Не дрібниці

Як допомогти пацієнтам і команді «Охматдиту»? Після масової ракетної атаки та влучання в дитячу лікарню «Охматдит» залишається одне — донатити ще більше. Залишаємо посилання на банку благодійного фонду «Охматдит». Більше реквізитів — на сайті фонду. Екстрений збір на допомогу підопічним та лікарні також запустив фонд «Таблеточки». Задонатити можна за посиланням. ↗ Skvot Mag ↗ Skvot Instagram ↗ Skvot YouTube

Дуже прошу підтримати збори для Охматдит!

Якби я чесно розповіла, що і скільки всього мені доводиться переживати зараз, ви б охуїли. Тут найближчі щодня в ахуї і диву даються, що я не спилася чи не збожеволіла за останні півроку. Хоча, якщо зараз у кімнату зайде санітар і відбере у мене телефон, значить усе-таки збожеволіла 🌚

Рівень прокрастинації - написала свій перший лонгрід на LinkedIn 🌚 Взагалі там нічого і ніколи не писала, але зі мною сьогодні такий тупий антикейс найму трапився, що досі в шоці. Скинули тестове завдання на вакансію в проєкт на півтора місяця і дали на виконання 2 години (!) У мене 2 варіанти: ▫️або HR взагалі не розуміє, як наймати копірайтерів на складні теми типу інвестицій ▫️або їм похуй на якість текстів 😁 P.S. Якщо раптом вам у четвер ввечері нічого буде читати, продублюю свій текст тут у коментах, маякніть)

Я так багато пропускаю через себе новин (для роботи), що вечорами мені в телеграмі не вистачає простого спокійного читання: про книжки, звички, лайфстайл, кішок, стиль, рослини, британське кіно - мої смаки досить специфічні, як бачите 😏 Я часто керуюся правилом: якщо чогось не вистачає, створи це сама. Не вистачало мені турбулентності в житті - народила сина 😁 Це, звісно, жарт. Чи ні 🤭 Так ось про книжки, лайфстайл і кіно я можу і сама писати, але я бляха читати хочу 🤡 А цікавих різноманітних каналів у телеграм як кіт наплакав + не всі публікують пости часто. Від вузько-нішевих можна швидко втомитися. І тепер я розумію, коли ще рік тому проходила навчання для роботи про телеграм і спікер говорив: у тг повно вільних ніш і аудиторія залучена, заходьте і розвивайтеся. А я, дурненька, не вірила 😏

Інстаграм ліг. Фейсбук не відкривається. Телега тупить. Тим часом я в Linkedin: 💃🤪🕺👻😁

Просто поясніть, як тут усе влаштовано в цих Європах?! Я вчора оплатила домашній інтернет і він став працювати ще гірше 🙄 Треба було не чіпати.

Фраза «Доброе утро» в наш час звучить як знущання.

А ще я взяла канікули від польської і мені прям заебись! Я самостійно проходжу заново наш підручник і стільки нового дізнаюся, ахаха) Все нарешті складається в єдину картину, усі білі плями заповнюються, все, у чому я сумніваюся, спокійно гуглиться і додивляється на ютубі. Дорогою на зйомку я відмінювала дієслова, які зустрічалися мені на білбордах - просто з приколу, подумала, що непогана практика буде. Чи був такий ефект після двох моїх шкіл? Не-а. Причому в мене хороший викладач, але я ніби з ним відсиджую оплачений абонемент. Відпахала на уроці - закрила ноут - забула до наступного заняття. А коли сама займаюся, ніби рівень відповідальності вищий. Не знаю, як пояснити. Але прикол в тому, що А1 ще можна самому вивчити [хоча я відразу з курсу в школі починала], а далі, мені здається, точно потрібен репетитор. Поки що спостерігаю, подивимося.

У вас буває відчуття нудоти від того, що робиш? Я про роботу, звісно - про що ще я можу писати о 10 вечора четверга 😏 Тобто дивишся на свою професію, розумієш, що обрала її свідомо, це класна перспективна ніша, але зайве запитання в робочому чаті як постріл у голову! Це вигорання?

У сусідній квартирі живе студентка. Кожні вихідні з п'ятниці по неділю включно там тусовки. Іноді й у середу. Іноді когось кидає хлопець і тусовка перетікає з п'ятничної в суботу наступного тижня. Ну, знаєте, ненормований розклад. Моя спальня - одразу через стінку. Сьогодні в них очевидно [очеслишно] вечір Шакіри. Кричать "як свіння ў плоце" - так сказала б моя бабуся і я б із нею погодилася. Коли ми тільки в'їхали, я думала: у них ні здоров'я, ні грошей не вистачить бухати щодня. Так от - щодо цього я помиляюсь вже другий рік 😏 Що робити? Час-то ще дитячий, але ось після 22-х бігати і гавкати на них ламаною польською - задоволення мало. А хочеться, щоб люди просто усвідомили - ви тут не одні. Так, я теж була студенткою і ми теж влаштовували "флети", але ніколи не кричали на всю горлянку і не перетворювали орендовані квартири на клубошник, що гримить на весь район, - просто з поваги до сусідів. Ці ж - готові через огрудок "випердоляти", поки з господинею розмовляє поліція. Ну, і навіщо свідомо нариватися на проблеми? 🤷🏼‍♀️

Я працюю з таргетом у ФБ та інстаграмі понад 3 роки. І впевнено можу сказати, що рекламна екосистема Meta - найбільш кінчена з усіх можливих [рашкін вк і однокласники навіть не розглядаємо, я про цивілізований світ]. Баг на базі - і всім похуй. Можна завалити підтримку скрінами помилок системи з їхнього боку, а вони такі - оновіть сторінку 🤡 Зате як аканти блокувати на рівному місці - фейсбучники перші. Звідки у мене всі ці 3 роки було терпіння на фейсбук - не питайте, я не знаю

Це знову сталося - я заснула в кріслі у стоматолога 🤦‍♀️ Причому сьогодні робили непросту і не особливо приємну процедуру - лікували канали, а мені байдуже: у будь-якій незрозумілій ситуації лягай спати 😆 Насправді, рівень довіри до лікаря шалений! Вона настільки профі, що не потрібно бути в напрузі весь прийом - можна і подрімати 😁

Кожна секунда важлива (с) Подивилася "Ведмідь". Це невеликий і відносно новий серіал про ресторан у Чикаго. Ви точно могли бачити виконавця головної ролі в рекомендованих інстаграм - нещодавно Джеремі Аллен Вайт знявся в охріненно красивій рекламі Calvin Klein 🤤 А ще він грав у "Безсоромних", але мова не про нього. Сюжет не вражає несподіваними поворотами, але так круто демонструє еволюцію персонажів! Характери - ось що в ньому головне. "Ведмідь" торік і цьогоріч нахапали Еммі та Золотих глобусів, зокрема й тому вам рекомендую. Дуже приємний смачний серіал, у «збережене» вам 🙃

Але є прогрес в іншому. Вперше з початку року я по-людськи виспалася за 7 годин [до цього завжди розбитою була], прокинулася без головного болю і думки "ось сьогодні я точно здохну". Тому що нарешті спала одна. І, здається, я сильно недооцінювала цю умову! Увесь січень зі мною спав Лев: спочатку у нас гостювала сестра і жила в його кімнаті, потім - кішка, яка окупувала ту саму кімнату. Спати з дітьми, навіть палко коханими, не завжди зручно - мій 5-річний 🦁 брикається, постійно своїми лапками торкається мого обличчя і закидає свої жираф'ячі ноги мало не на мою голову. Але вчора кішку забрали і я з чистою совістю відселила дитятко в його кімнату. ООООО МАААЙ ГАД! Щастя є! Щастя виспатися, навіть якщо дитина розбудила о 7.30 у неділю. А я весь місяць думала, що це організм у мене неправильний і він не в змозі висипатися за 9 годин 😏

Іноді потрібно помовчати, щоб потім сказати цьому світу більше. Я не аскезу взяла, не смійтеся. Втомилася настільки, що не хочу говорити. Хто мене близько знає, в курсі, що я - радіо. Автономне, на повній гучності, якому не потрібна ні розетка, ні батарейки. Я дуже люблю говорити! Власне, цим я і заробляю на життя - веду новини на ютубі. До речі, це для мене Дуров у тг аудіо-повідомлення вигадав, бо в мене пальці диміли писати все це вручну 😏 А тут з п'ятниці - обітниця мовчання. Не хочеться ні розповідати про внутрішні переживання, ні просто весело тріпатися, ні навіть скиглити! На останнє у мене завжди є сили, якщо що 😏😏 І ось цей мовчазний спокій незвичний навіть для мене. Я часто з собою вголос розмовляю, а тут як рот зашили. Напевно, я дійсно дуже і дуже сильно втомилася

Знаєте, чому я рідко когось вітаю з днем народження? Тому що в мене ось ці емодзі 🥳🎉🎊 завжди в дупі телеграма знаходяться! Поки знайдеш, вже настрій пропаде вітати. Ще відправлю ненароком: "З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ БЛЯТЬ! БЕСИШЬ СУКА" А без емодзі якось сухо і неемоційно виходить 🌚 Ну, ви самі бачите.

Захотіла новий вазон 🌚 І тепер не можу зрозуміти: це скоро весна чи старість?

Час звикнути, що стабільність у наш час - така ж ілюзія, як безпека. Вчора ти працював і отримував приємну зарплатню - сьогодні здуваєш пил із резюме. Вчора ти будував плани в місті, в якому не планував затриматися довше тижня - сьогодні збираєш тривожну валізку. Вчора ти був здоровий як кінь - сьогодні без сторонньої допомоги не можеш встати з ліжка. Приклади вигадані, але життєві. Думаю, хоча б один відгукнеться кожному. Що з цим робити? Та нічого. Це правила гри під назвою «Життя в мать його 21-му столітті». Виграти можна, якщо прийняти і засвоїти: «Так, життя зараз таке» - і постійно адаптуватися. Нічого іншого я не придумала, на жаль

Знаєте, що сьогодні помітила? Виходила з дому на зйомку о 15.30 і на вулиці було світло! Річ у тім, що в Польщі ніч взимку настає о 15 годині - це реально так) Приходиш додому, вечеряєш о 16-й і можна баиньки 😄 А тут половина четвертої і світло! У душі з'явилася надія на швидку весну 🥰