UNCG🐜 новини

🌿 У лісі біля Білої Церкви ростуть одразу чотири види рослин, занесених до Червоної книги України: півники безлисті (Iris aphylla), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine), лілія лісова (Lilium martagon) і підсніжник звичайний (Galanthus nivalis). Разом із працівниками Томилівського лісництва науковці Української природоохоронної групи обстежили територію та підтвердили місця зростання трьох із них: півників безлистих, коручки чемерникоподібної та лілії лісової. Наступний крок — створення тут охоронних зон. Вони допоможуть зберегти ці рослини під час ведення лісового господарства та стануть важливим кроком для охорони біорізноманіття. 📹 Дивіться, як проходила експедиція.

🌿 Молодий ліс на місці колишнього Каховського водосховища — це не лише дерева. Тут уже формується ціла екосистема, і одну з ключових ролей у ній відіграють комахи. Чому саме вони можуть визначити, яким буде цей ліс у майбутньому? Як гусінь, жуки та метелики впливають на верби, що стрімко захопили Великий Луг? Про це розповідає Олексій Василюк під час останньої експедиції на територію колишнього Каховського водосховища 👇

​​Протягом останніх місяців ми подали більше десятка звернень 📑 до Закарпатської ОДА щодо створення охоронних зон у місцях зростання та проживання червонокнижних видів. 👆Це прямі повноваження обласної адміністрації. Такі зони на регулярній основі створюються в інших областях. Та й у Закарпатті цього та минулого року були створені зони для збереження заплавних лісів у нижній течії Боржави й Латориці. ⚠️ Але на всіх полонинах, де планується будівництво вітряків, чиновники ОДА не тільки відмовили у створенні охоронних зон із надуманих причин, а й уникають спільних обстежень, як того вимагає законодавство. Напевно, бояться, що, коли на власні очі побачать червонокнижні види рослин і тварин, то вже не зможуть їх ігнорувати❓ Особливо прикро, що виконавцем листів із відмовою про створення зон є директор профільного департаменту екології обласної адміністрації Юрій Шпонтак, який за своєю посадою мав би думати насамперед про збереження природи області, а не про те, як допомогти її знищити для будівництва вітряків. ⚖️ На нашу думку, такі дії обласної адміністрації незаконні. 📢 Тому ми звернулися до Мінекономіки та Генеральної прокуратури, щоб нагадати чиновникам Закарпаття про потребу керуватися законодавством, а не інтересами забудовників. Проінформуємо про отримані відповіді 📩

❕Президент України звільнив начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Для нас це не просто кадрова новина. Це шанс нарешті розблокувати рішення, від якого залежить захист цінних природних територій столиці. 🌳 Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА розробив паспорти до охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах спільно із лісокористувачами за поданими нами пропозиціями. Саме ці паспорти потрібно було затвердити, щоб охоронні зони були нарешті створені. 📋 Здавалося б, залишився лише останній крок — але саме цього кроку так і не було зроблено. Документи роками залишалися без підпису начальника КМВА. З офіційних відповідей Департаменту нам відомо, що саме Ткаченко блокував створення охоронних зон у Києві. У цей час природні території не ставали менш цінними. Натомість вони щодня залишалися без належного правового захисту. Ми очікуємо, що нове керівництво Київської міської військової адміністрації поставить крапку в цій історії й буде виконувати свої посадові обов’язки щодо захисту біорізноманіття в повній мірі. Механізми збереження природи Києва нарешті мають запрацювати.

🌿 Три роки тому тут було дно Каховського водосховища. Сьогодні — вже росте молодий ліс. Під час липневої експедиції Української природоохоронної групи науковці вкотре зафіксували неймовірні темпи природного відновлення колишнього Каховського водосховища. Найбільша знайдена молода верба вже має 13 см у діаметрі — і це лише за три роки. У цьому відео керівник Української природоохоронної групи Олексій Василюк ділиться емоціями від побаченого. Адже можливість на власні очі спостерігати, як народжується новий заплавний ліс і повертається життя, випадає надзвичайно рідко. Те, що сьогодні відбувається на місці колишнього Каховського водосховища, вже стало унікальним природним явищем світового масштабу.

❕Сьогодні розпочала роботу 48-ма сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — головний міжнародний майданчик, де ухвалюються рішення щодо збереження найцінніших природних і культурних об'єктів світу. Саме напередодні цієї події ми звернулися до Міністерства культури України й Національної комісії України у справах ЮНЕСКО із закликом розпочати процедуру включення Великого Лугу Нижнього Дніпра до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО як змішаного культурно-природного об'єкта. 🖉 За короткий час звернення підтримали вже понад 100 громадських організацій та наукових установ, а також понад 300 науковців, природоохоронців, діячів культури та громадських активістів. Це свідчить про надзвичайно широку суспільну та професійну підтримку цієї ініціативи. Особливо цінно, що до неї долучилися не лише природоохоронні організації. Свою підтримку висловили історики, археологи, культурні інституції, наукові установи, національні природні парки та інші державні установи. Саме так формується спільне бачення Великого Лугу як єдиного природно-культурного ландшафту світового значення. 🌱 За участі десятків фахівців уже підготовлено детальну концепцію майбутньої номінації Великого Лугу до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фактично це ґрунтовне наукове обґрунтування, побудоване відповідно до вимог ЮНЕСКО, яке може стати основою для підготовки офіційної номінації до Попереднього списку. Вперше в Україні настільки широка професійна спільнота ініціює включення нового об'єкта до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І це, без перебільшення, історичний крок. Ми розуміємо, що це лише початок великої роботи. Після завершення 48-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ми перейдемо до розробки номінаційної форми для подання Великого Лугу до Попереднього списку всесвітньої спадщини. Цю роботу ми будемо здійснювати у співпраці з Сектором забезпечення взаємодії з ЮНЕСКО Міністерства культури України. Ми також запрошуємо долучитися до цієї роботи учасників спільного звернення та зробити свій професійний внесок. Водночас уже сьогодні є підстави для оптимізму. Нещодавно під егідою ЮНЕСКО українські та шведські партнери підписали меморандум про співпрацю у сфері дослідження та збереження спадщини Великого Лугу, а також створили Міжнародний центр дослідження та збереження Великого Лугу. Це важливий сигнал, що міжнародна співпраця навколо Великого Лугу вже триває. Ми переконані, що підготовка номінації до Списку всесвітньої спадщини стане її логічним продовженням.

Під час липневої експедиції до пониззя Інгульця науковці Української природоохоронної групи підтвердили: навіть попри інтенсивні бойові дії збереглася червонокнижна волошка Пачоського. На замінованій ділянці поблизу Новогреднєвого, яку не вдалося обстежити повністю, рослину все ж вдалося знайти. 📍Це один із найрідкісніших видів рослин України. Волошка Пачоського росте лише на пісках пониззя Інгульця, а весь її природний ареал обмежений територією Калинівської громади на Херсонщині. Відомо лише два місця її зростання, де загалом налічується трохи більше двох тисяч рослин. Але війна — не єдина загроза. Після неї на ці території чекають розмінування, можливий видобуток піску та відбудова. Якщо зараз не забезпечити охорону місць зростання, цей унікальний вид може бути втрачений назавжди. Саме тому ще у 2020 році ми запропонували створити тут два заповідні об'єкти: 🌿 заказник «Бобровий Кут» (651 га); 🌿 пам'ятку природи «Новогреднєвська» (21,5 га). Під час експедиції ми зустрілися з керівництвом Калинівської громади та обговорили необхідність якнайшвидшого створення цих природоохоронних територій. Наразі жоден із двох локалітетів волошки Пачоського не має заповідного статусу. «Волошка Пачоського висить на волоску. Якщо ми не забезпечимо охорону місць її зростання зараз, можемо назавжди втратити вид, який більше ніде у світі не росте», — наголошує ботанік Іван Мойсієнко. Ми сподіваємося, що Калинівська громада підтримає створення заказника «Бобровий Кут» та пам'ятки природи «Новогреднєвська». Волошка Пачоського репрезентує унікальність цієї громади. І саме за збереження нашої ідентичності ми ведемо війну та платимо таку страшну ціну.

🏛️ Вчора Верховна Рада затвердила склад нового Уряду. У ньому знову відсутнє окреме міністерство, яке б відповідало за збереження природи! Функції колишнього Міндовкілля досі залишаються у Мінекономіки. Хоча ходять активні чутки, що функції управління лісами та водними ресурсами можуть передати відновленому Мінагро! Проте є надія, що ситуація скоро зміниться🤞 💬 У відповідь на запитання народної депутатки Юлії Овчинникової новий Прем’єр-міністр Сергій Корецький пообіцяв таки відновити Міндовкілля після того, як визначиться з функціоналом та кандидатурою міністра. 👀 Що ж, ми будемо слідкувати і нагадувати про потребу виконання обіцяного! 💚 Дякуємо Юлії Овчинниковій, Ivanna Klympush-Tsintsadze та іншим народним депутатам, які піднімали і піднімають питання потреби відновлення окремого природоохоронного міністерства!

Заборона джипінгу є. Але хто її виконує? 🌲 У 2025 році в законодавстві нарешті відбулися зміни, яких роками чекали природоохоронці. Саме тоді був заборонений рух механічних транспортних засобів на територіях природно-заповідного фонду за межами доріг загального користування 🚫 Це важливий крок. Він став результатом багаторічної роботи науковців, активістів, людей, які захищають Карпати, і передусім — авторів успішної петиції успішної петиції на порталі Президента України 🏔️ Але сама поява заборони ще не означає, що проблема вирішена. Ми досі бачимо, як джипи, квадроцикли й мотоцикли заїжджають у природні території, руйнують ґрунтовий покрив, пошкоджують рослинність, створюють шум і розлякують тварин. Під колесами позашляховиків у дорожніх коліях карпатських доріг масово гинуть саламандри, тритони та кумки, занесені до Червоної книги України, а на полонинах знищується маса рідкісних рослин, у тому числі багато видів орхідних. Виникає просте питання: якщо така діяльність заборонена — чому порушники досі безкарні? Випадків, коли місцеві чиновники організовують «тури» на джипах і квадроциклах значно більше, ніж випадків покарань за такі порушення. Працівники державної служби охорони природно-заповідного фонду та Держекоінспекції мають повноваження реагувати на такі порушення: зупиняти і навіть вилучати техніку, складати протоколи, передавати матеріали правоохоронним органам. Але ми майже не бачимо повідомлень про випадки, коли порушників зупинили, транспорт вилучили, а справу довели до відповідальності. Так само не спостерігаємо системної позиції від адміністрацій національних парків: якщо ресурсів не вистачає — про це треба говорити, вимагати підтримки, проводити спільні рейди з поліцією та шукати рішення. Бо будь-який випадок джипінгу в межах природно-заповідного фонду — це не лише проблема порушника. Це також сигнал про те, що природоохоронна система не спрацювала ⚠️ Українська природоохоронна група неодноразово зверталася до Мінекономіки щодо виконання вимог законодавства щодо обмеження джипінгу у національних парках та заповідниках. Але власне нацпарки та заповідники відкрито саботували виконання норм закону. Для Карпатського НПП ми навіть надавали пропозиції щодо маршрутів, де такий вид діяльності має бути заборонений. Проблема джипінгу є комплексною і повинна вирішуватися не лише для територій природно-заповідного фонду, а й для ділянок, які наразі не мають заповідного статусу, проте охороняються міжнародним законодавством. Фактично такі зони є незахищеними, і важливо розуміти: суспільні звички змінюються не за один день. Колись багато речей, які сьогодні здаються неприйнятними, були нормою. ☝ Окрім цього має змінитися ставлення до їзди на техніці в дикій природі, але для цього потрібні не лише заборони. 🚘 Якщо люди хочуть займатися офроудом чи подорожувати на такому транспорті — мають бути визначені спеціальні місця і маршрути, де це дозволено. І держава має розпочати цей процес. Для тенісу є корти, для боулінгу — спеціальні зали; для моторизованих активностей теж мають бути визначені локації, а не природні екосистеми. ⚖️ Ще один важливий момент — відповідальність. Якби перші порушники реально отримали покарання: отримали штрафи та відшкодували завдану шкоду, а техніка була вилучена відповідно до закону — дуже швидко зникло б бажання повторювати це. До речі, у Верховній Раді України вже ухвалений у першому читанні законопроєкт 11309 щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, однак на даний час так і лишається законопроєктом. Карпати повинні залишатися місцем для мандрів серед природи. Для екстремальної їзди мають бути окремі території, а для порушників — реальна відповідальність 🏁

🏔️ Петиція «Щодо невідкладних дій для збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат», яка набрала понад 26 000 підписів, вимагала вжиття саме невідкладних дій. ❗️Але їх не було. 🚧 На полонині Руна триває будівництво вітряків. З порушенням законодавства. 📄 Міністр економіки Олексій Соболєв дав у Facebook обіцянку, що контролюватиме дотримання умов висновку ОВД. Але ні — наші листи з десятком координат знахідок червонокнижних видів на полонинах залишилися листами в нікуди. 🦎 Добре, що тимчасово призупинили рубки на ділянках, де Андрій Тупіков зафіксував десяток саламандр. ⚠️ Погано, що це зробили, коли вже вирубали десятки гектарів. Ми не знаємо, чи залишиться й надалі довкілля як складова Міністерства економіки. Ми не знаємо, чи залишиться на посаді чинний міністр. Чи буде новий. 📢 Але ветеран і біолог, наш колега Андрій Тупіков, вимагає від уже нового Уряду нарешті вжити дій для збереження Карпат. 🔗 Читайте більше у статті на УП: https://www.pravda.com.ua/columns/2026/07/15/8044193/

🌿 7 липня — День працівника природно-заповідної справи. Це свято людей, чия найкраща робота часто залишається непомітною. Коли заповідний степ цвіте, а не перетворюється на поле. Коли болото не осушили. Коли у пралісі не почався лісоповал. Коли рідкісний вид усе ще можна зустріти в дикій природі. За кожним таким «нічого не сталося» часто стоять роки важкої праці або боротьби. Працівники природно-заповідної справи — це не лише директори національних парків чи заповідників. Це єгері, інспектори, екологи, ботаніки, зоологи, лісівники, фахівці з екологічної освіти та десятки інших людей, які щодня досліджують природу, охороняють її, відновлюють пошкоджені екосистеми, створюють нові заповідні території та допомагають іншим зрозуміти їхню цінність. До цієї спільноти також належать науковці і активісти громадських організацій. Саме вони нерідко ініціюють і добиваються створення об’єктів ПЗФ. Сьогодні їхня робота стала ще складнішою. Російське вторгнення принесло на природоохоронні території пожежі, мінування, фортифікації, окупацію, руйнування екосистем і загибель тварин. Багато працівників природно-заповідного фонду була змушені залишити свої установи, хтось продовжує працювати в надзвичайно складних умовах, а частина стала до лав Сил оборони України. Попри це, природоохоронна справа не зупинилася. Створюються нові об'єкти природно-заповідного фонду, проводяться наукові дослідження, відновлюються території, ведеться боротьба за збереження кожного цінного куточка природи. Професійне свято працівників природно-заповідної справи запроваджене Указом Президента України у 2009 році. Але сьогодні воно набуло ще глибшого змісту. Адже охороняти природу під час війни — означає захищати не лише біорізноманіття, а й майбутнє країни. Ми раді бути частиною природоохоронної спільноти. Сподіваємося, що цього року зможемо поділитись ще багатьома гарними новинами про створення нових територій природно-заповідного фонду і охоронних зон. Ця робота триває щодня, але перемоги в ній трапляються лише раз на багато місяців. Дякуємо всім, хто присвятив своє життя заповідній справі. Тим, хто працює в полі, у лабораторіях, в адміністраціях, у музеях природи, на екологічних стежках, хто відстоює створення нових заповідних територій, проводить моніторинг, навчає дітей і дорослих, документує наслідки війни для довкілля та щодня доводить, що природа потребує не лише захоплення, а й професійного захисту. Зі святом! 💚 Фото: Максим Яковлєв

🌿 Гарні новини: на Херсонщині створено п'ять нових об'єктів природно-заповідного фонду! Природа Херсонщини щодня потерпає від війни. Обстріли, пожежі, фортифікації, підрив Каховського водосховища — усе це завдало колосальної шкоди степам, лукам, лісам та іншим екосистемам області. В умовах окупації та бойових дій повноцінне відновлення природи наразі неможливе. Тому особливої ваги набуває розширення природно-заповідного фонду як спосіб збереження того, що ще лишилося. Професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко відзначає: «Війна завдала природі Херсонщини надзвичайно великих втрат: пошкоджені екосистеми, зруйновані ландшафти, порушені природні процеси. Причому процес руйнування природи триває, оскільки війна триває. У таких умовах створення нових заповідних територій є одним із небагатьох реальних інструментів збереження залишків дикої природи, які є у нашому розпоряджені». 23 червня 2026 року начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін підписав розпорядження (№ 239 та 240) про створення п'яти нових об'єктів ПЗФ. 🌾 Чотири ботанічні пам'ятки природи місцевого значення створено в Бериславській громаді для охорони квазіцілинного степу та рідкісних видів рослин: • «Курган Таванська Сторожа» • «Курган Ширбський Дозор» • «Курган Джизил Великий» • «Курган Джизил Малий» 🌳 Також створено ботанічний заказник місцевого значення «Економія Іванівка Карла Фальц-Фейна» площею понад 294 га поблизу сіл Нова Кубань та Сагайдачне в Борозенській громаді. Наукові обґрунтування підготували професори Херсонського державного університету Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев — активні учасники Української природоохоронної групи. Щиро дякуємо Херсонській обласній військовій адміністрації, зокрема Ользі Філіній та Наталії Савченко (департамент захисту довкілля та природних ресурсів), за ініціювання та супровід створення цих територій. Окрема подяка Сергію Дьяченку, нині воїну Збройних сил України, за історично виважені назви об'єктів. І, звісно, дякуємо Бериславській та Борозенській громадам, які попри війну продовжують дбати про збереження природи 💚

🌾 У 2022 році, коли Біосферний заповідник «Асканія-Нова» з перших годин повномасштабного вторгнення опинився в окупації, багатьом здавалося, що допомагати йому вже немає сенсу. Територія недоступна, майбутнє невизначене. Однак тисячі людей в Україні та за кордоном вирішили інакше. Завдяки благодійним внескам протягом 13 місяців команда заповідника могла продовжувати автономну роботу в умовах окупації. Благодійна підтримка була критично важливою, адже утримання «Асканії-Нова» – надзвичайно складне й дороге природоохоронне завдання. Тут історично поєднані природні екосистеми степу зі штучними обʹєктами – зоологічним парком та дендропарком. Останні потребують щоденного догляду і постійної ручної роботи. Йдеться не лише про базові потреби: корми для тварин або воду для зрошення деревних насаджень у сухому степу, – але й про нагальний ветеринарний догляд за тваринами, фітосанітарний захист парку, формування запасів сіна і зернових, поточний ремонт приміщень та загорож, забезпечення обслуговуючої техніки пальним і запчастинами, охорону і протипожежний захист території… Все це вдалось підтримувати 13 перших місяців перебування «Асканії-Нова» в окупації. І це була необхідна місія зі збереження колекцій, що становлять національне надбання і є світовою історико-культурною та природною спадщиною. Водночас таке тривале автономне існування українського заповідника на тимчасово окупованій території перешкодило російській пропаганді створити картину його «порятунку» як покинутого. Лише після того, як російська окупаційна влада встановила власне керівництво заповідника, робота української адміністрації стала неможливою і багатьом співробітникам довелося покинути загарбаний заповідник і тимчасово окуповану територію громади. ❕Та це не кінець. Нині ми бачимо, що тодішня підтримка не була марною. Заповідник пережив найгірші місяці і сьогодні, попри окупацію, залишається надзвичайно цінним. Врешті історія набула нового розвитку. Для релокованої команди «Асканії-Нова» вдалося знайти територію у степовій зоні України, подібну за природними умовами до історичного місця розташування заповідника. Тут уже розвивається новий осередок і реалізуються природоохоронні проєкти. Науково-дослідний полігон заповідника в Одеській області поступово перетворюється на центр тяжіння для науковців та однодумців. 💚 Досвід «Асканії-Нова» показує важливий приклад: підтримка природоохоронних установ під час війни – це не лише допомога тут і зараз. Це інвестиція у збереження фахівців, знань, управлінського досвіду та самої інституції. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» пройшов Державну атестацію наукових установ, є головним виконавцем Програми наукових досліджень НААН «Заповідна справа» на 2026–2030 роки, продовжує видавати фаховий науковий журнал «Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Саме тому варто вже сьогодні шукати можливості для інших національних парків і заповідників, що залишаються в окупації. Надання їм територій для тимчасової роботи в інших регіонах України дозволило б не втратити колективи, провадити природоохоронну діяльність там, де це можливо зараз. Після деокупації ці установи зможуть повернутися додому, не втративши своєї спроможності працювати. Збереження природоохоронних інституцій зараз – це внесок у відновлення української природи завтра.

​​UPD: Дякуємо всім! Законопроєкт не підтримали, відправили на доопрацювання. 🚨 Сьогодні Верховна Рада буде голосувати за законопроєкт №12384. ❗️У разі його прийняття він: • дозволить забудовувати прибережні захисні смуги й обмежувати доступ до них під виглядом «об’єктів для аквакультури»; • дозволить передавати, всупереч бажанню громад і без жодного громадського обговорення, сотні водосховищ для вирощування риби; • дозволить передавати для вирощування риби ті водойми, які наразі використовуються для питних потреб, а також ті, передача яких в оренду заборонена. ⚖️ Про ці ризики говоримо не лише ми, а й, наприклад, Головне юридичне управління Верховної Ради. 📄 Аналогічний за змістом законопроєкт № 8119 уже був ветований Президентом у 2024 році через порушення Конституції. 📝 Ми пропонували поправки, які встановили б запобіжники від забудови берегів і запровадили б прозорий публічний процес громадського обговорення. Вони не були враховані. І це, на нашу думку, якраз і свідчить про те, що ми маємо рацію, вказуючи на ризики цього законопроєкту. Бо чому чесним інвесторам боятися громадського обговорення❓ 📢 Закликаємо народних депутатів не підтримувати законопроєкт № 12384!

🌿 Створено охоронні зони у лісі та степу! Увесь безсніжний період року ми проводимо в експедиціях, аби віднайти території, що потребують охорони. І вже маємо гарні результати! ✔️ На Львівщині створено три охоронні зони для збереження білоцвіту весняного. Тепер ще 31 га земель у межах лісів підпадає під охорону. ✔️ Інший важливий крок зроблено на Черкащині. Тут створено охоронну зону площею 1 442 га на землях комунальної власності, де зростає шафран сітчастий — одна з найкрасивіших ранньовесняних рослин. Територія, де створено охоронну зону, є частиною степового схилу, на якому на незначній площі виявлено до 300 особин цього виду! 💚 Часто збереження природи складається саме з таких, на перший погляд, невеликих рішень. Але кожна створена охоронна зона означає, що рідкісні види матимуть шанс на збереження. 🙏 Дякуємо всім, хто долучається до виявлення цінних територій, підготовки документів та підтримує створення нових охоронюваних територій!

​​🌾 19 червня в Україні відзначали День фермера — день, який офіційно покликаний підкреслити роль аграріїв у забезпеченні продовольчої безпеки, розвитку сільських територій та збереженні традицій українського господарювання. Безумовно, внесок агросектору в економіку держави є вагомим. ⚠️ Однак під прикриттям святкових гасел та декларацій про «сталий розвиток» часто ховається системне й безкарне порушення природоохоронного законодавства. Ведення інтенсивного сільського господарства дедалі частіше відбувається з повним ігноруванням екологічних норм. ❌ Замість раціонального природокористування ми спостерігаємо: • масове розорювання прибережних захисних смуг річок та заплав; • знищення самосійних лісів; • знищення природних пасовищ та сіножатей. 🔎 За результатами нашого моніторингу, «бережливе ставлення до землі» з боку СТОВ «Агрофірма “Маяк”» у межах Піщанської громади виглядає зовсім інакше. Нами було зафіксовано масові порушення: ▪️ розорювання прибережних захисних смуг річок Супій та Ковраєць; ▪️ незаконне перетворення природних пасовищ і сіножатей на ріллю. ⚠️ Окремого цинізму ситуації додає той факт, що урочисті заходи до Дня фермера організатори «Агрошоу» спільно з керівництвом АГ «Маяк» провели не на розораних полях, а саме на території природного пасовища — тобто на одному з небагатьох вцілілих клаптиків природної екосистеми, які громада ще не втратила. 🌿 Більшість запрошених аграріїв та гостей, які з’їхалися на подію, очевидно, навіть не здогадувалися про вразливість цієї локації та екологічні наслідки проведення масового заходу на ній. Тому цей репутаційний та етичний провал — повністю на совісті організаторів, які обирали місце для свята. Ми щиро сподіваємося, що наступного року організатори виправлять помилку і знайдуть цивілізований майданчик. ❗️Якщо ж «Агрошоу» та «Маяк» знову виведуть важку техніку та натовп на залишки дикої природи громади — це буде розцінено як свідома й відкрита антиприродоохоронна позиція. 📢 Ми й надалі продовжуватимемо готувати відповідні звернення та системно звертатися до Державної екологічної інспекції, Держгеокадастру та правоохоронних органів з метою повного припинення цих правопорушень, притягнення винних до відповідальності та відновлення понівечених земель громади.

​​📄 З відповіді на запит на публічну інформацію нам стало відомо, що ще з травня Держгеокадастр розробляє постанову «Про порядок реалізації експериментального проєкту щодо запровадження ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду у складі Державного земельного кадастру». 🤐 Без оприлюднення для обговорення. Без консультацій з експертною спільнотою. ⚖️ При тому, що наприкінці 2024 року наказом Міндовкілля була затверджена оновлена сучасна інструкція про кадастр природно-заповідних територій! Вона містить і інтеграцію з «Екосистемою», і обмін з іншими кадастрами, і чіткі процедури наповнення кадастру, і врахування всієї наявної документації про межі. Навіщо тоді якісь експерименти, якщо вже є вся необхідна законодавча база? ❓ Але в проєкті нового порядку до кадастру природно-заповідних територій вносяться відомості лише про ті заповідні території, які вже внесені до Державного земельного кадастру. А що ж з іншими? Їх можна дерибанити? Віддавати під забудову чи розорювання? ⚠️ Ця постанова може зруйнувати існуючу судову практику, яка захищає заповідні території незалежно від того, чи внесені їхні межі до Державного земельного кадастру. 📢 Тому ми закликаємо відкликати цей проєкт постанови та провести широке відкрите експертне обговорення запропонованих змін! Проєкт постанови доступний за посиланням👇

🌿 За нашим зверненням на Полтавщині створено першу в області охоронну зону для збереження видів Червоної книги України. Охоронну зону створено на території Оржицької сільської громади для збереження популяцій ковили волосистої (Stipa capillata) та астрагалу шерстистоквіткового (Astragalus dasyanthus). Також наші науковці фіксували там рідкісну гадюку степову (Vipera ursinii). Під охорону взято ту частину степової балки, яка уникнула розорювання. І відтепер охоронний режим повністю забороняє розорювання земель, що допоможе зберегти оселища рідкісних рослин. Водночас випас худоби тут не лише дозволений, а й рекомендований, адже саме помірний випас є важливою умовою підтримання степових екосистем і збереження цих видів. Особливо важливо, що це перша охоронна зона такого типу на Полтавщині. Так ми продовжуємо розширювати географію охоронних зон для захисту червонокнижних видів в Україні. Щиро дякуємо Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації та Оржицькій сільській громаді за співпрацю та підтримку цього рішення. 🤝 Кожна така територія — це ще один шанс зберегти український степ і його унікальне біорізноманіття для майбутніх поколінь. 🌾

🏔️ 174 науковці та науковиці з різних галузей виступили публічно проти будівництва вітрових електростанцій на високогірних полонинах. ✍️ 26 491 підпис зібрала петиція до Президента України щодо невідкладних дій для збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат. ❗️І єдина реакція влади на це — часткове призупинення вирубки під ЛЕП на полонину Руна. І це все! На самій Руні триває підготовка до залиття нових фундаментів🏗️. На Гострій уже розмічені дерева для рубки під будівництво дороги. Ведуться перемовини між лісівниками та забудовниками щодо будівництва дороги на Красну. Нарізаються ділянки під будівництво ВЕС на Свидовці та Апецькій. 🔬 Наукові дані про цінність полонин ігноруються. Робота зі створення заказників не проводиться. 🤔 Можливо, хтось у владі сподівається, що ми просто видихнемося і перестанемо боротися за збереження Карпат? Вони помиляються. 🗣️ додаємо чергові пояснення науковців, чому вони проти забудови Карпат 👇

​​Вчора Генеральна прокуратура прозвітувала про чергові результати роботи в лісовій галузі. ⚖️ Висунуто підозри 29 особам, причетним до незаконних рубок і дерибану лісів. Організаторами та учасниками схем були колишні й чинні працівники лісової галузі та ДП «Ліси України», посадовці Держгеокадастру і навіть голова ОТГ! 🏗️ Одна зі схем — банальна. Дерибан земель лісу в Буковелі, які спритні землевпорядники «перетворювали» на землі під забудову. І поки одна частина держави бореться з такими схемами в судах, інша частина працює над їх узаконенням. Спочатку для цього у 2025 році прийняли законопроєкт № 12089 про «добросовісних» набувачів. А тепер хочуть провернути це через новий Цивільний кодекс. 🪵 Інша схема — більш хитра. У систему електронного обліку деревини вносили фейкові дані про нібито легально зрубану дубову деревину. А фактично за цими документами продавалася деревина з незаконних рубок. Більше 10 000 дерев! ❓ Як цього не могли бачити Держлісагентство і ДП «ЛІАЦ»? Питання риторичне. 📊 Тому ми знову наголошуємо: аби система електронного обліку деревини була не просто інструментом піару, а й реально запобігала порушенням, необхідно надати до неї доступ громадськості. 💻 І публікувати знеособлені зведені дані із системи у форматі відкритих даних, аби виявляти корупцію та незаконні рубки шляхом дата-аналізу. 💚 І дякуємо Спеціалізованій екологічній прокуратурі та іншим правоохоронцям за їхню роботу зі збереження лісів!