Пригоди з Маузером. Підземна (та й не тільки) Одеса!

Наша студія запрошує на заняття з нуля ФЛАМЕНКО 📅 Розклад: Вівторок та Четвер о 18:00 (техніка + хореографія) Ексклюзив: фламенко БАЛЕТ 📅 Розклад: Четвер о 17:00 Забронювати місце! 👇 0637293445 (wat's up/telegram) #flamenco #odesa #ballet #dance #ukraine

зараз буде безкоштовна реклама моєї подруги. Якщо вам така тема цікава - то звертайтесь, вони просто дивовижні та професійні.

у кого є корм? чи на корм? https://send.monobank.ua/jar/5LWM8KEcmU чи може корм хтось може вислати( Бо щось трошки нема чого їсти пухнастим...

хуйово. треба рішення.

пишуть тут ...

День Незалежності — це не просто дата в календарі чи щось абстрактне, незрозуміле, чуже. День Незалежності для нас — це цілком відчутний символ, якщо хочете, нашої свободи, нашого права жити, говорити, думати й обирати свій шлях. Нашого права бути собою. Нашого права жити на своїй землі. І в 1991 році багатьом здавалося, що ми отримали це безкоштовно. Насправді ми отримали це в кредит. У цей день я особливо згадую тих, хто віддав найцінніше: своє життя, своє здоров’я, хто пожертвував своїм майбутнім і теперішнім заради того, щоб ми зараз могли читати це повідомлення тією мовою, якою хочемо, у групі про підземні пригоди Романа Маузера і Гнома. Щоб ми взагалі могли вести таку групу й досліджувати наші катакомби. У цей день ми повинні пам’ятати, якою ціною незалежність давалася нашим предкам і якою ціною вона дається нашим найсильнішим людям зараз. Якою ціною сотень спалених населених пунктів і сотень тисяч загиблих вона коштує сьогодні. І що наш ворог воює не за території. Він воює за сам факт нашого існування як суб’єкта на карті світу. Не буде України — не буде й цієї війни. Буде інша. Сьогодні наша незалежність — це кістка в горлі недорозваленої Російської імперії. І зараз ми насправді значно сильніші, ніж були раніше. І сьогодні в нас є те, чого не було у наших предків. У нас є технології та ресурси, які дозволяють нам забивати цвях за цвяхом у кришку труни Російської імперії. Тож, панове й пані, українці, пам’ятайте. Згадуйте тих, хто віддав своє життя, своє здоров’я і свої найкращі роки заради того, щоб ми з вами могли відзначати День Незалежності в Україні, а не згадувати про нього десь за кордоном — і то лише в тому разі, якби ми взагалі залишилися живими.

ще 6к і буде 20, а 20 - це новий розіграш. Але буде якось інакше з ним, бо цей мене вкурвив.

Доброго вечора всім. Конкретно цей вихід 2000 року, напередодні Дня всіх святих (Halloween), з 31 жовтня до ранку 2 листопада, виявився одним із не зовсім вдалих. 😁 На вихід планувалося 4 людини, але двоє потім відмовилися. Я — «Скумба» і Юра — «Шайтан». Вирішили йти вдвох. Пізно ввечері, десь о 22:30, ми були біля входу. Переодяглися. ;))) І пішли в систему. Якщо мені не зраджує пам’ять, після ∆3 К (коридору) йде «збійка», за нею кільце з централкою, що йде вглиб системи під гострим кутом і невеликим проходом. Цю ділянку пройшли, і на півдорозі до бази Шайтан падає та розбиває свій ліхтар! Ну і далі понеслося. На моєму канагоні сухозаряджений лужний акум швидко помирає. Дістаємо 2-ге світло. Майже дійшли до бази — і гаснуть ліхтарі з різницею в кілька хвилин. Спроби повернути світло до життя — все погано. Я приймаю рішення дійти до бази. Там були гасова лампа, примус і запас пального. Я і Шайтан, якщо шо, не куримо! Намагаючись у темряві по правій руці дійти до бази, забув, що справа Т-подібний тупик. Коротше, я в ньому зашарився надовго. ( Почав навпомацки розкладати речі з рюкзака. (Їжі, води і бухла було багато.) Через якийсь час зрозумів, що це погано працює, почав назад збирати хабар, повертаючись. І в якийсь момент чую, що мені в правому берці щось заважає доповзти до відправної точки (1,5 води). Розшнуровую черевик — і, бля, щастя! Виймаю провалену запальничку BIC, бузковеньку. Роблю чирк — працює. 😳 Але газу там на дні 2–3 мм! (Дірка в кишені, але звідки в мене запальничка в рюкзаку — хз, з минулих виходів чи хтось залишив.) Щоб економити, ріжу шмотки на стрічки. Забивши на базу, повертаюся до Шайтана, який тупо лежить на підлозі й каже: — Скумба, ти шо, охуїв, де ти лазив?! На палаючому шмоті швидко ломимося до кільця і на нервах намотуємо кола три. 😳 Змінюємо напрямок — і одразу бачимо збійку. (Гострий кут врізки.) П. С. Завжди робимо оберт, щоб запам’ятати шлях з іншого ракурсу. Переходимо в коридор 3 і чуємо повітря з поверхні. Вихід на поверхню. Темно, ніч, але вже сіріє. Я починаю реготати! (Нерви, мабуть.) Шайтан дивиться на мене і починає блювати. (Вибачте.) Стоїмо, дивимося на лиман і море. Чекаємо — і сходить сонце! Ранок! Я пропоную зайти в коридор і відіспатися. Шайтан каже: — Придурок! 😄 Але все-таки йдемо спати. Потім, прийшовши до тями: на мені залишилися джинси-роба, берці, светр. Потім у магазині акуратно запитали час. 😁 Продавчиня, подивившись на нас, відповіла ще й з датою: — 11:00, 2 листопада! За контрольним часом майже не запізнилися — на 1 годину. Доїхали додому і потім усім передзвонили по міських телефонах. Мобільний зв’язок тоді тільки починався. П. С. Світла багато не буває. Запальничку ношу завжди. Не курю!

Зараз буде реальна розповідь нашого підписника, трошки перекладена за допомогою ШІ. Історія повчальна.

той випадок, коли хочеться сказати - раніше було краще...

stay tuned!

а це ми в ультрафіолеті))) Щось знімали сьогодні

а тут ютуб навчився сам обкладинки робить, аналізуючи відео на інші обкладинки. Прикольно, але ми з Гномом -не ми) а так ... новий дивний світ.

а ще вас я попрошу закинути сюди ваші пару гривень допомоги Валентину та його котам https://send.monobank.ua/jar/5LWM8KEcmU

https://youtu.be/N0zGnnHpd4s а у нас нове відео, як раз згадую тут і Машеньку. до речі дуже важливе та цікаве тут розповідаємо

https://www.instagram.com/reels/Db8QTrStHVm/ ну це прикольно)) Хоч і кумедно. Хоча "Машенька" була, сам бачив рештки тіла.