Архив

Наша первая фотка из первым админом, после выезда в Селидово, где мы "нашли" кучу БК

Не помню, но хочу сказать что нас от пиздюлины от своих, спасало разве чудо, ибо часто мы ходили даже без скотча, и я в ахуе как по нам свои не хуярили, особенно когда ты одевал ебучий Хижак

Я тебе эту хуйню на сто старом рассказывал, там где еще нас градом приебенило

Пиздит, не помню я такого

Эту историю я читал где-то год или полтора назад, и еще тогда пересказывал второму админу.

Боже дякую за хуйову вогневу підтримку цих калік, але вони знов ні в кого не влучили, а ми знаючи вже що робити з криками "Слава Україні , йоб твою мать" почали махати ружжом з прапором на ньому. І знову ця магія подіяла. Від нас нарешті від'їбалися. Пообіцявши тому екіпажу Бронекатафалка який першим приїде не бить їбало ми стали чекати, ненавидячи все на світі. Все крім Ройса, якому дякували за науку що врятувала життя, і жовто-блакитного стяга, що вінчав мою зброю. Прапор вже був весь мокрий, брудний, але такий рідний. Нє ну а як відноситися до знамені яке щойно врятувало життя нашій васхітітєльной сємьорке, крім як любити і поважати. Провалявшись в болотній ванні ще хвилин зо 30, ми все таки засумонили граціозного як падаюча з 20 поверху праска, БТР 3. Сховавшись за його бортом покурили, попизділи, і почали акуратно витягати машини. Ми вижили, і повернулись. Попереду була ще цікава ніч з заводом піхоти, БТРом намотавшим на третій міст силовий кабель ЛЕП, бензиновим болторізом і лінивою піхотою. Але то все було потім. А повернувшись з нашого чудового турне посадками, брудні як чорти, ми стали трохи сушитись у пічки, а я акуратно вивісив прапор просихати. Тоді ж було прийнято рішення не прати його, і взагалі покласти в рамку, як пам'ять. Рамку я правда ще не купив, але прапор досі в тому вигляді, з Курдюмівською землею на ньому. На фото ви можете бачити те що захищає мене в бою. Бронежилет (маєчка чітєра, як її називає заздрячий Рожок), красіва обвішана шапочка, щоб матуся не хвилювалась. І прапор.... Наш плащ супергероя. Наше бойове знам'я. Символ вільної країни. Жовто-блакитний небокрай українських степів, який просякаючись кров'ю стає багряно-чорним. В той день він таким не став. Сподіваюся не стане і в подальшому. Для мене тепер цінність прапора не просто в символіці. Для мене він знаменує двічі врятовані життя групи злих козаків, лежачих лицями в землю, в бахмутській посадці. І цю цінність я буду передавати далі, підлеглим, учням, дітям. Тому що прапор за який воює воїн це його хрест, оберіг і обов'язок. З днем прапора, шановні читачі. Цінуйте його, як те що купило вам життя. Сотні прапорів стали червоно-чорними, щоб більшість інших могла насолоджуватися жовто-блакитними. І пам'ятайте, ми обов'язково переможемо. Слава Нації! З.і. До речі Кісєльочька теж врятував цей стяг. Бо якби нас з Рожком закабанили в тій посадці, хто зна де закінчила б його мамка, і він сам. З.і.2. З Ройсом ми змогли зустрітися вже опісля ротації, в кальянній. Дуже хотілося особисто подякувати. Тому ми купили йому гаманця в мультікамі(нє ну ваєнний же чо), а щоб не дарувати порожнім, всередину поклали маленький прапор підписаний нами. З.і.3. Більшість описаних подій є в задукоментованому вигляді, на картці моєї камери, можливо колись я дійду до того щоб змонтувати це в щось.

Про те як прапор врятував мені (і не тільки ) життя. Діло було в одній посадці під їбучим Бахмутом. Ми з Рожком мали зробити декілька простих речей: провести рекон позицій, сходити до сусідів зліва де мали буть пацани Чупіка і ввійти в взаємодію(спойлер - там їх не було), пошукати позицію для Браунінга (задля цього з нами приїхали представники РВП Алекс і Луцик) і як апогей завести особовий склад на позиції. Ранок починався не дуже, позицію під кулемет не знайшли, сусідів в посадці не знайшли, зате нас мало не знайшов ворожий дрін (хоча штаб запевняв що це своя птаха), добре шо я як аеророзвідник трошки розумів куди він швидше за все працював. Ми посиділи перечікуючи дрін, аж тут почало ляпать з сапога, АГСа і 82. Не прям по нам, але десь близько. Для нас це стало ознакою шо пора вйобувать відти. Ми почали доблєстно контрвідступати, і по дорозі зустріли спонсора піздюлей від ворожого РВП - розвідку Бригади імені Лицарів Зимового Пройобу, яка в черговий раз заводила на позиції драпанувшу махру (людей Чупіка там не обнаружилось). Пацанів абсолютно не бентежив ворожий дрін який їх змалював, через що в наш бік і полетіло то все, і вони меланхолічно поперли свої ящики з БК і пайками далі в сторону позицій. Побажав здоров'я погібшим ми поспішили звідти звалить, бо сонце вже високо, а роботи ще купа. Сівши в тачку ми бодро посковзили по болоту в бік Диліївки, намагаючись не загрузнути в Курдюмівських чорноземах, пойобаних гусянкою, і тому маючих консистенцію м'якого пластелину. При під'їзді до посадки де знаходилось КСП (а це в 3км від нуля) ми побачили Навару нашої групи літунів, яка тулила нам назустріч. Порівнявшись з рєбзями ми прийняли стратегічне рішення - загрузнути в говнах одразу обома машинами. Висипавшись з тачок, покурили, поматюкались (йобана Курдюмівка, йобане Донбабве, йобана осінь) і стали пробувати виштовхати хоч один корч нашою дружною командою в 7 піхотинських сил. Ніхуя в нас кароч не вийшло, крім як закосплеїти лабрадорів які знайшли піздату лужу з багном. Саме після цього кейса з'явився вірусний відос про "Чорного Піхотинця". Зрозумівши марність спроб, ми пішли в посадку шоб не маячити на відкритому просторі, і почали намагатись викликати БТР, щоб він нас дьорнув (йобаний зв'язок). Поки ми незаслужено матюкали Колю Техніка за те що зв'язок як завжди, Коля сидячи на майбутньому КСП з бандерой, старлінком і Либід'ю судорожно намагався вдавати ретранслятор і все таки викликати нам БТР. І тут з сусідньої посадки, метрах в трьохстах від нас по нам відкривають вогонь з калашів. Вогонь одиночний, але на щастя кривий як графіки нашого ВВП, так шо нас не поклали одразу. Ми моментально забились в подобу рівчака яка проходила по посадці і стали кричати шось на кшталт "Хлопці, не бийте, я на сопілці граю". В цей момент в мене в голові стався той момент з кіно, коли ГГ знатно опіздюлівают, а потім до нього приходить образ його Сенсея, який розказує як заробити красівий різнокольоровий пояс. В моїй голові Ройс, один з найкрутіших рексів нашої бригади розповідав історію, як після схожої ситуації з трошниками в Рубіку він почав всюди носити з собою маленький прапор, щоб з-за кута можна було помахать і не вмерти. А я як істіний страйкболіст, перед виїздом подумав що красіво було б носити з собою прапор, як справжні неві сілз. Але на відміну від них я не причепив його стяжками, а скрученим запхав в кишеню на спинній штурмпанелі. Ввійшовши у взаємодію з Рожком, з яким ми лежали голова до голови в рівчаку, ми дістали прапор, натягнули його на мою калаку і почали ним махати над головою. Вогонь стих. Зупинивши молодняк від ідеї встати з рівчака, ми знову почали хуєсосити бідну моторолку, і грозити БТРщикам анальними карами. Лежим ми з Саньком, рефлексуєм на тему всього цього казіно, думаєм шо робити далі, як раптом в 300-400 метрах, в сторону тилу від того місця звідки по нам шмаляли......по нам почали хуярити інші криворукі абізяни.

Я люблю всіх Українців, але гойличан я люблю трішки менше.

Честно, мне так обидно, что большая часть нормальных, адекватных людей погибла или может ещё погибнуть, а всякая пиздота и неблагодарная мразь будет жить дальше, как ни в чём не бывало.

🫡Сьогодні загинув командир РДК, Денис «WhiteRex» Капустін, — заява РДК. За попередніми даними — на Запорізькому напрямку через приліт FPV-дрона. На щиті

Надеемся что вкид.

Сегодня ночью на Запорожском направлении фронта, во время выполнения боевой задачи героически погиб наш командир - Денис «WhiteRex» Капустин. По предварительным данным - прилет FPV-дрона. Все подробности будут оглашены позже - пока устанавливаются детали произошедшего. Мы обязательно отомстим, Денис. Твое дело живет.

🎅

Всі вже бачили відео з пройобаним нами ксп в Гуляйполі? На фото полковник Шуляк С.С. Командир 102 ОБрТРО, чиє КСП і було закинуте. І да канєшна там сидів якийсь штаб батальйону, а не бригади. Але дуже хотів би поцікавитись у Сергія Степановича як нацик нацика. Пане Полковнику, да як так то. Ну блять вам не соромно за цю хуйню? Втім я розумію що ні. Це не просто ганьба, це зрада, злив оперативних даних цілого напрямку підорам, покинуті знамена підрозділу, незаблокована дскшна техніка, радєйки, журнали (все з бірками!), і ні одного трупа бійців які захищали це КСП. Вони просто з'їбались роняючи кал. Хтось давав наказ на цей відхід. Хтось погодився виконати злочинний наказ. 19 грудня 102 бригада спростовувала "фейки про втрату управління і саботаж", але як бачимо шось не дуже схоже на фейки. Військова частина яка втрачає свій бойовий прапор - має бути розформована. Це правило і армійська традиція. Якщо бойовий прапор бригади, з офісу комбата забирають без бою - це як на мене абсолютно достатня причина шоб розпустити цю шарашку нахуй, а весь штаб батальйону посадити. Ми в Сєвєрі відстріляли все що не могли винести на собі в бік підорів, а склад бк і КСП підірвали. Це виходячи по офіційному наказу з оточення. Тут люди навіть не змогли вилить каністру бензину і чиркнуть сірником. Я як діючий військовослужбовець і ветеран вимагаю (канєшна всім буде похуй) щоб відповідними органами були проведені перевірки стосовно управління 102 ОБрТРО, винні були покарані, і запущений механізм розформування частини з подальшим розподілом о/с в інші підрозділи. Це ганебно і недостойно самого поняття війська. Якщо комбати і штаби батів тікають навіть не спробувавши нашкодити ворогу, чи мінімізувати втрати - їм не можна довіряти людей. Поширьте по можливості, цю історію ніяк не можна залишати непокараною, бо вони ж так попройобують ще сотні нп.

Розбираю залишки до Нового року — 15 призових місць! 🎄 Сап. Поки готую великий заїзд нових патчів, вирішив зробити для вас розіграш старих. У мене трошки залишилось останніх патчів з минулих дропів, які більше ніколи не будуть випускатися. Нагадаю що минулі ПВХ було зроблено 100шт, що вишитих 100шт. Чистий ексклюзив для тих, хто хотів, але не встиг. Після цього в більшості ці патчі вже хіба з рук. Що розігруємо: 🥇 1 та 2 місце: Набір ПВХ з минулого дропу + вишитий патч. 🔁3-15 місце: Вишитий патч минулого дропу. Як взяти участь: 1. Бути підписаним на канал. 2. Написати в коментарях «+». Я відповім кожному та присвою порядковий номер. Хочеш більше шансів? Клич друзів. Якщо твій друг підпишеться і напише в коментарях, що він від тебе (наприклад: «Я від @твій_нік»), я дам тобі ще один додатковий номер. Більше друзів привів — більше твоїх номерів у списку на рандом. 🗓Фінал: 31.12.2025 о 15:00 по Києву. Закину всі номери в рандомайзер і виберу 15 переможців.