Верес – половина сезону в стагнації рівноцінна провалу?
Повернемось на початок літа, як в серіалі де розповідається, що трапилось в попередній серії.
Юрій Вірт не влаштовував керівництво, Верес буксував в зоні перехідних матчів. Негласно була інформація про заміну тренера (називались навіть конкретні прізвища), але керівництво намагалось її спростовувати.
Сама команда грала непогано, але провали в обороні й певна нереалізація внаслідок недостатнього рівня майстерності виконавців не дозволяли розв'язати власні проблеми турнірні завдання без ризику вилетіти.
З
Віртом попрощались після перемоги над Металургом, яка гарантувала квиток в еліті на це сезон. Хтось з фанів навіть пустив сльозу після (ох ці медійники).
Хто далі?
Лавриненко.
Команда та сама, єдині з важливих хто пішов –
Геннадій Пасіч (30 років) в ЛНЗ,
Лебеденко (34 роки) приєднався до сумської Вікторії.
Потужно підсилились гравцями з Інгульця (
Кучеренко/
Кухарук/
Марусич), взяли молодого
Світюху котрий був свого часу в системі Шахтаря. Підписали
Паста з Чорноморця та двох бразильців
Сезара/
Яго Сікейру.
Не потрібно глибоко аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, щоб дійти висновку:
Лавриненко був ідейним натхненником шорт-листа гравців котрих взяли в команду.
Наскільки правильно вчинив Верес котрий позиціонує себе, як клуб, а не команда з двадцяти футболістів та тренера дали новопризначеному наставнику повністю комплектувати склад на власний розсуд сказати легко й ні водночас.
Лавриненка ніхто не збирається захищати, проте виглядає це, як ми дамо вам роботу, а ви відповідайте за селекцію/результат/якісна гра з ресурсами клубу аутсайдера ліги.
Перед вами стоятиме завдання топ 10 не вилетіти, а далі ми з вас спитаємо. Якщо все вийде, може, навіть серіал знімемо про феномен менеджменту клубу Вереса.
Більшість з підписаних виконавців на пристойному рівні не заграли. Були непогані відрізки у
Яго, місцями виглядали пристойно новоприбулі крайні захисники
Шевченко/
Гакман, мені сподобався на фоні цієї команди ще
Владислав Шарай котрий давав трохи швидкості.
В цілому Верес першої половини сезону не про стабільність. Центральна вісь ВР/ЦЗ/ОП – це про постійні помилки на будь-який смак. Відсутність
Дахновського та
Кльоца, травма Блізніченка восени звузила коло для ротації в півзахисті до кількох прізвищ.
До прикладу
Шестаков 33 роки, використовують в основном,у як центрального, рідше крайнього форварда за півтора сезона: 41 матч 4 голи, один з котрих в першій половині цього розіграшу УПЛ. Статистика не дуже.
Для тренера жахлива ситуація коли гравці припускаються помилок, але все рівно вчері доводиться їх випускати знову, адже рівноцінної заміни в тебе немає. Вибір без вибору.
Лавриненко не вразив в першій половині сезону десь були об'єктивні обставини, які завадили виступити краще, десь його самого можна назвати причиною поганих результатів. Врешті-решт він сам сюди прийшов працювати, але повним провалом його роботу назвати в мене не повернеться язик.
Більшість звикла міряти все виключно нинішнім результатом і байдуже буде якась перспектива завтра, чи ні. Завдання мінімум – бути на відстані перемоги до зони перехідних матчів він виконав, не мені вам нагадувати, що для побудови команди потрібен час, а як би склалась ситуація навесні невідомо з непередбачуваного міг почати «валитись» якийсь з клубів і Верес зумів би уникнути прямого вильоту.
Глузливе порівняння наглядової ради клубу з комуністичною партією після лозунгів перед грою з Минаєм де перед командою стояло чітке завдання: «Перемогти в наступному матчі», – знаєте, щось є в цьому порівнянні.
Обіцянки повної довіри тренеру від керівництва і звільнення після серії вдалих результатів. Розповідь про клуб в якого є якась висока мета і підсилення гравцями старшого віку, або виконавцями рівня Першої Ліги. Готовність разом нести відповідальність за підсумкові результати й виявлення в кінці, що в усьому винен лише головний тренер.
Продовження внизу