Frontliner l репортерське медіа

Кожен репортер — це купа історій у майбутньому. Якщо репортер загине — ці історії зникнуть разом з ним.

Frontliner запускає проєкт Behind Every Story, в межах якого ми збираємо кошти на 30 індивідуальних аптечок першої медичної допомоги для репортерів та інших членів команди Frontliner. Аптечки розробляємо спільно з БО UA First Aid для того, щоб врахувати можливі сценарії використання та особливості роботи нашої команди. Сподіваємося, що нікому з наших репортерів не потрібно буде користуватися Frontliner IFAK. Та якщо така потреба виникне — хочемо бути впевнені, що вона врятує їхні життя. Щоб забезпечити всю команду аптечками, потребуємо допомоги нашої спільноти. ⛑️ Одна ваша місячна підписка — це турнікет, термоковдра або атравматичні ножиці. Станьте частиною історій, які ми маємо розповісти: https://base.monobank.ua/5X5ujCo85ennoR#subscriptions.

Наші актуальні сторінки: Frontliner.ua Instagram та Threads Facebook X Reddit YouTube

Ми зосереджуємося на тих платформах, де можемо працювати ефективніше та бути з вами на зв’язку. Обирайте зручну для себе платформу та залишайтеся з нами. Якщо ви цінуєте нашу роботу і хочете підтримати незалежну журналістику — зробити це можна на Patreon або Base by mono. Ваша підтримка допомагає нам продовжувати працювати. Дякуємо, що ви з нами!

Сьогоднішня війна розгортається не лише на передовій. Вона триває і в інформаційному просторі, де точиться боротьба за факти, інтерпретації та довіру аудиторії. У цій реальності ми послідовно працюємо за принципами відповідальної та чесної журналістики. Та запрошуємо до співпраці міжнародні медіа та партнерів для спільних редакційних проєктів. 📩 collaborations@frontliner.ua

«Мобілізація засуджених для мене – це крок у нове життя. Я готова повністю віддатись цій справі», – ділиться Наталя.

Засуджені жінки кажуть, що життя в колонії гнітюче, а кожен день тягнеться, мов тиждень. Тож можливість мобілізації для них — це другий шанс.   Репортерки Frontliner пройшли шлях від рекрутингу до першого бойового виходу разом з деякими жінками.

Міські служби заявляють про сотні ремонтних бригад, однак локальні проблеми мешканців багатоквартирних будинків часто залишаються невирішеними протягом кількох днів.  Чому навіть незначні аварії можуть тривалий час не усуватися, як у столиці визначають пріоритети ремонтів і за яким принципом розміщують пункти обігріву — з’ясували репортери Frontliner.

«Багато рослин нині замерзає, сподіваємося, що їм вдасться протриматися до весни», — розповідає  Рима Гур’єва, працівниця ботанічного саду.

Репортер Frontliner відвідав оранжерею ботанічного саду в Києві та дізнався, як працівникам вдається підтримувати рослини під час холодів.

Поверненим з полону у більшості випадків потрібні кілька паралельних процесів: медична стабілізація, реабілітація, психологічна підтримка, соціальний супровід і юридичні кроки, що відновлюють права та доступ до виплат і послуг. Як з цим розібратися — в новому огляді Frontliner!

Бахмут — місто, яке з невеликого радянського містечка пройшло шлях до української ідентичності й стало символом війни та незламності. Своїми спогадами про Бахмут ділиться репортер Frontliner Артем Деркачов.

«Тваринам не скажеш: вибачте, шановні, холодно», — каже директор Київського зоопарку Кирило Трантін.

Цьогорічні морози та нестача електроенергії суттєво вплинули на умови роботи працівників і утримання тварин. Репортери Frontliner відвідали зоопарк, щоб дізнатися, як вдається обігріти таку кількість тварин.

«Чим далі триває війна, тим більш ризикованою стає наша робота», — говорить засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич.

Ворожі дрони ускладнюють шлях до поранених, зменшується обсяг донатів і кількість добровольців. Більше про виклики, з якими зіштовхується підрозділ, — у новому інтерв’ю Frontliner.

Додому повертаються 157 українців з полону.

«Я чекала чоловіка три роки і десять місяців, і він нарешті вдома» каже Ольга.

Вона одна з тих, хто сьогодні знову обійняв свою близьку людину після тривалого полону. У межах першого обміну 2026 року, з російського полону повернулися 150 військових та 7 цивільних. Кожне таке повернення ще один доказ, та нагадуванням, що очікування має сенс.

Наприкінці 2025 року темпи наступу російських військ зросли. За рік Росія окупувала майже на тисячу квадратних кілометрів більше території, ніж у 2024 році. Аналіз подій на фронті від Frontliner.

Після майже чотирьох років великої війни Україну у світі бачать більш чітко як країну, що тримається, просить не співчуття, а інструменти, і вимагає відповідальності агресора. Про образ України на початок 2026 року — в новому огляді Frontliner.

Тисячі повторів, боротьба за кожен метр і постійний пошук ресурсів — так виглядає реальне обличчя реабілітації. Колишній штурмовик Іван Недобрик пройшов шлях від повної нерухомості до того, щоб навчитися ходити заново. Репортер Frontliner провів із ветераном цілий день, щоб побачити його щоденну рутину.

28 січня у Києві попрощалися з рятувальником Олександром Зібровим. У ніч на 9 січня, під час комбінованого ракетно-дронового удару по столиці, Олександр разом із колегами ДСНС прибув на місце влучання. Рятувальники загасили пожежу та розпочали допомогу постраждалим. За словами його колеги, рятувальника Івана Дорошенка, під час роботи на локації над ними пролетів російський безпілотник «Shahed», розвернувся та завдав прицільного повторного удару по місцю, де працювали екстрені служби. Олександр помер у лікарні від важких поранень, отриманих під час порятунку людей.

Після мінно-вибухової травми ветеран з Миколаєва Назар Скиба втратив ногу, але не бажання рухатися далі. Ще під час служби він уважно стежив за ветеранами з ампутаціями, які займалися спортом. Те, що раніше здавалося далекими прикладами з Instagram, стало власним досвідом. Сьогодні Назар займається джиу-джитсу, тренується на рівних із суперниками без ампутацій і вже здобув свою першу перемогу на турнірі «Дорогу нескореним».

Після масованої російської атаки на енергетичну інфраструктуру на початку місяця значна частина киян вже понад три тижні живе без стабільного електропостачання, а разом із ним, і без опалення. У багатоповерхівках люди змушені спати в теплому одязі, шукати альтернативні джерела тепла або залишати домівки в пошуках допомоги. За даними міської влади, близько 15% житлових будинків столиці досі залишаються без опалення. В умовах зимових морозів така ситуація становить серйозну загрозу для життя і здоров’я тисяч мешканців міста.

У холодній квартирі найбільша помилка – намагатися обігріватися тим, що створює ризик пожежі або отруєння. Пікові значення морозів вже позаду, але багато будинків все ще залишаються без опалення та світла. Frontliner зібрав кілька порад, які допоможуть зігрітися.

Мати проукраїнську позицію в окупованому Криму небезпечно. Та навіть за цих умов там виростає покоління українців, для яких залишатися означає жити під тиском окупаційної влади. Frontliner розповідає історії молодих кримчан і їхній шлях повернення до Києва.