1 811
Subscribers
No data24 hours
-27 days
-830 days
Posts Archive
1 811
Друзі, якщо комусь цікаво: я в Одесі.
Це відпустка, але, як ви розумієте, що все умовно. Але вільного часу дійсно стало більше :)
1 811
Привіт, друзі!
якщо комусь цікаво - я у відпустці.
Для початку - нові випуски "Нічого нового від Амантоніо".
1 811
Порівняємо підсумки пандемії в Ізраїлі, Швеції та Франції
Перший графік - накопичена смертність від COVID. Тут Ізраїль молодець: відвічи менше!
Другий графік - накопичена надлишкова смертність від усіх причин у порівнянні з допандемійними роками.
Як бачите, за часи пандемії (2020-2023) в Ізраїлі померло вище фонового рівня відчутно більше людей, ніж у Франції або Швеції.
На жаль,я не знаю, за рахунок яких причин це відбулося. Дані по смертності раніше були доступні на сайті ВООЗ, але кілька років недоступні.
Припускаю, що це може бути пов'язано з масовими щепленнями Файзером. Як аргумент на користь цієї гіпотези я виділив дату - 1 серпня 2021 року.
В цей день накопичена надлишкова смертність в Ізраїлі перевищила показники Франції, а на графіку смертей від ковіду ми бачимо значний підйом смертності, що не є типовим для літа.
А знаєте, що ще було 1 серпня 2021-го? Саме в той день в Ізраїлі почалася вакцинація третьою дозою.
Співпадіння?
1 811
І знов рубрика "Нічого несподіваного".
Те, що всіх мешканців Ізраїлю віддали на досліди компанії Pfiser, відомо давно. Про це мені свого часу розповідали навіть ті свмі ізраїльтяни, які за хвилину до того через мій вакциноскепсис звинувачували мене у прихильності до теорії змов :)
З іншого боку я постійно чув: "Ну, в Ізраїлі розумні люди, якщо вони щепляться Файзером, то це краща вакцина, там про здоров'я людей турбуються"...
І ось тепер визнається офіційно:
https://www.vesty.co.il/main/article/s10xfw7nr
Так, Ізраїль віддали на досліди, але... АЛЕ!
"Спешное заключение контракта с Pfizer на поверку оказалось позитивным шагом, внесшим важный вклад в борьбу с распространением вируса."Я не знаю, як стосовно "поширення вірусу", але, але... Я порівняв показники Ізраїля з двома іншими країнами. Перша - Франція найбільш скептично налаштована в Європі. Друга - Швеція, найбільш ковідо-пофігістична. Порівняння в наступному дописі.
1 811
ПРО ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ТА НЕНОРМАТИВНУ ЛЕКСИКУ
Нацрада з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила методичку, за якою буде виявляти публікації, що "розпалюють ненависть, ворожнечу, жорстокість".
Прочитаємо уважно 12 розділ і подивимося, що відтепер вимагатимуть від журналістів.
Припустимо, на окупованій території відбудеться чергова бавовна, і черговий гауляйтер повторить долю Гіві та Мотороли. Українські ЗМІ в такому не повинні використовувати "образливі висловлювання" та "негідні номінації". Коректними будуть хіба що нариси про те, якою світлою, чесною, справжньою людиною (ні, не скаженою собакою!) був цей добродій.
Або, наприклад, журналісти роблять інтерв'ю з розрахунком ПТУР.
"Добрий день! Ми знаємо, що позавчора ви спалили в̶о̶р̶о̶ж̶и̶й
оппонентський БТР, в якому знаходились десять з̶а̶г̶а̶р̶б̶н̶и̶к̶і̶в військовослужбовців Російської Федерації, які після цього перестали бути живими людьми. Скажіть, будь ласка, у вас немає докорів сумління з цього приводу? Чи не соромно вам про це розповідати? Чи не хочете ви поплакати зараз, перед нашими глядачами, і пообіцяти, що більше так робити не будете?"
Вимога дотримуватися журналістських стандартів передбачає всебічне висвітлення подій. Тому цілком логічним стане коментар пораненого водія того БТРа. Він отримає можливість озвучити альтернативну точку зору, поскаржитися на дегуманізацію, яку він відчуває з боку ЗСУ, військовослужбовці якою взяли погану моду робити на українській землі живих громадян Російської Федерації неживими - лише за те, що вони мають при собі зброю!
Ні, я не жартую - саме так відтепер мають працювати українські журналісти, щоб не отримати люля від Нацради.
Особливо пікантними та де-більнуватими в тексті є неодноразові причитання стосовно того, що некоректна лексика начебто може призвести до "загострення бойових дій".
Бубочки мої (ні, це не дегуманізація, я не вважаю вас частинами рослин, хоча, можливо, й даремно... Я лише констатую ваше справжнє розуміння реального людського життя в Україні зараз)...
Так ось. Бубочки мої. До "загострення бойових дій" призводять політичні рішення, бойові накази та розпорядження н̶а̶ш̶и̶х ваших поважних партнерів з політичного та військового керівництва Російської Федерації.
Я хочу вас проінформувати, якщо на одинадцятий рік війни та третій рік повномасштабного вторгнення ви ще не помітили: п̶у̶т̶і̶н Путін вже напав. Тому боятися, що через нашу лексику він на нас нападе - це трішечки не на часі.
Недорогеньки мої. Я дуже радий, що у вас є біли польта та білі рукавички. Ми всі їх побачили, висновки зробили, можете далі їх не вигулювати.
Проте мені сумно, що ви не розумієте головного: в̶а̶ш̶а моя країна воює. Воює за своє фізичне існування, яке зараз під загрозою.
Війна - це час, коли речі треба називати своїми іменами. Ворога - ворогом. Колаборанта - колаборантом. Злочинця - злочинцем. Зрадника - зрадником. Окупанта - окупантом. Нелюда - нелюдю. Людей які прийшли до нас зі зброєю, які руйнують українські міста, яки хочуть знищити мене і всіх нас - тими, хто вони є.
Зараз це важливий фактор нашого виживання як нації і як країни.
До речі, таких як ви теж треба називати тими, ким ви є за таких обставин, - без зайвого політесу. Так, це може створити додаткову напругу, але потрібно для того, щоб втримати напругу найстрашнішу. Це зараз фактор виживання, так.
І наостанок. Дискурс, який ви просуваєте - "якщо зникнуть лінії розмежування в головах, то вони зникнуть і на карті" - застарів вже роки на два мінімум.
Вже 819 днів вся в̶а̶ш̶а наша країна починає кожний ранок з відомостей про те, скільки окупантів припинили своє існування завдяки нашим захисникам. Але якщо лінії розмежування зникнуть в наших головах, вони дійсно можуть зникнути і на картах. Разом з Україною.
P.S. Не розумію, яким взагалі дивом цей дванадцятий пункт взагалі потрапив до переліку критеріїв розпалення ворожнечі до українських військових?
1 811
Вже 819 днів вся в̶а̶ш̶а наша країна починає кожний ранок з відомостей про те, скільки окупантів припинили своє існування завдяки нашим захисникам. Але якщо лінії розмежування зникнуть в наших головах, вони дійсно можуть зникнути і на картах. Разом з Україною.
P.S. Не розумію, яким взагалі дивом цей дванадцятий пункт взагалі потрапив до переліку критеріїв розпалення ворожнечі до українських військових?
1 811
ПРО ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ТА НЕНОРМАТИВНУ ЛЕКСИКУ
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила методичку з рекомендаціями для журналістів, за якою буде виявляти публікації, що "розпалюють ненависть, ворожнечу, жорстокість".
https://drive.google.com/file/d/1u9vPLXt9ngsG23A8YGc8e_lk-9T1Ty4k/view
Використовувати ненормативну лексику до окупантів та колаборантів відтепер заборонено. Тому я буду використовувати її виключно до авторів цієї абсолютно де-більної методички.
Як на мене, ей документ - найяскравіше свідчення того, що в ду-р-них головах у багатьох в Києві війни вже не існує.
Прочитаємо уважно 12 розділ і подивимося, що відтепер вимагатимуть від журналістів.
Припустимо, на окупованій території відбудеться чергова бавовна, і черговий гауляйтер повторить долю Гіві та Мотороли. Українські ЗМІ в такому не повинні використовувати "образливі висловлювання" та "негідні номінації". Схоже, коректними будуть хіба що нариси про те, якою світлою, чесною, справжньою людиною (ні, не скаженою собакою!) був цей добродій.
Або, наприклад, журналісти роблять інтерв'ю, наприклад, з розрахунком ПТУР.
"Добрий день! Ми знаємо, що позавчора ви спалили в̶о̶р̶о̶ж̶и̶й
оппонентський БТР, в якому знаходились десять з̶а̶г̶а̶р̶б̶н̶и̶к̶і̶в військовослужбовців Російської Федерації, які після цього перестали бути живими людьми. Скажіть, будь ласка, у вас немає докорів сумління з цього приводу? Чи не соромно вам про це розповідати? Чи не хочете ви поплакати зараз, перед нашими глядачами, і пообіцяти, що більше так робити не будете?"
Вимога дотримуватися журналістських стандартів передбачає всебічне висвітлення подій. Тому цілком логічним стане коментар пораненого водія того БТРа. Він отримає можливість озвучити альтернативну точку зору, поскаржитися на дегуманізацію, яку він відчуває з боку ЗСУ, військовослужбовці якою взяли погану моду робити на українській землі живих громадян Російської Федерації неживими - лише за те, що вони мають при собі зброю!
Ні, я не жартую - саме так відтепер мають працювати українські журналісти, щоб не отримати люля від Нацради.
Особливо пікантними та де-більнуватими в тексті є неодноразові причитання стосовно того, що некоректна лексика начебто може призвести до "загострення бойових дій".
Бубочки мої (ні, це не дегуманізація, я не вважаю вас частинами рослин, хоча, можливо, й даремно... Я лише констатую ваше справжнє розуміння реального людського життя в Україні зараз)...
Так ось. Бубочки мої. До "загострення бойових дій" призводять політичні рішення, бойові накази та розпорядження н̶а̶ш̶и̶х ваших поважних партнерів з політичного та військового керівництва Російської Федерації.
Я хочу вас проінформувати, якщо на одинадцятий рік війни та третій рік повномасштабного вторгнення ви ще не помітили: п̶у̶т̶і̶н Путін вже напав. Тому боятися, що через нашу лексику він на нас нападе - це трішечки не на часі.
Недорогеньки мої. Я дуже радий, що у вас є біли польта та білі рукавички. Ми всі їх побачили, висновки зробили, можете далі їх не вигулювати.
Проте мені сумно, що ви не розумієте головного: в̶а̶ш̶а моя країна воює. Воює за своє фізичне існування, яке зараз під загрозою.
Війна - це час, коли речі треба називати своїми іменами. Ворога - ворогом. Колаборанта - колаборантом. Злочинця - злочинцем. Зрадника - зрадником. Окупанта - окупантом. Нелюда - нелюдю. Людей які прийшли до нас зі зброєю, які руйнують українські міста, яки хочуть знищити мене і всіх нас - тими, хто вони є.
Зараз це важливий фактор нашого виживання як нації і як країни.
До речі, таких як ви теж треба називати тими, ким ви є за таких обставин, - без зайвого політесу. Так, це може створити додаткову напругу, але потрібно для того, щоб втримати напругу найстрашнішу. Це зараз фактор виживання, так.
І наостанок. Дискурс, який ви просуваєте - "якщо зникнуть лінії розмежування в головах, то вони зникнуть і на карті" - застарів вже роки на два мінімум.
1 811
СТАБІЛЬНІСТЬ
Сьогодні в нашій постійній рубриці "нічого нового" - новина від Амантоніо, якщо хтось ще не в курсі.
Єдине, що дивує - чому ці речі, які ще чотири роки тому були цілком відомі, для деяких стають відкриттями.
Нагадаю, в Кодексі України про адміністративні правопорушення досі існує стаття 44-3 "Порушення правил щодо карантину людей" (на диво дебільна назва авторства дебілів з МОЗ). Частина друга цієї статті передбачає штраф за не носіння масок. Навіть якщо це карантин по сказу, кліщовому енцефаліту або бруцельозу. Це зовсім не дивує.
Тепер - новини.
За тиждень ми відсвяткуємо шість місяців з початку загострення на нашій ділянці, яке не припиняється.
Тому не є несподіванкою те, що наша бригада знов потребує розвідувальні дрони типу Mavic 3.
Якщо в кого є зайві - будемо вдячні. А так - реквізити не змінилися.
1 811
Друзі.
Перепрошую, давно не писав.
За новинами слідкую. В курсі подій. Не бачу сенсу коментувати.
К нас ситуація напружена. Проте стоїмо, дивимося наперед і навіть працюємо на перспективу.
Так, в останні дні ваші донати пішли на придбання матеріалів для майстерні FPV, на придбання маленьких дрончиквв для тренувань нових пілотів та на дуже потрібні речі для великих квадрокоптерів. Щиро дякую за допомогу!
До речі, наразі претендентом на нашу травневу подяку є Alexander G.T. з далекого Чікаго, його внесок для нашої бригади перевищив 20 тисяч гривень.
А зараз вам всім окрема подяка особисто від мене.
Сьогодні я опинився в потрібному місці в потрібний час із потрібним інструментом в кишені.
Тому, будь ласка, дивитися як просто зараз виглядає полярне сяйво на українському Донбасі.
Ну і нагадаю:
https://send.monobank.ua/jar/3u7pFacP4k
PayPal:
dibrov@ukr.net (USD, EUR, GBP, CAD, w/o fees)
5375 4112 1614 3714
Так, і якщо хтось хоче слухати в націй бригаді, будь ласка:
https://forms.gle/XytWynMAZ3SryDHJ8
1 811
Друзі.
Перепрошую, давно не писав.
За новинами слідкую, в курсі подій, не бачу сенсу коментувати.
1 811
МОЯ ПРЄЄЛЄСТЬ!
На моєму столі — один з дронів , який ми отримали завдяки вам.
"Моя прєєєлєсть" — не цей гарний та дуже потрібний пристрій. Це всі ви, мої друзі. Ваша підтримка надихає і створює у мене відчуття всемогутності.
Ваш відгук на моє прохання був фантастичним. Підтримка пішла негайно і з усіх боків — з Чикаго і Техаса, з Каліфорнії і Нью-Йорка, зі Швеції та Німеччини, з Одеси, з Дніпра, з усій Україні.
❤️ Друзі, маю вам подякувати. Ваша дружня підтримка дозволила витягнути ці дуже складні два тижні.
Ворог атакує на нашому напрямку. Аеророзвідка та ударні дрони стають все більш і більш важливими чинниками нашої боєздатності.
Тому ми продовжуємо збирати пожертви. Тепер вони будуть спрямовані на придбання комплектуючих для перетворення FPV-дронів з китайських іграшок на ударну зброю - від пластика до компонентів для бойових зарядів.
Ще раз дякую всім, хто допомагає нашій бригаді.
Слава Україні!
P.S.
💸 https://send.monobank.ua/jar/3u7pFacP4k
💳 5375 4112 1614 3714
💰PayPal dibrov@ukr.net
1 811
Хто за мною не скучив, гортаємо далі.
Хто скучив, дивимося.
https://youtu.be/PrRvYAExMPg
До речі, прогноз здійснився вже сьогодні. Про це розповім окремо.
1 811
Для кращого розуміння того, що особисто для мене ховається за поверненням назви Аненталь - раджу прочитати ось цю давню публікацію на "Думській".
https://dumskaya.net/news/gde-avel-brat-tvoy-kommunisticheskiy-genotcid-sv-131337/ua/
Тоді наші фахові редакційні історики, Олег і Олександр, налагодили взаємодію з архівом СБУ. Вони періодично виїжджали до Києва, проводили там день чи два. Поверталися у дивному стані - не могли нічого робити, аж поки не публікували статті по типу таких. Схоже, документи, які вони бачили, розривали їх зсередини.
Назву, звісно, можна повернути. Людей, на жаль - ні.
1 811
ПОРТ-АНЕНТАЛЬ
Перейменування міста Южне (Южноє, Південне і т.д.) на Порт-Аненталь, яке викликало купу мемів та кумедних жартів, у мене викликає хіба що тугу.
Це — відлуння трагедії, точніше, багатьох трагедій, які були на нашій землі в останні сторіччя. А саме — спочатку геноциду німців, якій був тут в 1930-ті, потім румунської та німецької окупації і далі "остаточного вирішення німецького питання" після Другої світової.
Німці почали селитися на Чорному морі на запрошення царів двісті років тому. Вони отримали пільги та преференції за однієї умови: жити, працювати, обробляти землю і виробляти товари на щойно відвойованій у Туреччині землі.
Німці селилися компактно, зберігали мову, традиції, протестантську віру. Власне в межах Одеси були два німецьких селища: одне в районі, де зараз стоїть кірха, друге — вздовж вулиці Ремесленої (Осіпова).
В топоніміці Одеси збереглася хіба що назва Люстдорф (Веселе село), яке в радянські часи намагалися перейменувати на Чорноморку.
Було багато німецьких сіл-колоній, по декілька тисяч мешканців у кожній. Зараз їх назв немає. Наприклад, Грослібенталь - Велика долина любові, яку перейменували у безлике Великодолинське. Зараз старе ім'я ми пам'ятаємо хіба що по торговій марці місцевого вина. Поруч — Клянлібенталь, відповідно, Малодолинское.
Німецькі колонії були скрізь вздовж чорноморського узбережжя. Деякі їх назви були на честь відповідних німецьких територій, наприклад, Карлсруе - на честь німецького міста в землі Баден-Вюртемберг, звідки приїхали тамтешні колоністи. Зараз це село на Миколаївщині має назву Степове.
Були назві біблійного змісту. Наприклад, Марієнталь (долина Марії) — села з такими іменами були вздовж берегів Азовського і Чорного морів. Марієнталь, що біля Одеси, зараз має назву Мар'янівка.
Було біля Одеси і село Аненталь, зараз це Біляри, і Ней-Аненталь, Нові Біляри. Назва ця, зрозуміло, на честь святої Анни, матері святої Марії. Місто Южне і порт були побудовані саме на землях цього села.
Як і чому зникли ці колонії і ці назви — то є окрема, дуже важкіа і дуже сумна історія.
Але німецька топоніміка Одещини — це частина нашої історії. Така сама, як, наприклад, татарська в Криму, яка теж була винищена після Другої Світової.
Available now! Telegram Research 2025 — the year's key insights 
