☀️ Майстерня Юлії Бібік

А поки готую в інсті зробити розбір біографії однієї жінки-секс символу ❤️‍🔥

Дивлюсь Бріджертонів Заполонили і мене в цю секту)) Хто дивиться? Які враження? Я побачила одну яскраву повторювальну лінію в 2-х сезонах Додивлюсь 3-й і зроблю психологічний розбір)

Може тригернути. Якщо ви чуттєві, не відкривайте 🙏🏻 Про що я зараз найбільше думаю - про те, що в моєму оточенні серед близьких, клієнтів, знайомих так багато людей, які пережили сексуальне побутове самонасилля. І найскладніше те, що люди це собі так не називають. Думають «ну, то був просто поганий секс» Ага. Який аукується через 5-10-15 років і блочить в твоєму зараз. Побудове сексуальне насилля - коли один хоче сексу і змушує фізично/психологічно іншого. А є ще самонасилля - коли мене ніхто не змушує, але Я змушую себе, тому що установки/страхи/комплекси, десь почули, що треба давати і всьо, вуаля, заходиш в секс, коли не хочеш його від слова зовсім. Щоб не образити. Щоб не подумали, що з тобою щось не так. Щоб не кинули. Щоб не зрадили. Щоб щоб щоб…. Раніше я думала, що таке проживають тільки жінки, бо ми ж «даєм» Але виявилось, що і чоловіки таке проживають. Психологічно ти цього не хочеш. Тіло зрадницьки інстинктивно реагує збудженням. Але повноцінного сексуального процесінгу, задоволення немає. Мені дуже шкода, що так багато людей проходять цей досвід. Але це все витікаючі фактори з того, яка в нас самооцінка, на скільки ми свідомі, наскільки ми секс освічені, на скільки в контакті з тілом і тд Так цікаво влаштовано, що тільки коцнувшись ми можемо розпакувати свої таланти і здібності. Хз чому так, але воно так працює. Вихід з травми є. Головне - її визнати і назвати «так, в мене таке було, і так це про мене» І тільки так починається процес зцілення і присвоєння собі сили

БЕЗКОШТОВНА ЗУСТРІЧ-ПІКНІК В ЧЕРКАСАХ 🗓️21 червня, пʼятниця 📍Долина Троянд Збираємось о 18:00 З собою беріть покривала, водичку, можливо перекус, якщо ви голодні після робіт Всі деталі і точна локація зустрічі буде тут, на цьому каналі 👉🏼ХОРОШЕ ПИТАННЯ 👈🏼 Запрошуйте подруг, беріть з собою і чоловіків, якщо захочуть)

🔥 горить місце на сесію 🔥 Четвер, 20 червня, 12:30-13:30 Психологічна / коуч сесія Онлайн / офлайн в Черкасах (кабінет в р-ні Седова) 2500 грн Хто хоче попрацювати? Пишіть в особисті @yuliiabibik

Є декілька новин)

Наша психіка дуже цікаво ховає травму, витісняючи її в ящик пандори до «кращих часів». Мені це схоже як величезну рану перекриваю подорожником і кажуть «та це так стильно просто» Є травма очевидна. Видима. Суспільном визнана. А є ось такі прикриті подорожником рани. «Я росла з мамою, дивно, що в мене порушена привʼязаність. Ну так, вона фізично була поруч, а емоційно, думками десь далеко. Та не може бути, що в мене депривація» [ Депривáція (англ. deprivation) — це психічний стан, коли суб'єкт не має змоги задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. ] «Та в мене нормальний чоловік, чому мені розлучатися? Він не пʼє, не бʼє мене, не зраджує. Ну так… ми не спілкуємось і не проводимо часу разом, не цікаво. Але ж він нормальний» «Він мене ніколи не бив. Ну, пару раз штовхав, ляпаса давав. Але ж не бив» «Мене ніколи не гвалтували. Так, колись в мене з чоловіком був секс, якого я не хотіла, але ж це супружеский долг, це не гвалтування» Правда в тому, що поки ти не побачиш правду і не визнаєш травму, вона наче удав буде душити тебе все сильніше, вилазити в зовсім не очевидних місцях, щоб ти нарешті зцілилась ✨

Жінці потрібна жінка Зараз в світі відбувається глобальне пробудження жіночності. Ми більше не хочемо бути цінними тільки тому, що робимо щось корисне - народжуємо дітей, робимо побутові речі, реалізуємось. Ми більше не хочемо мовчати, бо «зтерпиться влюбиться». Ми більше не хочемо заслуговувати одобрення і любов когось іншого. Ми більше не хочемо грати хороших дівчаток і бути не собою справжньою. Ми більше не хочемо хвилюватися чи обере він мене чи когось іншого. Ми більше не хочемо змагатися і конкурувати, мірятись фантомними пісюнами, бо не бачимо в цьому сенсу. Ми більше не хочемо бути мамками-рятівницями своїм чоловікам. Ми більше не хочемо бути запашним варіантом. Ми більше не хочемо займатись побутової простит*цією. Але як це - інакше?… Коли ти по старому вже не хочеш, а по-новому ще не знаєш як це? Для цього і потрібні жіночі тусовки, де ми можемо переопилитися одна з одною своїми спектрами ресурсів, скарбів і приумножити силу кожної жінки. Об’єднавшись, ми починаємо досліджувати в собі нові грані і рухатись в цілісність, зрілість, гармонію, глибину, щастя жіночого призначення. А воно просте - отримувати задоволення від того, що ти жінка. Ми цього мали навчитися у наших мам, а ті у наших бабусь, а ті у прабабусь, а ті у прапра… але десь це сакральне знання як це бути жінкою і про істинне жіноче признання загубилось дорогою. Час настав знайти цей скарб. Час настав об’єднатися і відкрити його в собі. Час настав БУТИ ЖІНКОЮ. Зустрінемось на тренінгу в Черкасах в цю суботу. Залишилось 2 місця. Завтра о 12:00 закриваю продажі. Реєструйтесь @yuliiabibik І зовсім скоро розповім про новий онлайн проєкт…

https://youtu.be/zgAoxSG5DNc?si=fCO7GOAXCJsyGVSa Запрошую вас переглянути вікторину і позмагатися хто з нас краще знає фільми)

Привіт, я Юля, і я шопоголік. Тільки я куплю не шмотки, а навчання 😬 Домовилась з собою в цьому місяці вже більше нічого не купляти. І так проходжу 2 курси, 1 закритий клуб, їду на 2-денний тренінг + особиста терапія. Бля, написала це і в шоці з себе. Сьогодні зранку старгетували курс по сімейний терапії, елі-елі себе стримала, щоб не купити 🤪🤪🤪🤪 Це жесть))) Обіцяю, що в цьому місяці точно вже більше нічого з навчань не братиму 🙏🏻

Найскладніша частина в моїй роботі провідника - бути аморальною. О, так, саме аморальність дається найскладніше і це найбільша зона росту провідника. І, як мені здається, за це ми з вами і платимо їм гроші. Аморальність = безоціночність. Мораль штука цікава, змінюється з ходом історичних подій. А безоціночність - можливість казати всьому, що є в цьому світі "так", бо все має свій сенс і свою задачу. __ Кожен із нас має свою певну історію життя, і цей досвід робить нас нами. І не завжди цей досвід "красивий". Є дуже багато історій, які хочеться залишити за зачиненими дверима і ніколи і нікому про них не згадувати. Але. В цих історіях зберігається величезний ресурс і сила. Але щоб цю силу розпакувати, її треба перед кимось розмістити, а значить розповісти і прожити з кимось в контакті. Це обов'язково має бути безпечно... Ох, скільки є історій "не глянцевих"... насилля, втрати, горе, інцести, проституція, залежності і тд.. Задача провідника дивитись ось туди, в саму глибину, світити туди ліхтариком своєї безоціночності і свідчити "так, таке було, так, це минуле, і ти справилась з цим" Але мені найскладніше свідчити коли це не минуле, а те, що прям зараз. І коли людина обирає те, що завдає їй великого болю, та все ж намагається вибратись, бо приходить же на сесії, але ще поки залишається ТАМ. Ось це мені вдається найскладніше. Не рятувати, не вчити, не підганяти. А просто дивитись на людину і її унікальну історію і просто свідчити. __ Одні із найскладніших клієнтськиї кейсів вскривають в мені пам'ять минулоних втілень, де все було навпаки, де я була тією, хто йшов слизьким шляхом моралі і потребувала допомоги. Хтось мені відмовляв там. А хтось дав дах на головою і кусокок хліба, де я там була настільки вдячна, що пообіцяла повернути "борг". І ось наступне життя. я провідник. і ось клієнт. і ось розгортається свиток карми так... Це складно. Багатошарово. Але на стільки відкриває серце і вчить прийняттю... як ніщо інше.

мені теж складно балансувати з відпочинком, бо дуже люблю те, що роблю і є навичка всі хоббі монетизувати. але це не завжди хороша історія, тому що треба залишати щось просто для душі. і тобі це і є відпочинком, який наповнює і зараджає енергією

1) найскладніше балансувати роботу та відпочинок. 2) не пропускати через себе негатив, тримати в рівновазі емоції тоді коли зовні їх розкачують

дуже відгукується! мені здається так всюди, очікування чарівної таблетки - не бажання бути дорослим і докладати зусиль. хоча іноді просто зайо.. ці зусилля докладати не в тому місці не там де треба і не з тими з ким треба

Найскладніше для мене справлятись з очікуваннями люде, всі в моїй сфері діяльності хочуть чарівну таблетку, а спрацьовує насправді лише власна дія, я називаю це «відірвати жопу від дивану» і ритмічно щось робили, бо всі хочуть ривками, а це неможливо бо вигорання приходить від цих постійних ривків) Якось так)

делегувати і партнеритись мені теж дуже складно, кожного разу тут спотикаюсь 🤪 це моя зона росту

1) найскладніше ~ правильно делегувати, організувати процеси і осягнуть дзен підприємництва ) 2) мабуть пропускати історії через себе / не вигорати, коли віддаєш багато

Сьогодні до вас прихожу з дуже цікавим і глибоким відкриттям про мою професію. Про те, що мені дається найскладніше в роботі провідника (психолога, коуча, атмолога, все в один флакон змішати якщо) Але спочатку запитаю вас: 1) що вам дається найскладніше у вашій діяльності 2) що, на вашу думку, найскладніше робити провідникам А я потім напишу свою історію ♥️