Зміючка Оленка
Open in Telegram
724
Subscribers
No data24 hours
-37 days
-530 days
Posts Archive
Завтра на зимовій Країні мрій, разом з Олегом Скрипкою презентуємо нашу спільну колабу. Буду вас там чекати
Ботанічний сад Гришка то є моє місце сили. Зазвичай я вдягаю навушники і обходу його повністю.
Найбільше я люблю ранкову пору, бо ти там сам. Такий собі оазис природи посеред великого міста. І ні душі.
Сьогодні в мене сну була аж 1 година. Після вранішній обстрілів, така прогулянка з кавою, це саме те, що мені було потрібно. Подякувала черговий раз цьому місцю, що лікує мене.
Станція за станцією. Вагон за вагоном. Тягнеться веретенце з почуттів і емоцій. І в цьому осередку я стою. Моя щирість гола. Гола до самих кісток. Я стою на «звіринецькій» серед тисячі людей які проходять повз мене з цікавістю споглядаючи.
«Чому вона повністю гола? Невже їй не страшно, не холодно?»
А в мене просто немає «одягу».
Хтось буде дивитись засуджуючи. Хтось з жалем, з цікавістю.
А я буду вдивлятись в твої очі, як в бездонний тунель метрополітену. Трохи сумні. Але такі від мене закриті. Далекі. Незрозумілі. З тисячами капілярів кривавих, заплутаних. Від втоми. Від болю
+1 мрія в копілку🤩 Прокататись в київському метрополітені в кабіні машиніста😍 гріх було не познімати перстень «метро» в його природному середовищі😌
Сьогодні сяду і підведу підсумки цього року.
+1 мрія в копілку🤩 Прокататись в київському метрополітені в кабіні машиніста😍 гріх було не познімати перстень «метро» в його природному середовищі😌
Сьогодні сяду і підведу підсумки цього року.
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
Дуже сумна одна Оленка. Яка намагається встигнути в цьому світі абсолютно все. Звісно в неї нич не виходить. Але Оленка дуже завзята дівчинка. І вірить в чудеса. 🤷♀️дурепа мабуть
Repost from Скринька Пандори
Благаю вас, не забувайте, не мовчіть.
Навіть під час свят.
Розповсюджуйте. Вимагайте обміну.
Дуже прикро усвідомлювати і задаю я собі питання, чому я пишу в телеграм тільки коли повітряна тривога вночі.? Можливо щоб відчути себе не одинокою?
А ще тепер я переживаю за котів і в мене болить око.
Кінець.
