Ейдос

#хвилинкадизайнера The State of UX від UX Colelctive, одна з найочікуваніших публікацій року серед цифрових дизайнерів. Цей звіт підбиває підсумки того, як саме змінювалася наша індустрія за минулий рік і прогнозує певні тенденції подальшого розвитку на рік майбутній. Так от, напевно, цьогорічний найпесимістичніший The State of UX з усіх. Воно й не дивно: постковідний світ, війна, чергова економічна криза… Загалом, з риторики зникло рятування світу, тепер рятуємо виключно бізнеси, освіта дизайнерів стала ще більш відірваною від потреб ринку, і навіть human centered підхід змінюється на нову більш технологічну філософію. Велком ту прекрасний світ новий…

#дизмат Вітаю вас, друзі! Сподіваюся світло й тепло вже встигли повернутися до ваших домівок. А як ні, то я впевнений, що наші супергерої-енергетики вже скоро все полагодять! А поки чекаємо, то можна й почитати мою нову статтю на Telegraf.design — «UX перевірений часом». В ній я зібрав короткі історії про дизайн різноманітних речей зі світу матеріального, що не змінився протягом століть.

#хвилинкадизайнера Пам’ятаєте творчий щоденник Остін Клеон «Кради, як митець»? Як ні, то основна його думка така: «Ніщо не оригінальне… Уся творча робота будується на тому, що було раніше. Ніщо не є повністю самобутнім». У цьому дописі розберемося, як працювати з дизайнерською спадщиною та як залишатися оригінальним, використовуючи надбання інших.

​​#дизмат Ще трохи шедеврів дизайну зі світу матеріальних речей. Уявіть собі поєднання меблів та звуку. Перше, що особисто мені спадає на думку, так це динаміки вбудовані в софу. Добре, а як щодо зображення звуку й передання самого явища звукових хвиль у дизайні меблів? Лунає цікаво, чи не так? Цю ідею реалізували Грант Вілкінсон та Тереза Рівера, творче подружжя з Лондона. Їхній хвилястий, зроблений вручну стілець перетворює звук на явище, що можна побачити в статиці. Він є яскравою ілюстрацією всеосяжності, значущості та впливу звукових хвиль на наше життя.

#дизмат Я великий фанат Дітера Рамса та неодноразово писав про нього, його дизайн-принципи та витвори. Мені особливо вбирають очі всі ті напрацювання, що з’явилися під час його роботи в компанії Braun. Тож я намагаюся не пропускати нічого, що якось дотично до мого кумира й зараз хочу поділитися з вами неперевершеною роботою китайського художника Гао Яна, який створив неймовірний шрифт, де кожна літера — рендер реального продукту з колекції Braun (з невеликими змінами). Так кожна «літера» шрифту художника вийшла оригінальною, але такою, що зберігає та зображає дух продукції Braun. Насолодитися презентацією шрифту можна в кейсі Гао на Behance.

​​#хвилинкадизайнера Нещодавно завершився перший UI Design Workshop у Projector. Воркшоп складався із 6 годин (3 дні по 2 години), але на практиці ми провели разом з учнями близько 8 годин. Планував балакати якомога менше та присвятити теорії лише перші дві години. Але в процесі з’ясовувалося, що деякі моменти потребують додаткових пояснень, а на останньому занятті, де ми разом розбирали роботи одне одного, кожному хотілося побачити всі макети та отримати коментарі на власний макет. Тож ми засиджувалися справді допізна! Наріжним каменем наших розмов стало явище «надивленості». Навичка, відома кожному дизайнеру, проте оповита туманом невизначеності. Особливо багато питань виникає навколо того, як же саме цю навичку можна розвивати? Я б схарактеризував надивленість, як візуальний досвід дизайнера, набутий у процесі роботи над візуальними рішеннями. Ми часто проводимо паралелі між надивленістю та візуальним смаком, відчуттям стилю, балансу тощо. І часто дизайнери ставлять хрест на цій навичці, апелюючи до браку таланту, мовляв: «Я ніколи не зможу робити красивий та естетичний UI, бо нема хисту». Але на відміну від вроджених талантів, надивленість тренується, але як і будь-яка інша навичка вимагає системного підходу до набуття. Як розвивати надивленість? Ось мої поради: 👀 Якщо ви на початку своєї кар’єри дизайнера, візьміть за практику переглядати галереї на Dribbble та Behance щодня. Скажімо, за ранковою кавою. Ваші очі та дизайнерський дух має наповнюватися естетикою, трендами, вічними паттернами. 🧳 Створюйте колекції. Для цього ідеально підійде Pinterest. Збирайте цікаві та яскраві рішення на окремі полиці, але зробіть ці колекції унікальними. Ось тут у вас застосунки, в яких не більше двох кольорів, а тут красиві інтер’єри в стилі hi-tech, а тут у вас вікторіанська архітектура... Така практика спонукатиме вас вдивлятися в зображення, розбирати їх детальніше, порівнювати з іншими та зрештою тренуватиме ваше відчуття смаку. ✨ Копіюйте. Побачили щось красиве в роботах інших дизайнерів? Спробуйте відтворити це у власній роботі. 👂 Запитуйте зворотний зв’язок. Маєте друзів дизайнерів? Скиньте їм свій макет і запитайте про враження. 👨‍💻 Якщо є бажання швидко прокачатися, зокрема в UI, з цим може допомогти ментор. Чим більше практики (роботи над UI, візуальних досліджень) — тим швидше ви набудете цю навичку. Другий воркшоп відбудеться вже в грудні. Робота над помилками проведена: я отримав фідбек від студентів і точно знаю, що робити, аби наступного разу було ще краще. Ми сконцентруємося виключно на практиці та будемо разом працювати над дизайном цифрового застосунку, обмінюватися думками та порадами.

#хвилинкадизайнера Зіштовхнувся я з необхідністю розміщення водночас трьох різних типів помилок на одній сторінці нашої системи. Такі крейзі сценарії в нас не рідкість. Інтерфейси над якими ми працюємо в Adjust неймовірно складні. Якось моя колега сказала, що інтерфейси для проведення віддалених операцій хірургами, що вона раніше розробляла, значно простіші та зрозуміліші, аніж наші інтерфейси для маркетологів. Ну, з горем навпіл, спростили ми той флоу, об’єднали та якось задизайнили. Аж потім я дивлюся на результати нашої роботи й розумію, що з погляду користувача, ці помилки роблять ситуацію ще гіршою. Наші тексти помилок хоч і казали, що саме сталося й що слід робити далі, проте без капелюха дизайнера/розробника, вони переставали бути зрозумілим. І тоді я усвідомив, що є різниця між загальним наративом — «щось пішло не так», і доволі конкретним, але незрозумілим для споживача текстом. А далі мені трапилася ця стаття в блозі компанії Wix про їхній досвід рефакторингу контенту системних помилок. Після неї почав помічати, наскільки багато помилок написані в такий спосіб, що мені самому доводиться шукати розв’язання проблеми та наскільки кращим був би користувацький досвід того чи іншого продукту, якби розробники приділили удосталь уваги текстам помилок.

​​Це був складний день. Град ворожого вогню вкрив небо над всією нашою країною. Орки досі думають, що зможуть перемогти через страх. І звісно ж, вони не розуміють, що такими терактами лише роздмухують нашу лють і ненависть та роблять свій власний кінець ще болючішим. Отже, нумо влаштуємо русні причудовий бавовняний експірієнс! Притула збирає на дрони-камікадзе, що дадуть гідну відповідь хрюгавам! Донатимо, боремося на своїх фронтах і йдемо до перемоги, хай яким складним не був шлях. Слава Україні! 🇺🇦

Зацініть розробку японського Google. Тамтешні інженери перевинайшли клавіатуру — Gboard Bar Version. Мені особливо подобаються її додаткові функції: вимірювання зросту, подовжувач руки та палиця 🤩

​​#хвилинкадизайнера В продовження теми про анімацію та мікроінтеракції в UI. Річ у тім, що анімація вже давно перестала бути просто привабливим елементом, покликаним викликати захоплення у користувачів. Тепер це один з найважливіших інструментів успішної взаємодії, який допомагає їм краще зрозуміти продукт. На вищому рівні анімація елементів: ⭐️Допомагає користувачам краще зрозуміти навігацію та покращує загальний користувацький досвід. ⭐️Створює враження живого спілкування між користувачами та продуктом. Продукт стає емоційним. ⭐️Допомагає користувачам будувати ментальні моделі й прискорює взаємодію з продуктом. На практичному рівні: 1. Інформую та спрямовує дії 2. Привертає увагу 3. Вказує на статус системи 4. Структурує продукт 5. Нагороджує користувачів

#хвилинкадизайнера Я впевнений, що ви вже всі чули про Paratype та їхні рашистські настрої. Сьогодні натрапив на коротку, але дуже ефективну відповідь — анексія шрифтів компанії 😂 Проте, використовувати їхні шрифти не раджу, аби не популяризувати ворожі вироби. Ну, хіба що у створенні якихось мемасів.

​​#хвилинкадизайнера У США раптом вистрелив новий застосунок — BeReal. Зараз він #1 у категорії… там-тара-рааам… Соціальних мереж! Ідея продукту полягає в тому, аби повернутися до візуального обміну реальними моментами з життя. Без фільтрів, без жодної можливості якимось чином прикрасити власні фото. Застосунок обіцяє користувачам «справжніх друзів». Слоган новинки: your friends for real. TikTok зреагував миттєво та запустив нову фічу — TikTok Now. Він надсилає повідомлення користувачам раз на день, пропонуючи їм зробити фото водночас з обох камер (або 10-секундне відео, чого немає в BeReal) упродовж наступних двох хвилин. Так само як і в BeReal, інші користувачі не зможуть побачити, що опублікували їхні друзі, допоки вони самі не поділяться власним контентом. Instagram також має скоро запустити аналогічну функцію. Ми вже давно звикли, що соцмережі на кшталт TikTok та Instagram — це такі місця, де ми показуємо кращу версію власного життя та самих себе, куди йдемо за розвагами, натхненням, прокрастинацією. Проте це цікава історія з погляду психології користувачів. У BeReal мало шансів на виживання, але їхня ідея все-таки і далі житиме у вигляді додаткових функцій у більш відомих та поширених застосунках. Повернення до джерел візуальної соціальної мережі потужно зрезонувала в суспільстві, а особливо серед покоління Z. Здається, що BeReal зміг реалізувати це бажання молоді бути справжніми, навіть у цифровому вимірі й дати змогу насолоджуватися тим фактом, що немає жодного тиску, аби виглядати якнайкраще для інших, а також дивитися на себе самих без прикрас. І це, я вважаю, прекрасно. Це один із перших і дійсно успішних кроків до «оздоровлення» соціальних мереж, який дуже на часі в нашому світі, де чи не кожен звик до маніпулювання інформацією та створення власних версій правди.

#хвилинкадизайнера Огляд трендів 2002 в індустріальному дизайні. Цікаво, що автор відео, одразу ж пропонує власні приклади девайсу створеного за цими трендами і зрештою виходить на дуже круту й цікаву річ ✨

​​Ви, напевно, вже чули ці новини. І капець… Adobe купує Figma. Сподівюася, це зображення все-таки не стане дійсністю.

Друзі! Час настав! Приходьте до мене повчитися на воркшоп у Projector! Деталі та запис за посиланням.

​​#хвилинкадизайнера Мікроінтеракції суперважлива штука в дизайні цифрових продуктів. Але в реальності дизайнери та розробники часто забивають на це, банально через брак ресурсів і мотивації. Проте саме взаємодія на мікрорівні надає вашим користувачам відчуття ще більшого контролю, а також ендорфіни — насолоду від використання інтерфейсу. Тож, скажімо так, додатковий день роботи над анімацією якогось слайдера й конкуренти вже можуть опинитися позаду. Принаймні по частині look & feel 😉

Про кар’єрний шлях дизайнера А чому ви стали дизайнерами? І як ви бачите свій кар'єрний шлях? Своїми спостереженнями та баченням кар’єрної драбини дизайнерів в IT ділюся в цьому дописі. P.S. До речі, в цих статтях ви маєте можливість залишати свої коментарі 😉

​​#хвилинкадизайнера 5 причин, чому вам уже не варто ставати цифровим (UX/UI/Product) дизайнером 1. Занадто висока конкуренція Все просто. Дизайнерів уже більше ніж людей. 2. Нескінченні мітинги Дизайнери перетворюються здебільшого на комунікаційників. Якщо вам не подобається перспектива проводити весь день на дзвінках у спілкуванні з колегами, то це може стати для вас великою проблемою. 3. Постійна невизначеність Дизайнер — це той, хто створює продукт, зв’язує різні команди та спеціалістів, створює візію. Аби це робити та ще й робити якісно, вам потрібно збирати купу інформації з різних джерел, балансувати між цілями бізнесу та потребами користувачів, між дедлайнами та якістю тощо. Це неймовірно складно. 4. Бачення дизайну як такого В дизайні цифрових продуктів (UX/UI) не залишилося місця креативу, творчому пошуку. Якщо ви бачите дизайн більше як сферу, що зможе розкрити ваш творчий потенціал, то варто подумати про інші сфери: графічний дизайн, ілюстрація, робота в рекламі. 5. Брак довгострокового кар’єрного зростання Ви починаєте з позиції молодшого дизайнера, далі дизайнером-спеціалістом, далі лідом або ведучим-спеціалістом. Якщо все йде добре, то за 5 років ви пройдете цей шлях. Далі — керівні посади, де ви вже майже не торкаєтеся дизайну.

​​#хвилинкадизайнера Рекламна компанія від Leo Burnett Ukraine. Ідеальна. 🌟 Просто, але не примітивно 🌟 Яскравий символізм 🌟 Зрозумілий меседж 🌟 Естетично 🌟 Цінно, на часі Всі зірки зійшлися. Усі зображення з серії на сторінці агенції.

​​#хвилинкадизайнера І ще трохи про автоматизацію. Цього разу про креативний, графічний дизайн. А ще, раптом, про криптовалюти 😁 Ну, ви бачили, що витворяє DALL-E?! 😲 Знаєте, я був одним зі скептиків Clubhouse, Google+ та інших цифрових продуктів, що раптом злітали в топах, ставали супертрендовими й так само швидко згасали. Я також є великим скептиком криптовалют і впевнений, що цей пузир рано чи пізно лопне, через властивий їм «фундаментальний недолік», який полягає в тому, що пропозиція не може бути зменшена (як це роблять центральні банки з реальними валютами за необхідності), коли попит падає. Водночас криптовалюти забезпечують стандартну одиницю виміру, пропонуючи обмінні курси для долара та інших криптовалют, однак через нестабільність їхніх цін це унеможливлює практичність торгівлі товарами та послугами з криптовалютою. Але, як цифрова гра в матаналіз із непоганими шансами на швидке збагачення тут і зараз — класна штука, канєш. Повернемося до DALL-E. Впевнений, що ви вже гралися з різними AI застосунками, які по вашому тексту генерують зображення. У мене виходили цілком придатні для застосування речі. Принаймні вони точно могли слугувати певною базою для створення унікальної та цікавої графіки. DALL-E вивів усю цю історію на новий рівень. Деякі результати генерації просто приголомшливі. Окремі його роботи настільки довершені, що можуть йти прямісінько в продакшн. Одразу скажу, що ні, хай би якою крутою не була ця технологія, вона не замінить роботу ілюстраторів та художників. Бо все це, звісно, круто, але AI не має тонкого, чутливого, насиченого емоціями внутрішнього світу, тому й не здатний створювати резонуюче іншим мистецтво. Але суто технічно, ця штука цілком здатна стати певною «автоматикою» для представників креативної індустрії.