Frontliner l репортерське медіа

Перебіг війни показує: молодь потрібна армії, адже її сміливі й креативні ідеї допомагають протистояти ворогу. Будувати НРК і керувати ними найкраще вдається молодим, переконаний «Хеппі» — 23-річний командир взводу НРК у «Хартії». Репортерки Frontliner пішли на зустріч з молодим покоління у війську та побачили нові технології війни.

Для покоління 2000-х і 2010-х бути українцем дедалі частіше означає не декларацію, а усвідомлений вибір: мови, кола спілкування, правил, на які вони погоджуються. У молоді війна відібрала відчуття прогнозованості, але дала іншу опору – звичку жити короткими циклами й триматися за своє коло людей. Frontliner розповідає, як війна впливає на покоління, що росте в умовах війни.

З початком повномасштабної війни Валерій та Тетяна Поповичі разом із місією «На щиті» повертають загиблих військових додому. Через брак координації з боку держави учасникам місії доводиться брати ініціативу на себе та закривати частину маршрутів, аби рідним не доводилося надто довго чекати на повернення загиблого захисника.

У страшному сні би не приснилося, що я буду мати таке «хобі» у 60 років, каже волонтер Валерій Попович.

Репортерка Frontliner вирушила з волонтерами в дорогу та розповідає, як усе відбувається.

У Києві пройшла акція-нагадування про українських військовополонених «Не мовчи! Полон вбиває!». Першочергово про захисників Маріуполя та бійців інших підрозділів Збройних сил України, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.  «Я не надіюсь що я не знайду свого брата, я знаю що я його знайду. І кожен день, прожитий з думкою про це, наближає момент його повернення», каже Наталія Тарчевська, сестра зниклого українського військового. Щонеділі родичі, знайомі та побратими полонених українських захисників виходять на ці акції, щоб нагадати про них публічно й вимагати повернення військових додому.

Святкування Маланки в селищі Красноїльськ на Буковині змінює межі сприйняття, ритм життя та звичні правила. У дійстві задіяні всі покоління — немає різниці, місцеві це чи туристи. Репортерка Frontliner розповідає, як відбувалося святкування цього року.

Станом на 16 січня 2026, близько 300 багатоповерхівок досі не мають опалення. За таких умов люди змушені виживати у власних квартирах: спати одягненими, грітися ковдрами та шукати будь-яку можливість підзарядити телефон чи приготувати їжу. У місті розгорнуто понад 1 200 пунктів обігріву, де працюють генератори, можна зігрітися, зарядити телефони та отримати психологічну підтримку. Попри холод, втому і невизначеність, Київ тримається завдяки взаємній допомозі, сусідам і тим, хто щодня працює, аби місто не зупинилося.

Покровський напрямок сьогодні — одна з ділянок фронту, де ситуація залишається найбільш складною. Ворог намагається просуватися вперед, посилюючи тиск на оборону масою, технікою та дронами. Про особливості роботи артилерії в таких умовах, розповідає Frontliner.

Під час повторної атаки російського БПЛА по Києву 9 січня 2026 року загинув медик екстреної допомоги Сергій Смоляк. Сергій перебував на місці першого влучання безпілотника разом із бригадою швидкої допомоги в Дарницькому районі столиці. Унаслідок атаки було знищено три автомобілі швидкої допомоги, поранення дістали троє медиків. Один із них загинув на місці від тяжких травм. До повномасштабного вторгнення він працював старшим фельдшером у Новій Каховці на Херсонщині. На початку 2022 року разом із родиною виїхав до Києва, де приєднався до 17-го відділення Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, працюючи парамедиком. Сергію Смоляку було 56 років.

У 2026 році найбільший інформаційний ризик в TikTok і Telegram — не фейки, а новий рівень переконливості: синтетичні відео, масові вкиди та багатомовне масштабування. Як захистити себе від інформаційних загроз — читайте в новому огляді Frontliner.

Полтава — місто, яке називали духовною столицею України, відоме галушками, ярмарками та витоками літературної української мови. Сьогодні воно живе між минулим і майбутнім, а війна тут відчувається через втому й поступовий занепад. Репортерка Frontliner Маргарита Фаль ділиться своїм поглядом на Полтаву під час війни.

Люди дедалі рідше донатять на ремонт старих авто та їх адаптацію під потреби людей з ампутацією. На тлі цієї тенденції в Києві відкрилася СТО «Несемось». Це соціальний бізнес, орієнтований на військових як клієнтів і ветеранів — як місце роботи та повернення до цивільного життя. Повну історію читайте в репортажі Frontliner.

У ніч на 9 січня Київ зазнав комбінованої ракетно-дронової атаки. За попередніми даними станом на 07:00 загинули четверо людей, серед них — медичний працівник. Поранення отримали 25 мешканці столиці, зокрема троє медиків і рятувальники, які працювали на місці події в Дарницькому районі під час повторного обстрілу.  Пошкодження зафіксовано в Дарницькому, Дніпровському, Деснянському, Шевченківському, Печерському та Голосіївському районах Києва. Пошкоджені багатоповерхові та приватні житлові будинки, а також об’єкти інфраструктури.

Російсьĸа армія намагається обрізати логістиĸу прифронтових міст і атаĸує транспорт на дорогах далеĸо від лінії фронту. Одна з протидій цьому — сітĸи над дорогами, натягнуті на багато десятĸів ĸілометрів углиб ĸраїни. Це ефеĸтивно, але не проти всіх загроз. Росіяни часто виĸористовують таĸтиĸу засідоĸ, ĸоли один дрон пробиває діру в сітці, а інший сідає і чеĸає на будь-яĸий транспорт. Є й інша проблема: важĸий транспорт, яĸий везе техніĸу, рве сітĸу, утворюючи тенета, яĸі важĸо об’їхати без сторонньої допомоги. Це створює затори, і небезпеĸа раптової атаĸи з неба на таĸих ділянĸах підвищується. У цій війні не існує простих рішень: ĸожен захист має свою ціну і свій радіус дії.

Кулемети, якими українські військові знищують російські дрони, могли використовувати американські солдати ще під час Другої світової війни. Щоб максимально підвищити ефективність цієї раритетної техніки, військові поєднують її з сучасними цифровими інструментами. Команда Frontliner дізналася, як зенітники 1129-й полу захищають небо Київщини.

Сьогодні, 6 січня українці святкують Водохреща – свято очищення й перезавантаження. Дехто, як і раніше, йде купатися в крижаній воді, але нині це відбувається без показовостіі та такої масовості, як у попередні роки. Війна скоригувала традиції. У столиці на Водохреща запроваджено посилені заходи безпеки – на офіційних локаціях чергують медики та рятувальники. Учасників святкових заходів закликають бути уважними та негайно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Тепер для багатьох вірян Водохреща наповнене новим змістом. Освячення води — не бездумний обряд, а нагадування, що вистояти можна, якщо триматися разом.

Лана Чорногорська з позивним «Саті» служила операторкою безпілотних літальних апаратів. Загибель сталася 1 січня внаслідок удару ворожого дрона. Про це повідомили у підрозділі безпілотної авіації УДА. Рішення піти на фронт, за словами побратимів, було свідомим і зваженим. Лана народилася в Запоріжжі, навчалася у Дніпрі. У різні роки жила й працювала в Києві, Одесі, Львові та Харкові. Прощання з Ланою Чорногорською відбулося 6 січня 2026 року у великій меморіальній залі на території крематорію Байкового кладовища в Києві.

Захід підтверджує подальшу підтримку України у 2026 році, зокрема через нарощення виробництва озброєнь та пошук додаткових фінансових ресурсів. Про настрої США, фонд PURL та що очікувати від західної військової допомоги в цьому році – наш аналіз.

Пару місяців тому, я прийшла до питання, а що ще може так сильно об’єднувати нашу команду. Відповідь, як не дивно, була очевидна – це музика. Майже до кожної історії яка пройшла крізь нашу роботу, існує саундтрек, який подумки повертає нас в ті складні моменти. Працюючи майже нон стоп, з початку повномасштабного вторгнення, ми стали наповнюватися цими трека та байками навколо, створюючи неповторний плейлист. Хочемо представити вам, наш живий плейлист, музика яка повертає та надихає нас та тримає до купи у різні моменти життя. Музика яка ще раз об’єднала нас, та сподіваємося зможе допомогти зрозуміти вам, зрозуміти нас трошки краще" — розповідає Єлизавета Ковтун, генеральна директорка Frontliner.

Ми підготували для вас плейліст нашої команди, доступний на Spotify та Apple Music. Читайте усі історії про музику на нашому сайті.

2025 рік став для нас найважчим. Атаки посилилися: ракети, керовані авіабомби та мільйони FPV-дронів вражають міста й села по всій Україні. Працювати стало значно небезпечніше. Але наша місія не змінилася — розповідати історії цивільних і військових та показувати реальне життя під час війни. Наші цілі на 2026 рік прості, але важливі: продовжувати робити журналістику, яка потрібна світу, і водночас забезпечити безпеку та стабільну роботу нашої команди. Якщо ви цінуєте незалежну воєнну журналістику, будь ласка, долучайтеся до нашої спільноти. Дякуємо, що залишаєтеся з нами. Бажаємо вам миру в місцях, які ви любите.