Зміючка Оленка
Open in Telegram
724
Subscribers
No data24 hours
-37 days
-530 days
Posts Archive
Repost from Американський 🚀 піхотинець
+1Увага акуціон на користь ЗСУ.
Лот на фото: ящик від 40мм гранат до американського автоматичного гранатомета Mark 19. Оздоблений картиною у виконанні талановитої майстрині, ювеліра та художниці - Зміючки Оленки.
Хлопці, з цікавого підрозділу, які несуть світло та культуру в БНР, потребують ремонта автотранспорта, бо в БНР дуже кепські дороги.
Стартова ціна 5000 грн
Мінімальний крок - 200 грн
Початок аукціону сьогодні о 16:20, кінець аукціону теж СЬОГОДНІ, о 23:00.
Оплата тільки на цю банку🫙
Відправка Новою Поштою по Україні.
НЕ ВЕДІТЬСЯ НА ШАХРАЇВ. Ні адміни, ні я, ні ЧАТ, НІЧОГО не продають і в особисті НІКОЛИ не пишуть.
Пост про шахраїв тут: https://t.me/usinfantryman/12334
Якщо щось таке трапиться - просіть відео дзвінок, як я виглядаю ви знаєте. Відмовиться - шліть нах@й.
Будь ласка не флудіть в темі, буде флуд отримаєте бан.
Американський піхотинець
Виродки матінки Землі. Виродки Всесвіту.
Багаті, родючі землі Херсонщини перетворюються на непридатну територію на найближчі 10-15 років. Це катастрофа.
Ще до повномасштабного вторгнення мені снилась серія снів, ніби я стою на балконі своєї квартири, яка на 10-му поверсі, дивлюсь в низ а внизу потоки води які зносять на своєму шляху все. Машини. Дерева. Я просиналась в холодному поті і перша думка яка була в голові це: вишгородська гес.
Я не дуже вірю у віщунські сни. І майже всі сни можу пояснити. Але деякі ні.
Чому ця серія снів снилась ще до війни. Чого я боялась? Боюсь.
Доречі вода не моя улюблена стихія. Взагалі воду не люблю. Вона мене лякає. І я бачу в цьому якесь безвихіддя. А після того, як йобана русня підірвала дамбу я ще раз переконуюсь що воду я боюсь. І не моя це стихія.
Піду моршинську поп‘ю. Я люблю джерела. Бо вони маленькі і безпечні🫠
Розкажу історію вам одну. Ну і свої переживання деякі.
Коли почалось повномасштабне вторгнення я була в Ісландіі. Ми поїхали туди насолоджуватись краєвидами буквально за тиждень до. І якщо чесно коли всі родичі та близькі казали, щоб я залишалась в Европі я навіть не розглядала такий варіант. Вони кричали, погрожували лякали, ображались. Але тоді я чітко для себе вирішила, що не пропущу жодного дня жахливої трагедії, яка спіткала мою країну.
По-перше це інтєрєсно🫠 жахливо, але за багато років знаходячись всередині цього вирію я відчула себе знову живою. Кількість нереальних здавалось до цього подій та абсолютно чудових людей просто зашкалює! Такого я не бачила ніколи і ніде. Всі подорожі, прекрасні краєвиди не могли б зрівнятися з моєю однією поїздкою в Краматорськ наприклад.
Сьогодні мені написав один хлопець в інстаграмі. Англійською мовою. Виразив захват моїми прикрасами і сказав що підтримує Україну. Він з Естонії. Я чемно подякувала. Я зайшла на його сторінку, подивитись, хто це. Сторінка була заповнена роботами з дерева. Ще він сказав що любов і творчість врятує цей світ. І я така подумала: ну Да, канешно, рядовий европеєць який не усвідомлює що тут відбувається. Яка любов? Яка творчість! Проснись! Я лютую як ніколи! Всі лютують і скаженіють.
А потім він сказав, що хоче оберіг для себе від мене. Що він зараз в Києві. Що знов через пару днів зі своїм підрозділом виїзджає на нулі. Що відчуває, що його обов’язок захищати Україну і в цьому він себе бачить.
Я читала це все, перекладала через перекладач, бо хуйово володію англійською… і просто офігівала від того, які бувають люди. Я думала: друже! Це зовсім не твоя війна, не твоє горе. Нащо ти тут? Чому ти і тобі подібні? Нащо ми тобі?
І такі випадки дають надію цьому людству…
А я дякую Всесвіту, що показує мені такі приклади. А то я вже не видержую це інфополе зрадойобності, прости господи…
А ще в хлопчини вся рука забита татуюванням зміїної лузги. Я подумала, може зміїна королевам нам його прислала? Піду спитаю в своїх доньок Аїди і Нагіні, може що підкажуть.. змії багато знають, лишень не всім говорять🐍
Моя нервова система на кшталт цього котика з затопленої Херсонщини… тримається до останнього😔
Повернулась я у Київ. Дуже люблю своє місто. Але давайте підписувати петиції щоб рекламу і кольорові жлобські вивіски уберать з фасадів? Бо я щас ригать буду🤮
+3Є в мене слабкість мого життя одна з. Це морський вайб. При чому що в морі плавати я не люблю. Зато люблю його слухати, нюхати, дивитись, малювати. Надихаюсь. Обожнюю маяки. Портові міста.
