Михайло Доненко

Інвестиції у ядерну енергію Написав на Capitalist Invest досить детальний аналіз ядерної енергетики, який включає пояснення переваг галузі, можливих середньострокових ризиків та інвестиційні можливості у секторі. Чому ядерна енергетика краще з точки надійності, ціни, викидів та безпеки порівняно з конкурентами, що власне і підживлює зростаючий попит на неї. Буде цікаво не лише зацікавленим у інвестиціях, бо текст розвінчує багато міфів навколо ядерної енергії та надає реальні її переваги порівняно з іншими відновлювальними та традиційними джерелами енергії. Як можна обіграти один з нових трендів: через придбання ETF чи компаній напряму. Все це у нашому новому довгочиті за посиланням.

Як би ви оцінили цих двох індивідів, якби не побачили інтерв’ю? Відповідь на це питання міститься в базовому відсоткові згаданому вище. Відомо, що лише 4 із 15 учасників поквапилися на допомогу на перше ж прохання, тож імовірність, що якийсь учасник так і вчинив, становить 27%. Іншими словами, спочатку слід припустити, що він ніяк не відреагував. Далі логіка вимагає від вас уточнити оцінку відповідно до будь-якої одержаної інформації, що стосується цього питання. Однак відеозаписи навмисно зробили неінформативними і не давали змоги припустити, чи охоче ці люди готові були прийти на допомогу. За умови відсутності нової корисної інформації рішення полягає в тому, щоб спиратися на вихідні базові відсотки. Нісбетт і Борджіда попросили дві групи студентів переглянути відео й оцінити поведінку двох осіб. Першій групі описали лише сам експеримент, але не повідомили про його результати. Прогнози студентів цієї групи передавали їхні переконання про людську натуру і розуміння ситуації. Піддослідні вирішили, що обидві людини негайно кинуться на допомогу. Другій групі повідомили і про сам експеримент, і про його результати. Порівняння оцінок двох груп дозволяє відповісти на важливе питання: чи засвоїли піддослідні другої групи урок із результатів дослідження і чи серйозно він вплинув на їхнє мислення? Відповідь однозначна: ні. Прогнози піддослідних із другої групи були такі самі, як і в студентів, що не знали статистичних результатів експерименту. Попри те, що їм були відомі базові відсотки в групі, з якої двох осіб відібрали для відеозапису, учасники експерименту і далі стверджували, що обидві особи поквапляться на допомогу постраждалому незнайомцеві. Висновки з цього експерименту справді бентежать і вселяють зневіру. Коли ми розповідаємо про поведінку людей в експерименті з готовністю допомагати, то очікуємо, що люди дізнаються щось нове, і хочемо змінити їхнє сприйняття поведінки людей у конкретній ситуації. В експерименті цієї мети не було досягнуто, і немає підстав припускати, що результати дуже змінилися б якби дослідники обрали інший дивовижний психологічний експеримент. реакцію. І все-таки не варто зневірюватись, адже Нісбетт і Борджіда з’ясували, як змусити студентів зрозуміти сенс експерименту про готовність допомогти. Вони набрали нову групу студентів і розповіли їм про експеримент, але не повідомили про результати. Показавши студентам відеозаписи, вони пояснили, що двоє людей на відео не допомогли незнайомцеві, а потім попросили вгадати загальні результати. Результат був приголомшливий: оцінки студентів виявилися надзвичайно точними. Щоб навчити людей будь-чого в галузі психології, чого вони раніше не знали, їх потрібно здивувати. Але чим? Нісбетт і Борджіда з’ясували, що дивовижні статистичні факти нічого не вчать. Однак, коли студентів вражали окремі цікаві випадки (як, наприклад, двоє приємних людей, які не прийшли на допомогу в біді), це підштовхувало їх до негайного узагальнення і висновку, що допомагати важче, аніж здається на перший погляд. Нісбетт і Борджіда описують результати своїх досліджень однією фразою, яка добре запам’ятовується: Небажання учасників виводити часткове із загального було компенсоване лише їхнім бажанням виводити загальне з часткового. Цей висновок надзвичайно важливий. Люди, яким розповідають приголомшливі статистичні факти про людську поведінку, часто хочуть поділитися ними з друзями, але їхнє розуміння світу при цьому необов’язково змінюється. Між нашими роздумами про статистику і нашими роздумами про окремі випадки існує величезна прірва. Статистичні результати з каузальною інтерпретацією впливають на нас дужче, ніж некаузальна інформація. Проте навіть переконлива каузальна статистика не змінить давніх переконань або думок, що ґрунтуються на особистому досвіді. Натомість дивовижні поодинокі випадки справляють сильний вплив і є набагато ефективнішими, бо невідповідність необхідно дозволити і включити до каузальної історії. Ви легше навчитеся чогось, якщо здивуєтеся власній поведінці, а не коли почуєте дивовижну інформацію про людей загалом. 2/2

Причини перемагають статистику: Мислення повільне і швидке, Даніель Канеман У одній з своїх найкращих робіт, яку я зараз читаю від Даніеля Канеман він навів цікавий експеримент провів соціальних психологів Річарда Нісбетт та його учня Юджин Борджіда в Мічиганському університеті. Піддослідним студентам розповіли про відомий експеримент, що стосувався готовності допомагати і був проведений за кілька років до того в Нью-Йоркському університеті. Учасників посадили в окремі кабінки, і вони в переговорний пристрій розповідали про своє особисте життя і проблеми. Вони мали говорити по черзі, і кожен учасник мав на це дві хвилини. У певний відтинок часу працював лише один мікрофон. Група складалася з шістьох осіб, серед яких був один підставний учасник експерименту. Відповідно до сценарію експериментаторів він говорив перший: описував свої проблеми з адаптацією до життя в Нью-Йорку і з явним занепокоєнням зізнавався, що схильний до судомних нападів, особливо у стресових умовах. Потім можливість висловитись отримували інші. Коли слово знову переходило до підставного учасника, він починав хвилюватися, незв'язно щось бурмотів, говорив, що відчуває наближення судом, і просив про допомогу. Останні слова, які можна було від нього почути, були крики: «До-допоможі-і-іть е-е-е-е... [звуки, ніби людина задихається]. Я... я по-о-миии-раааю... по-ми-ра-а-аю... су-до-ми... [задушливі схлипи, а далі - тиша]». Автоматично вмикався мікрофон наступного учасника, а від людини, яка, можливо, помирала, не було більше чути нічого. Як, по-вашому, вчинили учасники експерименту? Їм було відомо, що один із присутніх бився в судомах і просив про допомогу. Водночас на цей заклик міг відреагувати будь-хто з учасників експерименту, тож, можливо, необхідності залишати кабінку не було. Результати виявилися такі: із 15 осіб лише 4 негайно відреагували на заклик про допомогу. Шестеро не вийшли з кабінок зовсім, а ще 5 залишили свої кабінки згодом, лише коли починало здаватися, що жертва нападу, вочевидь, задихнулася. Експеримент показує, що деякі люди відчувають себе звільненими від відповідальності, якщо знають, що інші чули те саме прохання про допомогу. Результати вас здивували? Можливо. Більшість із нас уважає себе гідними людьми, які поквапляться на допомогу в аналогічній ситуації, і ми очікуємо, що й інші гідні люди вчинять так само. Сенс експерименту, звичайно, полягає в тому, щоб спростувати ці очікування. Навіть нормальні, порядні люди, зокрема і ви, не поспішають на допомогу потерпілому, якщо сподіваються, що цю неприємну роботу візьмуть на себе інші. Чи готові ви підтримати таке твердження: «Прочитавши опис експерименту, я подумав, що негайно прийшов би на допомогу незнайомцеві, і вчинив би так само, якби був із ним наодинці. Мабуть, я помилявся. У ситуації, коли інші мають можливість допомогти, я можу залишитися осторонь. Присутність інших людей зменшить моє відчуття особистої відповідаль- ності сильніше, ніж я уявляв це раніше»?Чи зробили б ви такі самі висновки самостійно? Викладач психології, що описує дослідження готовності допомагати, хоче, щоб, як і у випадку з вигаданим іспитом, студенти розглядали низький базовий відсоток як каузальний. В обох випадках студенти повинні зробити висновок, що дивовижно високий відсоток невдач свідчить про дуже складний іспит, і засвоїти з цього урок: якась важлива особливість ситуації, як, приміром, розсіювання відповідальності, змушує нормальних і гідних людей, зокрема і студентів, поводитися напрочуд нечуйно. Змінювати власну думку про людську природу дуже важко, але змінювати думку про себе на гіршу – ще важче. Чи справді зміняться їхні уявлення про людську природу? Щоб з'ясувати це, вони показали студентам відеозапис бесід, які нібито провели з двома учасниками експерименту. Розмови були короткі і невиразні. Учасники експерименту здавалися приємними, нормальними, гідними людьми, усе було цілком буденним. Після перегляду відеозапису студентів просили вгадати, як швидко ці люди прийшли на допомогу незнайомцеві, в якого стався напад судом. 1/2

З Днем відновлення Незалежності! Рівно 32 роки тому було схвалено Акт проголошення незалежності України та рік і шість місяців від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 32 роки ми ростемо, як нація. А останні дев'ять років українці зі зброєю в руках виборюють незалежність за право жити вільно. Ми довели перш за все самі собі, що не змиримося з окупантами і будемо воювати за власну свободу на суші, морі та у небі, що Україна для нас – понад усе. І цей час нашого розвитку треба продовжувати тими ж темпами. Слава Україні!

Наша спільнота Останній Капіталіст запускає новий проєкт – Capitalist Invest Відтепер ми висвітлюватимемо не тільки питання економіки в цілому, яке здебільшого розглядається на наших основних ресурсах, а й стратегії у світі інвестицій для спільноти. Ми готуватимемо огляди найважливіших новин дня, авторські статті щодо розвитку ринків, секторів та окремих компаній, перекладатимемо найцікавіші статті з найбільших фінансово-економічних видань світу та розвиватимемо інші цікаві формати для наших підписників. Ми розуміємо, що не всі – професійні інвестори, які зможуть постійно переглядати свіжі новини та котирування на ринках, тому ми перш за все отрієнтуємось на довгострокове пасивне інвестування без активного втручання, тому будемо розглядати більш фундаментальні речі, важливі для кожного. Разом з вами будемо зростати та розвиватись у світі інвестицій разом з нашою спільнотою. Найкращі інвестиції, безперечно, це інвестування у наше військо, проте і фінансові теж непогано б було підвищувати. Наш телеграм-канал тільки початок у цій сфері (далі буде і канал в Youtube і багато інших добротних продуктів), тому якщо ви цікавитесь інвестиціями, то вам до нас, підписуйтесь – https://t.me/OstanniyCapitalist_Invest

Канал ”Дом” зніматиме серіал про Поворознюка за наші податки Державний телеканал ”Бім-бом”, який фінансується з наших податків за 33 мільйони гривень зніматиме серіал про звичайного злочинця, угруповання якого захопило населенний пункт на Кіровоградщині. Так, культура це надважливий компонент фундаменту нашого націотворення, а продукування якісного культурного продукту – запорука формування української нації. І саме за це Україна воює, за ці принципи, в тому чилі культурні. Проте саме цей серіал чи подібні продукти ніяк не формують нашу культуру, вони її лише знецінюють до низькопробного сміття, яке заважає нашій культурі розвиватись. Саме тому треба припинити взагалі державне фінансування телеканалів без загальної візії майбутнього.

Святкування росіян на кримському мосту успішно продовжуються.

​Україна може стати першою країною, у якій повністю скасують готівку. Це може подолати 95% корупції, — заступник голови ОП Ростислав Шурма на конференції у Лондоні А тепер уявімо. Україна скасувала готівку ще кілька років тому, наприклад, у 2021. Як би ми, наша економіка, пережили цю зиму - під час масових відключень електроенергії? Було би набагато, набагато складніше. Вже мовчимо про те, що доступу до електронних розрахунків у нас не має велика частина населення - починаючи від численних сіл без нормального мобільного зв'язку та інтернету, і до багатьох людей які не вміють користуватися чи не мають засобів для оплати таким чином. А з повномасштабною війною, повірте, ситуація далеко не покращилася. Особливо в зоні бойових дій та на деокупованих територіях. Навіть коли ми переможемо, і навіть якщо всі проблеми з доступністю будуть вирішені, перехід на виключно безготівкову оплату залишатиметься небезпекою. Ніхто не застрахований від надзвичайних подій, стихійних лих, кібератак або технічних збоїв. Звичайна гроза чи заметіль можуть залишити десятки тисяч людей без інтернету або електроенергії на кілька днів. І в цей час не буде жодної можливості для того щоб придбати критично важливі товари - харчі, ліки. Фізична альтернатива грошей завжди залишатиметься потрібною. Більше того, тут постає питання — чи маємо ми право позбавляти прихильників готівки їх вибору і вподобань? Тому в цьому випадку фраза "Україна може стати першою" - зовсім не звучить привабливо. Адже не дарма у набагато розвинутіших країнах з усіма їх технологічними здобутками досі не прийняли таке просте, на перший погляд, рішення. Ми дійсно можемо стати першими — хто допустить таку необдуману помилку. Що стосується подолання "95% корупції". Мабуть автор тези думає, що злі корупціонери самосвалами вивозять десятки і сотні мільйонів нечесно здобутих грошей і скидають їх у велике сховище, як Скрудж Макдак. Але в житті вони користуються складними схемами з офшорних банків, підставних компаній, трастів, криптовалют, фальсифікації бухгалтерської звітності та лобізму. Якщо ж хтось вірить, що відмова від готівки подолає побутову корупцію — то можемо лише спрогнозувати різке зростання транзакцій на криптогаманцях чиновників та правоохоронців. В іншому випадку, ми б уже давно жили у прекрасному світі без корупції і без готівки. То що ж, невже Україна приречена користуватися цими застарілими паперовими грошима і потопати у хабарництві та економічній стагнації? Що ж, можливо слід розглянути купу прикладів країн, які мають значні успіхи у боротьбі з корупцією та динамічні темпи зростання економіки, але при цьому не вдаються до подібних авантюр? Взяти лише сусідні Польщу, Словаччину, країни Балтії, Балкан. Розуміємо, що у світі рожевих поні такі речі, як проведення реформ, розбудова інституту взаємодовіри та репутації, перетворення у правоохоронних органах, запуск ефективної антикорупційної та антимонопольної системи, виконання вимог для інтеграції в ЄС та НАТО, співпраці з МВФ, виглядають сіро і похмуро. Зовсім не в тон веселковим мріям. Набагато приємніше пропонувати прості, але неефективні та шкідницькі рішення, як от модель “10-10-10” чи скасування готівки. Подавати податок на транзакції, тотальний фінансовий моніторинг та контроль держави за всіма процесами як неймовірне благо, а не те, що буде відлякувати інвестора і ускладнить життя малому та середньому бізнесу. Але іноді треба напружити мозкові звивини, закотити рукави і працювати. Економічне диво здобувається непросто – але іншого шляху немає. @OstanniyCapitalist

Чи можна зупинити ядерну програму Ірану? Минулого тижня кілька ЗМІ почали писати про те, що деякі західні країни (США/ЄС) близькі до неофіційних домовленостей щодо обміну полоеними та обмеження іранської ядерної програми. Взимку цього року МАГАТЕ виявили, що уран у пилу зібраний на іранській АЕС в Фордо був збагачений до чистоти 83,7%, що досягає рівня в 90%, який дозволяє виробляти ядерну зброю. Це свідчить про те, що Тегеран ближче, ніж будь-коли, до того, щоб мати можливість виробляти власну ядерну зброю. Натомість один з найбільших союзників США на Близькому Сході – Ізраїль, посилює попередження про те, що він зробить все необхідне, щоб не допустити набуття Іраном ядерної зброї. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив у неділю, що його країна "зробить все необхідне, щоб захистити себе власними силами від будь-якої загрози". Поки прогресу глобального у цих перемовинах не видно, оскільки першочергова ціль США – тимчасова угода, яка дозволить утримати конфлікт з іранським терористичним режимом аж до президентських виборів у США наступного року. Мимоволі згадується легендарна стаття Джона Болтона, який ще 8 років тому писав про цю ж проблему, яка тільки зросла за останні роки і так не була вирішена. Неминучий висновок полягає в тому, що Іран не відмовиться від своєї ядерної програми шляхом переговорів. Санкції також не заблокують створення ним широкої і глибокої інфраструктури озброєнь. Незручна правда полягає в тому, що лише військові дії, такі як напад Ізраїлю в 1981 році на реактор Саддама Хусейна в Осіраку в Іраку або знищення в 2007 році сирійського реактора, спроектованого і побудованого Північною Кореєю, можуть досягти того, що вимагається. Часу страшенно мало, але дії ще можуть бути успішними. Детально про ядерну іранську програму ви можете прочитати у статті за посиланням.

Репресії проти бізнесу в Китаї посилюються Останнім часом китайські комуністи схвалюють все більше законів, які обмежують діяльність бізнесу, особливо іноземного, в середині країни. Китайці проводять обшуки в десяктах іноземних компаній для збільшення тиску проти них, а інші обирають шлях покинути цей ринок незважаючи на можливі прибутки, як от один з лідерів венчурної індустрії Кремнієвої долини Sequoia вирішила залишити китайський ринок. Microsoft переведе кілька десятків провідних дослідників штучного інтелекту з КНР до Ванкувера, частково для того, щоб уникнути їх переманювання китайськими конкурентами, але також через побоювання переслідувань з боку китайської влади. Голова швейцарської компанії з управління активами каже: "Я не думаю, що у Китай можна інвестувати, чесно кажучи". Багато іноземців погоджуються з ним. Нарешті розуміння починає приходити до малого й середнього бізнесу, який починає нести втрати від китайської драконівської економічної політики. Насправді ж це лише початок і ті ж транснаціональні компанії досі нехтують цими факторами і досі працюють за сир у мишоловці, проте це триватиме не довго. Ну а детально репресії проти бізнесу в комуністичному Китаї у моїй статті за посиланням.