UNCG🐜 новини

🌿 Українська природоохоронна група опублікувала на платформі GBIF понад мільйон записів про знахідки рослин, тварин та інших організмів. Сьогодні це 1 056 487 записів, 352 набори даних і понад 1200 цитувань у наукових роботах. UNCG стала видавцем даних GBIF у серпні 2020 року. Відтоді ми системно переводимо накопичені біологами дані у структурований формат і публікуємо їх у відкритому доступі. Це не лише результати польових досліджень, а й архівні матеріали, історичні наукові публікації, музейні колекції та дані інших дослідників. 🔬 Навіщо це потрібно? Відкриті дані використовують для наукових досліджень, уточнення поширення видів, відстеження інвазивних організмів, дослідження наслідків війни та підготовки природоохоронних рішень. «Ці дані не просто лежать. Наші набори цитуються у фахових наукових виданнях. Є статті про вплив війни, поширення видів, вимирання, є дослідження, пов’язані з ковідом, і багато інших робіт», — пояснює співзасновник UNCG, Chief Data Manager for GBIF Олексій Марущак. 🗺️ Дані GBIF також допомагають обґрунтовувати створення нових природоохоронних територій і розширення існуючих. Якщо на певній ділянці зафіксовано рідкісні види, це можна побачити на карті та перевірити за конкретними записами. ⚠️ Під час повномасштабної війни значення таких даних зросло ще більше. Частина територій стала недоступною для досліджень, а старі записи можуть зберегти інформацію про види, які в майбутньому можуть там більше не зустрічатися. 📱 Вносити спостереження можуть не лише науковці. Дані громадянської науки з платформ iNaturalist і Minka також можуть потрапляти до GBIF. Тож навіть звичайна фотографія рослини чи тварини може стати частиною глобального масиву даних про біорізноманіття. Перший мільйон — це важлива позначка, але не фінал. Чим більше даних про українську природу ми зберігаємо у відкритому доступі, тим більше можливостей матимуть науковці й природоохоронці для її дослідження та захисту.

​​❓ Нищення Карпат відбувається за підтримки ЄБРР та Ощадбанку? У 2024 році державний Ощадбанк у межах програми Європейського банку реконструкції та розвитку надав компанії «Френдлі Вінд Технолоджі» 147 мільйонів гривень на придбання спеціального крана LIEBHERR, який використовується для монтажу вітряків. «Френдлі Вінд Технолоджі» входить до великої групи компаній «Вітряні парки України». Ця група, зокрема, управляє чинною ВЕС «Нижні Ворота», будує ВЕС на полонині Руна та озвучила плани будівництва вітропарків на інших високогірних хребтах Закарпаття: полонинах Красна й Апецька, горах Гостра та Лютянська Голиця, Вододільному хребті, Свидовці та інших територіях. 🏗 На полонині Руна планують встановити 30 вітрових турбін. І для реалізації цього «зеленого» проєкту: ▪️ через праліси проклали дорогу, незаконно вирубавши для цього дерева. Незаконність рубки вже підтверджена рішенням суду; ▪️ понад 40 гектарів лісу вирубали для будівництва ЛЕП; ▪️ фундаменти під вітрові установки почали будувати ще до завершення процедури оцінки впливу на довкілля; ▪️ єдиний цілісний проєкт штучно розділили на окремі складові — дороги, ЛЕП, фундаменти та вітрові установки; ▪️ дороги на полонину були прокладені коштом ДП «Ліси України» нібито для власних лісогосподарських потреб; ▪️ інформацію про виявлення червонокнижних видів було проігноровано всупереч вимогам висновку з оцінки впливу на довкілля. Згідно зі стандартами ЄБРР та міжнародними стандартами ESG, під час надання кредиту банк мав комплексно оцінити весь проєкт і його можливі наслідки, а не лише придбання окремого крана. На жаль, ми бачимо, що Ощадбанк не проаналізував комплексно наслідки своєї діяльності та, на нашу думку, не повною мірою дотримався відповідних екологічних і соціальних стандартів. 📣 Ми закликаємо Ощадбанк та ЄБРР бути уважнішими під час вибору нових проєктів для фінансування. І не робити вигляд, що, фінансуючи одну частину проєкту, вони жодним чином не підтримують реалізацію інших його частин, які мають негативні наслідки для довкілля. 🔗 Детальний звіт CEE Bankwatch Network 👇

​​Саламандри, праліс і вітряки: що побачили журналісти на Полонині Руні та в Щербовці Ми в команді жартуємо: на який виїзд не поїхав би Андрій Тупіков, він неодмінно знайде там саламандр! Престур для журналістів, який організували Терен/ «Українська природоохоронна група» та WWF-Україна, — не виняток. У потічках, які ДП "Ліси України" визнали «пересохлими», вдалося відшукати саламандр. Причому лише за 12 метрів від просіки біля Щербовця, де вже вирубали дерева. 📍Ще одна точка маршруту — те, що залишилося від цінного пралісу. Щоб прокласти дорогу до Полонини Руни, тут знищили цілий гектар лісу. Ужгородська прокуратура та природоохоронці оскаржили законність лісорубного квитка — і довели його незаконність в апеляції. 🌱Керівник напряму «Ліси» WWF-України Mykhailo Bogomaz просто біля дороги знаходить червонокнижний лишайник — лобарію: «Це індикатор чистоти й того, що екосистема цінна. Проте через те, що тут що п’ять–десять хвилин проїжджають фури, цьому екземплярові недовго залишилося». А далі — перші вітряки, які вже монтують на полонині. 🗣 Герпетолог і природоохоронець Андрій Тупіков пояснює, чи мала довколишня територія захист і чи можна було відвернути забудову: «Цей приклад якнайкраще показує наш євроінтеграційний прогрес: декларуємо, що всіх любимо і все зберігаємо. Якби бодай виконували Закон України «Про Червону книгу України», то такого тут безперечно не було б». Цього дня журналісти побачили ліси, які вже поступилися місцем дорогам і лініям електропередач. Те саме може статися з горою Гострою та іншими хребтами. 👀 Стежте за suspilne.uzhhorod, Ukrinform, VaroshMedia, ZAHOLOVOK.COM.UA та rubryka — і дізнавайтеся більше про те, що журналістам вдалося побачити на власні очі та випитати в експертів.

На Вінниччині з’явився новий ландшафтний заказник місцевого значення «Ховрашів'я». Його створили для збереження рідкісного та зникаючого виду — ховраха європейського (Spermophilus citellus). 📍 21 серпня Вінницька обласна рада підтримала створення заказника площею 9,613 га на території Ободівської територіальної громади. Ще донедавна ховрах європейський був звичним мешканцем Лісостепу. Сьогодні його чисельність і ареал стрімко скорочуються, а вид опинився під загрозою повного зникнення. Ховрах європейський занесений до Червоної книги України та перебуває під суворою охороною Бернської конвенції. Створення «Ховрашів'я» стало результатом співпраці науковців ГО «Українська природоохоронна група» та Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України з органами місцевого самоврядування та обласною владою. 🌿 Землі заказника не вилучаються у власників чи користувачів. Водночас тут забороняються розорювання, будівництво, зміна рельєфу, випалювання рослинності, видобуток корисних копалин та штучне заліснення степових ділянок. Водночас традиційне природокористування, яке не шкодить природі, залишається можливим. Зокрема, помірне випасання худоби та сінокосіння навіть допомагатимуть зберігати відкриті ділянки, необхідні для ховрахів. 🐿️ 9,6 гектара — це невелика територія, але для збереження рідкісного виду важливе кожне оселище. Саме з таких ділянок складається мережа територій, де українська природа отримує шанс на збереження. Так, у 2025 році Вінницька обласна рада створила ландшафтний заказник «Гарячківка» площею понад 180 га для охорони оселищ ховраха європейського, а ще інші 4 заказники залишаються на цю мить поки не створеними.

🌿 Всеукраїнський БІОБЛІЦ 2026: природа очима громадян-науковців У червні в Україні вдруге відбувся Всеукраїнський БІОБЛІЦ — місяць спостережень за живою природою, до якого долучилися сотні людей з усієї країни. 📸 Цьогоріч: 🔹 305 учасників зареєструвалися, 262 завантажували власні спостереження; 🔹 зроблено 84 622 спостереження; 🔹 понад 53 тисячі (62%) досягли дослідницького рівня (Research Grade); 🔹 задокументовано 3624 види, серед яких 216 чужорідних для України; 🔹 понад 832 підтверджені експертами спостереження стосувалися 50 видів, що перебувають під загрозою. 🌱 Але БІОБЛІЦ — це не лише цифри й змагання. Це можливість уважніше подивитися на природу поруч із домом, досліджувати її та допомагати створювати відкриту базу даних про біорізноманіття України. Особливо важливо, що цього року зросла не лише кількість спостережень, а й їхня якість. Середня продуктивність активного учасника зросла більш ніж удвічі порівняно з 2025 роком — 323 спостереження проти 142. 💚 Дякуємо кожному й кожній, хто долучився до БІОБЛІЦУ 2026: фотографував, визначав знахідки, допомагав іншим і ділився своїми знаннями. БІОБЛІЦ завершився, але спостереження за природою тривають! 🔎🌿 Завантажуйте свої знахідки на iNaturalist і надалі — адже біорізноманіття не обмежується рамками одного змагання. #БІОБЛІЦ #БІОБЛІЦ2026 #iNaturalist

📍 У Клавдієвському лісі — тисячі фортифікаційних споруд, які залишили після себе російські військові. Окопи й капоніри пошкодили ґрунти та природні екосистеми, а на порушених ділянках почали поширюватися інвазійні рослини. 🌳 Водночас тут збереглися цінні світлі діброви та червонокнижні види. Науковці пропонують створити на цій території заказник «Дубина́», щоб зберегти унікальну екосистему. Про наслідки російського фортифікаційного будівництва та необхідність захисту лісу розповідає Іван Мойсієнко, ботанік, доктор біологічних наук, співзасновник UNCG.

Біобліц до Дня Незалежності України: долучайтеся до спостережень за дикою природою 🇺🇦🌿 24 серпня Україна відзначатиме День Незалежності. Цього року ми знову запрошуємо всіх охочих взяти участь в особливому біобліці — спільному спостереженні за дикою природою України та світу за допомогою платформи iNaturalist 🔎🦋 У межах біобліцу Independence Day of Ukraine 2026 кожен і кожна можуть зробити свій внесок у дослідження біорізноманіття: сфотографувати об’єкти дикої природи, завантажити спостереження на iNaturalist і таким чином стати учасником щорічної ініціативи зі створення великої колекції даних про природу 🌱📸 Як взяти участь? Усе дуже просто: 1) Приєднайтеся до проєкту Independence Day of Ukraine 2026 на iNaturalist за посиланням: https://www.inaturalist.org/projects/independence-day-of-ukraine-2026 2) 24 серпня 2026 року фотографуйте об’єкти дикої природи, які зустрінете під час прогулянок, подорожей чи просто поблизу свого дому 📷 3) Завантажте свої спостереження на iNaturalist до 8 вересня включно. Важливо: біобліц не має географічних обмежень. Взяти участь можна з будь-якої точки світу 🌍 Тож якщо 24 серпня ви будете не в Україні — це не завадить стати учасником! Біобліц — це не лише можливість дізнатися більше про природу навколо себе. Ваші спостереження допомагають документувати біорізноманіття та можуть бути корисними для подальших досліджень і природоохоронної роботи 🌿 Цьогорічний біобліц є частиною більшої історії українських природничих ініціатив на iNaturalist. Дізнаватися новини біобліцу, стежити за оновленнями та залишати свої коментарі можна в журналі проєкту. Проведемо День Незалежності, досліджуючи природу навколо нас!

​​▪️Що таке види земельних угідь? ▪️Як читати землевпорядну документацію? ▪️Як це може допомогти збереженню природи? ▪️Чому саме самосійні ліси тепер більше захищені? Про все це розкажемо на вебінарі, який відбудеться 🗓26 серпня о 17:00. 🔗 Приєднатися 👇🏼

3 червня ДП «Ліси України» спільно з Мінекономіки та Держлісагентством публічно пообіцяли не рубати 🪓 ліс під ЛЕП на полонину Руна до моменту проведення спільних комісійних обстежень із громадськістю та науковцями. Вчора, через 2,5 місяця, за інформацією місцевих мешканців, рубки відновилися. Під охороною тітушок. 🔸Жодних спільних обстежень так і не відбулося. Зрозуміло чому — бо тоді не вдалося б приховати факт наявності червонокнижних видів, зокрема саламандри плямистої, яка охороняється не лише на рівні України, а й на рівні Європи. Такі дії свідчать, що влада просто наплювала на понад 26 000 українців, які підписали петицію про захист Карпат. Проігнорували рішення двох комітетів Верховної Ради, які говорили про необхідність збереження лісів і пошуку альтернативи. Начхали на думку Європарламенту та Єврокомісії. Порушили власні публічні обіцянки й домовленості. ❓І замість діалогу із суспільством — вирішили просто «переламати його через коліно»? А потім ми будемо чути брехню міжнародним партнерам на конференціях про «сталий розвиток», «пошук балансу», «корпоративне управління». 📢 Ми вимагаємо публічних коментарів і дій щодо зупинення рубки від: • Міністра економіки і довкілля Олександра Кравченка, який відповідає за збереження природи; • Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, який відповідає за лісову політику; • колишнього Міністра, а нині заступника керівника ОП Олексія Соболєва, який давав обіцянку зупинити рубки; • в. о. керівника Держлісагентства Володимира Бучка та фактичного керівника ДП «Ліси України» Ігоря Зубовича; • членів наглядової ради ДП «Ліси України» Ірини Грузинської та Віталія Кушнірова, які мали б забезпечувати незалежність корпоративного управління. 🗣️ Просимо поширення цієї інформації! 📸 На фото, як вигладає зараз ділянка де "призупинили" рубки, а на скрінах – "обіцянки" лісівників.

Через 100 років: Чорний ліс отримав статус національного парку🌳 11 серпня 2026 року Президент України підписав указ про створення національного природного парку «Чорний Ліс» на Кіровоградщині. Це рішення стало не тільки новим початком, але й логічним завершенням історії, яка тривала рівно сто років. 📍 Ще у 1926 році науковці обґрунтували необхідність охорони Чорноліського та Чутівського лісових масивів. Тоді цю ідею зупинили політичні репресії. Ініціаторів створення національного парку розстрілювали, інкримінуючи їм «очікування повернення царя» і «збереження панських лісів». Але навіть попри такі трагічні обставини ідея зберегти цей лісовий масив не зникла. 📋 У 2023 році Кіровоградська ОВА офіційно довірила Українській природоохоронній групі розробку наукового обґрунтування створення нацпарку. Наша команда разом із колегами дослідила територію, підготувала обґрунтування та пройшла з цим проєктом довгий шлях погоджень. Ця робота була б не можлива без спеціалістів Інститутів зоології і ботаніки НАН України, Черкаського та Херсонського університетів. У 2025 році відбулася важлива виїзна зустріч за участі керівництва Держлісагентства (зокрема, тодішнього голови агентства Віктора Смаля), Кіровоградської ОВА та представників природоохоронної спільноти. Саме тоді Чорний ліс вдалося показати не на карті, а наживо — разом із його природною та історичною цінністю. Після цього необхідно було розробити проєкт створення національного парку та погодити його з усіма вищими органами виконавчої влади. Особливу роль у цій роботі відіграла очільниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Погодження надали всі урядові органи влади, а сам проєкт був розроблений без будь-якого спеціального фінансування. І вже сьогодні маємо указ Президента. До складу НПП «Чорний Ліс» увійшло 13 710,2441 га земель державної та комунальної власності. Це Чорноліський і Чутівський лісові масиви, лучні ділянки у витоках Інгульця та частина РЛП «Буковеньківський». Тут збереглися старовікові дерева, велика кількість рідкісних видів і один із найпівденніших великих масивів широколистяних лісів України — буквально ліс на межі зі степом. Чорноліський і Чутівський масиви є одними з найбільших природних широколистяних лісів на південній межі їхнього поширення у Східній Європі. 🇺🇦 Водночас Чорний ліс — це не лише про природу. Це місце українського спротиву. Тут тривала національно-визвольна боротьба, а опір радянській владі продовжувався ще багато років після її встановлення. Збереження Чорного лісу — це також збереження пам'яті про людей, які боролися за Україну. З усім цим особливо важливо, що парк отримав історичну назву — «Чорний Ліс», яка нагадує про героїчне минуле. Сто років тому ця територія мала стати заповідною. Сто років знадобилося, щоб ідея нарешті стала реальністю. Дякуємо всім, хто допомагав довести цю справу до кінця. Велика подяка Тетяні Тимочко та Віктору Смалю. Вдячні всім авторам наукового обґрунтування та людей, які працювали над створенням парку протягом останніх років: Івану Мойсієнку, Олександру Ходосовцеву, Анні Куземко, Роману Лисенку, Олександру Шиндеру, Віктору Скоробогатову, Василю Шевчику, Олександру Спрягайлу, Ігорю Балашову, Віктору Пархоменку, Сергію Шайді — науковцю і військовослужбовцю, який працював перебуваючи на реабілітації після поранення, Олексію Василюку. На цьому наша робота не закінчується. Продовжуємо працювати над розширенням природно-заповідного фонду України. На Чорний ліс також попереду чекає багато роботи — від організації охорони до розроблення планів його розвитку та збереження природи. Бажаємо наснаги всім, хто працюватиме в новому національному природному парку. Ми ж продовжимо робити все, щоб таких історій зі щасливим фіналом в Україні ставало більше 🌳

📌 Сьогодні у Яремчі відбулися так звані «громадські слухання» щодо проблем функціонування Карпатського національного природного парку, які де-факто перетворилися на акцію пошуку шляхів легалізації комерційного джипінгу у межах природно-заповідного фонду. Окрім власне Яремчанської міської ради, представників Карпатського національного природного парку, Державної екологічної інспекції очно присутніми були близько 200 місцевих жителів. Представники Української природоохоронної групи також отримали запрошення для участі онлайн. Тому ми маємо можливість розповісти, як відбувалися «слухання». 📎 З боку Яремчанської міської ради виступ розпочався із відвертої маніпуляції та підміни понять — посадовці стверджували, нібито громадянам забороняють проїзд дорогами загального користування і це питання потрібно терміново «врегулювати». Підхопивши цю тему, зацікавлені учасники слухань на місці почали озвучувати гучні та емоційні гасла в стилі «не можна вказувати тим, хто ґаздує» та бідкатися, що місцеві мешканці нібито не можуть з кумом доїхати до власної землі (саме аргумент про кумів наводився як важлива причина не погоджуватись з нормами законодавства про природно-заповідний фонд). Проте за цими популістськими заявами ховається банальне бажання лобіювати інтереси бізнесу. 🚗 Проїзд місцевих жителів до приватних ділянок чи сіножатей у господарській зоні парку є цілком законним, і його ніхто не забороняє. Натомість під виглядом «побутових потреб» нам пропонують узаконити розвезення сотень туристів на важких позашляховиках природоохоронними стежками. ❗ Це бізнес, який паразитує на імені та статусі Карпатського НПП. Фактично «надавачі послуг перевезення» отримують прибутки за рахунок краєвидів нацпарку, нищать ґрунти та екосистеми, а потім ще й обурюються обмеженням. Так, очевидно, що меншість створила проблеми для більшості, а ринок комерційного джипінгу після багатьох місяців залишається нелегальним і потребує не дозволів, а детальних перевірок діяльності таких підприємців. Окремої уваги заслуговує демонстративний цинізм організаторів. На словах вони декларували прагнення до спільного діалогу з громадськістю, проте коли представники УПГ спробували взяти слово для роз'яснення норм законодавства, нам просто закрили рота, скориставшись функцією вимкнення мікрофонів у Zoom 🚫 Для чого потрібно було взагалі запрошувати громадськість, якщо її голос відверто не захотіли почути? 🌳 Фактично лише директор Карпатського НПП та представники ДЕІ виступали на цих “слуханнях” за дотримання законодавства. Проте підсумком цієї цензури стало майже одноголосне рішення учасників зібрання звернутися до Верховної Ради та профільного комітету, а також самого парку з вимогами дозволити проїзд та визначити маршрути для джиперів. ☝ Наголошуємо, що Карпатський НПП є об'єктом Смарагдової мережі міжнародного значення і працює за Законом «Про природно-заповідний фонд України», який прямо забороняє рух механізованого транспорту поза дорогами загального користування. Ані директор, ані адміністрація парку не мають жодних юридичних повноважень дозволяти руйнування заповідних земель. Непорушність Смарагдової мережі та захист Карпат від рубок, забудови й джипінгу – це наші ключові євроінтеграційні зобов'язання та бенчмарки, які будуть розглядатися наприкінці року під час засідання Сторін Карпатської конвенції. Тож ніякі громадські слухання не можуть призвести до легалізації незаконної комерційної діяльності в національному парку, яка прямо заборонена на рівні Закону України.

❗Українська природоохоронна група звернулася до Київської обласної державної адміністрації із пропозицією створити новий регіональний ландшафтний парк, який охопить дельту річки Тетерів. Рекомендації щодо його створення також були надані Постійною комісією Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій. 🌱 Ця територія є частиною Смарагдової мережі Європи. Її водно-болотні угіддя мають виняткове значення для збереження біорізноманіття: тут гніздяться та зупиняються під час міграцій сотні видів птахів, а природні екосистеми залишаються одними з найцінніших у Київській області. 📋 Важливо, що регіональний ландшафтний парк не передбачає повної заборони господарської діяльності. Його територія поділяється на різні функціональні зони: найцінніші природні ділянки охороняються, а в інших можливі рекреація, традиційне природокористування та господарське використання відповідно до режиму парку. Водночас господарське значення цієї місцевості є мінімальним, адже йдеться переважно про заболочену дельту Тетерева та численні острови, непридатні для інтенсивного господарського використання. Саме тому важко знайти раціональне пояснення, чому створення парку зустрічає опір. Історично ця територія була місцем елітних полювань. За радянських часів сюди приїздили високопосадовці, а вже за часів незалежності неподалік розташовувалися резиденції представників української політичної верхівки, зокрема часів Януковича. Ми не хочемо, щоб дельта Тетерева й надалі залишалася символом закритих мисливських угідь для обраних. Майбутнє цієї території має визначатися не інтересами мисливського господарства, а її природною цінністю. 📌 Саме тому ми закликаємо Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ погодити створення регіонального ландшафтного парку, а депутатів Київської обласної ради — якнайшвидше ухвалити відповідне рішення. Це дозволить назавжди зберегти дельту Тетерева як територію дикої природи, а не місце для елітних розваг.

Хороші природничі книжки в Україні виходять невеликими накладами. Часто вони швидко стають бібліографічною рідкістю, хоча саме в них зібрані знання, які допомагають краще розуміти й берегти нашу природу. Ми започатковуємо рубрику #бібліотекаUNCG, у якій будемо знайомити вас з такими виданнями. А деякі з них можна буде отримати за донат на добру справу. Сьогодні пропонуємо одразу дві унікальні книги: 🌼 «Ефемероїди флори України» — атлас-довідник про рослини, які першими зустрічають весну або розквітають восени, а більшу частину року проводять у стані спокою. 🌸 «Геміефемероїди флори України» — видання про рослини з коротким весняно-ранньолітнім періодом розвитку, їхню біологію, поширення та охорону. Обидві книги поєднують чудові фотографії, зрозумілі описи та практичні ознаки для визначення видів. Вони стануть справжньою знахідкою для ботаніків, студентів, працівників природоохоронної сфери, учителів і всіх, хто любить мандрувати українською природою з уважним поглядом. 💛 Отримати обидві книги можна за донат від 700 грн на рахунки волонтерської ініціативи «Рута — квітка надії», яка допомагає нашим захисникам. 📦 А якщо сума донату становить від 1000 грн, ми безкоштовно надішлемо книги по Україні. Кожен такий донат — це подвійна користь. Ви поповнюєте свою бібліотеку якісними природничими виданнями, а водночас допомагаєте тим, завдяки кому ми можемо досліджувати, захищати й зберігати природу України. Щоб отримати книги, напишіть нам у приватні повідомлення @olesya_bezsmertna

​​🌿 У квітні цього року Міністерство економіки відмовило у погодженні виставлення на аукціон ділянки надр Березівського родовища торфу на Рівненщині. Завдяки цьому вдалося зберегти понад 2 тисячі гектарів боліт і лісів, що межують із Рівненським природним заповідником. ❗️ Однак ті, хто прагне знищити це болото, не зупиняються. Як нам стало відомо, минулого тижня Держгеонадра знову направили до Міністерства економіки документи з проханням погодити виставлення цієї ж ділянки на аукціон. 🤯 Що найбільше дивує — чиновники Держгеонадр навіть не змінили межі ділянки. Тобто на повторне погодження подано фактично той самий проєкт, який уже отримав відмову Міністерства. Ще навесні ми наголошували, що для остаточного збереження цієї унікальної території необхідно розширити Рівненський природний заповідник і включити до нього ці болота та ліси. На жаль, цього досі не зроблено. 📢 Закликаємо нове керівництво Міністерства економіки не погоджувати виставлення цієї ділянки на аукціон та активізувати роботу над розширенням Рівненського природного заповідника, щоб назавжди захистити цю цінну природну територію.

​​Нещодавно Наглядова рада ДП «Ліси України» нарешті звернула увагу на наявні проблеми підприємства, провела засідання й пообіцяла боротися з корупцією. Звісно, насамперед тут має постати питання: чому лише зараз❓ Адже весь попередній рік про проблеми незаконних рубок кричали буквально всі — активісти, громадськість, правоохоронці й НАЗК. Чим займалися троє іноземних незалежних членів Наглядової ради весь цей час? ❗️Але зараз ми хочемо запитати про інше. Одним із перших рішень Наглядова рада вирішила призупинити операції з відчуження майна підприємства, за винятком випадків, пов’язаних із забезпеченням потреб сектору безпеки й оборони. За цим ховається не лише призупинення продажу будівель колишніх лісгоспів на сумнівних аукціонах, а й зупинення процесу передачі контор лісгоспів і лісництв до національних парків та заповідників. 🤔 Уявляєте: на думку лісівників, нехай краще приміщення стоїть невикористовуваним і занепадає, аніж його передадуть створеному державою національному парку? Ми особисто бачили такі приміщення на власні очі 👀 Уже декілька років тривають безкінечні наради, надсилаються десятки й сотні листів. Різні заступники міністрів давали обіцянки розв’язати проблему. Але результату немає. 📢 Зараз у ДП «Ліси України» оновилися і керівництво, і Наглядова рада. Це шанс змінити старі підходи підприємства, яке принципово виступало проти передачі майна національним паркам. Але поки що бачимо зовсім протилежне!

🌿 У лісі біля Білої Церкви ростуть одразу чотири види рослин, занесених до Червоної книги України: півники безлисті (Iris aphylla), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine), лілія лісова (Lilium martagon) і підсніжник звичайний (Galanthus nivalis). Разом із працівниками Томилівського лісництва науковці Української природоохоронної групи обстежили територію та підтвердили місця зростання трьох із них: півників безлистих, коручки чемерникоподібної та лілії лісової. Наступний крок — створення тут охоронних зон. Вони допоможуть зберегти ці рослини під час ведення лісового господарства та стануть важливим кроком для охорони біорізноманіття. 📹 Дивіться, як проходила експедиція.

🌿 Молодий ліс на місці колишнього Каховського водосховища — це не лише дерева. Тут уже формується ціла екосистема, і одну з ключових ролей у ній відіграють комахи. Чому саме вони можуть визначити, яким буде цей ліс у майбутньому? Як гусінь, жуки та метелики впливають на верби, що стрімко захопили Великий Луг? Про це розповідає Олексій Василюк під час останньої експедиції на територію колишнього Каховського водосховища 👇

​​Протягом останніх місяців ми подали більше десятка звернень 📑 до Закарпатської ОДА щодо створення охоронних зон у місцях зростання та проживання червонокнижних видів. 👆Це прямі повноваження обласної адміністрації. Такі зони на регулярній основі створюються в інших областях. Та й у Закарпатті цього та минулого року були створені зони для збереження заплавних лісів у нижній течії Боржави й Латориці. ⚠️ Але на всіх полонинах, де планується будівництво вітряків, чиновники ОДА не тільки відмовили у створенні охоронних зон із надуманих причин, а й уникають спільних обстежень, як того вимагає законодавство. Напевно, бояться, що, коли на власні очі побачать червонокнижні види рослин і тварин, то вже не зможуть їх ігнорувати❓ Особливо прикро, що виконавцем листів із відмовою про створення зон є директор профільного департаменту екології обласної адміністрації Юрій Шпонтак, який за своєю посадою мав би думати насамперед про збереження природи області, а не про те, як допомогти її знищити для будівництва вітряків. ⚖️ На нашу думку, такі дії обласної адміністрації незаконні. 📢 Тому ми звернулися до Мінекономіки та Генеральної прокуратури, щоб нагадати чиновникам Закарпаття про потребу керуватися законодавством, а не інтересами забудовників. Проінформуємо про отримані відповіді 📩