Пес на ім'я Джейк #УкрТґ

Послухав зараз дебютний альбом гурту Sonic Temple (Україна), і мене дуже зацікавив один трек. Весь альбом має більше умовно класичне рок-направлення, це можна дуже легко почути по першим двом трекам Не Люблю Котів та I.O. — приємні вуху мелодійні рифчики у дусі старої школи та не дуже складні для сприйняття ритмічні малюнки (хоч і доволі складні з точки зору виконання, музиканти думаю це почують), що розбавляються рокешними прийомами в стилі нульових (перший трек) або павер-метальними гітарними прийомами (другий трек). В цілому прикольно, але явно не те, що могло б сподобатися масовому слухачеві сьогоднішньої доволі різноманітної української сцени. Аж тут РАПТОВО починає грати Не Варто — і це разйоб. Так, в ньому ще є ось ці класичні рок метал-елементи, але вони в контексті абсолютно нової для цього альбому гармонії, починають розкриватися у новому світлі. 4 хвилини та 54 секунди дійсно якісного української музичної творчості, яка ще тільки розкриває свій потенціал. Кому цікаво — зацініть цей та інші треки на Youtube Music та інших платформах. Там ще як мінімум є Fury зі звучанням, що ніби надихалося гуртом Five Fingers Death Punch, та доволі прикольна м'яка по-хорошому попсова Не Дивись для любителів "почіліть". Бажаю хлопцям продовжувати працювати над матеріалом, розвитком, більше експериментувати та не зупинятися, не дивлячись на маленькі цифри прослуховувань — все ще попереду :) Пес на ім'я Джейк пішов переслухувати "Не Варто" на репіті

#каршот Ось такі кралі останній тиждень мене (і не тільки). З кожним таким авто все більше радію, що люди віддають перевагу персоналізованим старим бричкам, а не новим відрам з гвинтами та комфортом "хоча б в кредит". І хоч це обумовлено не найкращою фінансовою ситуацією в країні, це гарний знак для майбутньої авто-культури України в цілому. За фото жовтої красуні дякую Богдані Пес на ім'я Джейк дуже чекає післявоєнних фестивалів

Якщо комусь раптом було цікаво, чому поляки поводять себе зараз, ніби йобнуті мішком з українським зерном — нарешті вийшло доволі гарно пояснююче міні-розслідування від Телебачення Торонто: https://youtu.be/mM3UyWP82RA?si=MXYyejoe5wcczrmI Аби далі в коментарях не накидувати за "відсутність конкурентоспроможності" та не думати, що це відбувається лише по відношенню до України. Пес на ім'я Джейк все одно ніхуя не виправдовує цих єбучіх підарасів, що розсипали наше зерно, але хоч якось їх дії можна підв'язати під загальну тенденцію фермерів Європи

Ох вже це зачароване 24 лютого... Замість репетиції — в черговий раз у лікарню з родичами. Але все гаразд, не хвилюйтеся: лікування прописане, всі живі-здорові. Лише втома як від чергового буднього дня, і все через трьохгодинне очікування лікарів бо приїхали "не по швидкій". Ну звісно, а як тут по швидкій приїхати, якщо медбрати сказали їхати своїм ходом? Ну а шо, "не інхваркт же, срочності нєту." Тому ось вам порада дня: якщо після заключення швидкої вам пропонують у цей же день поїхати у лікарню, але своїм ходом — наполегливо просіть відвезти саме по "швидкій". Бо будете сидіти півдня бозна навіщо. Пес на ім'я Джейк

Вирішив порівняти нинішні генерації від нашої української нейромережі UDream та позаминулорічні замальовки, які робилися ще на першій версії "DALL-E". Що ж, не дивлячись на те, що прогрес усіх лякає, я вирішив взяти з цього хоч якийсь "плюс" та згенерував собі нову, просто НЕЙМОВІРНУ аватарку (яку правда трішки підтягнув у фш з точки зору рівності меча, але це НЕВАЖЛИВО!) Тож якщо ви ще раптом не гралися з UDream — раджу завітати в "приватні повідомлення" до цього чарівного бота :) Пес-нейромережевий інженер на ім'я Джейк

Після ще декількох днів очікування, переписки в інстаграмі та через і-мейл... 😮МИ НАРЕШТІ ПРИЙМАЄМО УЧАСТЬ!😮 Отже, якщо у вас є бажання допомогти нам пройти в "шорт-лист", вам потрібно: — перейти за посиланням: https://jagermusicawards.com.ua/longlist-yb — написати в пошуку "жбурни" — натиснути "Проголосувати ❤️" І після короткої авторизації це все! Ваші 1.5 хвилини часу допоможуть нам пройти далі на шляху до розвитку та створення ще більше музики — бо заколупалися ми сидіти з купою готового та незаписаного матеріалу. Та думаю і ви також. Заздалегідь дякую вам!

Багато хто побачив цей захід сонця вживу, але я вирішив зберегти цей момент і в цифрі. Але звісно ж з нотою "аналогу", аби шановні любителі вінтажу теж кайфонули від фотознімку :) В коментарях — версія без стиснення Пес на ім'я Джейк насолоджується власною роботою, поки чекає відповіді від Jager Music Club (так, трек все ще не виставили на голосування)

Вирішили з хлопцями подати заявку на Jager Music Awards, аби черговий раз засвітити свої довольні рожі та спробувати збільшити авдиторію слухачів. Звісно ж подавали заявку із піснею "Піца", бо нам усім вона дуже подобається. Але щось пішло не так.. Справа в тому, що пісня підпадає під правило "пропаганда/заклик до насилля", з чим я звісно ж не погоджуюсь. Схоже, тепер не можна писати пісні-історії, в яких відбувається щось жорстокіше за штовханину в метро або щось страшніше за поганий вокал вокаліста. Ось тобі і конкурс, в якому шукають "усі можливі молоді таланти" :) Я сподіваюся, що модератори перечитають ось це моє повідомлення та змінять свою думку, зробивши виключення. Бо я розумію, що при великому об'ємі заявок потрібно було просто пролистувати куплет та приспів, не дуже вдумуючись в те, що там собі кричить вокаліст. Головне, аби не "розчленю" та "вб'ю" — що б це не значило у контексті треку. Послухати "Піцу" в черговий раз можна ось тут: https://music.youtube.com/watch?v=rlr37xWyDT4&si=citR9c3L8uL9crfO А задонатити на збір — ось тут: https://send.monobank.ua/jar/6EVGGpGitv Будемо вдячні за підтримку☺️

Я тут, живий і працьовитий! В Академії відтрубив черговий випуск, і він пройшов просто чудово: святкова атмосфера тільки підкреслювала те, що кожен із випускників достойний прийняти свою службу у різних куточках країни — як у Києві та Київській області, так і в Харківській, Львівській, Житомирській, Донецькій та Херсонській областях. Тому, власне, сама служба у кожного з них легкою навряд чи можна назвати. А я, власне, ділюся із вами зробленими своїми ручками фото! Так, за той час, коли я вперше показував тут робочі фотки, вони трішки піднялися в якості та кольоропередачі (сподіваюсь ви це теж помітили). Була б ще можливість фоткати поза роботою.. Пес на ім'я Джейк

Мем зроблено, враховуючи останню заяву нинішнього (тимчасово) спікера парламенту США та проспонсовано демократичною партією США Пес на ім'я Джейк

Як же іноді красиво буває зранку... Забуваю ділитися з вами фотками зі свого повсякденного життя, а вони інколи бувають напрочуд атмосферними. Ох же ці офісні графіки: не дають митцям творити! Цей зимовий сезон був місцями дуже стресовим, але він майже минув. Що дивно, адже минулого року в цей же період нас супроводжували періодичні відключення світла і нерозуміння того що буде завтра: йобнуть ще по одній підстанції і доведеться сидіти без світла тижнями, чи можна буде сходити в магазин і між графіками навіть встигнеш підняти покупки на ліфті? Але настрій!... Він при цьому був ледь не романтично-піднесений. Подібні питання до самого себе породжували щось типу "інстинкту виживання", тож будь-які побутово-життєві негаразди не сприймалися так гостро, як це сприймається зараз. Вже не кажучи про загальний накал від поганих новин, у вирі яких мозок перестає помічати позитивні зміни. Можу віддати лише належне журналістам: так концентруватися на власних рейтингах і вигризати негатив за негативом у спробах переплюнути один одного — так можуть лише українці😆👊 (уточнюю: це звісно не говорить про те, що негативні новини треба не висвітлювати чи ігнорувати; також це не означає, що поганих новин немає — вони очевидно є) Цікаво, як ми, знаходячись в теплі та умовному комфорті, змогли знайти спосіб ледь не вигризати один одному горлянки щодня. Це сумно, але дійсно вражає: нещодавно під мемною новиною про "відставку Пса Патрона після покусаної ноги Кулеби" розгорнувся неіронічний срач між рандомами на тему "чому перемоги не буде". Найсмішніше те, що кожен з них казав, що її не буде — просто у всіх були різні сценарії зради. Не знаю чому, але якраз посеред такого загального миршавого муду я почав частіше відволікатися на те, що знаходиться навколо мене. Сьогодні, наприклад, це були чудове качине сімейство в тумані, що спустився на наше місцеве озерце. Звучить банально, але це дійсно допомагає вдихнути трішки несвіжого міського повітря на менш забруднену купою непотрібних думок голову. Пес-порадник на ім'я Джейк

#каршот Чого я не очікував побачити у "Блокбастері" під час рядової вилазки в ТЦ — так це дві ралійні кралі, що стояли прям посеред холу (нажаль не на виході, тому знайти їх зможе не кожен). Цікаво, що в інтернеті дуже небагато відео з цими тачками. Точніше, конкретно з першою — цілий репортаж заходу 2019 року під назвою "Kiev Winter Rush" (так, не Kyiv), де цей "субік" починає виднітися аж з 8:55. А ось з другою є лише відео нагородження екіпажу на фоні боліду. Але ось що цікаво: на Ютубі я знайшов відео з ще попередньою гоночною лівреєю другої "Імпрези". І воно, насправді, найцікавіше — бо саме в ньому розкривається швидкість, сила та голос цього авто. Усього 9 лайків, а контенту цілий вагон. Посилання: https://youtu.be/upaNrIUCWc4?si=8Tf3oEvv8jIhd_Bx Приємно випадково зустрічати такі сюрпризи і дуже шкода, що великі ралійні чи просто гоночні івенти в Україні проведуть ще не дуже скоро. Але після перемоги треба буде обов'язково сходити на це дійство вживу. Пес на ім'я Джейк

Дуже надихаючий пост про військового: як знайти натхнення та де брати сили під час суцільного "мороку". Дуже раджу до прочитання, за навод очьку дякую Gook's Down Internet #УкрТґ

"Нам він тоді бачився якоюсь фортецею темного володаря. Багато бетону і заліза, а на верхівках труб очевидно стоять камери, що бачать тебе дуже здаля, ну чисто Барад-Дур. В тій місцині бувало по різному, але як правило зі сторони тверджі зла в нашу сторону летіли міни, темна магія, ороча кавалерія і ФАБи. Цей образ оплоту темряви мабуть вперше змусив мене задуматися, про певний контекст (не тільки мого) сприйняття війни. Є така пісня “I left my home” (Я покинув свій дім) де герой розповідає як полишив всю свою сім’ю, що плакала і була впевнена у його смерті, та пішов у армію. Пісня співається американськими військовими, тож вочевидь і мова йде про їх армію. Таку гарно налаштовану машину, із мільярдами бюджету і летючою артбатареєю “Спектр”, що завжди примчить до тебе. Круто було б служити в такий армії і стирати рсн в багряний йогурт одним викликом по рації. Але я служу в іншій армії. З усіма проблемами і негараздами які є, із рівнем пиздоватизму, а ще корупція, ідіоти при владі і багато чого ще. В армії зараз буває дуже хуйово… Але уявіть як нудно було б читати про те, як Фродо скинув кільце просто зі спини орла. Долетів прям від Ширу і вже до вихідних був би вдома. Ні, цікаво читати про важкий шлях, про подолання, ось це робить книгу цікавою, а її героя вартим того, щоб про нього читати. Тому, всі ці “негаразди” в нашій армії\країні роблять нашу перемогу більш цінною. Коли ви дивитеся спортивну драму типу Роккі, то вболіваєте за героя адже весь світ проти нього. Вам не цікаво було б дивитися, як чувак б’є когось слабшого за себе (та навіть рівного). Круто, коли він перемагає щось незбориме. Ціна перемоги від цього зростає. Як от два роки битися проти НАБАГАТО більшого ворога. Битися, страждати, зносити надлюдські випробування, але продовжувати битися. Тому перемога, це ще один день без росії на вашій вулиці, а колись це буде дата в календарі, і вона чорт його забирай, буде пам’ятною! Тут можна згадати українського філософа Валерія Курінського: “Складно прожити життя довше, ніж вам відведено, але можна прожити його товще”.

Пес на ім'я Джейк також шукає шляхи до відновлення морально-духовних сил продовжувати єбашити далі

Фільм "Солтбьорн" (2023) привернув мою увагу одразу двома речами. По-перше, це форс едіту по цьому фільму з крашом усіх школярок, який вмикали на усіх можливих девайсах та вставляли де треба і де не треба (привіт, Джош Гатчерсон від дітей Джейкоба Елорді). А по-друге — це постійні коментарі про те, який же цей фільм гидкий, як з нього всі ригають, і взагалі це піздєц. І ось після цього я вирішив дати йому шанс. І цей фільм мене вразив. Ні, серйозно, я сидів з розірваним від шоку єбальніком, я намагався зібрати свої думки докупи, я дивився на останню сцену фільму і єдине, що я хотів зробити — це передивитися його ще раз. Згадати усі дрібні деталі, які я міг не помітити за тим, аби просто роздивлятися "красиву картинку", звернути увагу на гру зі світлом, кольором та симетрією, яка б допомогла мені показати фінал ще з самого початку (бо такі деталі там дійсно є). Це, напевне, мій перший подібний експіріенс з кіно за довгий час. Деякі сцени доводилося ставити на паузу через відчуття неймовірного сорому та огидності вчинків, а деякі навпаки — швидше "продивитися" від огидності того, що відбувається на екрані. Картина філігранно жонглює твоїми емоціями, тому будьте готові спочатку просто давити "хі-хі", а потім впадати у кататонічний ступор. І я не можу сказати вам від чого саме, це просто варто один раз побачити. Він дійсно зачіпає багато речей, які з легкістю змусять рядового глядача просто зупинитися десь на половині і забути це як якийсь тупий жарт. Але якщо додивитися його до кінця — він винагородить за терплячість абсолютно новими для вас емоціями від перегляду кіно. Але ні, краще не так. Забудьте все, що я написав. Уявіть, що я написав наступне: "Блін, такий огидний фільм, ужааас, неможливо довго його дивитися. Ще й гейський місцями, фуууууууу." Ось тепер можете витратити майже дві години свого часу на його перегляд. Щасти вам не загубитися в лабіринті. Пес на ім'я Джейк

Вирішив порадувати себе трошки під час важких буднів, і взяв ось такий чудовий тематичний лего-полібег з курсантом-поліцейським, що тренується на велосипеді. Унікальні деталі з текстурою дерева та доволі рідкісний тип шолому привернув мою увагу в першу чергу, але і як сет він виявився більш цікавим, ніж більшість подібних наборів. Що ще потрібно для чоловіка в 26 років, аби підняти собі настрій? :) Пес на ім'я Джейк

Daily police academy routine Pes na im'ya Jake

Нещодавно я закинув копійку на збір однієї людини, і вже сьогодні він поділився ексклюзивними відео бійців, які використовують нові дрони на полі бою. Бачити, як твої гроші працюють на те, щоб "рускіє здихалі" — одне задоволення. Тому я нагадую про наш збір воїнам з ударно-розвідувальної групи "Циклон" і наполегливо прошу вас закинути гривні, аби ми всі подивилися ще більше таких відосів! 👇ПОСИЛАННЯ НА БАНКУ👇: https://send.monobank.ua/jar/6EVGGpGitv Для тих, кому зручно на карту: 5375411212703073 (Монобанк) 5457082278098384 (Приват) Пес на ім'я Джейк навіть намонтує якийсь стильовий міні-кліпчик на ексклюзивний відос від хлопців опісля завершення збору

Як сказав один мій товариш — "ти останнім часом дуже рідко постиш". Тому дійсно треба це виправляти, початок року як-ніяк. Насправді, багато чого відбулося в житті, про що хочеться розказати. Але ще більше відбудеться, тож я і сиджу постійно, "в очікуванні", створюючи на каналі інформаційну тишу. І розумію, що це неправильно. ...тому розкажу історію про мою поїздку на таксі в стилі фільма Люка Бессона! Корочє, діло було так: я дуже запізнювався на роботу, а таксі коштувало піздєц яких грошей на "уклоні". Поки я ходив топити крейсер москва після філіжанки кави, моя кохана прокричала аж з кухні "ТАМ ТАКСІ ВИКЛИКАЛОСЬ ЗА НОРМ ЦІНУ, БІГОМ ОДЯГАЙСЯ!" Дякувати бгу, що я встиг очистити палубу після запуску торпед і був вже взутий, тому після ритуальних "цьомчиків" я вилетів кулею з дому на зустріч своєму водію. І ось стоїть вона: стара, трохи пошарпана та брудна червона Skoda Fabia. Побачивши як вона тоне в лужі під моїм падіком на лисій резині (а на вулиці була слякоть якщо що!), я вже майже зневірився у тому, що встигну хоча б до обіду, але при відчиненні дверцят мене зупинила одна деталь. Карбонові наклейки на ручки. Так-так, саме наклейки з імітацією поверхні карбону на ручках дверей "Фабії". — Який же "шумахєр" буде ліпити наклейки в такому місці? — подумав я коли сів у машину і тут на мене озирнувся таксист, дуже схожий на східну версію Даніеля і сказав мені.

— Вібачьте, я дуже погано знати українська, я з Азербайджану, ми з двор так виїхать?

Я махнув "ні", і він, зробивши розворот біля припаркованих тачок полудріфтом, змусив мене пристібнутися на задньому сидінні. Подальша поїздка пройшла у американських гірках, які він зробив з траси "Оболонь-Севастопільська площа": чемпіон по шашках в потоці не скидував зі 100 кілометрів на годину навіть коли перед ним двічі замерехтіли "люстри" поліції, а полоса громадського транспорту слугувала "буст-треком" для обгону всіх цих слимаків на мерседесах та бехах. Навіть коли поліція прямо перед ним зупинила схожого "ліхача", він просто проїхав метрів 30, і коли за них в дзеркалі показався тролейбус — тут же вдавив "тапку в пол" і рванув закінчувати поїздку. Він так спішив, що ледь не висадив мене на 3 кілометри до точки призначення, але в цілому ми все ж доїхали до місця. Тому в цей день він виконав замовлення і отримав собі гроші на бензин та каву, а я отримав живий досвід участі в гонках в ролі штурмана. Бережіть себе, та пристібуйтесь, якщо ваш водій таксі — азербайджанець на старій "фабії". Пес на ім'я Джейк

Ранок починається бадьоро, але не у кожного з кави :) Пес-кореспондент на ім'я Джейк