без нічого
Open in Telegram
звусь ростислав кузик. пишу, організовую, перекладаю, журюсь. я тут, пиши в разі чого: @real_ro і тут, зазирай: @litfringe Книжки: — «Наприкінці світла»: https://bit.ly/naprykinci — «(входження в ліс») [переклад з польської]: https://bit.ly/v-lis
Show more307
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '24
July '24
+16
in 0 channels
June '240
in 1 channels
Get PRO
May '240
in 5 channels
Get PRO
April '240
in 2 channels
Get PRO
March '240
in 0 channels
Get PRO
February '240
in 7 channels
Get PRO
January '24
+3
in 0 channels
Get PRO
December '23
+4
in 1 channels
Get PRO
November '23
+7
in 2 channels
Get PRO
October '23
+8
in 2 channels
Get PRO
September '23
+2
in 0 channels
Get PRO
August '23
+5
in 0 channels
Get PRO
July '23
+10
in 0 channels
Get PRO
June '23
+7
in 0 channels
Get PRO
May '23
+18
in 0 channels
Get PRO
April '23
+3
in 0 channels
Get PRO
March '23
+9
in 0 channels
Get PRO
February '23
+16
in 0 channels
Get PRO
January '23
+5
in 0 channels
Get PRO
December '22
+10
in 0 channels
Get PRO
November '22
+2
in 0 channels
Get PRO
October '22
+5
in 0 channels
Get PRO
September '22
+16
in 0 channels
Get PRO
August '22
+7
in 0 channels
Get PRO
July '22
+11
in 0 channels
Get PRO
June '22
+4
in 0 channels
Get PRO
May '22
+8
in 0 channels
Get PRO
April '22
+7
in 0 channels
Get PRO
March '22
+11
in 0 channels
Get PRO
February '22
+4
in 0 channels
Get PRO
January '22
+3
in 0 channels
Get PRO
December '210
in 0 channels
Get PRO
November '21
+23
in 0 channels
Get PRO
October '210
in 0 channels
Get PRO
September '210
in 0 channels
Get PRO
August '210
in 0 channels
Get PRO
July '210
in 0 channels
Get PRO
June '210
in 0 channels
Get PRO
May '21
+185
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 20 July | 0 |
Channel Posts
копалини
видобуваємо
із нутра землі
все на що стає
снаги
—
звільняємо
місце
для себе
#поезії_без_нічого
| 2 | Привіт. Сьогодні я приніс тобі важливий анонс.
Презентувавши книжку «Наприкінці світла» у низці українських міст, я нарешті готую презентацію у рідному місті — у Львові.
Львівська презентація стане особливою — в її рамках буде запрезентовано і паперове видання книжки, і її аудіоверсію, що вийде у аудіовидавництві Audiostories та буде доступною у застосунку видавництва.
Також готую новий перформанс спеціально для домашньої презентації — «Відображення голосу». В його центрі будуть вже звичні для моїх перформансів теми — поетичний голос автора і голос літературних поколінь, які переплітаються воєдино, а також світло й контури, які воно оприявнює, і темрява, що є найкращим тлом для всякого голосу.
Модеруватиме презентацію книжки «Наприкінці світла» Юрко Прохасько — літературознавець, публіцист та перекладач.
🔦 Коли: 4 липня о 19:00
🔦 Де: гастропаб Довгі Бурхливі Оплески на Січових Стрільців, 3
🔦 Вхід вільний
Приходь. Буду радий тебе бачити. Тим паче, часи такі, що складно сказати, коли і де ще зможемо побачитись.
Подія у ФБ тут
Книжка тут | 171 |
| 3 | дифракція
коли пообідній час мілкий
врешті розкривається
цвітом вечоровим –
тоді прийдіть до нас
найкоротшим зі шляхів
коли усе вбирає ніч у свої шати –
зітріть нам із облич доспілу старість
і лики наші поночі
не стануться камінням
коли змарніє тьма
і закриється у собі світло –
зовіть нас
елегійними піснями
зовіть нас
бо ми уже забули
хто зробив нам наші силуети
зовіть – і поміж зламів скель та пилу
ми подаруємо їх вам:
по срібняку – на кожне око
по мові – в кожен рот
по пам'яті – часом спопелілій
і хай так буде
як було завжди:
ті що йдуть нехай нічого не візьмуть
відправляючись в ніщо
а ті кого чекають з пустоти
нехай пусті приходять –
і вдягаються у те
що із себе без жалю
знімає кожен
з нас
/ архів
15.03.2021 | 256 |
| 4 | ×××
спинився
рух рідин у тілах —
виплакали із себе
все що могли
стоїмо тепер —
спорожнілі посудини
вдаряємось часом —
вінце до вінця
і чутно лише
як дзвенить
як відлунює
як звучить
наш біль
10.03.024
#поезії_без_нічого | 331 |
| 5 | семантика кінця. вірш другий: пагін
весна
час оголення землі
від твердих тканин снігу
час безсоромної наготи
бо все це було народжене саме таким
як виглядає сьогодні
весна
місце зачаття і створення
тендітна і м'яка
як волосся жінки після купілі
прозорий сон наснився мені
де біле дерево проросло з предків моїх
його чорні очниці горіли
незбагненним світлом їхніх імен
о весно
гола як скло
у твоїй розмерзлій ніжності
прокидаються тіла
що належить їм надалі лежати
загорнутими у кістяні обійми сну
стримай їхній порив
не дай прорости пагонам їхніх надій
що так вперто пнуться у гору
і ось-ось
залоскочуть нас в ноги
2018 | 335 |
| 6 |  🔥 Друзі з Франківська, цієї суботи бачимось у вас!
Приїду презентувати свої книжки — збірку «Наприкінці світла» та переклад книжки Пауліни Підзік «Входження в ліс». Для другої книжки це особлива презентація, адже над перекладом я працював минулого року у Івано-Франківську на літературній резиденції імені Олеги Лишеги, яку зорганізувала програма «Читай».
Модеруватиме подію Тарас Малий, а це означає, що розмова вийде цікавою та глибокою.
Коли: в суботу, 30 березня о 16:00
Де: книгарня Vivat на Площі Ринок, 5
Вхід вільний
Подія у ФБ
До зустрічі! 🖤 | 319 |
| 7 | Ришард Криніцький. П’ять коротких перекладів з нагоди Дня поезії.
СКІЛЬКОХ З НАС
Скількох з нас ти вже згубила, скількох валиш із ніг,
поезіє. Нові покоління
б’ються за вірші проклятих поетів.
НЕБАГАТО
Я сказав небагато.
Чи встигну виправити
помилки у своїх віршах?
ЯК ПИСАТИ?
Так писати, щоби голодний
думав, що це хліб?
Голодного треба нагодувати
а писати так, щоби голод
не був даремним.
ІНОДІ ЧУЮ СВІЙ ГОЛОС
Іноді чую свій голос
в чужих віршах: але не
шкодую про це: я сам
сьогодні є
чужими вустами. Той, чий голос
відлунює в мені
онімів від гніву та розпачу.
СИЛЬНІШЕ ВІД СТРАХУ
«Чим є поезія, що не зцілює народів ні людей?»
Чеслав Мілош
Чим є поезія, що зцілює?
Лише імена, тіні
люди та речі?
Чим ще вона може бути, якщо не тривожним
мов биття смертного серця,
сильнішим від страху перед бідою та смертю
голосом
сумління? якого народи й люди,
якого нелюдські війни й погроми
не в силах знівечити
ані знищити?
/ зі збірки «Niepodlegli Nicości», 1989
#переклади_без_нічого | 467 |
| 8 | рефракція
неспіла музика весни
лунає з-під білих
клавіш підмальованих дерев
музика
з-під чорних клавіш ріллі
кисла музика
зелена музика
як дітваки вслухаємось у тебе
крутячись довкола каміння
наших помешкань
теплі хвилі землі облизують стопи
язики трав'яного полум'я
виникають у різних місцях
сочиться блакить із теплого ґрунту
аж поки не залиє усе:
тріпоче небо на флаґштоках схилів
в'ється вітер довколахмарно
сірі брили міст
випускають із себе зелене нутро
рої дерев повсюдно гудуть
бігаємо довкола них
копаємо наші душі
ніби м'ячі
/ 2020 | 354 |
| 9 | 🌘 Цього дня чотири роки тому вийшов мій третій альбом — «Пісні безсоння»
Формально альбом складається із двох частин: трьох композицій на вірші з циклу «Пісні марного часу» і трьох композицій на вірші з циклу «Пісні безсоння». А передує цим композиціям особливе інтро — ісландська колискова у витонченому виконанні французької мисткині Лізи Барле.
Цей альбом — це спроба поетично та аудіально дотягнутись до другого берега ріки сну. До того примарного берега, який лиш іноді випадає здалеку бачити у мареннях чи нічних жахіттях, але ніколи не бути там, по той бік снів. Реліз не випадково відбувся саме 29 лютого — у такий же примарний та ледь вловимий день.
🌑 Слухай тут
🌑 Скачати можеш тут
#аудіо_без_нічого | 357 |
| 10 | останній день зими
діти вбігають
у сад
крізь ледь прочинений
калиновий кущ
і щось надміру легке
відчувається
у цьому
скляному повітрі
безбарвне опукле сонце
колихається вгорі
ніби забута
ялинкова прикраса
діти біжать садом
в якому ще не чутно
басовитого гудіння бджіл
в якому не видніються
важкі голови квітів
налиті солодкими думками
садом
не сповненим занепокоєним
шепотом листя у розмитих
графітних тінях
які дерева скидають із себе
немов сорочки
регіт
замотаний у шарфи
регіт
у різнобарвних шапках набакир
піниста хвиля веселощів
що котиться до іншого
дальнього берега
і ось історія
коротша на кілька слів
коротша на кілька днів
знову повторена
але знову кимось
недоговорена
діти
знайшли у саду
поранену пташку снігу
але додому принесли
лиш кілька краплин
її втомлених
крил
#поезії_без_нічого
/ 2019 | 518 |
| 11 |  🌧 Друзі з Тернополя, 3 березня о 19:00 у креативному кластері Na Пошті буду презентувати вам книжки — свою збірку «Наприкінці світла», що вийшла у видавництві «Сумна Вівця» та перекладну збірку «(входження в ліс)», що побачила світ у видавництві «Крок»
До розмови долучаться: Юрій Завадський із видавництва «Крок» та Роман Воробйов із видавництва «Сумна Вівця».
🙌 Під час події можна буде придбати обидві поетичні книжки. 50% виручених коштів з продажу книжки «Наприкінці світла» підуть на підтримку Збройних Сил України.
👉 Коли: 3 березня о 19:00
👉 Де: креативний кластер Na пошті, вулиця Чорновола, 4.
👉 Вхід вільний
Також нагадую, що 2 березня презентуватиму обидві книжки в Києві у просторі PEN Ukraine. Цю подію модеруватиме Анатолій Дністровий. Інформація щодо події в Києві тут.
#анонси_без_нічого | 194 |
| 12 | новий календар або вірш який невідомо коли закінчиться
понеділок
вівторок
середа
четвер
п'ятниця
субота
неділя
понеділок
вівторок
середа
війна (1)
війна (2)
війна (3)
війна (4)
війна (5)
війна (6)
війна (7)
війна (8)
війна (9)
війна (10)
війна (11)
війна (12)
війна (13)
(...)
війна (726)
війна (727)
війна (728)
війна (729)
війна (730)
війна (731)
війна (...)
/ вірш, який пишеться вже два роки. і кінця йому не видно.
// архів, 2022 | 243 |
| 13 |  🔥 2 березня відбудеться мій поетичний вечір у просторі українського PEN під назвою «Входження у світло»!
Це не лише поетичні читання, а й презентація одразу двох моїх книжок — поетичної книжки «Наприкінці світла» і перекладу збірки польської поетки Пауліни Підзік «(входження в ліс)»
Модеруватиме подію поет, прозаїк, есеїст та військовий ЗСУ Анатолій Дністровий.
👉 Коли: 2 березня о 16:00
👉 Де: простір PEN Ukraine, вул. Лук’янівська 14а (станція метро Контрактова площа)
Вхід — free donate на збори для війська від Kult.Podcast — подкасту про культуру, літературу та філософію, авторами якого є літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко.
🙌 Під час події можна буде придбати обидві поетичні книжки. 50% виручених коштів з продажу книжки «Наприкінці світла» підуть на підтримку Збройних Сил України.
Подія у ФБ тут
/ Я дуже давно не читав у Києві і не знаю, коли ще матиму таку нагоду. Тому дуже чекатиму тебе на цій події
// Невдовзі принесу тобі ще кілька анонсів 🌿
#анонси_без_нічого | 297 |
| 14 | 🔥 Спішу поділитись дуже радісною й важливою новиною: вийшла моя друга книжка!
Це переклад збірки віршів польської поетки Пауліни Підзік, що називається «(входження в ліс)».
Це та поезія, яка проникає під шкіру з перших слів і зостається там. Іноді болить, іноді пульсує теплою вересневою землею чи холодною березневою водою. Вона про нашу крихкість і незмінні правила буття. Вона про усіх нас. Пауліна вміє фіксувати у своїх поезіях те, що зостається непоміченим, хоча є постійним. Те, що було до нас і буде опісля.
Переклад книжки зроблено в рамках резиденції імені Олега Лишеги у Івано-Франківську протягом червня 2023 року. Вийшла вона у рамках поетичної серії видавництва «Крок».
🌿 Замовити книжку «(входження в ліс)» можна тут
Також принагідно нагадую, що нещодавно у видавництві «Сумна вівця» вийшла моя поетична книжка «Наприкінці світла». Її знайдеш тут.
(П І З Н А Н Н Я)
за іменем розпізнаємо у наших тваринах хвороби
гукаємо виходять з боку лісу темні померхлі зіниці
як у вовків торкнутих злобою поки непомітні
для долоні поки недоступні для очей
гострим лезом як сокирою забирають
по черзі
босоніж входимо у побожний ритуал
прокидаємось нагі без чужих зогнилих позичених шкір
зранених тіл
уже нічого не відрізняє нас від пташенят
ми — тільки тремтіння | 302 |
| 15 | ×××
розпускається ніч
як довга коса
і падає пасмами
поволі на плечі
поміж теміні сяє
срібляста імла
марніє усе:
люди
тварини
і речі
стискаються долоні
— рука на руці —
і перстені згасають —
золото старе
гаснуть дні
згасають тижні
місяці
догасає світ —
звіря кволе
та німе
лиш срібляста імла
в'ється довкола
і в'ється холод
лягаючи на вікна
розпускається
зимова ніч —
готова
поглинути всіх нас
на віки
вічні
листопад-грудень 2023
#поезії_без_нічого | 801 |
| 16 | ×××
усі дзеркала у місті
завішали чорними ряднами
а ніхто й не дивується
люди ходять
похиливши голови
лише іноді
якийсь чоловік
розпачливо роззирається
смикає
перехожих за рукави вигукує
випитує де ж йому знайти
своє відображення
йди собі чоловіче
кажуть люди
не бачиш-бо
у нас тут щодень
похорони
дзеркала мають бути
запнуті
усі дзеркала в місті
давно заслолені
люди вже й забули
як виглядають
їхні обличчя
лише іноді
якийсь чоловік
вигукує й випитує
шукаючи своє —
аби зазирнути
собі в очі
і пересвідчитись
що це не його
сьогодні
не стало
після чергового
обстрілу
/ архів [25-28.08.023]
#поезії_без_нічого | 343 |
| 17 | континуум
такий тепер час:
мусимо бити
собі по грудях
вершлягами
щоби знову
заводити
серце
такий тепер час:
знищено
усі дзеркала
бо відображення
стали
реальнішими
від нас
такий час:
на світлинах
замість облич
проявляються
лише гіпсові
зліпки
і тіні наші
постають
із землі
а ми —
неперервно
до землі
наближаємось
бо такий тепер
час
коли часу
немає
/ архів
#поезії_без_нічого | 277 |
| 18 | ***
це надвечірні вогнища,
анісові частки в диханні жінок. це вслухання
у шелест автострад оповитих прозорою
сіткою світла як препарати епохи,
холод коректорів діора, радіотехніка,
унітра. оце і все. хлопці,
що носять в очах кобальтовий океан і шпагу,
які так давно залюбилися в тінь,
зачитали, а тепер — поглянь —
велика сила витискає їх звідти,
пробуджує. життя безмежно подорожчало —
говорять. рік прокотився
і зостався без змін.
привіт
Роман Хонет
/ замість підсумків року
// переклад з польської мій
#переклади_без_нічого | 408 |
| 19 | колискова із прифронтової зони
засинай доню
стрясає стіни
люте вовче виття
але хата наша
із каменю
засинай доню
не слухай
лютого гарчання
і скреготіння зубів —
їм не стане снаги
дмухнути так сильно
щоб змести нашу
хату
засинай доню
засинай
а вранці
коли вийдеш надвір
не лякайся
вовчих шкур на яблуні —
то батько їх розвішав
не лакайся
вовчих кісток попід хатою —
батько викине їх у яму
що лишилась після
великої авіабомби
Ростислав Кузик
#грань_поезії | 346 |
| 20 | Усе що давнє
Чому родинний будинок видно хоча його
немає
і лампу яку вимкнули тридцять років тому
і пса який загрозливо гавкає хоча хотів нас
привітати
надалі реальне те що неможливе
чому те що не є хлібом
є важливішим від нього
чому ті що відійшли є більш присутніми
і навіть давня любов яка лякала
гріхом
кумедно кривить обличчя бо сталася духом
любов це самотність що єднає
найближчих
відтак чисте навіть те що надто гаряче
фотографії правдиві — бо вже
неподібні
хоч би ти не хотів спинитись а лише
поспішав
як нагідки що розпускаються вранці перед
десятою
чому біль пише вірші
а не ідіотка рука
все задля того щоби питати
що нас єднає із тілом
Ян Твардовський
/ переклад з польської мій
#переклади_без_нічого | 439 |
