Український антитраст

Сьогодні у нас гурманська історія для цінителів тендерних розпилів. Ми давно не бачили такої відверто хамської схеми з настільки цинічним програмуванням переплати. Але перед її описом давайте пройдемо невеличкий тест)))) Отже уявіть собі. Ви заходите на ринок, бачите, що різні продавці пропонують однакові яйця по 50, 60 або 70 гривень за десяток. Але ви оголошуєте, що не купите ні у кого дешевше 80 гривень. А потім купуєте в того, хто першим задере ціну до рівня вашої примхи. Безглуздо, чи не так? Проте деякі замовники електроенергії у «Прозорро» так не вважають. Вони кажуть: на наш тендер може податись тільки та фірма, яка додасть до реально ринкової ціни 20%, а потім на аукціоні не зможе падати менше цієї ціни. Тобто на старті відомо яка має бути мінімальна ціна на торгах. Тобто всі учасники ринку розуміють, що торги так чи інакше завершаться по оцій ціні 80 гривень, яку замовник запрограмував у тендерній документації. І якщо пропозиції по 80 гривень подадуть наприклад три фірми, хто отримає перемогу по такій завищеній ціні?

Власник телеканалу 1+1 Ігор Коломойський значно випередив всіх інших кандидатів на статус «олігарха» в опитуванні «Наших грошей», проведеного 7 листопада також серед аудиторій профільних телеграм-каналів «Монополіст» і «Український антитраст». До списку було включено президента України Володимира Зеленського через те, що він сам формально відповідає чотирьом ознакам «олігарха», які були прописані у його антиолігархічному законі. Він має власну політичну силу, найрейтинговіший телеканал у вигляді Єдиного телемарафону та канали «Рада» і «Фрідом», значний вплив на мільярдні потоки та монополію на адмінресурс у багатьох галузях економіки.

Ця історія про те, що спрощення закупівель та виключення самої можливості оскаржувати тендерні «заточки» до Антимонопольного комітету різні люди використовують по різному. Одні – за призначенням, щоб під час війни купувати щось необхідне швидко і без проволочок. Інші – для можливості пиляти маржу без зайвих перешкод. На жаль, ми не можемо перевірити як би відбувалось оскарження заточки в тендері Інституту раку по придбанню за 45 мільйонів гривень томографу «Siemens Healthcare». Один з учасників ринку апелював до замовника через «Прозорро». Мовляв, замовник хоче купити систему із 64-рядним детектором, але не вказав це прямо. При цьому він вимагає ширину детектора по осі Z не менше 38 мм, що притаманне системам з 64-рядним детектором «Siemens Healthcare». За словами фірми, на аналогічних закупівлях середня ціна систем із 64-рядним детектором складає 20-25 млн грн і навіть менше. «Чи є достатньою і справедливою для запланованого бюджета закупівлі у 45 440 000 грн. вимога до ширини детектора – «не менше 38 мм», що визначає максимальне анатомічне покриття детектора за одне обертання гентрі в режимі аксіального сканування, а також динамічного сканування, що використовується при дослідженнях перфузії мозку (інсульти) чи при проведенні інтервенції під контролем КТ (п. 11.6 – 11.7 МТВ), в той час як на ринку системи з аналогічним ключовим параметром коштують вдвічі, а то й втричі дешевше?» Але відповідь була скучна і грустна як лице Піщанської, відомство якої відключено від «спрощених закупівель»: «У разі посилання на певну марку, фірму, патент, конструкцію, тип, джерело походження чи виробника «слід вважати в наявності вираз «або еквівалент». Тайтаке

Приватне підприємство «Адмірал» виграло аукціони в системі «Укрзалізниці» на поставку імпортних скріплень «Vossloh» на загальну суму 223 млн грн. Назва кріплень німецького виробника «Vossloh» була прямо прописана у назві закупівель. Таким чином була виключена можливість запропонувати скріплення якогось іншого світового виробника, наприклад англійського «Pandrol». Українських виробників відмели завдяки тендерній заточці. «Укрзалізниця» вимагала аби скріплення були пристосовані до швидкості руху поїздів 200 км/год, що вже давно є нормою у Європі. Але в Україні немає жодної ділянки залізниці, де була б можлива така швидкість поїздів. Відтак українські виробники ніколи серійно не виготовляли такі скріплення, і не могли провести відповідні кваліфікаційні випробування – бо в Україні їх навіть провести ніде через відсутність швидкісних ділянок. Нагадаємо, в Україні є два виробники скріплень «Корпорація КРТ» та «Механіка». Вони навіть не подавали своїх пропозицій на торги. За підрахунками «Наших грошей», анкерне кріплення від корпорації Дубневичів у 2020 році коштувало 420 грн або $16 за комплект. Нині ж анкерні скріплення «Vossloh» обійшлись у $19 за штуку. При цьому «Адмірал» не надав у складі пропозиції низку документів на німецько-польську продукцію, які вимагала «Укрзалізниця». А саме акт (протокол) кваліфікаційних випробувань, будь-який документ щодо інспекторського контролю продукції, жоден документ щодо протипожежної безпеки неметалевої частини скріплень. Відтак він має бути відхилений за невідповідність його тендерної пропозиції вимогам «ЦЗВ», Гніванського та Коростенського заводів. Однак Гніванський завод по одному з двох своїх тендерів 21 жовтня вже уклав угоду, по іншим – підписання станом на 26 жовтня ще очікувалось. Докладніше

Цього літа держпідприємство «Медичні закупівлі України» замовило автомобілів швидкої допомоги на 193 млн грн. Три чверті цього замовлення отримала компанія «Автоспецпром» із групи Фісталів, яка зірвала торішнє замовлення щодо «швидких» на 1,34 млрд грн, але все одно була нагороджена новими контрактами. По факту ми маємо монополію. Але Антимонопольний комітет був офіційно виключений з процесу її гартування. Оскільки монополія була створена на тендерах «МЗУ», що за урядовим рішенням проводились за власною процедурою – без арбітражу. І там замовник застосував, на жаль, звичний механізм. На торгах, що почались ще влітку 2021 року, він поставив дуже жорсткі терміни поставки швидких, які виготовляються з імпортних складових, а значить їх треба замовляти дуже заздалегідь. Також замовник у тендерній документації написав, що передоплата МОЖЛИВА, а не точно буде для будь-якого переможця торгів. Відтак десяток потенційний учасників тендеру офіційно писав замовнику через «Прозорро», що для отримання кращих конкурентних пропозицій якісного товару потрібно продовжити терміни поставки до червня 2022 року, та гарантувати передоплату. Інакше замовнику прогнозували зрив поставок від будь-якого переможця. І скаржники навіть відкрито казали, що від таких вимог «МЗУ» відгонить «можливим інструментом для провокації корупційних дій і недобросовісного співпраці». Але «МЗУ» офіційно відмовилось це робити. І в результаті 94% підрядів забрала одна фірма «Автоспецпром» з групу відомого в вузьких колах Володимира Фісталя. І потім відбулось все що передбачали учасники ринку – поставки були зірвані, і не виконані не тільки станом на червень (як того просили конкуренти Фісталя), а навіть станом на жовтень. І «МЗУ» не тільки не стягнуло з недобросовісного монополіста пені і штрафи на суму до 400 мільйонів гривень. А й навіть цього літа віддало йому нові контракти, прекрасно знаючи, що «Автоспецпром» зриває замовлення, зроблене йому ще торік. Так, кожна дія «МЗУ» у цій історії виглядає законною, бо на кожен зрив вони укладали додаткову угоду, якою продовжували терміни поставок. Кожен контракт був укладений по найменшій ціні, тому збитки зафіксувати складно. Але гартування монополії на минулорічних тендерах призвело до того, що лише один учасник ринку отримав передоплати на 1,3 мільярда гривень і крутить їх вже рік. А всі інші сосуть свої оборотні кошти. І на нових тендерах цей монополіст вже підняв ДОЛАРОВУ ціну своїх швидких до 20%, бо з ним вже мало хто міг і хотів конкурувати, бо всі бачили як розгорталась історія зовсім недавно. Ось так і вийшло, що при виключеному АМКУ була загартована нова монополія в вертикалі КТимошенко-Голика, які опікуються не тільки «Великим асфальтуванням», а ще й з часів ковідної пандемії рекламували поставки в Україну великого медичного устаткування. А Фісталь зростав не тільки на «швидких», але й на ШВЛах і суперкоштовних томографах. Докладніше

#Велика_Вітчизняна_корупція «Цензор» взяв шикарне інтерв’ю у забудовника Майбороди, якого звинувачують у рейдерському захопленні «Укрбуду». Він шикарно розкриває сенс і ролі Микитася і Татарова у цій історії про корупцію. В тому числі і про рєшашки Татарова в Антимонопольному комітеті. Ось кілька обраних цитат: 😱Микитась передав Холодову на компанію «Слуг народу» 1,2 мільйона доларів, «Батьківщині» передав 500 тисяч доларів. Також іншим майбутнім представникам влади передавались незначні суми (до 100 000 доларів), про що також маю документальне підтвердження. 😱Микитась мені неодноразово теж погрожував, особливо зараз за підтримки Татарова. Крім того, його адвокат Артур Габріелян є кращим другом голови СБУ Малюка. 😱За тісного спілкування Микитася з Кононенком було безкоштовно відремонтовано офіс БПП (Блок Петра Порошенка) на вул. Лаврська вартістю 3 млн доларів, що принесло Микитасю контракти на будівництво військових складів на 1 млрд грн… Військові склади так і не збудуванні. Гроші – в сумі 300 млн грн Микитась вивів на власні потреби, серед іншого і на вибори до Верховної Ради. 😱Татарова взяли до компанії «Укрбуд» тільки для вирішення певних неюридичних питань. Перше. Завдяки Татарову Микитась на вигідних для себе умовах підписав інвестиційні угоди на будівництво житла на землях МВС, а саме проєкти: пр. Перемоги, 109; вул. Кутузова, вул. Зарічна. По-друге, Татаров закривав справи до структур компанії з боку МВС. Третє. Татаров закривав питання з Антимонопольним комітетом щодо Чорнобильських проєктів та Шулявського мосту. Четверте. Він вирішував питання в судах. Більше за посиланням

Для справжньої деолігархізації потрібні здоровий Антимонопольний комітет, уряд і правосуддя. А введення в закон одного з стародавніх слів - це від небажання робити справжню роботу. Ну і так. У тендері на створення реєстру олігархів РНБОУ прописало нехитру заточку. Учасники тендеру повинні мати два аналогічні договори із 2019 року вартістю не менше 50% очікуваної вартості, або 1,45 млн грн. Аналогічними вважатимуться договори на розробку та на модернізацію або підтримку софту для державного реєстру, держателем якого є державний орган центрального рівня, юрисдикція якого поширюється на всю Україну. Тобто до реєстру олігархів допустять лише ті фірми, що мали справи з державою виключно часів Зеленського. А до нього – як і не було України. Докладніше

Після ударів Путєна Ахметов перетворюється на простого власника купи кешу. Нетреба на ній сидіти, Рінат Леонідович. Добудьте Україні лінії по виробництву мегадронів для нищення запорєбріковської інфраструктури. Це зараз потрібно. Подарувати футболку і дати гроші на лікування захисника «Азовсталі» це красиво, але неспівставно з розміром купи грошей, яку ви нажили на українцях за роки олігархії та корупції. І ми перераховуємо наші копійки Притулі з усіх наших невеличких сил. А ви? https://nashigroshi.org/2022/10/10/kinets-oliharkha-akhmetova/

«Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» провів тендер на придбання магнітно-резонансного томографу за 110 млн грн з дискримінаційними вимогами. Вимоги замовника були заточені під те, аби в тендері міг взяти участь лише той учасник, який пропонував єдиний апарат визначеної марки та конфігурації. Один з конкурентів офіційно скаржився на це перед торгами, але його вимоги замовник проігнорував та купив по визначений ціні саме той апарат, під який були заточені торги. Наприклад, конкурент з більш дешевим апаратом стверджував, що ДИТЯЧОМУ кардіоцентру не потрібні софт для дослідження печінки, спеціалізована котушка для дослідження периферичних судин, яка розрахована на ДОРОСЛИХ пацієнтів, і пакет клінічних протоколів для дослідження молочних залоз за ВІДСУТНОСТІ в комплектації спеціалізованої котушки саме для цього. У яких виразах «Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» відмовився від конкуренції – за посиланням

АМКУ розпочав справу проти ДП «Прозорро.Продажі» за старе зловживання монопольним становищем. Справу розпочато за заявами одного з операторів, який поскаржився на необґрунтоване підвищення ДП «Прозорро.Продажі» плати на розвиток електронної торгової системи (ЕТС) та надання доступу до ЕТС Prozorro.Продажі лише після виконання додаткових умов. Водночас в АМКУ є підстави вважати, що розмір плати на розвиток ЕТС є економічно необґрунтованим. Також відомство Ольги Піщанської відмітило додаткові маркетингові зобов'язання, які держпідприємство Олексія Соболєва покладає на операторів для просування ЕТС Prozorro.Продажі коштом суб’єктів господарювання. Також АМКУ вважає «Прозорро.Продажі» таким, що займає монопольне становище на ринку «електронних аукціонів за багатьма напрямами (зокрема, продаж об’єктів малої приватизації; продаж майна боржників у справах про банкрутство [неплатоспроможність]; передача в оренду державного та комунального майна та інші).» Жодних цифр і грошей у прес-релізі АМКУ немає. Відомо лише що йдеться про стару історію. Бо Комітет повідомив, що дослідження ситуації по «Прозорро.Продажі» було почато ще у 2021 році, і вже тоді Соболєву рекомендували усунути вищеозначені проблеми. «Однак підприємство не вчинило вичерпних дій з попередження ймовірних негативних наслідків для конкурентного середовища». Точнішого визначення товарних та часових меж ринку, на якому підприємство Соболєва займається монопольними зловживаннями, у прес-релізі не вказано. У разі доведення негативного впливу дій ДП «Прозорро.Продажі» на конкуренцію на цьому ринку, підприємству може загрожувати штраф – до 10% доходу за рік, що передував ухваленню рішення про порушення. https://amcu.gov.ua/news/zlovzhivannya-monopolnim-stanovishchem-amku-rozpochav-spravu-proti-dp-prozorroprodazhi

На першому поверсі АМКУ здали офіс батьку Дениса Басса (Киівпроект девелопмент). Всім охочим здають ще по номеру 099 158 2993 - оголошення в вікнах 2 поверху, там де бухгалтерія та сектори внутрішнього аудиту і антикорупції 😎 Тобто Піщанська почала робити те, про що писали ще в 2019 році на початку правління Зеленського: «Антимонопольний комітет під керівництвом Юрія Терентьєва вже деградував до сміттєвого рівня… Але якщо будівлю на Липківського,45 (поруч з Соломянською площею) здати під офіси, то давайте порахуємо: 10 поверхів по 800 квадратних метрів на кожному та по $10 за квадратний метр на місяць принесуть державі гарантованих 25 мільйонів гривень на рік. Нєнуашо». Корупція завжди породжує рукожопіє. Завжди(((

За словами Кубракова, в Європі рівень податкового навантаження становить від 40 до 60% від ціни літра палива, а в Україні всього 7%. З цього журналісти «ЕП» зробили висновок, що в Україну паливо постачається по 35-40 грн, а на заправках продається вже від 50 грн/л. Таким чином маржа на дизелі і бензині може сягати 10 гривень і більше. Під час засідання робочої групи народний депутат Ярослав Железняк відмічав, що раніше поправки щодо збільшення акцизу на автогаз подавали депутати, повязані з Ігорем Коломойським. Йому належить Кременчуцький НПЗ, який випускав більшу частину бензину для потреб України, та він контролює найбільші мережі АЗС «Укртатнафти» і «Укрнафти». Однак у травні його завод розбомбили російські агресори. Відтак основними бенефіціарами занепаду автогазу можуть стати саме продавці імпортного палива. За оцінкою віце-президента ОККО Василя Даниляка, зараз найбільше цього палива в Україні продають мережі WOG, ОККО, UPG, KLO. Докладніше за посиланням

Як думаєте, АМКУ розбереться як слід з паливним картелем, чи знову буде мучить копійчаними штрафами по принципу "плати і гріши далі"?

Юрій Гайдай ("Центр економічної стратегії"): "Учора, розмовляючи з однією розумною людиною, усвідомив, що у нас геніальна тіньова податкова система. Податкове навантаження для кожного пдприємця встановлюється, по суті, індивідуально, шляхом неформальної понятійної угоди між ДПС та підприємцем. Немає ніякого однакового навантаження, навіть в рамках одної галузі та ідентичної бізнес-моделі. ДПС прагне максимізувати дійсні ставки ПДВ та ПнП, бо план. Підприємець прагне мінімізувати податки, бо підприємець максимізує прибуток, інакше він благодійник. На індивідуальну ставку податкового навантаження для конкретного підприємця впливає, якщо грубо узагальнити, його вміння ухилятися від сплати податків, ухилятися від "примусових заходів ДПС", вартість такого ухилення/оптимізації конкретно для цього підприємця, його бізнес модель... А ще на рівень навантаження впливає конкуренція між місцевими ДПС за платників податків: якщо не дійшли згоди, можна перереєструватися у більш лояльному територіальному підрозділі ДПС. Максимальна дійсна ставка податкового навантаження прямує до межі, визначеної максимальною податковою базою та ставками Податкового Кодексу. Мінімальна в рази менша і коливається залежно від набору факторів (див.вище). Чим менше корупції в цій системі, тобто чим менше маржі йде в кишеню податківцям і кришуючим силовикам та суддям (наприклад від списку недоторканих, яким колись було дозволено у жоский пересорт, а зараз уже ніби ні) - тим вище піднімаються мінімальні дійсні ставки навантаження, тобто відсоток того, що йде в бюджет. Але навіть якщо викорінити під нуль те, що кваліфікується, як злочини, залишиться величезний масив підприємців, які (знову ж таки грубо узагальнюючи) агресивно оптимізують податки в рамках закону, але нижче рівня, який влаштовує ДПС. Ну тобто я побачив, як це працює, років 5 тому, але до вчора в моїй голові це не з'єднувалося у цілісну картину. Тіньова податкова система за рахунок оцього індивідуального таргетування максимізує суму [податкові надходження + корупційні надходження], що збирається з бізнесу, який хардкорно оптимізує. Офіційні ставки податків і тіньова податкова система паралельні, трансмісія між ними, тобто перенесення змін, є інертним і нелінійним. Простими словами, навіть зміна ставки вдвічі вплине не на всіх, і не вдвічі. Але наслідків значно більше. І це треба враховувати при будь яких змінах системи.

А ви знали, що всередині Китаю регіони воюють між собою аж до того, що вводять тендерні заточки проти зальотних конкурентів з інших провінцій? Так знайте))) Наприклад, місто Мааньшань відмовило приватним фірмам в участі в тендері на право видобутку доломіту без семи печаток від місцевих департаментів (які не видали їх, тому що «не розуміли походження компаній»). Тайюань вимагав від вантажівок вказувати свій маршрут під час подання заявки на отримання дозволу, що ставило у невигідне становище водіїв, не знайомих із містом. Департаменти дорожнього руху в деяких районах провінції Цзянсі делегували ліцензування електровелосипедів місцевим страховим компаніям, які змушували власників купувати страховку. Докладніше за посиланням

Новий "монополіст Шурми-Галущенка" почав продавати електроенергію Енергоатома і готується до експорту Державний експортер електроенергії "Енергетична компанія України", почала продавати електроенергію Енергоатома на внутрішньому ринку та готується розпочати експорт в ЄС. ЕКУ, за протекцією міністра енергетики Германа Галущенка, очолив колишній менеджер ДТЕК Віталій Бутенко. 17 серпня ЕКУ придбала на щоденному аукціоні Укренерго право доступу 19 серпня до міждержавного перетину електромереж у напрямках Румунії та Словаччини рівним графіком загальною потужністю по 62 МВт із 125 МВт, які виставлялися на аукціон за вказаними напрямками. Друга половина перетину дісталася шістьом іншим компаніям. Всю електроенергію, яку ЕКУ продала на внутрішній ринок, і збирається експортувати, компанія придбало у державного "Енергоатома", який очолює людина Галущенко - Петро Котін. Галущенко мріє перетворити ЕКУ в монопольного експортера електроенергії в Європейський союз і в цьому йому має допомогти досвід Бутенка. Після того як Ахметов звільнив Бутенка з ДТЕК за невдалі трейдерські операції, він винирнув як власник трейдера ТЕТ Груп. Ця компанія стала ексклюзивним імпортером електроенергії з Білорусі, викинувши з цього процесу державний Енергоатом. За словами співрозмовників в уряді, Галущенко і Бутенко координуються заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Його розглядають як одного з потенційних кандидатів на пост прем'єр-міністра. Монополіст

Після того як Нацбанк 21 липня обвалив офіційний курс гривні з 29,25 до 36,57 за долар стало очевидно – продавці дизельного палива в Україні останнім часом мали дуже жирну маржу. Бо ціна на стелах опустилась після того як державна Укрзалізниця уклала угоду з польським виробником на поставку в Україну крупних партій дизелю. Тобто збільшення конкуренції роздрібних мереж і гуртових постачальників збило доларову ціну палива на заправках. А значить у АМКУ є підстави докладніше вивчити обставини утримання паливних цін на високому рівні у першій половині літа. Однак у АМКУ є ще один привід для інтересу – через ту саму інтервенцію «Укрзалізниці». Справа в тім, що «Укрзалізниця» продаватиме паливо на власний розсуд. Не через «Прозорро.Продажі» чи ще якийсь інструмент рівного і прозорого доступу до ресурсу. Як стало відомо «Нашим грошам», планується механізм фактично ручного визначення покупців «укрзалізничного» ресурсу – розподілу між компаніями державного сектору. Яким він буде точно – поки що достеменно невідомо, бо потрібна відповідна урядова постанова. «Укрзалізниця» планує продавати дизель без своєї націнки. Але хто заборонить влаштувати перепродаж державним покупцям якщо буде хороша маржа? Також може виникнути неконкурентна перевага у державної мережі автозаправок. Йдеться про колишню медведчуківську мережу «Глуско»,  передану цієї весни в управління «Нафтогазу». Коли і якщо «Нафтогаз» виведе її на ринок, та вона почне отримувати дешевий ресурс з залізниці – це може зкособочити конкуренцію. Однак, наразі це лише можлива пересторога. Оскільки «нафтогазівці» поки що не запустили державну мережу. А залізниця поки що не влаштовувала розпродаж. Тож «Наші гроші» радять не створювати простір для непрозорих маневрів, який неодмінне стане полем для підозр. Та впровадити механізм інформування про покупців державного ресурсу, якщо урядовці не бажають створити механізм рівного продажу усім бажаючим. Докладніше за посиланням

Керівником монополіста з управління лісами хочуть призначити заступника міністра екології Власенка. Це креатура Юрушева Нещодавно ми розповіли про плани уряду Шмигаля створити нового монополіста - ДП “Ліси України”, якому буде передано активи всіх лісгоспів. Одним з вигодонабувачів створення монополіста називали бізнесмена Леоніда Юрушева, який є найбільшим закупівельником деревини в Україні. Історія отримала продовження. Як нам розповіли учасники ринку, проект не вмер. Навпаки, очільником майбутнього монополіста ДП "Ліси України" має стати заступник міністра природних ресурсів Сергій Власенко. Посаду в міністерстві він отримав у червні 2022 року. До цього в уряді Гончарука Власенко півроку працював заступником голови Держлісагентства. Там він не зміг довго утримуватися, але засвітив свою декларацію, в якій він вказав 20 земельних ділянок в Київські області, придбані за один день - 19 липня 2018 року. Призначення Власенка в міністерство лобіював Юрушев, якому належать Коростенський завод МДФ - найбільше в Україні підприємство такого профілю, а також великий лісопильний комплекс "Українська холдингова лісопильна компанія" (також Коростень), яка щорічно може переробляти 600 тис куб. м ділової деревини. Для таких потужностей потрібно чимало сировини. Саме для цього потрібен монополіст ДП "Ліси України", який має створити Кабмін. Юрушев не вперше використовує політиків для лобіювання. Деревообробний бізнес він побудував після зняття податків на імпорт деревообробного обладнання, а також встановлення обмежень на експорт необробленої деревини. Це відбувалося за урядів Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Тепер керівники лісгоспів розповідають, що процес створення ДП “Ліси України” рухається і деяким з них пропонують "скинутись", аби їх залишили керувати своїми підрозділами у майбутньому ДП. Розповідають, що що координацією займаються народний депутат від "Слуги народу" Олександр Аліксійчук та його колишній колега за фракцією Роман Іванісов. Обидва походять з Рівненської області та мають там бізнес-інтереси. При цьому Аліксійчук поставив підпис під проектом постанови ВРУ щодо недопущення створення "Ліси України". Іванісова рік тому вигнали з фракції "Слуга народу" через скандал. Виявилося, що він був засуджений за групове зґвалтування. Іванісов залишається близьким до партії влади. Зокрема, він підтримує тісний контакт з головою екологічного комітету Верховної Ради Олегом Бондаренко. Зв'язки з ним допомогли Іванісову призначити керівника екологічної інспекції в одному з районів Рівненської області. Мати Іванісова володіє мисливським господарством "Корчинське". Для цього господарства Іванісов лобіював виділення 5,5 тис гектарів лісів на Рівненщині. Поки що цей процес загальмувався у місцевій раді. Вже зараз, як кажуть учасники ринку, Алексійчук та Іванісов опікуються лісгоспами. Прізвища тих керівників, які не хочуть домовлятися, передають до Міністерства екології. А звідти до Держлісагентства надходять вимоги звільнити "непокірних" керівників. Для чого Юрушеву контроль над ДП “Ліси України”? Бізнесмен хоче продати свій бізнес з переробки деревини. Але для високої капіталізації потрібні великі та стабільні джерела сировини. Однак наразі деревина має продаватися через аукціон, а це конкуренція і висока ціна. Тому з'явилася ідея створити ДП, яке візьме під контроль всі ліси і, після корпоратизації, буде здавати ліси в оренду. Таким чином можна обійти аукціони і позбутися конкуренції.