Stek

Не так я собі уявляв перший з лютого 2022-го виїзд за кордон.

Дуже промовиста графіка, яка показує різницю між російськими БПМ і американськими Бредлі. Статистика базується на візуально задокументованих втратах БМП обох сторін, що розділені за місяцями. Синій колір - це пошкоджені машини, червоний - знищені. Різниця в цих показниках разюча. Тобто, якщо російська БМП потрапляє під удар, то вона найімовірніше буде знищена, а екіпаж і всі хто всередині з високою вірогідністю загинуть. Натомість військові всередині Бредлі мають високі шанси вижити. Ми бачили підтвердження цьому в десятках відеозаписів бійців, але тут зведені значно більші дані, що дозволяє впевнено говорити про тенденцію. Також звертає на себе увагу загальне скорочення втрат російських БМП. Автор вважає, що тут йдеться не про підвищення якості машин чи навичок екіпажів, а про зменшення кількості машин, які потрапляють на поле бою. Це до питання про безкінечні російські запаси. Іншими словами, мотоциклів і гольфкарів буде більше, а бодай якоїсь броні - менше. ДЖЕРЕЛО

Просування наших сил на Курщині. Колона бронетехніки рухається під щільним вогнем. По танку прилітає кілька разів, але екіпаж продовжує працювати. Одне з влучань - ланцет. ПІДПИСАТИСЬ

Цитата: "Не так давно наша вертушка вылетала из-под очень плотного огня. В безопасном месте было принято решение посадить птичку, в виду нарушений некоторого функционала управления. Посадка была очень жёсткая, но без пострадавших, весь экипаж в порядке!"

Красиве відео сьогоднішнього ураження складу БК у Воронезькій області. Хіба може бути кращий салют в честь свята?

Треба допомога на Курщині На фото у мене в руках два боєприпаси для дрона Vampire(більш відомий у широких колах як Баба Яга). Тепер уявіть, на що зі малючки здатні у вмілих руках(не моїх, звісно). І, відповідно, скільки зусиль росіяни докладають, щоб цю загрозу нівелювати. Та перед тим, як боєприпаси долетять куди треба, пілоти ще мусять якось потрапити на позиції. І саме цей етап наразі залишається одним з найнебезпечніших у їхній роботі. Одне з дійсно ефективних рішень проблеми - РЕБ, який бійці встановлюють на машини. Тепер це, буквально, невід'ємна складова спорядження будь-якого екіпажа. Саме з таким запитом до мене звернулись пілоти з підрозділу "Химера", які зараз працюють на території Курщини. Цілей там стає все більше, як і небезпек для наших військових. Дві третіх суми хлопці уже зібрали, давайте допоможемо їм добити збір, щоб вони змогли якомога швидше докупити необхідну техніку і трохи спокійніше почуватись, виконуючи бойові завдання. Лінк на банку - https://send.monobank.ua/jar/3zDsFwX1EU

Фото з російського аеродрому Маріновка, по якому били сьогодні. В пошкоджених ангарах видно винищувачі Су-34. Це величезний успіх.

- Що сталось з поромом "Конро Трейдер"? - Він потонув

Щоб ви розуміли, яка це махіна - залізничний пором. Довжина Конро Трейдер - 109 метрів. Гляньте, скільки пального він може перевозити(в момент удару на борту було 30 цистерн). І як довго воно тепер буде горіти)).

А тепер питання: якщо ми постійно дістаємо російські пороми в Керченській протоці, то наскільки захищений Кримський міст у тій самій протоці? До речі, бити по мосту ракетами ATACMS нам ніхто не забороняє.

Якщо підтвердиться інформація про те, що в порту "Кавказ" горить саме пором Конро Трейдер, то це дуже сумна новина для російських військ в Криму. Після попередніх українських атак, він залишався чи не останнім залізничним поромом, який курсує до Криму. Нагадаю, що ми уже били по трьох поромах(Слов'янин, Авангард і той самий Конро Трейдер). Втім, схоже, пошкодження останнього були найменш відчутними і його доволі скоро змогли повернути в стрій. З іншими двома так не вийде. Після сьогоднішньої атаки Конро Трейдер або теж відправлять на тривалий ремонт, або взагалі спишуть. Судячи з пожежі, яка потрапила на відео, я схиляюсь до другого варіанту. І тут перед росіянами постає нетривіальна задача: яким чином постачати в Крим пальне для своїх сил? Адже після ударів по залізничній гілці Кримського мосту, вони з якоїсь причини переорієнтували такі перевезення саме на пороми. Причина поки не зрозуміла: можливо бояться, що по цистернах влучать і міст не витримає, можливо він уже не придатний, можливо ще щось.

Курщина, один з мостів через річку Сейм у Глушковському районі. Що ж, мотоцикл тут ще може проїхати.

"Діп Стейти" повідомили про взяття під контроль українськими силами селища Краснооктябрьскоє. Таким чином сухопутне сполучення з південним берегом річки Сейм в Глушковському районі Курщини повністю перерізане. Вийти звідти російські підрозділи тепер можуть або по понтонних переправах, або перепливши річку. Втім, пливти доведеться без техніки(якщо, звісно, доведеться).

Супутникові знімки мосту поблизу села Кариж у Глушковському районі Курської області. Тут ЗСУ намагаються ізолювати територію на південь від річки Сейм. Попередньо наші сили уразили два інших моста у цьому районі, по яким росіяни могли постачати свої підрозділи. Певний час поширювалась інформація, що третій( і останній) тутешній міст теж зруйновано. Але, як бачимо, попри помітне ушкодження, він все ще стоїть. З такого ракурсу важко сказати наскільки серйозні ушкодження і чи важка техніка все ще може перетинати цей міст. В будь-якому разі, як показав попередній тиждень, за необхідності він може бути уражений повторно. В тому числі потужним авіаційним озброєнням. ДЖЕРЕЛО

Російських строковиків масово везуть на Курщину для участі в бойових діях. Це вперше за війну їх свідомо і у значних кількостях залучають для протистояння українській армії(за винятком, можливо, перших тижнів березня 2022-го, коли росіяни щиро вірили, що ми не будемо чинити спротив). І чомусь прийнято вважати, що Путін дуже боявся цього рішення, бо, мовляв, строковики не зеки, і це може викликати хвилювання в російському суспільстві. Якщо чесно, взагалі не розумію звідки взявся цей наратив. Вважаю, що ніяких масштабних протестів бути не може. Адже як російські матері, так і їхні діти-строковики, не виступають проти війни з Україною. Вони не вважають її злочинною, а вбивство українців не викликає у російського населення бодай жалю. Зараз не 90-ті роки, коли росіяни встигли на коротку мить вхопити грудьми подих змін і свободи. Тоді вони мали бодай якийсь доступ до достовірної інформації, а в країні це жевріла політична конкуренція. Вірніше, росіяни ще не встигли відмахнутись від самої думки про її необхідність( на жаль, відбулось це доволі швидко). Можливо, вони і не в захваті від цього рішення, але, як типові росіяни, сприймуть його з мовчазним схваленням і сподіванням, що хоч так наблизять російську перемогу. В яку вони, без сумніву, вірять і чекають. Зрештою, 20-річні росіяни вже і не пригадують, що можна якось інакше. Якраз оце покоління солдатів є вже продуктом саме путінської Росії. Від дня свого народження(а для когось вже і до дня загибелі), вони не чули ані критики влади, ані сумнівів у її курсі, ані притомних виступів проти її злочинів. Натомість їх накачували токсичною пропагандою, яка завжди була просочена ненавистю і зневагою до українців. Це, звісно, погана новина для нас. Так Путін остаточно відкриє для себе, що російське населення стерпить геть усе і обмежуватись у пошуку засобів і ресурсів для війни йому більше не треба.

Більш як півсотні свіжих полонених на Курщині. Судячи з додаткових фото(кинув в коменти), загалом близько сотні військових. Схоже, це найбільша одномоментна здача росіян в полон починаючи з 2014 року.

Перший репортаж з контрольованої Україною частини Курщини. Сили оборони повністю зайняли російський районний центр Суджу і роздають гуманітарну допомогу місцевому населенню. Люди скаржиться, що російська влада їх кинула, та все ще захищають Путіна. Звертає увагу також майже повна відсутність руйнувань в населному пункті. Досі важко повірити, що все це тепер відбувається на території агресора. Всі ці картинки, нам тут, на жаль, до болю знайомі: гуманітарка, підвали, прильоти авіабомб - тепер це і російські реалії.

За даними видання Astra, з табору для відказників під Петербургом вивезли 500 чоловік і насильно перекинули під Курськ. Якщо це і є ті сили, які мають зупинити український наступ, то справи у росіян з резервами навіть гірші, аніж я думав. П.С. звісно, на Курщину перекидають і значно більш боєздатні сили, але сам факт залучення такого роду особового складу для важливого напрямку вказує на відчутну його нестачу. Очевидно, що бажання воювати і взагалі виконувати накази у людей, яких командування вже тримало під вартою, м'яко кажучи, не багато.

Зеленський заявив, що на сьогодні українські сили контролюють на Курщині 74 населені пункти. Рух вперед триває.

Український підрозділ влаштував засідку на вантажівку заповнену російськими військовими. На все про все вистачило - 4 хв. ДЖЕРЕЛО