Данило Гетманцев

Настав час підбити підсумки нашого відкритого голосування. Дякую всім, хто знайшов час та проголосував. Водночас КМІС раджу сильно не ображатися на результати нашого абсолютно «нерепрезентативного» опитування. Змагатися у соціології точно не збираюся. Але висновки, погодьтеся, цікаві ;)

⁨Останні ворожі удари по логістичних об’єктах і складах знову показали, якою ціною наш український бізнес продовжує працювати. За кожним таким ударом – загроза життю працівників, знищене майно та зупинені замовлення. Підприємцям доводиться одночасно дбати про безпеку людей, відновлювати роботу й шукати кошти на зарплати. Тому, говорячи про стійкість економіки, маємо розуміти, яких зусиль вона потребує від конкретних людей. 🔸За дослідженням GRC.UA, яке наводить The Page, 90,7% опитаних компаній працюють у повному обсязі, ще 8,1% – частково. У 14% опитаних компаній дохід за останній рік скоротився менш ніж на чверть, ще у 14% – на 25-50%. Однією з головних проблем залишається збереження працівників. А нові руйнування можуть додатково ускладнити роботу навіть тих підприємств, які досі зберігали стабільність. У таких умовах підтримка бізнесу має починатися з допомоги у збереженні людей і відновленні роботи. Після влучання підприємцю потрібно платити зарплати й виконувати замовлення, навіть коли частина його майна вже знищена. Тому допомога має надходити вчасно: потрібні доступні кредити на ремонт приміщень та заміну обладнання, підтримка резервного енергозабезпечення й дієві механізми страхування воєнних ризиків. Окремої уваги потребують захист виробництв і складів та збереження логістики, адже від постачання сировини й доставки готової продукції залежить можливість підприємств продовжувати роботу. Допомогти бізнесу вистояти – наш пріоритет.⁩

Звернувся до Погоджувальної ради щодо термінового винесення законопроєкту № 12278 про скасування кланових прокурорських пенсій на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Друзі, до Комітету надійшло одразу декілька законопроєктів, спрямованих на виконання наших міжнародних зобовʼязань. 15555 – вдосконалення порядку розкриття банківської таємниці Нацбанком; 16037 – удосконалення адміністрування ПДВ; 16035 – удосконалення правил ТЦУ; 16036 – імплементація статті 4 ATAD; І, безперечно, продовжуємо роботу над проєктом Митного кодексу (15450) та легалізацією крипти (10225-д). Ми з ними поспішаємо. Але не на шкоду відкритості і публічності розгляду. Тому долучайтеся до розгляду законопроєктів у наших робочих групах онлайн. Про час їх проведення буде повідомлено на сайті Комітету.

Платити податки стає престижно. І це справді позитивний тренд, який посилюється з кожним наступним періодом, про що свідчить суттєве зростання кількості учасників Клубу білого бізнесу. 📊 Станом на вересень 2026 року до Клубу білого бізнесу увійшли 9 706 платників податків — це найбільша кількість за весь період формування Переліку. Для порівняння: 🔹 1 грудня 2025 року — 7 638 платників; 🔹 1 квітня 2026 року — 8 991; 🔹 вересень 2026 року — вже 9 706. Тобто за цей період кількість учасників зросла на 2 068 платників, або на 27,1%. Сьогодні до Переліку входять: 🔸9 132 юридичні особи, у тому числі: • 5 068 – юридичних осіб на загальній системі оподаткування; • 484 – резиденти Дія Сіті; • 1 707 – юридичних осіб – платників єдиного податку ІІІ групи; • 1 873 – юридичних особи – платники єдиного податку IV групи; 🔸574 ФОП, у тому числі: • 73 – ФОП на загальній системі оподаткування; • 501 – ФОП – платник єдиного податку ІІІ групи. Тим самим платники Клубу білого бізнесу забезпечили значну частину бюджетних надходжень. За січень–червень 2026 року вони сплатили до зведеного бюджету 192,7 млрд грн або 16,23% загального обсягу податкових надходжень. Це хороший приклад того, як зміни законодавства, напрацьовані разом із бізнесом, дають практичний результат – дедалі більше сумлінних платників отримують можливість підтвердити свій статус. Дякую всім платникам, які сумлінно сплачують податки, працюють прозоро та дотримуються законодавства. Саме завдяки вам Клуб білого бізнесу зростає, а культура добровільної сплати податків стає сильнішою. 🗓 З оновленим Переліком можна ознайомитися за посиланням: https://tpd.tax.gov.ua/registry

Мені здається, вже достатньо аргументів, аби винести наступного тижня в залу та врешті прийняти наш закон про скасування кланових прокурорських пенсій???

Україна має сильні наукові команди й бізнес, якому потрібні нові технології. Важливо нарешті об’єднати ці можливості. ❗️Уряд запускає дворічний експеримент: бізнес визначатиме, що саме йому потрібно, а державні університети та наукові установи працюватимуть над відповідними дослідженнями. Держава покриватиме до 65% їхньої вартості для малого бізнесу, до 60% – для середнього і до 50% – для великого. Решту вкладатиме сам бізнес. Логіка цілком правильна, адже підприємці добре розуміють потреби ринку, а науковці мають знання та досвід, щоб запропонувати відповідь. Коли бізнес ще й вкладає власні кошти, значно більше шансів, що результат знайде своє практичне застосування. Безумовно, власні технології в обороні, енергетиці, медицині, промисловості та агросекторі сьогодні для нас особливо важливі, адже вони відіграватимуть значну роль і у відновленні країни, і в її конкурентоспроможності. Та зрештою успіх програми оцінюватимемо вже за тим, скільки проєктів дійсно запрацювали. Для цього потрібні прозорий відбір, професійна експертиза та зрозумілі правила щодо прав на результати досліджень.

Жахлива ніч, яка знову принесла страшні звістки про загиблих і поранених. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Вічна памʼять. Швидкого одужання та сил усім постраждалим.

Кабінетом Міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України: 🔰 Проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»(реєстр. № 1️⃣6️⃣0️⃣5️⃣1️⃣). ❇️ Законопроєкт спрямований на удосконалення оподаткування операцій електронної торгівлі та окремих питань адміністрування податку на додану вартість; гармонізацію національного податкового законодавства з правом Європейського Союзу; виконання умови, визначеної у додатку І «Заходи політики щодо структурних реформ» Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором, а також зобов’язань, взятих Україною відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ. Проєктом Закону пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, якими: ✅ визначити терміни «дистанційний продаж товарів», «електронний інтерфейс», «підприємство електронного інтерфейсу», «посередник підприємства електронного інтерфейсу», «правила дистанційного продажу товарів»; ✅ встановити порядок визначення курсу валют при визначенні підприємством електронного інтерфейсу належності постачання товарів, що підлягають ввезенню на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, до дистанційного продажу товарів, та для здійснення нарахування та сплати податку на додану вартість по операціях з дистанційного продажу товарів; ✅ впровадити особливості оподаткування податком на додану вартість операцій дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої країни на митну територію України одержувачу – фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс; ✅ передбачити звільнення від оподаткування податком на додану вартість із ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника – фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника – фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики, кількість та регулярність ввезення не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою; ✅ передбачити звільнення від оподаткування податком на додану вартість із ввезення на митну територію України товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро у несупроводжуваному багажу; ✅ передбачити звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з дистанційного продажу товарів, призначених для цілей безпеки та оборони, операції з ввезення на митну територію України яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пунктів 87-1 та 92 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (енергетичне обладнання та товари для забезпечення сил оборони України).

Вести бізнес поруч із фронтом надзвичайно важко. Підприємці працюють під обстрілами, стикаються з перебоями зі світлом, ризикують втратити обладнання та приміщення, але продовжують давати людям роботу й підтримувати життя своїх громад. Тому доступ такого бізнесу до фінансування має бути одним із пріоритетів. ❗️За даними Мінфіну, від початку програми «5-7-9%» укладено понад 160,7 тис. кредитних договорів на 576,9 млрд грн. За час воєнного стану — 125,9 тис. на 487,3 млрд грн. Із них 95,25 млрд грн отримав бізнес, що працює в зонах високого воєнного ризику. Це майже кожна п’ята гривня кредитування за цей період. Лише з початку 2026 року підприємці по всій Україні отримали 25,7 тис. кредитів на 114,7 млрд грн. Для прифронтового бізнесу доступний кредит сьогодні часто не про розширення чи швидке зростання. Це можливість відновити пошкоджене обладнання, придбати генератор, закупити сировину, виплатити зарплати й не зупинити підприємство. Бо коли закривається бізнес, громада втрачає не лише податки, а й робочі місця та необхідні людям товари й послуги. Тому наявних масштабів кредитування недостатньо. Та проблема не лише у вартості грошей, а й у самому доступі до них. Через високі воєнні ризики банки об’єктивно обережніше кредитують підприємства поблизу фронту, навіть якщо бізнес працює, має замовлення і справно виконує свої зобов’язання. І держава має допомогти розділити ці ризики, а не залишати підприємця сам на сам із ними.

В Уряді прийнято рішення про відкладення більшої частини незахищених видатків на грудень. Таке рішення викликано затримками у фінансуванні внаслідок зриву у ВР міжнародних зобовʼязань України.

Уряд продовжив допомогу на проживання для ВПО, які відповідають встановленим критеріям, ще на один шестимісячний період. Максимальну кількість таких періодів збільшили з п’яти до шести. Для дітей, які мають право на допомогу, виплату на наступний шестимісячний період продовжуватимуть автоматично. Це правильне і необхідне рішення. Люди, які через війну були змушені залишити свої домівки, мають відчувати підтримку держави стільки, скільки її потребують. Водночас підтримка ВПО не може обмежуватися лише виплатами – маємо паралельно розширювати можливості для працевлаштування, забезпечення житлом та повноцінної інтеграції людей у громади.

У мене часто запитують у коментарях, а хто ж відноситься до партії війни в Україні. Відповідаю: зокрема ті, що пропагують мобілізацію жінок на тій підставі, що у них «фізіологічно краща реакція, зокрема у керуванні дронами, і краще розвинений “периферичний зір”». Всім цим «яструбам» щиро раджу свої коментарі записувати з окопу, а не із зручних студій, на теплих бронях чи зручних «відкосах». Це було б так само безглуздо, але принаймні чесно. Воістину Бог ілюструє абсурд того, що відбувається в країні, зухвалістю і лицемірством окремих добре відгодованих у тилу VIP-ухилянтів.

Звернув увагу на цікаве дослідження платформи VKURSI. У 2024-2025 роках 122 приватні компанії в Україні отримували понад 1 млрд грн доходу хоча б в одному з цих років, маючи у штаті лише від 1 до 3 працівників. Сукупно за два роки їхній дохід сягнув майже 470 млрд грн. У 43 компаніях був лише один працівник, а 24 підприємства взагалі зареєстрували протягом цих двох років. Сам по собі невеликий штат при великих оборотах не свідчить про порушення. Майже 60% цих компаній працюють у торгівлі та енергетиці, де така модель може мати цілком об’єктивні пояснення. Питання виникають тоді, коли одночасно бачимо кілька ризикових ознак: різке зростання доходів, мінімальні активи, збитки, непрозору структуру власності чи незрозумілу господарську діяльність. Наприклад, в одному з наведених випадків дохід компанії за рік зріс із менш ніж 1 млн до 1,4 млрд грн при незмінній кількості працівників та активах лише у 4 тис. грн на кінець 2025 року. У 2024 році на виконання Національної стратегії доходів уряд запровадив дворічний експеримент із функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС. За його підсумками Мінфін має подати уряду звіт і пропозиції щодо законодавчих змін. Вважаю, за результатами експерименту потрібно вдосконалити законодавчі правила управління податковими ризиками, зокрема відбору платників для перевірок, забезпечивши прозорість процедур і захист добросовісного бізнесу. Саме такі випадки, а не добросовісний бізнес загалом, мають потрапляти у фокус контролюючих органів. Потрібна узгоджена робота ДПС, БЕБ, Держфінмоніторингу і банків – виключно в межах їхніх повноважень. Без необґрунтованого блокування роботи підприємств і з можливістю оперативного оскарження рішень. Результат детінізації вимірюється не кількістю перевірок, а припиненими схемами та реально сплаченими до бюджету податками. Чесний бізнес має бути захищений від недобросовісної конкуренції.

Часу на політичні суперечки та роботу на рейтинги немає. Сьогодні від рішень Верховної Ради залежить, чи отримає наша країна необхідне міжнародне фінансування і чи зможе вчасно виконувати свої зобов’язання перед військовими, бюджетниками та пенсіонерами. Зволікати з необхідними рішеннями більше не можна.

Переговори – процес, який найчастіше буває тривалим. Угода – результат, якому передують значні зусилля. Тому давайте будемо зваженими і не очікувати дива. У таких випадках «диво» може мати дуже гіркий присмак. Не будемо і видавати бажане за дійсне. Ми поки далекі від результату, якого хочемо. Але не потрібно і посипати голову попелом. Пам’ятаймо про те, що тільки ми самі зможемо прокласти шлях до очікуваного миру, і більше ніхто його нам на блюдці не принесе. І за нього варто боротися. Не можна давати партії війни приводу поставити під сумнів перемовини, відмовитись від дипломатії під гаслами того, що процес важкий і не приносить плодів. Бо нескінченна війна так само безкінечно трагічна, а ті плоди, що вона приносить, вбивають людей і країну.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень: 🔹Провів зустріч з представниками місії МВФ. Обговорили стан реалізації ключових домовленостей України у межах програм співпраці з МВФ та ЄС у сфері податкової політики, реформування фінансового сектору та ринків капіталу. Також обмінялися думками щодо заходів з подолання бідності, яка в країні зросла вдвічі у порівнянні з довоєнними часами. Є конкретні пропозиції, спрямовані на підтримку людей. 🔹Провели фракцію з Премʼєром та міністрами щодо ситуації в державних фінансах. 🔹В ефірі Radio NV говорили про те, де ми досі втрачаємо величезні ресурси і чому підтримка власного виробника сьогодні – теж питання фінансової стійкості країни. 🔹Прийняли наш законопроєкт №13007-д у другому читанні, яким ми посилюємо захист вкладників і робимо механізм роботи з проблемними банками більш зрозумілим та ефективним. 🔹Верховна Рада підтримала в цілому наші законопроєкти №15463-1 та №15464-1 щодо податкових і митних пільг для потреб сил безпеки та оборони. 🔹Чому Україна ризикує втратити мільярди євро допомоги і до чого це може призвести – поділився з OBOZ.UA:https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/getmantsev-zayaviv-scho-zatrimka-zarplat-vijskovim-mozhe-pochatis-vzhe-v-zhovtni-rada-provalila-vazhlivu-umovu-dlya-nadannya-dopomogi.htm 🔹Про бюджет-2027, підтримку бізнесу та зарплати, зокрема вчителів: https://youtu.be/ynI8lNkl6cs?si=RrGz99qEWf7DTbSY 🔹Про державні банки, мир, перемовини та відновлення України, а також інші надзвичайно важливі теми – в ефірі «Громадського радіо». Працюємо далі🇺🇦

США повертаються у переговорний трек для встановлення миру в Україні. Вчора спецпосланці Президента США були у москві, сьогодні очікуємо їх візит до Києва. І це, насправді, позитивний сигнал. Фактично з весни цього року американська дипломатія взяла паузу у спробах знайти ключ до політичного врегулювання та зупинки війни. І за ці майже пів року жодній іншій країні не вдалося перезапустити переговори чи хоча б вийти з дипломатичною ініціативою, на яку відреагував агресор. Будемо відверті: змусити росіян бодай говорити про мир можуть тільки американці. До того ж саме американці тримають у себе в руках ключ до розширення санкційного тиску на агресора. Тому їхня ініціатива, об’єктивно, має більше шансів на успіх, ніж у інших наших партнерів. Хотілося б, але навряд чи за один візит вдасться досягти справжнього прориву. Представники нашої переговорної групи та експерти кажуть, що на реальні домовленості можна вийти не раніше весни наступного року. Втім, до остаточних формул врегулювання, які будуть відображені в мирній угоді, необхідно дійти. Будемо сподіватися, цей довгий шлях уже розпочався. Не думаю, що ці остаточні формули будуть подобатися, а домовленості виявляться простими. Тому нам доцільно, а з моєї точки зору — і необхідно, буде провести загальнонаціональний референдум. Не тільки політики, але і все суспільство має зробити свій усвідомлений вибір. Цього не потрібно боятися, адже тільки пряма воля громадян може поставити остаточну крапку у всіх дискусіях. А вони, безсумнівно, будуть. Я вірю, що врешті-решт партія миру переможе партію війни. І мир повернеться на українську землю. Тому бажаю успіху нашій переговорній команді і сподіваюся, що результати будуть. Якнайшвидше.