Waste Management News

🌐В ЄС невикористаними лишилося близько 215 млн доз вакцин проти COVID-19, закуплених країнами ЄС у розпал пандемії. Про це повідомляє видання Politico. Наприкінці 2020 року, коли пандемія набирала обертів, країни ЄС спільно придбали 1,5 млрд. доз вакцини (понад три на кожну людину в Європі), проте більшість з них не використали. Скільки точно вакцин було викинуто, виявити складно, адже уряди, неохоче розкривають масштаби відходів. Розрахунки Politico базуються на даних з 19 європейських країн, але реальна кількість викинутих вакцин, ймовірно, набагато вища. Вартість 215 млн витрачених вакцин оцінюється у понад 4 млрд євро. Для країн, які повідомили лише загальну кількість утилізованих вакцин, без розбивки за типом вакцини, видання використало середньозважену ціну в 19,39 євро. На піку пандемії у 2021 році ЄС уклав найбільший контракт на закупівлю 1,1 млрд доз у Pfizer і BioNTech. І вакцини продовжуватимуть надходити, оскільки переглянутий контракт з Pfizer зобов’язує європейські країни купувати вакцини принаймні до 2027 року. У яку суму обійшлась утилізація невикористаних вакцин, не повідомляється.

У Кіровоградській ОВА після перевірки розірвали договір вартістю 1,5 млн грн на розроблення регіонального плану управління відходами в області. Як повідомили в КОВА, департамент екології та природних ресурсів майже чотири місяці тому уклав договір на закупівлю послуги. Це мав бути важливий документ – фундамент впровадження комплексної системи управління відходами з поділом території регіону на кластери, розвитком логістики, інфраструктури, будівництвом сміттєпереробних заводів тощо. Робоча група “Прозорість та підзвітність” проаналізувала перебіг виконання технічного завдання у межах затвердженого плану, і не отримавши від виконавця жодної позитивної відповіді, рекомендувала департаменту екології розірвати договір про закупівлю послуг. Кошти планують спрямувати на оборону.

🌐Новини паралельного світу. Японці успішно випробували прототип ракетного двигуна на паливі з коров'ячого гною. Новий вид палива може відкрити нову сторінку в ракетній індустрії, вважають розробники. За словами представників Interstellar Technologies, необхідний рідкий "біометан" був повністю виготовлений з газу, отриманого з коров'ячого гною з двох місцевих молочних ферм. “Ми намагаємося створити невеликі ракети, які можна буде запускати часто, а не лише один раз. Створення палива з низьким рівнем впливу на довкілля означає, що ми можемо побудувати безпечні ракети, тобто створити ракетну систему нового покоління", – сказав генеральний директор Interstellar Technologies Такахіро Інагава. На його думку, ідею розробки такого біопалива для ракет незабаром підхоплять у всьому світі. Партнер компанії – виробник промислового газу Air Water – співпрацює з місцевими фермами, які мають обладнання для переробки коров'ячого гною в біогаз, який компанія збирає та перетворює на ракетне паливо. "Ми робимо це не тільки тому, що це корисно для навколишнього середовища, а й тому, що його можна виробляти на місці, це дуже вигідно, і це паливо з високим рівнем продуктивності", – каже Інагава. Той факт, що відходи життєдіяльності можуть змусити літати ракети, повинен надихати й українців)

Головним досягненням України у сфері декарбонізації назвали фонд, який навіть не запрацював. Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва заявила, що одним з ключових досягнень відомства 2023 року стало створення Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який запрацює з 1 січня 2024 року. Проте чіткий алгоритм роботи фонду не відомий. Замазєєва підкреслила, що у 2023 році Держенергоефективності працювало над: підготовкою 14 проєктів нормативно-правових актів на виконання закону "Про енергетичну ефективність"; розробкою 12 технічних регламентів з екодизайну та енергомаркування; прийняттям закону "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" щодо розвитку високоефективної когенерації” та підготовкою 6 підзаконних актів; розбудовою енергоменеджменту, енергосервісу, біометану. До речі, муніципальні відходи Держенергоефективності справедливо розглядає як джерело енергії. За їхніми розрахунками, ТПВ потенційно дозволяють замістити близько 1 млрд газу. Такі дані оприлюднили ще кілька років тому. Але віз і нині там. Хоча енергія з відходів Україні, яка зараз має дефіцит потужностей і купує електроенергію в сусідніх країн, зараз дуже стала б в нагоді.

Школярів Львова через екскурсії та екоігри навчатимуть сортувати відходи. На сесії міськради затвердили на 2024 рік програму «Чисте місто», в межах якої в закладах освіти Львівської громади дітей в цікавий та ігровий спосіб навчатимуть, як сортувати відходи та дбати про чистому міста.

🌐У 2021 році в ЄС споживання тонких пластикових пакетів (із товщиною стінки до 50 мікрон) зменшилося до 77 на людину. Це на 11 менше, ніж у попередньому році, і на 18 менше, ніж у 2018 році, коли вперше були зібрані дані. 2021 рік також став першим роком, коли в ЄС зменшилось споживання дуже легких пластикових пакетів з товщиною стінки менше 15 мікрон. Проте більшість країн-членів ЄС все ще далекі від досягнення цілі в 40 пакетів на людину на рік до кінця 2025 року. Саме така ціль визначена Директивою (ЄС) 2015/720 про скорочення споживання тонких пластикових пакетів. Лише сім країн, використовують менше цього рівня. У більшості кількість використаних пакетів у два, три чи навіть шість разів перевищує заплановані показники.

Як ініціювати передліцензійну перевірку підприємствам, що хочуть працювати у сфері управління небезпечними відходами в Україні, завтра на тренінгу розкажуть фахівці Міндовкілля. В інформаційній системі управління відходами, яка є складовою ЕкоСистеми, для бізнесу вже доступний спеціальний сервіс. За його допомогою підприємства можуть подати заявки для проведення перевірки відповідності своєї матеріально-технічної бази встановленим вимогам. У рамках тренінгу організатори: ▪️ покажуть, як користуватися сервісом; ▪️ розкажуть, як не допустити технічних помилок; ▪️ обіцяють відповісти на всі питання бізнесу. 📆 15.12.2023 о 10:00 📍 На онлайн платформі Webex Долучитися можна за посиланням. 📌 Нагадаємо, на початку грудня Кабмін затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Документ встановлює порядок отримання ліцензії підприємствами, які мають намір працювати з небезпечним відходами – здійснювати їх збір, зберігання, оброблення, видалення. Визначено і організаційні, кадрові та технологічні вимоги до таких підприємств та їх устаткування. Щоб мати право здійснювати операції з небезпечними відходами, підприємствам потрібно: 1. Пройти передліцензійну перевірку. 2. Подати документи для отримання ліцензії відповідно до затверджених Ліцензійних умов.

Цього року у Житомирі запрацював сміттєпереробний завод. Сьогодні вже можна оцінити перші результати роботи. “Ми планували, що у нас буде обсяг переробки на рівні 85 тис т щороку, сьогодні бачимо, що європейське провідне обладнання, на жаль, не адаптоване до українських реалій та реалій українського сміття. Потужність буде не вище 40-45 тис т щороку, тобто вдвічі менше. А також не досягнули деяких інших показників: виробництво альтернативного палива, яке було заплановано на рівні 30 тис т, а зараз 12 тис т, компост планували, як один з видів продуктів для реалізації на комерційній основі, а він не є належної якості, зараз в пошуку альтернативного рішення, чим його замінити, і що будемо виробляти додатково”, – розповідає керуючий партнер ТОВ «МС Соціальний Проект» Євгеній Барах. Проведені роботи коштували близько 10 млн євро. За словами керівника, новозбудований завод потребує реконструкції. “Щодо вартості реконструкції, то вартість для себе ділю на дві частини: перша - реконструкція існуючої лінії з сортування та переробки сміття й переробки RDF на альтернативне паливо, друга – це заміщення компосту, якимось іншим технологічним рішенням. Тому додаткові суми на реконструкцію – це не мільйон, а мільйони грн. Значні вкладення, але ми стаємо перед вибором, або зупинитися на цьому, або вийти на той рівень, до якого прагнули з початку”.

🌐🇺🇦На полях СОР28 Україна приєдналася до Кліматичного клубу – амбітного міжурядового форуму для обміну думками з питань декарбонізації промисловості та активізації колективних дій у світі. Глави держав і урядів G7 заснували міжнародний Кліматичний клуб, який сприятиме досягненню цілей кліматичної нейтральності, два роки тому. Україна стала 37 країною, яка приєдналася до нього. За словами Штефана Венцеля, Парламентського державного секретаря Міністерства економіки та кліматичних дій Німеччини, країни, що співголовує в Кліматичному клубі, лише ті економіки, які проходять шлях трансформації до нульового рівня викидів парникових газів, будуть успішними в майбутньому. Члени клубу також будуть обмінюватися досвідом при запровадженні механізму CBAM (механізм регулювання викидів вуглецю).

Наступного року в Україні може статися колапс в управлінні небезпечними відходами, якщо уряд не вживе належних заходів. Попереджають у Європейській Бізнес Асоціації. Так, постановою Уряду від 5 грудня 2023 року № 1278 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Це один з обов'язкових документів, який має бути прийнятий на виконання вимог рамкового Закону № 2320-IX про управління відходами. Однак, як зазначають у ЕВА, при розробці зазначеного нормативно-правового акту зауваження бізнесу не були враховані, тому він містить низку неоднозначних моментів, що ускладнюють реалізацію реформи управління відходами. Зокрема, це стосується невизначеності статусу дозвільних документів підприємств у сфері управління небезпечними відходами та потенційного анулювання таких ліцензій. За даними порталу Екосистема, понад 370 підприємств в Україні сьогодні мають ліцензії на діяльність у сфері управління небезпечними відходами. Враховуючи відсутність правової визначеності регуляторних актів, а також нереальні строки для отримання нових ліцензій діючими ліцензіатами, вірогідність зупинки цілої галузі є досить високою.

Міндовкілля розпочало процедуру стратегічної екологічної оцінки Національного плану управління відходами України до 2033 року. Проєкт документа підготувала команда Міндовкілля разом з європейськими експертами. Нацплан містить комплексне бачення заходів, які необхідно реалізувати нашій країні. Серед цільових показників: ▪️ охоплення послугами з управління побутовими відходами 98% міського та 95% сільського населення – до 2033 року; ▪️ охоплення роздільним збиранням 100% великих міст, 95% міського та 70% сільського населення – до 2033 року; ▪️ зменшення обсягів захоронення побутових відходів до 30% – до 2030 року. Нацплан містить Національну програму зменшення захоронення біовідходів та Національну програму запобігання утворенню відходів. Ці документи також розроблено з врахуванням найкращого європейського досвіду. Нацплан управління відходами має бути затверджений вже у 2024 році.

Компанія ПРОФПЕРЕРОБКА приєдналася до Глобального договору ООН. Це ініціатива ООН, спрямована на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та створення більш стабільної та всеохопної економіки. Сьогодні ПРОФПЕРЕРОБКА забезпечує 35 % ринку вивозу ТПВ у Києві, а це понад 750 тонн щодня. Їй довіряє понад 1400 бізнес-клієнтів. Зараз в компанії працює більше 160 працівників; автопарк нараховує понад 30 нових спецавтомобілів, які обслуговують більше 7 000 контейнерів єврозразка (вони, до речі, регулярно миються та проходять дезінфекцію). «Наша стратегія розвитку — впровадження в Києві вертикально інтегрованої структури щодо повоження з відходами, відповідно до Директиви ЄС 2008/98/ЄС “Про відходи” від 19.11.2008. Впровадження заходів для досягнення визначених у директиві цілей забезпечує розвиток незмінної якості послуг, що надає наша компанія. А наше приєднання до Глобального договору ООН додатково засвідчує нашу соціальну відповідальність перед споживачами й суспільством», — прокоментував подію керівник підприємства Євген Рибальченко. На найближчі роки ПРОФПЕРЕРОБКА ставить амбітні економічні та екологічні цілі, які відповідають роботі над досягненням Цілей сталого розвитку. Ключовими Цілями, з якими працюватиме компанія, є: 🔹Чиста вода та належні санітарні умови 🔸 Гідна праця та економічне зростання 🔹 Інновації та інфраструктура 🔸 Сталий розвиток міст та громад 🔹 Відповідальне споживання 🔸 Боротьба зі зміною клімату 🔹 Збереження екосистем суші 🔸 Партнерство заради сталого розвитку. ПРОФПЕРЕРОБКА є одним із засновників АУВ: пишаємося співпрацею і вітаємо компанію у спільноті відповідальних бізнесів!

Жителя Коростеня на Житомирщині зобов'язали сплатити 1,1 млн грн за забруднення землі хімічними речовинами. У своєму домоволодінні в с. Купище Ушомирської територіальної громади, у 2021 році він складував металеві та пластикові ємності з-під відходів хімічних речовин. Рештки шкідливих речовин чоловік виливав на землю комунальної власності. Було забруднено ділянку площею 0,8 га. Зокрема, у ґрунті та ґрунтових водах виявлено значне перевищення вмісту важких металів, що призвело до незворотних змін. Прокурори у суді довели, що своєю діяльністю чоловік порушив вимоги Закону України "Про охорону земель".

🌀Сьогодні Всесвітній день клімату. Здавалося б, Україні зараз зовсім не того, щоб боротися зі зміною клімату. Але це не так: є рішення, які навпаки дадуть нашій країні чимало переваг. Мова про ВДЕ та грамотне управління відходами. Справа в тому, що органічні відходи при гнитті виділяють багато метану: газу, який в перші 20 років має парникову дію у 80 разів сильнішу, ніж вуглекислий газ. Сміттєзвалища – третє за розмірами джерело метану, на них припадає щонайменше п’ята частина світових викидів. В багатьох країнах зрозуміли, що біометан має стати енергоресурсом, а не створювати проблеми. Пора і нам це зрозуміти. Світові фінансові донори абсолютним пріоритетом виділяють “зелені проєкти” – тобто ті, які дозволяють зменшити викиди парникових газів. Україна претендує на міжнародну допомогу і повинна враховувати світову повістку. Скажімо, для Європи, яка вже зазнає величезних збитків через зміну клімату, стримування потепління стало першочерговим питанням. За останню чверть століття кількість катаклізмів на планеті в середньому збільшилася вдвічі. Змінюється все: заливає там, де була пустеля, а в плодючих регіонах наступають тривалі засухи. Потепління в 2° загрожує великими катаклізмами, тому що кліматична система швидко змінюватиметься. Старі, звичні нам умови зруйнуються, а на те, щоб склалися сприятливі нові, ще знадобиться не одне століття. Більшість рослин і тварин не встигнуть адаптуватися до нових умов: зникне половина біологічного різноманіття планети. Територію нашої держави не затопить море чи океан, але темпи потепління у нас втричі вищі загальносвітових. За даними Укргідрометцентру, екстремальні погодні явища на нашій території тепер трапляються вдвічі частіше, ніж 30-40 років назад. Уже звичними стають смерчі й урагани, град і льодяні дощі, тривалі посухи, хвилі надзвичайної спеки і екстремального холоду. Отже, зміна клімату стосується нас безпосередньо. Проблема глобальна і простого вирішення немає. Але треба змінювати те, що можна. Наприклад, навести лад з відходами.

🌐У країнах ЄС та США третина продуктів… викидається на смітник. Все більше людей розуміють, що це категорично неправильно, тим більше, що терміни придатності значно завищені і продукти, в яких закінчується термін придатності, абсолютно безпечно можна споживати. Тому такої популярності набув данський мобільний застосунок Too Good To Go. Він працює у 17 країнах Європи та Північної Америки і рятує від смітника нерозпродані страви та продукти закладів харчування та магазинів. У застосунку можна знайти, наприклад, пропозицію від сусіднього кафе купити нерозпроданий обід за 4 євро замість 12. У супермаркеті можна купити за 3-5 євро набір продуктів – знижка може сягати 50-90%. Найпоширенішими пропозиціями в застосунку є пакети-сюрпризи. Це набори, які магазини та заклади збирають з залишків продукції. Покупець може обрати випічку, м’ясні чи веганські продукти.

Сміттєзвалище у курортному Славську, на Львівщині, поки не рекультивуватимуть – у тендері на 50 млн грн не виявилося переможців. Селищна рада відхилила усі заявки “через відсутність окремих довідок і виписок” Сміттєзвалище розташоване на березі річки Опір і з 2010 року не має дозволу на розміщення відходів, оскільки його експлуатація відбувалась із грубими порушеннями. Але в жовтні Львівська обласна прокуратура повідомила, що за сприяння місцевих посадовців протягом 2018-2022 років відходи незаконно захоронювали на місцевому сміттєзвалищі. Слідчі встановили, що селищна рада та комунальне підприємство уклали договір, згідно з яким відходи мали вивозити на чинний Стрийський полігон ТПВ. Проте посадовці фальсифікували документи і ТПВ насправді вивозили на славське сміттєзвалище: понад 48 тис. м3. Було забруднено землі поряд з полігоном, прибережна захисна смуга та поверхневі води річки. Загальна сума збитків склала майже 2,5 млн грн. Посадовцям за забруднення земель загрожує до 10 років позбавлення волі.

Згідно зі статистичними даними за 2021 рік, 49,6% усіх міських відходів у ЄС переробляються або компостуються. Це на 3,6 % більше, ніж у 2017 році. ЄС встановив ціль повторного використання та переробки побутових відходів у 60% до 2030 року. Німеччина, Болгарія, Австрія та Словенія вже досягли або перевищили цю ціль у 60%. Захоронення майже не існує в таких країнах, як Бельгія, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Австрія, Люксембург, Словенія та Фінляндія. Тут спалювання відіграє важливу роль поряд із переробкою. Литва, Латвія, Ірландія, Італія, Франція, Чехія, Словаччина та Польща також використовують спалювання та відправляють третину чи менше своїх відходів на звалище.

Уряд офіційно запускає інформаційну систему управління відходами. Кабмін схвалив порядок адміністрування сервісу. Його бета-версію, розроблену Міндовкілля, ще раніше запустили, щоб випробувати в тестовому режимі. Як пояснюють в міністерстві, цифровізація та автоматизація всіх процесів – єдиний можливий шлях контролю та мінімізації потрапляння відходів у довкілля. Система дозволить прослідкувати життєвий цикл кожної тонни відходів в країні. Адже і утворювач відходів, і перевізник, і утилізатор вестимуть облік у системі: скільки відходів кому і куди передали, хто прийняв, що зробили з ними далі. При розробці системи вивчали досвід Болгарії, Фінляндії, Австрії, Франції. У цих країнах системи працюють у напівавтоматичному режимі: підприємці завантажуються PDF-файли, а посадовці обробляють їх у ручному режимі. В Україні ж процеси будуть повністю автоматизовані.

🌐Veolia отримала контракт на експлуатацію та обслуговування стамбульського заводу з переробки відходів Istanbul WtE, найбільшого в Європі. Згідно з умовами угоди, Veolia відповідатиме за всю роботу та технічне обслуговування заводу, забезпечуючи сувору відповідність екологічним стандартам ЄС, покращуючи енергоефективність та зменшення споживання комунальних послуг. Завод у Стамбулі є першим у Туреччині заводом зі спалювання відходів, які не придатні для переробки. Його потужність 1,1 млн тонн на рік. Станція, оснащена турбіною потужністю 85 МВт, виробляє 560 000 МВт-год електроенергії щорічно для задоволення потреб 1,4 млн жителів. Нагадаємо, АУВ нещодавно писала про те, як працює компанія İSTAÇ, яка управляє відходами в Стамбулі і стала замовником будівництва заводу Istanbul WtE.

У Полтаві не вистачає контейнерів і вони швидко заповнюються. Місцеві мешканці скаржаться, що протягом кількох днів не можуть викинути відсортований пластик. В КАТП-1628 підтвердили, що дійсно наразі сміттєві баки переповнені. Така ситуація склалася через те, що кількість населення у Полтаві збільшилася і відповідно збільшилися обсяги відходів — на 30% більше, ніж було заплановано за нормами накопичення. Найближчим часом планують закупити нові баки, але це повністю не вирішить проблему, адже необхідна кількість — близько 1000 шт, а закуповують лише 600 шт.