en
Feedback
Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Open in Telegram

Слов'яно-Греко-Латинська Школа – воскресіння тримовної освіти, що оберталася навколо вивчення Логосу, Слова.

Show more
493
Subscribers
No data24 hours
+87 days
+1530 days
Posts Archive
...і царству Його не буде кінця. ...οὗ τῆς βασιλείας οὐκ ἔσται τέλος. 🔥🔥🔥
...і царству Його не буде кінця. ...οὗ τῆς βασιλείας οὐκ ἔσται τέλος. 🔥🔥🔥

І҆ѡа́ннъ є҆́смь рꙋси́нъ Борѷсѳе́на а҆́зъ сы́нъ: Роди́тели ро́да коза́ческагѡ, И҆сповѣ́данїѧ хрїстїа́нскагѡ. На во́лю Бг҃а Творца̀ оу҆пова́ю, Ѡ҆ зако́нѣ Є҆гѡ̀ вы́нꙋ помышлѧ́ю. Мій CV, якби я його складав у якомусь XVIII-му столітті.

Repost from Несемось!
Дорогі друзі, давайте пройдемо ці місяці достойно, вкладаючись в перемогу максимально. Ми можемо. Ми це зробимо. Я вірю в це.

Чижевський Дмитро. Українське літературне бароко. — К., 2003. — С. 129-163.
Чижевський Дмитро. Українське літературне бароко. — К., 2003. — С. 129-163.

Вважаю все-ж невдалим переклад «послужить», адже це доконаний вид, на відміну від недоконаного латинського «uti», «користуватися», що більше свідчить не про ситуативну відсутність знань, а відсутність знань загалом. Однак поки прийшов до такого варіанту перекладу.

Видатний вираз із книги Тита Лівія (Ab Urbe condita, XXII, 51: сам вираз за двокрапками і курсивом). Для того, щоб розвивати
Видатний вираз із книги Тита Лівія (Ab Urbe condita, XXII, 51: сам вираз за двокрапками і курсивом). Для того, щоб розвивати обʼємніше відчуття мов загалом (грецької, латинської та словʼянської), я регулярно працюю над подібними тримовними перекладами як слів, так і виразів: буду ділитися далі і частіше. P.S.: не встиг на старогрецьку перекласти, але буде ще.

Якщо когось розрадить ця розповідь, я буду щасливий. Мій панібрат і людина видатних філологічних знань, але передусім doctorum humanissimus, Паоло Пеццуоло, один із засновників італійської Schola Humanistica, мріє побачити парад української армії на Краснай Площаді в Масквє. Гріє душу, бо з такими людьми сьогоднішня Європа точно не пропаде.

трошки пекельних сцен із рукопису xv століття, якщо цього раночку вам уже бракує фантазії на прокляття для йбнрсн. (і ні, окр
+6
трошки пекельних сцен із рукопису xv століття, якщо цього раночку вам уже бракує фантазії на прокляття для йбнрсн. (і ні, окремих казанів у пеклі нікому не буде, забагато честі). #пекельце #біси

Ото канал, — одна розрада!

повітряний читач на маргінесі часослова з 1350-х років (f. 15r). #куточокбібліофіла
повітряний читач на маргінесі часослова з 1350-х років (f. 15r). #куточокбібліофіла

P.S.: з останнім формулюванням, якщо комусь це важливо — я не погоджуюся, і здебільшого мій коментар стосувався історичного сприйняття нас: якби хтось мене запитав, чи хотів би я реституцію назви «Русь» поряд з «Україна», я був би pro.

Звучить — популістично, і Буданов не історик, розумію. Однак чи він правий? Особисто мені подобається, що керівник офісу президента так мислить, адже де тут неправда? Україна для Московії була завжди тим містком культури та освіти, який то від Візантії, то від Західної Європи переймав та творив новий продукт. Зрозуміло, що якби так формулював історик свою тезу — це був би παράδοξον, однак це політична посада, і це та імперативність, якої сьогодні потребує Україна.

Repost from ✙ НТП ✙
Буданов: "Русь – це Україна. Русь – це більше, набагато більше. І Україна є батьківщиною всього того, навіть того, із чим ми боремося. Розумієте, в чому проблема: ми віддали велику частину своєї історії, добровільно віддали. А ті [росіяни] її, оскільки ми віддали, "приватизували". А вони – ніхто. Це ми є Русь. І ми маємо над ними всіма панувати. Ну, ще прийдуть часи". НТП

Гіршого сну і не вигадаєш.

що ви знаєте про тривожність, або святому єронімові сниться, як його луплять на небесах за те, що більше любив читати антични
що ви знаєте про тривожність, або святому єронімові сниться, як його луплять на небесах за те, що більше любив читати античних авторів, ніж біблію. (сцену намалював 1476 року маттео ді джованні). #святітакісвяті

Виховую trilinguem eruditionem: переклад на грецьку та латину рифм Симеона Полоцького (з праці «Вертоград многоцвітний»)
Виховую trilinguem eruditionem: переклад на грецьку та латину рифм Симеона Полоцького (з праці «Вертоград многоцвітний»)