серця, І лунає до світання Пісня солов'я-співця. ©️ Петро Грущак (30.04.2025 р. Б.) #вірш #пейзажналірика #природа #травень #ПетроГрущак

Прошу, читайте дітям з пелюшок, Щодня народжуючи світле слово, Немов пацьорками вкрашайте мову, Нехай побуде трохи малюком. У кожній казці є якесь зерно, Прошу, читайте дітям з пелюшок, Панують там завжди — любов й добро, Нехай побуде слово малюком. Так, звісно, зазирає чорний дух, Прошу, читайте дітям з пелюшок, Хтось із героїв — веде не чесну гру, Хай казка мамина росте із малюком. #вірш #книга #казка #рондель #Tvoreys

Незвична прогулянка. Гуляв я якось в літній день Вздовж узбережжя річки, Вдивлявся в далечінь ген-ген За горизонта стрічку, І щось так мріялось мені, У спогади манило, Видіння дивні, не ясні Свідомість захопили. Я уявив собі, що став Славетним Робінзоном, І в мить одну з води дістав "Привіт із закордону". Прибилась хвилями ріки Цікава, дивна пляшка, Її розгледів залюбки, Хоч це було і важко. Предмет вагу незвичну мав І надписи узорні, Сучасність не відображав У формі неповторній! Амбіції зросли в мені, Як ніби я на хвилі У загадковому човні Долаю довгі милі! Глибокий видих я зробив В захоплюючі миті, І закупорку прокрутив, Щоб знахідку відкрити. А потім проваливсь кудись, Як ніби в сон глибокий , І довго-довго падав вниз, Побивши добре боки. Прокинувся я сам не свій, Злякавшись до нестями, В новій місцині, у якій Все сяяло скарбами! А біля мене на коврі, В бамбукових тарілках Лежали фрукти запашні, На соковитих гілках. І голос, наче з глибини Самого океану, Упевнено сказав мені: — Вітаю, гість чеканий! Від здивування я ледь-ледь Свідомість знов не втратив. — Спокійно. Скинь тривожність геть, Ти в добрий світ потрапив! Ти краще, друг мій, відпочинь, Скуштуй моїх гостинців, А потім, сядь і помовчи, Згадай своє дитинство. Я привітанням відповів Володареві краю, Хоч де цей чарівник сидів І досі я не знаю. В житті уперше пізнавав Ці чари і дивини, Про що колись в книжках читав, Захоплений хлопчина. Та щоб нічим не розгнівить Незримого сусіда, Наважився перекусить І смачно пообідать Я взяв червоний стиглий фрукт З найблищої тарілки, Сама тягнулася до рук Його міцна верхівка. І в насолоді неземній, Згадав щасливі миті, Прокинулись чуття в мені, Осягнені й відкриті! Відчув оновлень водоспад, Стрімкі потоки сили, Де кожен чарівний каскад Живий і незгасимий! І в радості і доброті Я дякував безмірно За ці дарунки золоті І згадки неймовірні! Вклонився низько до землі Господарю місцини І попросив вказать мені Шлях у мою країну. З'явився човен раптом враз, І опинившись в ньому, Я попрощавшись, у той час Відправився додому. А у свідомій голові Його слова крутились, Що сили принесли нові Й зі мною залишились І в серці радіснім приніс Я мудрість, що не тліє: "Куди б тебе час не заніс, Будь вірним своїй мрії!" Тетяна Батуріна (липень 2022 р.) #вірш #пригоди #літо #ТетянаБатуріна

*** Під лісом, біля річки на лану, Якось кленовий паросток з'явився, Дарма, що місяць літа промайнув, Він ріс і в небо сонячне дивився. Могутня крона в клена розрослась, Ховалися під нею від негоди, Дорога поруч з ним кудись вела, То в спеку там шукали прохолоди. Але, як кажуть, не вгодиш усім, Вівця погана є в отарі кожній, Довкіль, говорить, стільки є лісів, Під ними всі ми заховатись можем. Клен мовчки в пам'яті перебирав, В негоду, в спеку, або на нараду, Він під густою кроною збирав, Бувало, навіть всю сільську громаду. Ніколи не втручався в їх "діла", Мовчазним свідком був багато років, Аж тут розплата за добро прийшла, Такі бувають від життя уроки. Стікали з листя крапельки роси, Побачили усі, що клен всихає, Він плакав, та пощади не просив, Бо мовчки кожне дерево вмирає. ©️ Петро Грущак (25.04.2025 р. Б.) #вірш #пейзажналірика #аналогія #суспільство #людство #філософіяжиття #ПетроГрущак

Говорять: час лікує Послухайте уважно, щедрі лікарі: Пігулок не потрібно сипати мені. Симптоми зникли, як бульварні ліхтарі, Поміж яких снують метелики нічні. Розваг цукрових більше не шукаю в них, В анамнезі моїм кохання — це полин. Одна з комашок отруїла спомини, Зітреться зрада амнезією світлин. Говорять: час лікує швидкоплином днів, Роз'єднує нейрони у круговерті літ, Але, на щастя, мозком я не захворів, Лише рожевий подих загасив мій гніт. У камерах сердечних іскри ще живуть, Свіча горіти здатна, тільки би вогню. Чекаю знову солодко-гарячих вуст, Що віддадуть кохання, а не заберуть. © Роман Фещак (квітень 2025 р.) #вірш #інтимналірика #зрадливекохання #почуття #надія #щасливекохання #РоманФещак

ЧЕРЕМХОВИЙ СОН Черемха ронить білі квіти, Мов гонить час. І як же серцю не радіти – Зустріла Вас. Ви серед квіту зупинились, Та все – дарма. Гадала я, що все наснилось, Бо Вас – нема… Той рай черемховий розтане, І сон мине. А все ж повітря це весняне На двох – одне. Духмяні квіти ці по вітру – Без вороття. І хоч одне на двох повітря, Та два життя.. Як розійшлися дві дороги – Сади цвіли. Та все ж щаслива я від того, Що Ви – були… ©️ Чайка Білоозерянська #вірш #інтимналірика #сон #черемха #ЧайкаБілоозерянська

Любов до України, Картина маслом, Вальс — що може бути спільним у цих трьох? Пісні, які оспівують ці та інші прекрасні речі♥️ Пісні, які звучать голосом української співачки, переможниці талант-шоу «Україна має талант», Олени Ковтун🤩 Для ознайомлення пропонуємо вам переглянути інтерв‘ю, а також послухати плейлист, що складається з пісень у її виконанні🥰 Підтримуймо якісний український контент і несімо його людям💙💛 #журналістика #ОленаКовтун #переможниця #Українамаєталант2010 #пісня #кавер #патріотизм #Ятвоякровинка #Картинамаслом #Вальс2022 #всіпісні #вокал #Україна #незрячі #Генераціяуспішнихлюдей #ВіталійТкачук

*** ... Не несіть на цвинтар мертві квіти... Мертвим, вони зОвсім нідочого... Їм від того зОвсім не радіти... Бо вони не воскресять нікого. Для живого ока, і для вуха... Дорогий купуєм кущ пластмаси... Мертві квіти - зайва показуха... Хто залишив більше біля каси. Неживі квітки, то справжнє лихо... Мертвим, нас живих, не зрозуміти... То біда, яка крадЕться тихо... За яку платити будуть діти. Мертві, тих квіток не потребУють... Їм від них ні холодно, ні тепло... Рідних - молитвИ наші врятують... Рай відчинять зачинивши пекло. Цвинтар, то не місце для оздоби... Мертві квіти рідним не підмога... Мертві квіти, то даремні спроби... В потойбіччі шлях знайти до Бога. Не несіть на цвинтар мертві квіти... Краще посадіть живу стеблину... Хай учАться ваші внуки й діти... Мертвих пам'ятать зігнувши спину. Посадіть барвінок, незабудку... Щоб бджола до квітки прилітАла... Для померлих менше було смутку... Щоб про рідних пам'ять не згасала. Вчіть дітей, як предків шанувати... Щоб живою квітка залишалась... На хрестах не затирались дати... Ниточка щоб пам'яті не рвалась. ...Не несіть на цвинтар мертві квіти... ©️ Галина Момот #вірш #духовнапоезія #важливе #цвинтар #померлі #квіти #смерть #життя #ГалинаМомот

Марія і Станіслав. Спочатку між ними була дружба і творча співпраця: видавництво, конкурси, письменництво та аудіювання. А потім вони закохались😍 Декілька місяців тому Марія і Стас стали подружжям. Кількість їх творчих проєктів сьогодні вражає. А Марійка каже: «обмежень немає, вони у нас в голові!»🕶️🦯🌍 У цьому інтерв’ю багато посмішок та любові, бо ці двоє здатні бачити серцем💕 Приємного перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=9XNS7kICkbg #журналістика #незрячі #письменники #акториозвучування #координатори #VivArt #МаріяДружко #СтаніславЧирченко #подружжя #кохання #патріотизм #Україна #НашеМісто

Ти моє море, я — твоя пустеля (рондель) Ти моє море, я — твоя пустеля. Хлюпочуть хвилі, бриз офірують піску, А я віддам усе тобі на маяку, Коли зірки запаляться на стелі. Випещуй піною рельєфи скелі, Дозволь згубитись у соленому смаку. Ти моє море, я — твоя пустеля, Хлюпочуть хвилі, бриз офірують піску. Узимку, як прийдуть бори нестерпні, Тримай мене в обіймах літнього танку. А зараз чайками люби на бережку! І хай пір'їни спеку нашу встелять... Ти моє море, я — твоя пустеля. ©️ Роман Фещак (квітень 2025 р.) P.S. ☀️🤗Кохайте та будьте коханими попри холоди та шторми на життєвому шляху💕💘 #вірш #рондель #інтимналірика #пейзажналірика #море #хвилі #пляж #пісок #сонце #пустеля #кохання #РоманФещак

*** У кожного є путівник, Що вказує вірну дорогу, Аби крок зробити дрібний, Прислухатись варто до нього. Він плати за те не бере, Тому що ви з ним одне ціле, І знає усе наперед, Що чорне, а що справді біле. Не зрадить ніколи в житті, Лише покладатись на нього, Хтось збити з дороги б хотів, Направить до правди він ноги. Та є в нас хвилини такі, Не схильні коли довіряти, Все робимо наперекір, А потім приходить розплата. І прикро буває йому, То ж плаче гіркими сльозами, Бо ми ніби вірні комусь Й бредемо густими лісами. І хто ж це такий провідник, Що треба йому довіряти, То серце, ніколи з яким, Не варто в житті сперечатись. ©️ Петро Грущак (24.04.2025 р. Б.) #вірш #філософськапоезія #серце #життєвафілософія #ПетроГрущак

У шлунку оси жалять почуттями (рондель) У шлунку оси жалять почуттями, Метелики померли, ще й не живши. Отрута з рани бризнула на вірші, Убивши серце й мозок вже безтямні. Помчали купідони із вітрами, Медові фото в пам'яті лишивши. У шлунку оси жалять почуттями, Метелики померли, ще й не живши. У тебе вже квітковими полями Летять нові метелики, сп'янівши. У мене ж — досі порожньо у ніші, Бо розійшлись, на жаль, без вороття ми... У шлунку оси жалять почуттями. ©️ Роман Фещак (квітень 2025 р.) #вірш #рондель #інтимналірика #драма #невзаємнекохання #метелики #оси #РоманФещак

Усе, що між нами — міріади зірок, Загублена пісня весняних вітрів І ніжність ота— тонесенький шовк, Ми тіні — загублені десь на стіні. Усе, що між нами — великий вулкан І пристрасть тече, наче лава, Довірилась вперше своїм почуттям, Подумала— ось моя вірная гавань. Усе, що між нами — сум і думки, Кіно, дискотека ще й дикий пляж, Той запах соломи. Гіркий полин, Потрапили ми у чарівний палац. Усе, що між нами — не взнає ніхто, Це наша великая таємниця, Нехай це уява. Нехай буде сном, Та знай— я тонула у твОїх зіницях. #інтимналірика #вірш #поезія #кохання #Tvoreys