ꜱᴇʀɢɪᴏᴍᴜꜱɪᴄ

Банда, я реінкарнувався і нарешті знову готовий писати для вас свої каракулі! 📢 FAINE MISTO 2024 📢 Вже вдруге я використав портал для подорожі у цю утопічну країну. Коли думаєш про всі активності, які були на фестивалі — у тебе реально складається враження, ніби ти відвідав якесь місто ейфорії, де всюди добро, класна музика і цікаві історії. А найголовніше — де класні люди і нові можливості. У мене не вистачить символів у пості та емоційного захвату, аби описати все, від чого очі розбігалися у різні боки. Те, наскільки багато було різножанрових івентів, локацій, зручностей для відвідувачів та інших локальних приколюх на фесті — заслуговує просто невʼїбенного респекту організаторам. Не існує людини, яка б не знайшла чим зайняти себе у Файному Місті. Квести, музей, книгарня, стендапи, лекції, майстер-класи, лаундж-зони і, звичайно, 6 концертних майданчиків, де творилася справжня чудасія. Якби я міг, я б відвідав усіх артистів на усіх сценах, але для цього мені б не вистачило і 9 життів. Не бачу сенсу у тому, аби розписувати враження від кожного почутого гурту, тож виділю для себе найцікавіше. ➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿ Hackedface на мейні. Певно, одна з найприємніших і найважливіших новин, адже вперше наша група подібного масштабу і металкорного звучання виступає на головній сцені (поправте, якшо неправий). Крєпко. Радий за хлопців. Проте буду бандітом і скажу, шо особисто мені їхній виступ здався…недоречним? Ідейно — це супер мув, звучання — топ, але по відчуттям — ніби ще зарано. Маю підозру, шо таким чином організатори промацують грунт, аби перевірити, чи готова аудиторія на мейні до не дитячої музики. Rohata Zhaba і фольк-мантра. Я чесно не знаю, шо сталося з нами коли ми переступили поріг Light Stage, але після цього нас телепортувало у темний ліс з обрядами біля вогнища, де ми угашено водили хороводи ледве не до втрати свідомості від спеки і втоми. Karna та O.Torvald зробили мій перший слем на пʼяну голову. Максимально універсальний роцк, який кожний раз розйобує, як вперше, і чудово вписується у фестивальну двіжуху. Люблю. Sick Solution дали сколопєндри. З усіх виступів на Dark Stage це був для мене ледве не єдиний, після якого живим було складно вийти, навіть коли не пригав у стіні смерті. А ще в кінці дали модної діскотєки. На сольнік у Кийові треба точно йти. Але з кастетами. Epolets — як вино: з кожним роком краще. Я був приємно вражений минулорічним виступом, а цьогорічний ще раз підкріпив уявлення про те, шо мені до біса подобається роцковий напрямок звучання банди та їхні хитрі попсові ходи, які чіпляють на гачок. éllia. Зрозумів, чого люди тащаться і сумують, але як не зміг полюбити всім серцем раніше, так і не зміг цього разу. Latexfauna, Юля Юріна, Діти Інженерів, як добре перевірений лайтовий близько-роцк, який я ще неодноразово відвідаю із задоволенням. Vioria зібрала сотню бородатих металістів у Light Stage. Комічно, проте штовханина і аудиторія на її виступі були такими, шо мимоволі думав, чи не помилився я з Dark Stage. Емоційно вийшло дуже качово, але от вокальне виконання дуже слабеньке. Rusiiick i Misha Substance як найкращий виступ Файного. Хотів би сказати я, якби через організаційні моменти не пропустив їхній лайв і не плакав потім ночами у подушку. Було ще багато хорошого, але тішило мене найбільше інше — вайб єдності, підтримки і патріотизму, які лилися просто безрозмірно. Стільки знайомих облич, стільки селебріті, які пили з тобою пиво на відстані витягнутої руки, стільки невимушених і кайфових речей, яким нема кінця-краю… І я вкотре пересвідчився, шо навіть коли музичний закордонний світ частково ізольований від нас сьогодні, ми маємо потужні культурні тузи в рукаві.

Реагуємо, коментуємо, ділимось всі, хто був, або не був на Фесті і мейбі бачив мою бандану та пʼяні очі за окулярами 🤠

Шо ви, банда, приїхали слухати Сколопендру та інші хітяри? 🤠 Як тільки прийдемо у себе, то накарлякаю якийсь міні-звіт по Файному

У мене вже не залишилось жодних сумнівів у тому, хто володіє ліпшим вокалом на альтернативній рок-сцені for me. А цей свіжий лайв — тому підтвердження. (Хоча буду об'єктивним — не найсильніша вокальна партія Конора Мейсона) Картинка, звук, загальна якість, атмосфера, перформанси інструменталістів та харизма Конора — це шось ahuet. Кожен елемент і кожна імпровізація, як пазли, на своєму місці. Цікаво, шо ця бонусна пісня з делюкс-видання крайнього альбому тащить сильніше за третину матеріалу на самому альбомі. Або ж це я просто настільки сильно її полюбив 🤠

Банда, збираємось, нам є шо послухати 🎵 WINDWAKER — HYPERVIOLENCE Більше, більше, ще більше музичної каші! Слухаючи роками модний металкор, мені часто вже складно виокремити якісь цікаві фічі, притаманні тим чи іншим гуртам. Вплив і мікс різних жанрів настільки відчутний, шо пошук нового звучання банди виглядає як велосипед з десятьма колесами. Таким велосипедом я і можу назвати цей реліз. Але не дивлячись на нагромадженість звуку, це фановий велосипед. Мені щиро сподобався цей реліз. Бойовиків вистачає, качові брейкдауни і приспіви присутні, новий соліст дуже і дуже тащить — мені вбачається великий потенціал у майбутніх релізах гурту. HIGHLY SUSPECT — As Above, So Below Лікуємо, фанати гранджу і рок-н-ролу! Ну, щоправда, цього разу банда просто вдарилась у ностальгічний хард-рок. Мотоцикли, гітари, бандани і Aerosmith — ось все, шо вам треба знати про цю роботу. Після не дуже вдалих (на думку істинних фанів) експериментів на попередніх платівках, гурт повертається до своїх витоків і дарує той самий Хайлісаспектівський експірієнс. Поціновувачам роцку старого зразка (не епохи динозаврів) вкрай рекомендую. MOMMY BUYS A DANCE MACHINE ➿➿ FRAGMENTS "Music to listen to..." by Bring Me The Horizon. Ви запитаєте, а до чого тут цього разу Брінги? А я вам скажу! Еклектичний, дивний, гіпнотичний, але, стерво, до жаху комфортний і цікавий альбом вітчизняного саундпродюсера, зшитий зі старих напрацювань. Нотки лоу-фаю, гіперпопу, ембієнту, брейкбіту так і нагадали мені вищезгадану роботу, яку я з часом полюбив усім серцем. Ну і запрошені гості: Паліндром, Юля Юріна, Латексфауна та інші. Краса. MORPHOM ➿➿ 100 років 100 років ще цей сингл буде у мене у плейлисті. Як же Роман пише, як же він відчуває... Проста і доступна лірика у його роботах завжди приваблювала мене, а мінімалістичність звучання, де кожен елемент знаходиться на своєму місці просто не може не підкупити. Словом, чудове літнє інді, якому ви маєте дати шанс. Як вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Кияни, маєте плани на цю суботу? Тепер маєте, бо я йду сюди 🤠 20 Липня о 15:30 у Volume Club, Шулявка КАРА ПРИЙДЕ | БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТ На сцені: • God's Pain (Experimental Metal, Kyiv) • Sleepy Sorrow (Modern Doom Metal, Kyiv) • GlassFeathers (Modern Metalcore, Poltava) • Orvaids (Experimental Metal, Kamianske) • Bulling (Dark Electronic, Kyiv) Весь прибуток на потреби ЗСУ, а також благодійний аукціон! 👉 КВИТОЧКИ БЕРЕМО ТУТА 👈

RECONE ➿➿ DEADMAN (СИНГЛ 2024) Перед тим як рухатись далі, я не дам вам пропустити один вітчизняний реліз, який вартий вашої уваги і вух. З металкорщиками з Троєщини ми вже мали змогу познайомитись раніше. Новий сингл музикантів (ще червневий) вкотре дарує цікавий експерієнс, у який поринаєш з головою. Ця пісня — "вигадана історія про те, як чоловік потрапляє у кому і намагається з неї повернутися до своєї коханої".

На жаль, наше суспільство приділяє темі чоловічого ментального здоровʼя дуже мало уваги, що в свою чергу призводить до великої кількості саме чоловічих самогубств. Тому ми вирішили присвятити наш реліз DEADMAN саме цій проблемі.

Кожен композиційний елемент пісні розділений як за прогресією оповіді, так і за прогресією звучання, шо утворює між собою класний мелодійно-металкорний синтез. Окремо хочу виділити вокал та інструментал: все звучить надзвичайно солідно, різноманітно та якісно. Гітарки, ембієнтні вставочки, екстрим-партії, хорові підкладки і чіпляючий приспів роблять своє діло і підсаджують на гачок. А ще мені дуже вбачається та імпонує дух емо, яким віє від цієї пісні. Ставлю лайк роботі, раджу і вам. А ще сподіваюся, шо колись ми почуємо пісні від Recone українською 🦋 #НАШЕ | СЛУХАТИ ⬅️ Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Готуйте окуляри і вуха, ми зустрічаємо оновлений #дайджест 🎵 NOTHING MORE — CARNAL Я чесно намагаюся підібрати слова для опису цієї роботи, але шось тяжко. У порівнянні зі "Spirits", цей альбом мені здається… безликим? Типу є класні метальні бойовики, моцні приспіви, слейований вокал Хокінса, але є нудні інтерлюдії, часто одноманітні мелодії та вайби Papa Roach, який загнався в кут і не знає, куди рухатись. KASABIAN — Happenings Поверніть Тома. Чи як там кажуть. Але мені і не треба. Як на мене, після заміни старого вокаліста на Піццорно гурт якось більше розкрився у плані експериментів. Чи зайде всім психоделічна поп-роцк каша і зміна персонального почерку — не знаю. Але попередній альбом навіть увійшов у мій топ за 2023. Натомість ця платівка ніби продовжує ідеї попередника, але має менше психоделіки та більше попсової радіо-направленості. Від деяких музичних рішень я прям випав. А то, танцювального EDM я не очікував, проте Касабіанам, на диво, він навіть пасує. ENTER SHIKARI — Dancing On The Frontline Тако, якшо хочете послухати бенгерні електроніккорні фіти, синтові кіберпанкові ремікси і лайви — цей збірник для вас. Хоч більшість і була випущена раніше, я залишився з дуже приємним післясмаком від цих робіт. BANKS ARCADE — A Muse Ніт, це не збірник каверів на Muse. Якшо пам'ятаєте попередній ЕП, то цей виступає як його альтер-его. Не такий наворочений, прямолінійний та світлий. Якшо хочете розбавити плейлист модним металкорчиком з чіпкими приспівами — беріть. CROSSFAITH — АЯК АЯК? А отак. Складно сказати, наскільки пауза повноформатників у 6 років вартувала того, адже я ніколи не слідкував за японською бандою, хоч вона і часто слідкувала за моїми рекомендаціями. Серед стрімких електроніккорних екшенів є де розвернутися, проте синт-попопа вишенька "Night Waves" здивувала і припала до душі найбільше. KRECHET ➿➿ Квартира 25 Це я вам так, як персональний бонус. Аж занадто сильно я полюбив Кречета і готовий облизувати кожен його реліз, який часто йде в розріз моїм вподобанням. Душевно, ностальгічно, пацанячо. Тож якшо хочете посмакувати якісний вітчизняний хіп-хоп з простими але життєвими метафорами, які приправлені якісним саундом, цікавими бітами та впізнаваною манерою — велкам. Як вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

🎵 TWENTY ONE PILOTS — CLANCY (АЛЬБОМ 2024) 🎵 Мені здається я сам став Кленсі, поки слухав це творіння. Я не міг насмакуватися цією роботою більше місяця. Кожна хвилина проведена у «Clancy» була просто на вагу золота для мого культурно-естетичного его. За цей час я так і не зумів сублімувати всі емоції в якийсь допис. І з великими труднощами роблю це зараз — я просто не знаю з якого боку підступити. Я витратив безліч днів, аби розібратися в альбомах гурту, останні три з яких повʼязані цілою концептуальною історією. Недооцінив геніальність цього дуету. Довго думав, шо це просто файний інді-поп гурт, який щиро вміє писати хіти і класно левітує між жанрами. По суті, воно так і є, але за цим стоїть шось більше. Набагато більше. І назва цьому — лор. ➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿ ЛІРИКА. В першу чергу, це, очікувано, особисті переживання та ретроспектива Тайлера, роздуми про минуле, теперішнє і майбутнє. Головний хук, як на мене, це рух вперед, не дивлячись на все пережите раніше. В наступну чергу, це завершення лорної трилогії Кленсі, в якій головний герой в антиутопічному світі Демо квитається зі своїм альтер-его та надлюдською сутністю, яка тримає його в полоні. Але ж, стерво, кінцівка дає зрозуміти, шо це тільки початок нової захопливої історії. Повʼязати такі різні концепції і крутити їх в різні сторони, здавалося б, неможливо. Сприймати всі метафори як частини вигаданого світу, або ж сприймати як реальні паралелі до життя — діло субʼєктивне. Але не забуваємо, шо все це є трансляцією внутрішнього світу музикантів. МУЗИКА. Вилизано до ідеалу і помножено на сім. Це екстракт всіх альбомів дуету з виведеною найкращою його формулою. З продакшеном у музикантів проблем ніколи не було, і тут моментами звучання віддає просто небаченою помпезністю, яка ще підкріплюється кліпами. Цікаво, шо я очікував більше електронних експериментів і звучання а-ля «Overcompensate». Натомість банда згадала про гітари і намутила якогось поп-панку з альтернативою. Не без акустичних балад і фірмових речитативних/перкусійних елементів. Вокал Тайлера милий на слух, але місцями занадто перевантажений ефектами. Мною це радше сприймається як автентичність. Сумно, шо цього разу без експресивних скрімів. А ще послідовність пісень, яка викликає питання: якось воно не вʼяжеться у деяких моментах і збиває загальний тон. ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ. Для кожної композиції було знято окремий кліп. Не всім притаманна масштабність «Overcompensate» i «Paladin Strate», проте сам факт вражає. Подібний мув дуже покращив візуалізацію, занурення і розуміння задуму творців. Ну і як не пустити сльозу на фінальній закривачці, яка є квінтесенцією усього пройденого шляху... ШО МАЄМО? Чудову платівку, яка заслужено посіла гарні місця у чартах. Різногранна, універсальна та оригінальна. Гадаю тут немає жодної пісні, яка б не відгукнулася середньостатистичному слухачу; мовчу вже про фанів. Дуже хітове, дуже затягуюче, дуже продумане і дуже страшне, якшо копати під цю роботу глибше. Атмосферно, на жаль, програє попередньому Тренчу (як на мене), проте має більш світлі та оптимістичні вайби. Чи гідне це закінчення історії, яку нам обіцяв дует? Не знаю, фіналом тут не пахне: добре це чи погано — покажуть наступні творчі доробки. Але у моєму сердечку робота засіла плотно і зрезонувала більше, ніж я очікував. Для мене превентивно це вже альбом року, і я не певен, шо це зміниться. Спробуйте посмакувати Кленсі, навіть якшо ви не є прихильником банди. #ФАВОРИТИ | СЛУХАТИ ⬅️ Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Вчора було скоєно справжній бандітізм у Volume Club Каємось — не встигли на Фіців, проте зацінили Жмихів та Бургерів. «Лімінальний» наживо — це шось незаконне. Альбом після лайву відчувається на зовсім інакшому рівні. Не можу натішитись відосами, тож ділюся з вами 🤠 Ну і традиційно дякуємо ТГ за якість відіво

Ну шо, бандіти, ідете сьогодні слухати «Ламінатний» альбом Бургерів у столиці? Ми йдемо 🤠 Ще й бонусом будуть AFTERME на пару з FITZ ROY Квитки ще встигаєте взяти тут 🤘

Банда, збираємось, нам є шо наверстати з вітчизняних новинок 🎵 GLASSFEATHERS — Nevermind Полтавські кіберпанкери нарешті знову дали жару. Не рахуючи крайнього фіта з Vidjigeria, попередній сингл вийшов аж у серпні минулого літа. За цей час у банди змінився звукач, і це добре простежується у чистішому та об'ємнішому звучанні нової роботи. Хлопці пішли далі у своїх експериментах і спробували вдаритись у фонк з репчиком. І знаєте? Концептуально подібне звучання дуже навіть пасує їм. Темне фонкове інтро задає дуже бадьорий старт, напал якого обігрується і не згасає протягом усього запису і сублімується у потужний приспів під кінець. Файний екземпляр вітчизняного металкору, який досліджує байти кіберпростору і дає цікавий експірієнс. GARMATA SYNDICATE & SOPHIÈME — Знов і знов (rework) Гармата нагарматила плотні нулі, які пробивають без жалю. Слухаєш теплий сонячний оригінал, і навіть думки не виникає, як з цього клубка щастя можна зробити м'яско. А от Матбой зміг, у фірмовій для себе манері. Не дивлячись на скажений контраст вокальної партії та мітольного інструменталу — у купі воно звучить так, ніби це і був запланований оригінал. HACKEDFACE — But Wait... Страшні бенгери, коли вони не мовчать. Гітарки, синти, вокальні партії настільки жорстко чіпляють, шо хоч бери і обмазуйся ними. Чекаємо повне EP. FITZ ROY — Palladium Знаю, було давно. Але я все відкладав згадку про нову роботу Фіцроїв і ой даремно. У купі з нічошним кліпом і етно-візуалом, робота викликала у мене приємні вайби Gojira. Продакшн приємно здивував, проте композиційно відчувається, ніби це фолк-метальна відкривачка концептуального альбому. А хто зна. #наше Як вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Минають роки, але деякі речі залишаються незмінними Минають роки, але памʼять про людей, які не з нами, залишається Минають роки, а присмак ностальгії та любові стає сильнішим Закрив гештальт і дав шану тому, шо непокоїть мій ум роками. Відпускаю Linkin park і впускаю у своє життя нову музику 🤠

Ніхто не вмер🤠 Просто зараз у терміновому порядку треба закрити диплом у КПі. Тішить, шо дали повну волю фантазії, і оф корс у межах своєї спеціальності я обрав тему створення видання про сучасний метал. Намішав усе, шо обожнюю, ще й свій ТГ канал інтегрував. Спочатку все було як просто гарний прикол, а згодом перетворилося у дійсно цікавий продукт. Ділюся демками 📝

Банда, збираємось, нам є шо послухати 🎵 BAD OMENS — Concrete Jungle (OST) Кому було мало епохального TDOPOM — є чудова можливість вижати максимум з їхньої крайньої платівки. На перший погляд, виглядає навіть не як доповнення зі світом коміксів, а наче окрема тематична міні-платівка, шо слугує містком між повноформатниками. Класні фіти, ще більше індастріалу та кіберпанку, експериментів та лайвів — я супер задоволений роботою. Хоч деякі треки та інтерлюдії — чисто постріл та виліт з одного вуха в інше (так, ЕРРА, я про вас). BOSTON MANOR — Heat Me Up Вже третій сингл, який чітко дає зрозуміти, шо хлопці все таки вдарились у дефтонщину. Але я б не сказав, шо це кнтрл-ц і кнтрл-в. Хоч "Sliding Doors" і кинув пил в очі, проте індивідуальний почерк гурту добре відслідковується, а вокал тащить. Чекаємо повноформатний рокешник вже 6 вересня. BURNED TIME MACHINE ➿➿ Лімінальний Дуже переживав за цей реліз, адже банда так поступово складала роботу по пазлам та манила нас експериментами, шо втрачалося бачення загальної картинки. Але на виході отримали файний і концептуальний модний металкор з просто захмарним вітчизняним продакшеном для жанру. Ще й повністю українською. Не без запозичень: так, десь чули схоже, десь було, але в рамках українського продукту це простимо (для мене). А ще дуже сподобалися загравання з електронікою та «матричним світом»: як на рівні лірики, так і на рівні звучання. Гідно. KEFIR KILLER ➿➿ Iwillneverask Я казав. Я казав банді, шо їм треба рухатись у напрямку темного інді. І я його отримав. Хоча я впевнений, шо це просто так карта лягла, адже хлопці обіцяли ню-метал. Класна тягова робота з багатьма неочікуваними хуками, яка добре вписується у дискографію дуету і звучить дуже атмосферно. Як вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

🎵 MISHA SUBSTANCE, RUSIIICK & SEXNESC — DOGHIGH (СИНГЛ 2024) 🎵 У мене стає все менше сумнівів у тому, шо Русік і Міхо — мій улюблений вітчизняний андерграундний дует. Те, як вони відчувають — шось з чимось. Сьогодні любі експериментатори підготували спільну роботу з чернігівськими секс-металістами SEXNESC.

Це "Історія про трьох заповзятих жителів нелегального цифрового кібер-притону, життя яких відбувається під постійним впливом DOGHIGH...".

І знаєте шо? Звучання композиції повністю віддзеркалює назву. Агресивно, спокусливо, приємно і психоделічно — доза кіберпанкового кайфу гарантована. А яка тут класна вакханалія електронних звуків… Взагалі робота над аудіорядом дуже приємно порадувала: все у кращих традиціях обох банд. І, звісно, приправлено дуже чіпкими хуками⚡ #НАШЕ | СЛУХАТИ ⬅️ Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

BRING ME THE HORIZON — POST HUMAN: NeX GEn (АЛЬБОМ 2024) 🌟 Майже 4 роки очікувань, навколо яких можна було просто будувати айсберги з різних теорій. Чи повернули Брінги емо? По ходу вирішимо. Пан Сайкс позиціонував колись цю роботу, як відродження/переосмислення емо-напрямку. Хоча багато напрацювань здаються мені ніби вирваними з попереднього міні-альбому та майбутнього електронного. Чи вплинуло відсторонення Джордана Фіша на звучання матеріалу? Цього ми не дізнаємось. Хоча інфа з агрегаторів доводить, шо його участь не обмежилась тільки присутністю у синглах до "Kool Aid". Чи перетримали Брінги з випуском цього матеріалу? Особисто для мене — перетримали, але кількість композицій та якісний сонграйтинг нівелюють цей факт. Зібрати докупи думки про цей реліз — найскладніший для мене квест за останній час. З одного боку, я настільки прикипів до синглів, які здаються мені максимально прямолінійними і «вірусними», шо сприймати іншу частину матеріалу мені складно в силу їхньої музичної хаотичності. З іншого боку, радує, шо спрацював ефект неочікуваності і альбом дарує такі емоції, які контрастують з прогнозованими. Лірика? Я не фанат прискіпливого аналізу сюжету платівок, але скажу, шо ця одвічна перипетія Сайкса про «Я лост, наркотики, шо робить, шо буде далі, шо зі мною не так…» дуже втомлює. Особливо враховуючи, шо він давно завʼязав (я розумію, шо наслідки можуть відчуватися, але це радше здається мені спекуляцією і невмінням торкатися інших тем). Музика. Найцікавіше. Якби "АМО" був на гіперпоп стероїдах, але при цьому використовував ідеї "Music to Listen to" i "Survival Horror" — десь так я можу описати звучання альбому. От тільки в НекстГені ставка робиться не на вибудові "майбутнього" електронного звучання, а на використовуванні електронщини, яка підсилить ефект мелодичності, хаотичності, свободи і щирості звуку, шо були часто притаманні в емо-музиці. Ну і відповідно металкор, який левітує між пост-хардкором і поп-панком. Референсів теж придостатньо. Єдине, шо мені ріже вухо - занадто скомпресований і часто затюнений голос Сайкса, який і без цього звучав би задовільно. Фіти. Кожна колаба вийшла на ура, хіба шо за виключенням Underoath, від якого враження, ніби не вижали максимум і створили калейдоскоп. ЛіМОзІн, як на мене, стане однією з головних візитівок гурту, а його дефтонівський вайб вдало вписується в емо-концепцію роботи. Шо маємо? Гідне продовження свого попередника, але яке зайде не всім. Декілька композицій здаються відверто лишніми, бо у пачці 16 треків десь та і зʼявляється бажання скіпнути/перемотати пісню. Але в цілому це по-хорошому вилизана робота, яка відрізняється від усіх попередніх доробок банди. І дякую, шо гурт не зраджує принципам і не боїться експериментувати. Чи повернули Брінги емо? Думаю так: у купі з лірикою, емоційними гойдалками, референсами і музичними ходами - шось у цьому є. І з часом подібне може почати відгукуватись і в інших гуртах. Залишилось відпустити альбом на перевірку часом 🌟 #ФАВОРИТИ | СЛУХАТИ ⬅️ Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Завтра виходять 2 альбоми, які для мене можуть потенційно стати платівками року. Думаю ви здогадуєтесь про кого мова. (Upd: кандидат тепер залишився один) А поки танцюємо під новий сингл Електриків та Бейбі-металісток 🫦 Робота вийшла саме такою, якою я її уявляв, і як на мене це вдалий двохсторонній вибір для колаборації.

Робота, яка заслуговує окремого поста. Хіт, який з кожним разом все більше і більше занурює у себе. Ретро естетика, загравання з кольоровою гамою, неквапливість і щирість. Щирість, яка відчувається в усьому. Музично гурт не вигадав ніякого велосипеду і у звучанні дуже добре простежуються впізнавані фішки роцку кінця 90-х початку 2000-х. Проте вони добре працюють і в сукупності немає зайвих елементів. Коментар на Ютубі найкраще описує вайби цієї пісні:

"...тут відчувається оця атмосфера внутрішньої свободи людини, та її окремість від тих хто живе завтрашнім днем. Це не просто музика, це енергія, енергія нашого життя, місто, окутане вогнями тліючих ламп, і дерева які ніби потяг зрізав...".

Раджу 🤠

Банда, збираємось, нам є шо послухати 🎵 NOTHING MORE & DAVID DRAIMAN — ANGEL SONG Все думав, шо цікавого можуть ще запропонувати Джонні Хокінс з бандою. Покликати соліста Disturbed! Я не сумнівався, шо це буде хіт, проте від участі Дреймана очікував більше. Тим не менш, вийшла така чудова метальна вакханалія в рамках гурту і в плані сонграйтингу, шо я більше не бачу мінусів. Бенгер. CAGE THE ELEPHANT — Neon Pill Складно сказати, шо я очікував від цієї платівки. Ніби присутні хітові мелодії, лірика аж пре, є якісне зведення, але водночас воно звучить занадто фоново чи шо. Недостатньо покрутили платівку в межах психоделічного інді-року, як на мене. Проте класно слухати альбом від А до Я під час якоїсь подорожі. Де тільки ви, дорога і музика. КРИХІТКА ➿➿ Мегалюбов На колабі з Хейтспіч я думав, шо це найкращий матеріал гурту. Але я так сильно помилявся. Після 15-річної перерви музиканти видали такий матеріал, який вартував кожного місяця і року. Від однойменного треку я пустив сльозу. Дуже тепла, ненавʼязлива поп-роцк платівка, яку вже можна сміло вносити в список кращих робіт року. КАРНА ➿➿ Гуцулізейшн Я прям у захваті від того, шо гуцул-металісти більше поекспериментували з танцювальними мотивами і не посоромилися трішки побавитись синтезаторами. От тільки проблема: майже весь матеріал звучить як пісні, шо писалися під концерти. Попри свою качовість - вони навряд зійдуть для «інтимного» прослуховування, а лірики не так вже й багато. Як вам і шо цікавого здибали ви? Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️

Сьогодні вийшла просто тонна годного матеріалу, який я розсмакую і поділюся згодом. А поки тримайте найгарячіше 🤠 GARMATA SYNDICATE ➿➿ Reactor (Remix) «Це ж було вже!». Було, але не було. Якшо оригінал Русіка і Субстанції вже давав жорсткого індастріального жару, то під мітольний ремікс Громади нулів хочеться просто рознести качалку. Неймовірний акомпанемент, якісне зведення і просто хороша робота. Як в принципі все, до чого банда прикладає руку. VIDJIGERIA x GLASSFEATHERS ➿➿ Countdown to Extinction Почесні полтавські гості мого каналу. На моїй памʼяті — перша колаборація GlassFeathers, і я за неї неймовірно радий. З усіх їхніх випущених синглів за останній час - це найважче, шо я чув. І трек чудовий не тільки через свою важкість. Відчувається дуже якісний сонграйтинг і грамотний підхід до музики. Чудова робота з обох сторін, яка подарувала мені файний кіберпанковий металкор, який я точно додам до свого тематичного плейлиста. Давайте ще, нема сил вже чекати! #наше | #хард Реагуємо, коментуємо, ділимось ✉️