🇺🇦 Міністерство Незалежності ⚔️ 2013+

В цій машині в Москві догорає полковник Дамір Давидов, співробітник ГРАУ (головного ракетно-артилерійського управління) Міноборони РФ, відповідальний за постачання боєприпасів в підрозділи підорашок. Любо.

Calm down це смішно

хто це блять, що це за російське інфополе, нахуя це тут блять

Анекдот про нарди.

Треба такі стікери

Ваші варіанти?

Взагалі знесення памʼятника Булгакову в Києві пройшло без особливих спроб російської етнічної меншості в Україні якось цьому завадити. Пікетів ми так і не побачили і не побачимо, хоча певна кількість обурених цим рішенням дійсно існує. А зараз поясню чому це так. Булгаковський тип громадян - більш специфічне явище ніж ватники чи комуністи, або ж імперці в класичному розумінні. Це явище глибоко класове і відображає воно одну конкретну політичну зміну, яка породила цю категорію. Загалом - Булгаков частина російської літератури, але не письменник-символ для росіян. В широкому сенсі він не удостоївся від РФ пошани в форматі Достоєвського чи тим більше Пушкіна, культ Булгакова - глибоко домашній персонально і конкретний. Він не є частиною російського національного міфу по тій простій причині що РФ від Булгаковських приколів не холодно не жарко - бо вони не виконують ідентичнісних задач. Булгаков - віяння 1970-80х, коли врешті його стали екранізувати і дістали з-під заборони деякі твори на друк, які одразу ставали у вузьких колах інтелігенції рідкістю, літературною сенсанцією. Тож загалом він відображає таку собі тугу маргіналізованої пізньорадянської інтелігенції, яка вбачає свою роль у Професорі Преображенському, який має освічувати усіляких Шарікових. Буквально кажучи це дає певну історію про класову нерівність між інтелігентами, сєющими разумноє доброє вєчноє і виховуючими всіляких колгоспників, хохлів, варварів, абреків та молдаван. Інтелігент в цьому розумінні глибоко неросійське і неукраїнське явище: логіка його існування космополітична, прогресистська і універсалістська. Він вбачає в собі прояв вселенського розуму, який самозростає через дії інтелігента по вичухуванню гречкосія в люди. Але окрім всього іншого, ця космополітичність і прогресизм, певна утопія (замість воєвать, треба сдєлать страну раєм на Землі і всі до нас потягнуться!) глибоко антиполітична в своїй основі, буквально деполітизована. «Ми не збираємось боротись за владу, ми не збираємось боротись взагалі». Це конгломерат одинаків-буржуа максимально соціально атомізованих, поведених на гедонізмі (втч в його культурному сенсі - «ми на планеті щоб споживати доброє разумноє вєчноє, а нє плохіє мислі думать»). Він не є спроможний до колективної дії, з цієї точки зору його навіть концептуальна влада вивітрюється з 1990х, коли настав найбільший страх: їх влада над варварською більшістю перестала бути безумовною. Коли колгоспники взяли в руки арматури, стали «братками», а кадебісти перестали соромитись і стали «іншими братками постарше», потім виповзали червоні директори - бізнесмени, олігархія, утворився новий «твердолобий» кістяк нових еліт рівномірно розподілених між командами Януковича, Ющенка і Тимошенко, де майже скрізь місце інтелігенту було «около параші», не властвовать а виконувати свою інтелігентську функцію суто за призначенням. А потім ще кілька ітерацій приходу весільних фотографів і комедійних акторів, а також шоколадних бізнесменів та масовиків-затійників просто остаточно поховали для індивідуалістів-інтелігентів хоч якусь уявну владу. Найспритніші інтелігенти пішли за найтвердолобішими з биків і щось собі та завоювали. В бізнес пішли, в політику, в комерцію, а хтось і в шахрайство і бандитизм, було. Професор культурології в статусі касира ОПГ - не вигадка, таке явище існувало. Варвари яких вони так щиро зневажали (тобто більшість населення) виявились спроможними до складних і не дуже форм соціальної організації - від фінансово-промислових груп, локальних банд і комерційних відеосалонів до ватаги, що в селі бʼє приїзжих на дискотеці. Радикальний індивідуаліст на цьому тлі не зміг протиставити нічого, і внутрішньо маргіналізувався. І в такому вигляді дожив до сьогоднішнього дня і відтворився в нащадках. Бо життя показало неспроможність головної гіпотези на якій тримався цей клас: що правильне мислення і культура уже є достатніми для успіху. Як виявилось, саме дія, хай навіть хаотична і помилкова, стала новим засобом встановлення влади - до цього світу їх ніхто не готував. А філософствують нині, як казав батєнька Ніцше, молотом.

ну шо ви там, 532 підписники каналу міністерства? 💐 поїли сьогодні, як настрій?