Babaiko
Open in Telegram
Архівні знімки/"скрипниківка"та інші цікаві правописи/історія і т.п. Для зв'язку з адміном : @kllejxg Чат для обговорення : https://t.me/babaikochat
Show more195
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Posts Archive
195
1904-й рік.
Олександра Куліш біля могил П. Куліша і В. Білозерського.
Світлина Михайла Кочубея.
195
Без дати.
Українські діти Лемківщини сиплять квіти єпископу Перемишльському, Самбірському і Сяніцькому — Йосафатові Коцильовському.
В селі Андреївка.
195
1911-й рік.
Михайло Коцюбинський з друзями та дітьми в саду.
Зліва направо: Ірина, Роман, М. Коцюбинський, Оксана, М. Cаєнко, А. Казка, С. Устименко.
195
Травень 1918
Карикатурна обкладинка, сьомого випуску одеського журналу "Буржуй". На обкладинці зображується реакція одеситів коли: перемогли більшовики, більшовики пішли, прийшли німці, з'явився гетьман.
195
1909 рік.
Офіцери Кавалерградського полку.
Зліва направо: Левшин Дмитро Федорович, Граббе Дмитро Михайлович, Шереметев Дмитро Олександрович, Скоропадський Павло Петрович, Звегінцов Дмитро Іванович, Баранов Петро Петрович, Родзянко Олександр Павлович.
195
Шановні підписники мого тґ каналу, всі присутні молоді люди, хто з Кременеччини (Тернопільська область) чи має потребу тут иноді з'являтись – відгукніться.
Щиро прошу!
195
+1У січні 1901 р. до Полтави на ґастролі приїхав Микола Лисенко з хором. Хористи семінарії розучили заборонену кантату “Б'ють пороги” Миколи Лисенка та запросили композитора. Лисенко приїхав до семінаристів. Коли ректор, архієрей Іларіон (Пічета) довідався про візиту політично неблагонадійного М. Лисенка та про виконання забороненої кантати, відбулася розмова...
"– Що ви тут робите? – запитав ректор.
– Співаємо пісні, – відповіли хором Семінаристи.
– А то хто між вами?
– Це великий наш композитор Лисенко, який допомагає нам розучувати наші рідні пісні.
– Ніякого Лисенка я незнаю, – грізно закричав ректор, – зараз мені розходтися по клясах. А вас (звертаючись до Лисенка) я попрохаю негайно залишити семінарію і більше сюди не показуватися.”
Винуватцем виявився Микола Лисенко. Петлюра заявив, що Лисенко – почесний гість, і вони не дозволять його ображати. Розплатою стало вiдрахування Семена з семінарії.
Фраґмент історії з життя Симона Петлюри.
195
+9Сьогодні, 14 жовтня відзначається день заснування Української Повстанської Армії.⚔️
Принагідно, підготувала для вас підбірку світлин : побут, життя в криївках, знімки перед боєм та повстанці загалом.
195
+11915-й рік. ♟️
І. Сотник Дмитро Вітовський
під Маківкою.
ІІ. Старшини сотні Д.Вітовського.
Зліва направо : чет. Г. Трух, сот. Д.Вітовський, чет. О. Левицький, пхор. Г. Іваненко.
195
Вересень 1918 р.
Павло Скоропадський на українсько-німецьких переговорах в Берліні.
„Гетьман в Нїмеччинї“.
Часопис «Око». – Ч. 8. – 1918 р.
195
Репертуар Львівського оперного театру на 20 - 22 жовтня 1900-го року. 🎭
Переклад на українську:
“ Театр, література і мистецтво
Репертуар міського театру.
У суботу 20 жовтня — опера «Фауст» в 5 діях Шарля Гуно.
У неділю після обіду комедія «Модні спазми» Войцеха Богуславського.
У неділю ввечері — опера «Галька» в 4 діях Станіслава Монюшка.
У понеділок — вдруге комедія «Наші наймиліші» В. Сарду. ”
195
21 вересня. 1887-й рік.
Автограф лист М. Драгоманова до О. Барвінського, видавця «Рускої історичної бібліотеки» у Львові.✉️
„Високоповажанииj Добродijy,
Кілько днів тому назад получив ja од Вас Вашу «Историчну Библіотеку». Дуже Вам вдьачниj за таку цінну посилку і дуже хотів би Вам послати в замін і свoji виданьньа, та не знajy чи Ви б самі того захотіли. Не раз бувало, що галицькі земльаки, котрим ja посилав свoji виданьньа, — навіть цілком легальні, або матеріали, — або звертали мені jix, — або навіть отдавали jix в поліціjу (чим — закреслено) підводили jix і до засуду на конфіскату. То ja j поклав: посилати наперед у Галичину своji виданьньа тільки на виразне бажаньньа самих галичан
Ще раз дьакуjучи Вам за Вашу посилку, мajy честь зостатись поважаjучим Вас
М. Драгоманов.”
*Драгоманівка від автора :)
195
+2Весна, 1944 рік
Повідомлення про польський терор проти українського населення на Холмщині. Загалом спалено 36 сіл, замордовано 875 осіб.
195
Уривок з польської газети “Dziennik Polski”.
Про напад загонів УПА на села поблизу Перемишля🔥
Переклад на українську:
“Бандерівці розгулялися
У ніч з 26 на 27 грудня загони українських фашистів атакували приміські містечка, Кругель Малий і Великий, а також село Пралковці.
Згоріло кілька будівель. Через кидання ручних гранат у машинний зал було завдано шкоди міській водопровідній станції в Пралковцях. Місто кілька днів було без води. Обійшлося без людських жертв.”
