VENERA

«Є такі жінки, які вже не бояться... Є такі жінки, котрі вже не бояться. Яким уже пізно боятися. Боятися не сподобатися. Не відповідати. Не знати. Не встигнути. Чи не вміти пекти наполеон. Готувати плов. Правильно малювати стрілки. Вони не бояться перепитати. Виглядати безглуздо. Їм є, що вдягнути до літа. Восени також. І це не є проблемою. У їхньому житті все менше прогалин. Вже не страшно не по прямій. Можуть криво. Знають, що гарно – це всередині. Вони не бояться потонути. Бо давно мешкають на глибині.…

Жодні протилежності не притягуються, хлопці... На три дні ейфорії, можливо... А з четвертого дня, коли одному рано, а другому пізно... Одному треба, а іншому не треба... Одному зелене, а іншому помаранчеве. Одному правильно, а іншому неправильно. Одному до мами, а іншому - до своєї... Одному праворуч, а іншому ліворуч... Одному погано, а іншому добре... Одному там, а іншому тут... Одному лежати, а іншому йти... Одному любити, а іншому набридло. І ще тисяч на сім списків невідповідностей - Жоден компроміс…