Медійна ініціатива за права людини

⚖ Владислав Донгак і Артем Терешенков — військові 2-го окремого танкового полку 90-ої танкової дивізії 41-ої загальновійськової армії Центрального військового округу. У лютому 2022 року вони окупували Чернігівщину. Слідство вважає, що під час окупації Донгак і Терещенков розстріляли цивільне авто. Тоді загинуло двоє людей. Про те, як триває слідство та що розповідають свідки про ті події, читайте на сайті МІПЛ.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ, узяла участь у конференції "Розвиток всебічного та цілісного підходу до надання допомоги зниклим безвісти особам та їх родинам", яку організувала ГО "Юридична сотня". Під час заходу думали над тим, як створити комплексну систему підтримки і допомоги родинам безвісти зниклих. Учасники обмінювалися досвідом, розробляли спільні стратегії, обговорювали захист прав родин зниклих безвісти, їхню правову, соціальну та психологічну підтримку. Представниця МІПЛ ознайомила присутніх із аналітичним звітом "Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей", підготовлений спільно з Центром прав людини ZMINA. Також Олена Бєлячкова розповіла про те, як МІПЛ працює з родинами зниклих безвісти військовослужбовців та цивільних осіб, поділилася рекомендаціями, як ефективніше шукати зниклих безвісти і отримувати від держави важливу інформацію про розшук.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ, узяла участь у конференції "Розвиток всебічного та цілісного підходу до надання допомоги зниклим безвісти особам та їх родинам", яку організувала ГО "Юридична сотня". Під час заходу думали над тим, як створити комплексну систему підтримки і допомоги родинам безвісти зниклих. Учасники обмінювалися досвідом, розробляли спільні стратегії, обговорювали захист прав родин зниклих безвісти, їхню правову, соціальну та психологічну підтримку. Представниця МІПЛ ознайомила присутніх із аналітичним звітом "Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей", підготовлений спільно з Центром прав людини ZMINA. Також Олена Бєлячкова розповіла про те, як МІПЛ працює з родинами зниклих безвісти військовослужбовців та цивільних осіб, поділилася рекомендаціями, як ефективніше шукати зниклих безвісти і отримувати від держави важливу інформацію про розшук.

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії. Для вашої зручності обʼєднали справи за географічним принципом.

До повномасштабного вторгнення Росії Гостомель був відомий тим, що там зберігали найбільший у світі транспортний літак — Ан-225 “Мрія”. Утім після окупації міста російські військові перетворили гостомельський аеродром на катівню. Одним із постраждалих став Віктор Кукуюк. На початку великої війни чоловік був на роботі на стайнях. Росіяни спалили стайні, коні загинули в пожежі, а Віктора разом з напарником викрали. Кукуюка тримали в неволі 109 днів. Весь цей час чоловіка жорстоко катували. Більше читайте на сайті МІПЛ.

Документаторки МІПЛ побували із польовою місією в Поліському, що поблизу Чорнобиля у зоні відчуження. Це селище припинило існування у 1993 році, утім досі залишається на мапі України. Від білоруського кордону до нього лише 25 км, тож у 2022 році росіяни окупували селище в перші ж хвилини повномасштабного вторгнення. Житлові будинки та інші установи, в яких вирувало життя до Чорнобильської катастрофи, зараз закинуті і понівечені часом та бойовими діями. Після деокупації Поліського на його території знайшли тіло Вадима Постолюка, жорстоко закатованого мешканця сусіднього села. Чоловіка викрали під час спроби евакуації, утримували в одному з підвальних приміщень та знущались. МІПЛ писала про цей випадок раніше. Зараз, за 2 роки після звільнення, тут всюди залишаються сліди перебування російських військ. Документаторки зафіксували відстріляні гільзи різних калібрів, рештки російської зброї, техніки, одягу, сухпайків і їжі, виробленої в Росії і Білорусі. Фото: Віктор Ковальчук

Пенсія у зв’язку із втратою годувальника є одним із основних способів підтримки родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Більше того, у випадку родин цивільних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, така пенсія є єдиною державною гарантією. На середину липня 2024 року у Єдиному реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин містяться дані про близько 42 тисячі людей, чиє місце перебування невідоме. При цьому, станом на 1 червня 2024 року призначена лише 3181 пенсія за втратою годувальника членам родин осіб, які мають статус зниклих безвісти за особливих обставин. Таке співвідношення має низку причин — родини часто не знають про можливість отримати таку підтримку, вважаючи, що право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника виникає лише у разі смерті годувальника. Ще однією причиною може бути нерозуміння процедури: хто має право отримувати таку пенсію та як її отримати. На основі роз’яснень Пенсійного фонду України підготували покрокову інструкцію про те, куди звертатись та як отримати пенсію через втрату годувальника для родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Військовослужбовці 25-ї окремої повітрянодесантної бригади з 2014 року воюють на найгарячіших точках фронту. Після 24 лютого 2022 року до них доєднався ще один боєць — брат Олени. Раніше він проходив строкову службу, мав звання старшого солдата. Коли Росія розпочала широкомасштабний наступ на Україну, хлопець знову долучився до війська і став на захист країни. Наприкінці осені 2022 року Олена говорила з братом востаннє. Він вирушав на бойове завдання та обіцяв, що все буде добре. А за два тижні родина отримала сповіщення про зникнення безвісти. Інформацію про зникнення брата Олена передала в усі держоргани, які займаються пошуком зниклих. Його внесли в усі можливі реєстри. Однак сил діяти далі в дівчини не було. За кілька місяців вона потрапила на акцію родин зниклих безвісти та військовополонених. Там познайомилась із людьми, які також шукають і чекають на своїх рідних. Тоді зрозуміла, що разом боротися значно легше та знайшла в собі мужність розпочати цей шлях. Спільнота — це сила. Об’єднуйтесь для пошуку рідних.

⚖ У Кропивницькому продовжується судовий процес щодо Дмитра Романченка, якого обвинувачують у держзраді. Після повномасштабного вторгнення Росії чоловік переїхав із Торецька на Кіровоградщину. За версією обвинувачення, він передав росіянам інформацію про місце перебування українських військових. Романченко під вартою з липня 2023 року, відколи його затримали. Обвинувальний акт у справі суд узяв до розгляду на початку року, проте станом на липень розгляд не просувається. Попередні засідання переносили через проблеми з конвоюванням Романченка зі слідчого ізолятора та його клопотання про заміну адвокатки, котру за дорученням залучав Центр безоплатної допомоги. На його думку, вона пасивно виконувала свою роботу. На засіданні 22 липня Романченко просив про дозвіл на IP-телефонію. Проте суд клопотання відхилив. МІПЛ пояснює, що таке IP-телефонія простою мовою і як інші суди розглядають подібні клопотанням.

На Майдані Незалежності в Києві відкрили виставку “ОЛЕНІВКА: квінтесенція жорстокості”. Її присвятили другій річниці трагедії в Оленівівській колонії, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року були вбиті понад 50 азовців.  Виставку організували Асоціація родин захисників Азовсталі у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності аби вшанувати памʼять загиблих азовців і підтримати тих, хто досі перебуває у полоні чи вважається зниклим безвісти.  Нагадаємо, що масове вбивство азовців сталося у віддаленій промисловій зоні Оленівської колонії, куди напередодні перевели 193 військовослужбовців бригади “Азов”. Розслідування цього злочину триває, імена відповідальних досі не названі. Більшість вцілілих азовців, які під час вибухів отримали важкі травми, у порушення всіх гуманітарних норм дотепер перебувають у полоні.  Посилання на розслідування МІПЛ, в якому журналісти погодинно відтворили події тієї ночі, читайте на сайті МІПЛ. 

Майже дві тисячі бійців 36-ї окремої бригади морської піхоти вийшли в полон із заводу імені Ілліча та комбінату “Азовсталь” у Маріуполі. Серед них — 21-річний Юрій Гульчак. Він, як і більшість його побратимів, понад два роки лишається в російському полоні.   Росія майже не дає інформації про місце перебування та стан полонених, тож родинам доводиться самостійно шукати своїх рідних у тюрьмах РФ. Мілана Компанієць, мати Юрія Гульчака, об'єднала навколо себе частину родин 36-ї ОБрМП. Разом вони з’ясували, що спочатку хлопців утримували в Оленівській колонії, потім майже в повному складі перевезли у Ряжськ, а далі — в Мордовію. Від звільнених полонених Мілана дізналася, що її сина катували електрострумом. Після цього хлопець припинив ходити та розмовляти. Жінка всіма способами намагається не дати забути про полонених морпіхів. Їх за два роки полону повернули лише 278. Родини тримаються разом, адже так більше шансів, що їх почують.   Спільнота — це досвід багатьох.  Об’єднуйтесь для пошуку рідних.

Напередодні другої річниці теракту в Оленівці Офіс Генерального прокурора повідомив про нові підозри у цій справі начальнику колонії Сергію Євсюкову та його першому заступнику Дмитру Нейолову. Їх вважають відповідальними за ненадання медичної допомоги пораненим. Уже після вибуху через їхню бездіяльність померли щонайменше дев’ять азовців. Раніше МІПЛ мало не похвилинно відтворила хронологію трагедії в Оленівській колонії, коли за одну ніч там загинули понад 50 військовослужбовців “Азову” і ще понад 130 отримали поранення. Нині ж говоримо про те, як просувається слідство і що відомо про тих, кому прокуратура оголосила підозри.

Друга річниця трагедії в Оленівській колонії, однак проблеми залишаються ті самі: злочин не розкрито, причетні не встановлені, винні не покарані, більшість азовців залишаються в полоні. Чи відповість Росія за свій злочин? Чи й цього разу, залишивши купу слідів, уникне відповідальності? Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ, та Андрій Яковлєв, юрист та експерт МІПЛ з міжнародного гуманітарного права, розповіли про це для YouTube-каналу Бомбардир.  Посилання на розслідування МІПЛ про вбивство азовців в Оленівській колонії тут.

Медики — некомботанти, їх заборонено утримувати в полоні. Однак за оцінками правозахисників, Росія увʼязнила понад 500 українських медичних працівників. Під час пресконференції "Як визволити українських медиків з російського полону” громадська організація “Військові медики України" закликала українських лікарів та науковців у сфері медицини стати амбасадорами полонених медиків у світі та просувати на міжнародних майданчиках посилення тиску на РФ. Вони також пропонують: 1. Бойкотувати російських лікарів та науковців на міжнародних форумах та конференціях. 2. Ввести заборони на ввезення в Росію всіх медичних товарів, крім обладнання та препаратів першої необхідності. 3. Розширити економічні санкції на медичні та дослідницькі установи. 4. Публічне засудження та дипломатичний тиск. Що робить Україна та світ для звільнення медиків з полону, читайте на сайті МІПЛ.

Розпочали пресконференцію «Як визволити українських медиків з російського полону» Учасники: 🔹Андрій Кривцов, засновник ГО «Військові медики України» (онлайн); 🔹Володимир Лабузов, начальник медичної частини 36 бригади морської піхоти, звільнений з полону у грудні 2022 року; 🔹Мішель Гайслер, медична директорка неурядової організації «Лікарі за права людини», професорка Університету Мічигану (онлайн) 🔹Катерина Амосова, кардіологиня, докторка медичних наук, членкиня European Society of Cardiology (онлайн); 🔹Андрій Яковлєв, юрист, експерт з міжнародного гуманітарного права Медійної ініціативи за права людини; 🔹Вікторія Цимбалюк, координаторка проєктів підтримки родин у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими; Трансляція тут: https://www.facebook.com/share/v/RA7gB9KoXbApjyse/?mibextid=WC7FNe

Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня 🔹Парафіянка Києво-Печерської лаври. Вікторія Кохановська з Волинської області — активна парафіянка УПЦ МП. СБУ звинувачує її у провокаціях на території Києво-Печерської лаври навесні 2023 року. Як каже слідство, вона “розганяла” у соцмережах стріми, в яких підбурювала людей чинити спротив правоохоронцям та ображала релігійні почуття українців. Крім того, на сторінці у Facebook заперечувала російську збройну агресію, називала війну в Україні “внутрішнім громадянським конфліктом”. Їй інкримінують пропаганду війни. Засідання призначено на 30 липня о 12:30 у Голосіївському районному суді Києва. 🔹Російські паспорти. Микола Бутов очолював будинок культури у Вовчанську. Після окупації, з’ясувало слідство, він проводив пропагандистські заходи на підтримку Росії, зокрема до 9 травня та дня російського прапора, танцювальний концерт, присвячений російській армії. Також він проводив урочистий захід, де вручав місцевим російські паспорти. Чоловіку інкримінують колабораціонізм. Засідання призначено на 31 липня о 13:30 у Чугуївському міському суді Харківської області. 🔹“Референдум”. Наталія Сунденко — мешканка Білозерського району Херсонщини. Під час окупації у вересні 2022 року, каже слідство, вона брала участь у проведенні незаконного референдуму в селах Херсонського району. Жінка виїжджала на поля у цих селах, де працювали мешканці району, агітувала їх голосувати за входження Херсонської області до складу РФ. Також вела облік громадян і надавала бюлетені для голосування. Жінці інкримінують колабораціонізм. Засідання призначене на 31 липня о 13:30 у Херсонському міському суді. 🔹“Охорона здоров’я” окупантів. Світлана Межерицька — депутатка Херсонської обласної ради, яка до грудня 2022 року очолювала Управління охорони здоров’я Херсонської міської ради. Після захоплення Херсона росіянами, каже слідство, Межерицька стала начальницею “управління” охорони здоров’я окупаційної адміністрації. На посаді вона використовувала псевдоніми. Межерицька стверджує, що не працювала на росіян, проте не може пояснити свій підпис на документах окупаційної влади. Засідання призначене на 1 червня о 14:00 у Херсонському міському суді. 🔹Учасник “Слов’янського полку”. Валерій Богоудінов ― мешканець Донеччини. За даними слідства, у 2014 році він приєднався до “Слов’янського полку” “ДНР” і чергував на блокпосту на в’їзді до Костянтинівки. Навесні 2015 року він розносив листівки із закликом приєднуватися до “ДНР”, агітував місцевих, розповсюджував заклики у “ВКонтакте”. Чоловіку інкримінують участь у терористичній організації. Він перебуває під вартою. Засідання призначене на 1 серпня о 10:00 у Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області. 🔹Херсонський депутат. Ілля Карамаліков — депутат Херсонської міської ради від Партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”. За версією слідства, він передавав Росії дані щодо проукраїнських політиків, активістів і правоохоронців. Закликав посадовців регіону співпрацювати з окупантами, організовував розміщення військових РФ і допомагав їм ремонтувати техніку. Карамалікова взяли під варту. Його звинувачують у держзраді. Засідання призначене на 30 липня о 14:00 у Жовтневому районному суді Кривого Рогу. Запоріжжя. 🔹Розстріл військовополоненого. Дмитро Курашов — стрілець штурмового загону “Шторм-V” 127-ї мотострілецької дивізії Східного військового округу РФ. За даними слідства, 6 січня 2024 року він розстріляв бійця ЗСУ, якого окупанти взяли в полон. Курашов вистрілив в українця щонайменше тричі. Невдовзі ЗСУ контратакували росіян і захопили у полон Курашова та його побратимів. Під час допиту в СБУ інший полонений росіянин видав Курашова, згодом зібрали інші докази його вини. Курашову інкримінують порушення законів і звичаїв війни. Засідання призначене на 2 серпня о 10:00 у Заводському районному суді Запоріжжя. Більше анонсів на сайті.

Страта азовців в Оленівській колонії в липні 2022 року стала першим відомим масштабним вбивством українських полонених Росією. Після цього Медійна ініціатива за права людини дослідила, що вбивства в полоні — розповсюджена практика для росіян. Упродовж двох років спільнота родин Оленівки просить владу запровадити день вшанування пам’яті вбитих полонених. Це шана не тільки азовцям, а й кожному, кого вбили, закатували або стратили в полоні. Офіційні звертання родин до влади не дають результатів. Сподіваємось, публічний розголос змінить ситуацію. Ми закликаємо Верховну Раду прийняти постанову 10188 про вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Розшерте відео спільнота родин Оленівки та військовослужбовців бригади Азов у Facebook або Instagram

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. За домовленістю сторін, українських захисників мали би обміняли за 3 — 4 місяці, але полон розтягнувся на роки. Їх утримують у неналежних умовах, катують і вбивають. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. Історію азовця читайте на сайті МІПЛ.

📣 Напередодні Дня медика, який в Україні відзначають 27 липня, представники родин полонених лікарів, МІПЛ та партнери зроблять звернення до української та міжнародної спільноти, щоб нагадати, що ті, хто зараз своїми знаннями і досвідом мали б рятувати життя в Україні, самі потребують порятунку. Про це говоритимуть під час пресконференції "Як визволити українських медиків з російського полону”. Спікери: 🔹Андрій Кривцов, засновник ГО “Військові медики України” 🔹Володимир Лабузов, начальник медичної частини 36 ОБрМП, звільнений з полону у грудні 2022 року 🔹Мішель Гайслер, медична директорка неурядової організації “Лікарі за права людини” 🔹Катерина Амосова, кардіологиня, докторка медичних наук 🔹Андрій Яковлєв, юрист, експерт з міжнародного гуманітарного права МІПЛ 🔹Вікторія Цимбалюк, координаторка проєктів підтримки родин у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими ⏰Коли: 26 липня 2024 року о 15:00 📍Де: Ukraine Media Center (Київ, Urban Space 500, вул. Б. Грінченка, 9) Деталі в події

Держава не має “єдиного вікна”, куди родини цивільних українців, яких незаконно утримує РФ, можуть першочергово звернутися по допомогу. Система органів, які займаються цим питанням, дуже широка — наразі таких органів більше десяти. Крім того, реєстри обліку зниклих цивільних українців у цих органів різні та не мають єдиної кількості утримуваних людей. Про це 25 липня розповіли представники Медійної ініціативи за права людини та Центру прав людини ZMINA під час пресконференції у Києві. Зібрали для вас кілька цитат з заходу. Більше читайте на сайті МІПЛ: https://cutt.ly/2ek0m4dR