Quasar

Чому Гаррі Поттер переспав з половиною знайомих жінок, а з Герміоною ні? Це питання є набагато актуальнішим ніж обурення з приводу гомосексуалізму Дамблдора (архетип британського аристократа-гея відомий з вікторіанської епохи) або з приводу австралоїдної зовнішньості Наґайни (наги це істоти з мітології Нусантари).

На днях ми святкували річницю великої перемоги хана Девлета Ґерая над московитами і спалення Москви. Мало хто знає, але перед цим діянням хан на повному серйозі думав замиритися з Іваном IV і навіть спільно з ним боротися проти литовців. Від таких дурних вчинків Девлета Ґерая врятували його матір Нурум-Султан та жінка Хан-Сугра, які переконували володаря не вірити московитам. Завдяки їхньому внеску він увійшов до гісторії як «Taht Alğan», а не як обдурений московитами невдаха

Замість того щоб вшановувати більшовицьких повій Розу Люксембурґ і Анжелу Девіс - сучасним феміністкам варто було б орієнтуватися на приклад Інес Суарес, єдиної жінки-конкістадора. Намагаючись знайти свого чоловіка (який втонув у морі) вона відправилася до Чилі. Там Інес зійшлася з гішпанським воєначальником Вальдівією, воювала проти мапуче та відважно обороняла форти колоністів від нападників. Конкістадори починали битися з більшим завзяттям якщо ця жінка з’являлася на полі бою. Втім, часом її поведінка була далекою від зразкової. Так, вона стала конкубіною уже одруженого Вальдівії, а здійснене Суарес убивство вождів мапуче стало однією з причин майбутнього антигішпанського повстання. Зрештою, чутки про її діяння дійшли до Мадриду і на прохання Церкви емансиповану конкістадорку видали заміж за одного з вельмож. Поступово вона призвичаїлася до смімейного життя і померла у поважному на той час віці. Можна зрозуміти неприязнь народу мапуче до конкістадорки (хоча з числа мапуче походив великий Піночет, котрий примирив достоїнства білої й червоної раси), але не можна зрозуміти ігнорування цієї постаті рештою християнського світу.

Кінцуґі - японське мистецтво реставрації керамічних предметів з допомогою заповнення тріщин рідким золотом яке додає предметам шарму. Згадайте про цю техніку коли відчуєте себе розбитим

Обкладинка манґи про ромейську принцесу Анну Комнену. Бізантійська естетика доволі гарно вписується в японо-анімешний контекст

Цікаво, а хто правдивих героїв повномасштабної війни? Хлопців з тероборони південних міст які йшли у заздалегідь програшний бій; воїнів які палили ворожі танки на Поліссі; людину яка послала на три літери «русский военный корабль»; безіменних добровольців які подавали патрони воякам Азовсталі; Олександра Мацієвського і Тиграна Оганесяна (які жили без страху і так само загинули)? Їх пам’ятають одиниці. Публіці цікаві Карасі, Жоріни, Чмути, Дикі, Мадяри та інші чоловічки які не вилазять з етерів п’ятої лінії оборони. Висновків не буде. Задумайтесь над цим.

Вболівав за Ф‘юрі на зло тупому малоросу Усику

SÜRGÜN Помилковою є думка про те що депортація кримських татар є всього лише частиною сталінською політики депортації «неправильних» народів - адже корені проблему значно глибше. Так, ще у 1593 році посли Федора Йоановича відкрито заявили про бажання Росії захопити турецькі володіння у Північному Причорномор‘ї та Приазов‘ї, приєднати до складу своєї держави Кримське ханство, кримську еліту переселити до Москви, а кримських татар до Сибіру (детальніше за: Лашков Ф. Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в XVI и XVII вв. Симферополь: типография газеты "Крым", 1891. 7-8, 36 с). Часи міняються, а російська політика щодо Криму - ні

Помилковою є думка про те що депортація кримських татар є всього лише частиною сталінською політики депортації «неправильних» народів - адже корені проблему значно глибше. Так, ще у 1593 році посли Федора Йоановича відкрито заявили про бажання Росії захопити турецькі володіння у Північному Причорномор‘ї та Приазов‘ї, приєднати до складу своєї держави Кримське ханство, кримську еліту переселити до Москви, а кримських татар до Сибіру (детальніше за: Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в XVI и XVII вв. - Симф. 1891 - 7-8 с.) Часи міняють, а російська політика щодо Криму - ні

Займаюся англійською з дитиною з Харкова який сидить на уроці попри ворожі обстріли. Оце дійсно правдива тяга до науки. А загалом московити візьмуть посмоктати хуй, а не Харків

9 травня 1689 року відбулася славетна перемога видатного кримського хана Селіма Ґерая над московитським воєводою Васілієм Голіциним. Московити планували захопити Крим за кілька днів, але не змогли забезпечити своєї логістики. Кримці підпалили степ, отруїли всі водойми (московити пили солону воду), нищили тили ворога і шарпали його армію. Зрештою, Голіцин принижено почав благати хана про перемовини та безславно повернувся додому. Бойовий досвід Селіма Ґерая активно використовувався під час битви за Київ у 2022 році. Перемагали і перемагати будемо!

На даний момент значна частина людей (особливо це стосується тих хто був «вне политики» до 2022 року) стала великими прихильниками диктатури з українським обличчям. У мене відбулися зворотні процеси, повномасштабна війна, жахлива політика Зеленського і ситуація з дикою мобілізацією остаточно переконали мене в тому, що природньою формою існування громадян України є демократія, а мілітаризм це зло. Sapienti sat.

У цей день потрібно вшанувати пам’ять британських, американських, французьких, польських та інших воїнів вільного світу які визволили Европу від коричневої чуми. Пам’ятаймо правдивих героїв-визволителів, а не перемогу Колими над Бухенвальдом чи колаборантів на службі нацизму

Іронія долі, вашого покірного слугу (римо-католика) запросили на святкування «грецької» Пасхи у посольстві Еллади. Щиро вірю, що колись настане правдивий (а не фейково-модерністський) екуменізм і наша майбутня Вселенська Ортодоксальна матір-Церква буде святкувати всі ці урочистості в один день

Колишні комсомольці (а нині великі патріоти) розказують що 1 травня ніби-то є «радянським святом». На противагу колишнім комсомольцям - наш французький приятель (католик і монархіст) вітає своїх камрадів-робітників з їх професійним днем. Оскільки я є европейцем, а не евразійцем - то солідарний з думкою французького монархіста, а не колишніх комсомольців

Топер був людиною нашої буремної молодості з яким я був знайомим десять років (від початку Майдану). Не стану кривити душею, адже ми ніколи не мали приязних відносин і недолюблювали один одного (надто різним був наш світогляд). Тим не менше було кілька епізодів коли ми продуктивно співпрацювали і комунікували. Топер здавався вічним і всі думали що він переживе навіть ядерну війну. Тим не менше, він загинув героїчною смертю на фронті війни нинішньої. Спочивай з миром, великий воїне! https://fakty.ua/436811-na-cshite-v-boyu-za-ukrainu-pogib-zhurnalist-andrej-topchij?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3nB8zW4ZKrQ1TNceejupnHqyQ6cJ9dtX2dSX6n7KsrHu9LzZ7TY1In2ok_aem_AR9cQEm40DxpJT7Ynclu1B986NXstr4cNJA9xGDl_Nf-uUiNuZar34Wb7LOKK4M3IIZPK-Y-1eR64q9hX9gQTYhI

Ще одна робота нейромереж. Месуд Ґерай. Претендент на престол відродженного Кримського ханства у 1854 р. (опирався на підтримку французів та османців під час Кримської війни). Екстравагантна й гонорова зовнішність пояснюється наявністю кавказьких та балканських коренів і дуже специфічним способом життя. Наприклад, султан-оглан займався розбійництвом і викраденням людей, а коли османський каді на суді дав йому привселюдного ляпаса - вельможа поскаржився на це падишаху і чиновника звільнили. Крім того, Месуд Ґерай переховував у своєму маєтку болгарських повстанців, а його син став депутатом парламенту незалежної Болгарії.

Десь так малюють Чинґіс-хана з однією з його численних наложниць.

Найкращий спосіб зберегти здорову психіку під час колективного психозу - побавитися в ескапізм. До прикладу, подумати над біографією видатного ногайського батира Едигея. Для того, щоб вбити цього великого воїна знадобились сили трьох чоловіків (мабуть, поєдинок був таким епічним, що Голівуд відпочиває). А ще люди Едигея їздили на Констанський собор і комунікували там з католицькими богословами. Що вкотре свідчить про те, що Улус Джучі був европейською державою.

Чотири роки цинічної брехні, порушення прав і свобод