Соля Сойка

Збір для 40 ОБрБО У звʼязку з розширенням підрозділу та збільшенням кількості бойових задач, бійці батальйону звʼязку потребуть, додаткові технічні засоби звʼязку та електроживлення, а також детектор дронів, для забезпечення безпеки під час виконання бойових задач!!! 🎯Ціль: 200 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/63vuDEwtm6 💳Номер картки банки 4441 1111 2583 2281

Тисячі думок, переживань, коли вчергове чуєш сигнал повітряної тривоги. Йдеш в укриття. Але неможливо придушити в нас свободу думати і втілювати ці переживання у творчість. Навіть коли ми в укритті. Це буде акт рефлексії. Чесності. Сміливості. Визнати такі табуйовані почуття, як ненависть та бажання помсти. Розповісти, що є місце любові в цьому жаху. Розповісти, як збираєш себе до купи, щоб попри зло залишитися людиною. Про це буде "Рядки написано в укритті" Музей гетьманства. Спаська 16Б, 15:00, 02.08.2025 Вхід - донат від 100 грн на авто для 21 ОМБр. 💰 Донатити сюди: https://send.monobank.ua/jar/8w4zBKQE9A 4441 1111 2698 5112 Paypal: veronikamovchann@gmail.com "на ремонт Наваріка" Посилання в шапці профілю. Слава Україні 🇺🇦 ❤️ Разом переможемо!

Ці двоє просто нектар мого серця!🥰

А потім Бог ставить свій CD плеєр на паузу І спускається в димний світ наших кухонь “Ну що ж ви так діти мої загралися? Ви ж обіцяли коритись і слухать.” Ви ж говорили, що будете слідувать правилам І так щиро складали долоні в молитві Як же сталось, що ви тепер п’єте із дияволом? І чи можете ви ще себе спинити?” Бог дивиться в очі і закурює з нами вінстон Ми, притишені, збиті як кеглі, знервовані Хтось вичавлює з себе “а може Він-сон?” І від цього питання Бог стає зовсім стомленим. Він запалює пальцем плиту, ставить турку Кашляє й каже:” а каву ви варите добру” Розливає у чашки і це виглядає абсурдом Бо вистачає усім окрім нього самого. “Я не вірю, що вам ще під силу змінитись, діти. Живете ви усі так, ніби в кожного є запаска. Але нащо я це кажу, навіть каву не зміг поділити…” Ми ковтаєм і тихо шепочем “прости нас,Батьку”.

Кінчаючи на спини усіх тих жінок (Обовязково на спини, щоб не бачити їх обличчя) Чи згадаєш ти мій голос? характер? хоч щось Хоч одну мою рису? чи запах? чи звичку? Запальничку, забуту в квартирі де ми курили? Склянку з помадою кольору стиглої вишні? Знаєш, коли пташці підрізати крила, Вона буде ще досі пташкою, а не кішкою. Грішні. ми знали толк у гріхах, пам’ятаєш? Ну звісно…бо чим же тоді пояснити печаль Що тебе накриває, коли бачиш волосся кольору чаю Або чорне мереживо на молочних плечах..

Я роблю все не так і я не така Я спала не з тими, любила не тих і не там Я була в обладунках і голою, п’яною в хлам Я сміялась із власних панічних атак. Дарувала себе, надихала когось, видихала Дим в чужих кухнях, ридала в чужих обіймах Вдивлялась неправильно десь за обрій,бо там Чекала моя неправильна зграя і мої неправильні мрії. Часом мене виправляли і ставили “на своє місце” Тільки від того душа і зап’ястя були у синцях Я вивчила правило про журавля і синицю Біда лиш що я нічого не тямлю в птахах.

Дружній збір для допомоги моєму улюбленому Театру між трьох колон

На РЕБ Бойовий підрозділ мого товариша і одногрупника Артура з позивним "Артіст" має потребу в РЕБ 🎯 Ціль: 5 000 ₴ 🔗Посилання на збір https://send.monobank.ua/jar/A4mBofqT8h

Приходьте, почитаємо))

Можливо комусь треба "бойове кошеня" з нуля

7 років поетичної туси) підтримки, спілкування, кухонних розмов, втрат, спільних віршів, дякую "покоління пепсі що ви є" і хоч з 15 нас лише 5, але в серцях ми всі разом ❤️