Міністерство юстиції України

Юстиція доступною мовою: розрізняємо схожі юридичні поняття Продовжуємо рубрику «Юстиція доступною мовою», у якій пояснюємо різницю між юридичними поняттями, які часто плутають або помилково вважають тотожними. Сьогодні розбираємо ще чотири пари. 🔹 Відмова від прийняття спадщини ≠ неприйняття спадщини Відмова від прийняття спадщини — це свідоме волевиявлення спадкоємця. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для її прийняття. Як правило, цей строк становить шість місяців із часу відкриття спадщини. Неприйняття спадщини настає, якщо спадкоємець, який мав подати заяву про її прийняття, не зробив цього у встановлений строк. У такому разі він вважається таким, що не прийняв спадщину. Водночас закон визначає випадки, коли спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину без подання заяви. Зокрема, це стосується спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї. Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи, цивільна дієздатність яких обмежена, також вважаються такими, що прийняли спадщину, крім установлених законом випадків відмови. Тож відмова від прийняття спадщини — це свідоме волевиявлення, оформлене заявою, а неприйняття — наслідок неподання необхідної заяви у встановлений строк. 🔹 Дарування ≠ заповіт І договір дарування, і заповіт стосуються визначення подальшої долі майна. Однак це різні правові механізми, які мають різні наслідки. За договором дарування одна сторона — дарувальник — безоплатно передає або зобов’язується передати в майбутньому іншій стороні — обдаровуваному — майно у власність. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, а щодо нерухомого майна — з урахуванням вимог про державну реєстрацію права. Заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Складення заповіту не передає право власності спадкоємцю: заповідач залишається власником майна, може надалі ним розпоряджатися, а також у будь-який час змінити або скасувати заповіт. Спадщина відкривається після смерті особи, а спадкоємець має прийняти її в порядку, встановленому законом. Отже, дарування передбачає перехід майна за життя дарувальника, а заповіт визначає його долю на випадок смерті заповідача. 🔹 Нотаріальне посвідчення правочину ≠ засвідчення справжності підпису Під час нотаріального посвідчення правочину нотаріус установлює особи його учасників, визначає обсяг їхньої цивільної дієздатності, перевіряє повноваження представників, установлює дійсні наміри сторін та перевіряє, чи відповідає зміст правочину вимогам закону. Засвідчення справжності підпису має іншу мету. Нотаріус підтверджує, що підпис на документі зробила певна особа, але не посвідчує фактів, викладених у цьому документі. Тому нотаріальне посвідчення охоплює зміст і законність правочину та волевиявлення його сторін, а засвідчення справжності підпису лише підтверджує, ким зроблено підпис. 🔹 Копія документа ≠ дублікат документа Копія відтворює інформацію оригіналу документа. Вона може бути звичайною або засвідченою в установленому порядку. Таке засвідчення підтверджує її відповідність оригіналу, проте вона залишається копією. Дублікат — це повторно оформлений документ, який видають для використання замість втраченого або пошкодженого оригіналу. Він має таку саму юридичну силу, як оригінал, і оформлюється в установленому законодавством порядку. Отже, не кожна копія є дублікатом: копія відтворює інформацію оригіналу, а дублікат спеціально оформлюють для його заміни. Зберігайте допис, щоб потрібні юридичні терміни завжди були під рукою. А ми продовжимо пояснювати юстицію доступною мовою. Примітка: матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм. Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Гаряча лінія Державної виконавчої служби Міністерство юстиції України нагадує: громадяни можуть отримати консультацію щодо заборгованостей, виконавчих проваджень, виконання рішень та накладення арештів за єдиним номером 📞 0 800 356 917 Графік роботи гарячої лінії: 🕘 понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00; 🕘 п’ятниця: з 09:00 до 16:45; субота – неділя: вихідні. Найпоширеніші питання стосуються: - реквізити рахунків для сплати заборгованостей; - розміру заборгованості; - підстави накладення арешту; - контактні дані відділів ДВС тощо. Гаряча лінія працює лише в режимі приймання дзвінків. Звертайтеся за консультаціями — фахівці допоможуть отримати необхідну інформацію швидко та зручно. Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Загальнонаціональна хвилина мовчання 🕯Щоранку о 9:00 Україна зупиняється. Ми відкладаємо всі справи, щоб згадати кожного захисника і кожного мирного співвітчизника, чиє життя обірвала російська агресія. Ця хвилина — не лише знак скорботи, а й мовчазна вдячність людям, які заплатили найвищу ціну за свободу України, за нашу можливість жити, працювати і будувати майбутнє країни. Серед полеглих захисників — й працівники системи юстиції, які після початку повномасштабного вторгнення стали до лав Сили безпеки й оборони України. Сьогодні розповідаємо про Руслана Стасюка — підполковника внутрішньої служби, який у перші дні великої війни добровольцем прийшов до територіальної оборони. Руслан Стасюк народився 1980 року на Київщині. Багато років працював в органах внутрішніх справ, очолював Бучанське відділення поліції. З 2017 року служив у Державній кримінально-виконавчій службі України, мав спеціальне звання підполковника внутрішньої служби. На початку повномасштабного вторгнення Руслан подбав, щоб дружина й діти виїхали з Київщини, а сам повернувся і добровольцем долучився до 133-го батальйону 114-ї окремої бригади територіальної оборони. Попри багаторічний досвід служби та офіцерське звання у ДКВС, у війську Руслан, обравши позивний «Санич», почав шлях солдатом. Брав участь у звільненні Київщини, воював на Донеччині, Харківщині та Луганщині. Згодом став лейтенантом ЗСУ, командиром взводу та виконував обов’язки командира стрілецької роти. До війни Руслан думав про майбутню пенсію, добудовував власними руками будинок і мріяв разом із дружиною завести невелике господарство. Після звільнення Київщини в їхньому ще недобудованому домі він поселяв військових, яким не було де ночувати. А з Гостомеля привіз додому покинуту німецьку вівчарку — Аміну. Вона й досі живе з родиною Стасюків. У серпні 2024 року Руслан мав кілька контузій і щойно завершив лікування. Перед черговим бойовим виходом дружина запитала його, навіщо командирові самому йти на передову. «Як можна командувати людьми, якщо не знаєш, як там у них? Маю бути поруч, щоб допомогти», — відповів Руслан. 15 серпня 2024 року поблизу Невського, нині Балка Журавка, на Луганщині підрозділ Руслана потрапив під щільний ворожий вогонь. Бійці були поранені й почали відходити до укриття. Санич залишився останнім і прикривав їхній відхід. У тому бою Руслан Стасюк загинув. Його тіло вдалося повернути лише через кілька місяців. Після тривалої ідентифікації 1 березня 2025 року Руслана поховали в Бучі — місті, звідки три роки перед тим він вивіз свою сім’ю, щоб повернутися і стати до війська. Руслан Стасюк нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест». Сьогодні, під час загальнонаціональної хвилини мовчання, згадайте «Санича». І всіх, чиї життя забрала російська війна. Історія Руслана Стасюка та інших співробітників системи юстиції, які загинули під час повномасштабного вторгнення рф, зафіксована у меморіальному проєкті Книга пам’яті «Небесна варта ДКВС України. Останній бій». Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

ℹ️ Головні новини тижня 31 серпня-6 вересня 2026 року   ✔️ Міністерство юстиції України спільно з Міністерством цифрової трансформації запустили послугу розірвання шлюбу через застосунок Дія. Хто може нею скористатися, які умови необхідно виконати та як працює сервіс — за посиланням: https://shorturl.at/aEBdz   ✔️ Денис Маслов провів зустріч із делегацією Міжнародного валютного фонду (МВФ). Сторони обговорили виконання Україною взятих зобов’язань, реформи у сфері юстиції, цифровізацію процесів, посилення кіберзахисту державних реєстрів, оновлення пенітенціарної системи тощо. Докладніше   ✔️ Естонія та Фінляндія посилюють співпрацю з ДКВС України. Керівництво Мін’юсту провело зустріч із представниками в’язничних і пробаційних служб Естонії та Фінляндії. Домовилися продовжити підтримку ефективної роботи пенітенціарних установ і впровадження сучасних європейських практик у сфері пробації та виконання покарань. Докладніше   ✔️ Міжнародний Реєстр збитків відкрив дві нові категорії заяв. Відтепер заяви можна подавати в категоріях B2 та C2. Вони охоплюють рухомі та нерухомі матеріальні об’єкти, що мають художнє, історичне, релігійне, етнографічне чи наукове значення. Докладніше   ✔️ Мін’юст і Microsoft обговорили цифрову модернізацію сфери юстиції. Міністр юстиції та керівництво Microsoft визначили перспективні напрями співпраці, зокрема модернізацію цифрової інфраструктури та впровадження технологій штучного інтелекту у сфері юстиції. Докладніше Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Кохання понад усе: 3902 пари створили нові родини минулого тижня 🤍 💍 Фахівці відділів ДРАЦС Мін’юсту щодня допомагають закоханим засвідчити свої почуття та зробити їхню подію урочистою і незабутньою. Найбільше весіль відбулося в: ➡️ м. Києві — 957; ➡️ Дніпропетровській області — 721; ➡️ Львівській області — 420. Серед регіонів-лідерів також Одеська (169 шлюби) та Харківська області (167). Вітаємо молодят із днем, від якого в їхній історії з’явилося спільне «ми». 💞 Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Минулого тижня в Україні зареєстрували народження *2 591 дитини 🧸 Серед новонароджених — 1 330 хлопчиків та 1 261 дівчинка. Нагадуємо: державну реєстрацію народження слід здійснити протягом одного місяця з дня появи малюка на світ. Якщо дитина народилася за кордоном, для державної реєстрації та отримання свідоцтва слід звернутися до дипломатичного представництва або консульської установи України. Щиро вітаємо родини та бажаємо дітям здоров’я і мирного майбутнього. 💙💛 Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

«Цифрова евакуація»: як у Державному архіві Київської області оцифровують архівні документи в умовах війни   Як евакуювати тисячі архівних документів, якщо в умовах безпосередньої загрози фізично вивезти їх практично неможливо?   💻Для Державного архіву Київської області одним із рішень стала «цифрова евакуація» — переведення документів в електронну форму, щоб зберегти зафіксовану в них інформацію навіть у разі пошкодження чи втрати оригіналів.   Ще напередодні повномасштабного вторгнення у ДАКО визначили близько 150 тисяч документів, які мали підлягати першочерговій евакуації. І це — менш як 10% матеріалів архіву. Для їх фізичного переміщення знадобилася б величезна кількість транспорту.   Тому після 24 лютого 2022 року оцифрування стало одним із пріоритетних напрямів роботи архіву. Сьогодні тут працюють шість камер, за допомогою яких щодня створюють близько 7 тисяч сканів.   📜Серед уже оцифрованих матеріалів — унікальна «Колекція карт і креслень Київської губернії» за 1781–1919 роки, дворянські справи Київської губернії, книги реєстрації актів цивільного стану, листи остарбайтерів та інші цінні документи. Нині архів розпочав і масштабний проєкт з оцифрування господарських книг — важливого джерела для генеалогічних досліджень та відновлення родинних історій повоєнного часу.   Шлях від архівної справи до цифрової копії не обмежується скануванням. Фахівці перевіряють фізичний стан кожного аркуша, а близько 20% документів перед оцифруванням потребують реставрації. Після сканування копії систематизують, пов’язують з обліковими даними та завантажують до пошукової бази.   Робота ДАКО — лише частина масштабного процесу, який охоплює всю систему державних архівів. Упродовж 2022–2025 років створено понад 105,5 млн цифрових копій архівних документів. Програма оцифрування на 2026–2030 роки передбачає появу ще понад 150 млн копій.   Оцифрування не може замінити збереження оригіналу. Але під час війни цифрова копія стає додатковим способом уберегти те, що містить документ, — інформацію про людей, події та минуле України.   🎥Як відбувається «цифрова евакуація» документів у ДАКО — показуємо у нашому відео.   Докладніше: https://shorturl.at/CeAJc Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Мін’юст і Microsoft визначили напрями співпраці для розвитку цифрової екосистеми юстиції Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із директором Microsoft в Україні та країнах Балтії Євгеном Кагановським. До обговорення також долучилося керівництво державного підприємства «Національні інформаційні системи». Сторони обговорили перспективи стратегічного партнерства у модернізації цифрової інфраструктури Мін’юсту, зміцненні кіберстійкості державних реєстрів та впровадженні технологій штучного інтелекту у сфері юстиції.

«Державні реєстри — критична цифрова інфраструктура України. Від їхньої стабільної роботи залежать захист прав громадян і бізнесу та безперервність роботи держави. Наша мета — сучасна, безпечна і стійка цифрова екосистема юстиції, яка забезпечує ефективніші сервіси для людей», — наголосив Денис Маслов.

Нині ДП «НАІС» забезпечує функціонування 20 державних реєстрів, якими користуються понад 60 тисяч користувачів. Після масштабної кібератаки у грудні 2024 року посилення захисту та стійкості цієї інфраструктури стало одним із пріоритетів Міністерства юстиції. Серед напрямів можливої співпраці з Microsoft — посилення кіберзахисту, резервування критичних сервісів, безперервний моніторинг загроз, а також оперативне відновлення систем після кіберінцидентів. Окрему увагу учасники зустрічі приділили застосуванню штучного інтелекту. Йдеться, зокрема, про створення AI-помічників для працівників, інтелектуальний пошук нормативно-правових актів, аналітику даних та автоматизацію опрацювання звернень громадян. Такі рішення мають скоротити обсяг рутинних операцій і допомогти фахівцям працювати швидше та ефективніше. За підсумками зустрічі сторони перейшли до опрацювання конкретних кроків за визначеними напрямами. Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв щодо культурних цінностей Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв у двох нових категоріях: B2 «Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей» — для держави Україна та територіальних громад; C2 «Пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей» — для юридичних осіб. Заяви у цих категоріях можуть подавати власники чи законні розпорядники пошкоджених, знищених або втрачених об’єктів культурної спадщини на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, якщо шкоду завдано 24 лютого 2022 року або пізніше внаслідок міжнародно-протиправних діянь рф. Категорії B2 та С2 поширюються на всі рухомі та нерухомі матеріальні об’єкти, що мають художнє, історичне, релігійне, етнографічне чи наукове значення, зокрема твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, музеї, бібліотеки та музейні сховища, архіви, колекції, стародруки, картини, предмети культу тощо. У категорії B2 заяви можуть подавати держава Україна в особі суб’єктів управління об’єктами державної власності та територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування. У категорії C2 заяви можуть подавати юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (зокрема приватні музеї, галереї, релігійні організації, благодійні фонди тощо). Докладніше: https://shorturl.at/YmHdO Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Відсьогодні послуга «Розірвання шлюбу онлайн» доступна для всіх українців   Міністерство юстиції України спільно з Міністерством цифрової трансформації запускають послугу розірвання шлюбу через застосунок Дія. Бета-тестування сервісу успішно завершено. Відтепер нею може скористатися подружжя, яке відповідає визначеним умовам.   Скористатися послугою в застосунку Дія може подружжя, якщо обоє є громадянами України, досягли 18 років і відповідають таким вимогам: ✅ взаємна згода обох з подружжя на розірвання шлюбу; ✅ відсутність спільних неповнолітніх дітей; ✅ наявність верифікованого реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) та Дія.Підпис у кожного із подружжя; ✅ наявність ID-картки або біометричного закордонного паспорта; ✅ наявність запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану (ДРАЦС).   Як працює сервіс: від заяви до свідоцтва у смартфоні Раніше процедура розірвання шлюбу за взаємною згодою, як правило, передбачала особисті звернення до відділу ДРАЦС: для подання спільної заяви, а після спливу місячного строку — для державної реєстрації розірвання шлюбу.   Відтепер основні етапи можна пройти онлайн у застосунку Дія: 1️⃣ Формування заяви: один із партнерів подає заяву через застосунок Дія та обирає зручні дату й час відеоконференції з реєстратором (не раніше, ніж через місяць і 2 дні від дати подачі). 2️⃣ Підтвердження та підписання: інший із подружжя отримує сповіщення і протягом 12 годин підтверджує необхідні відомості та  підписує заяву за допомогою Дія.Підпису. 3️⃣ Перевірка заяви: відомості про обох партнерів перевіряються в державних реєстрах. 4️⃣ Відеоконференція: у визначені дату й час подружжя долучається до відеоконференції з працівником відділу ДРАЦС, під час якої партнери підтверджують свій намір і засвідчують його Дія.Підписом. 5️⃣ Отримання результату: електронне відображення актового запису про розірвання шлюбу формується в Дії в кожного з подружжя протягом 24 годин після відеоконференції. Паперові свідоцтва про розірвання шлюбу надсилаються АТ «Укрпошта» кожному з подружжя на зазначену в заяві адресу.   Послуга реалізована Мін’юстом спільно з Мінцифри за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.   Докладніше: https://shorturl.at/phsdX Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Як отримати українське свідоцтво про смерть, якщо людина померла на ТОТ Смерть людини на тимчасово окупованій території України можна офіційно зареєструвати відповідно до українського законодавства та отримати свідоцтво про смерть державного зразка. Документи, видані окупаційними органами, не створюють правових наслідків в Україні. Тому для державної реєстрації смерті у таких випадках передбачена спеціальна процедура — встановлення факту смерті через суд. 🔹 Хто може звернутися до суду? Члени сім’ї померлого, їхні представники, а також інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті впливає на їхні права чи обов’язки. Заяву можна подати до будь-якого місцевого суду України, який здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника. Зробити це можна й дистанційно — через систему «Електронний суд» із використанням кваліфікованого електронного підпису. 🔹 Що зазначити у заяві? Потрібно вказати, який факт необхідно встановити і з якою метою, пояснити, чому неможливо отримати або відновити документи, що підтверджують смерть, та надати наявні докази. Це можуть бути медичні документи, показання свідків, фото- чи відеоматеріали тощо. ❗️ Перед зверненням до суду отримувати відмову ДРАЦС не обов’язково. Закон цього не вимагає. Водночас заявник може звернутися до ДРАЦС із заявою про державну реєстрацію смерті та отримати письмову відмову із зазначенням причин, яку надалі можна використати як доказ у суді. 🔹 Що далі? Рішення суду про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню. Суд видає його копію учасникам справи або невідкладно надсилає до органу ДРАЦС. Державна реєстрація смерті за рішенням суду може бути проведена в день його отримання. ⚖️ Важливо: судовий збір у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території не сплачується. Якщо виникають труднощі з підготовкою документів або потрібне роз’яснення порядку дій, можна звернутися до системи безоплатної правничої допомоги. Офіційна державна реєстрація смерті дає змогу надалі реалізувати пов’язані з нею права — зокрема спадкові та соціальні. Докладніше: https://shorturl.at/ku3BQ Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Денис Маслов привітав нотаріусів із професійним святом та окреслив пріоритети співпраці Міністр юстиції України Денис Маслов взяв участь у заході з нагоди Дня нотаріату, організованому Нотаріальною палатою України. Він привітав представників професії та наголосив на ролі нотаріусів у захисті прав громадян і забезпеченні правової визначеності. Сьогодні в Україні працює понад 6 тисяч нотаріусів, які протягом року вчинили понад 10 мільйонів нотаріальних дій.

«За цією цифрою — мільйони людей і життєвих ситуацій: придбання житла, оформлення спадщини, довіреностей та інших документів. Кожна людина приходить до нотаріуса з довірою та сподіванням. Саме тому відповідальність представників цієї професії надзвичайно висока», — зазначив Денис Маслов.

Очільник Мін’юсту підкреслив, що взаємодія держави з нотаріатом має ґрунтуватися на партнерстві. Міністерство розраховує на фахову участь нотаріусів у вдосконаленні нормативно-правових актів та впровадженні нових проєктів. Окрему увагу Денис Маслов приділив розвитку електронного нотаріату та покращенню доступу до державних реєстрів.

«Наше завдання — не ускладнювати роботу нотаріусів, а створювати зручні інструменти. Цифрові рішення мають допомогати фахівцям швидше надавати послуги людям і менше часу витрачати на технічні процеси», — наголосив Міністр юстиції.

Під час заходу Денис Маслов також вручив нагороди представникам нотаріату, відзначивши їх професіоналізм та високу відповідальність. Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Денис Маслов обговорив із делегацією МВФ виконання реформ у сфері юстиції Міністр юстиції України Денис Маслов зустрівся з делегацією Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм. Сторони обговорили виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, Плану України в межах Ukraine Facility та заходів, передбачених Меморандумом з МВФ. Окремо йшлося про посилення незалежності та доброчесності інституцій системи правосуддя, цифровізацію судочинства й виконавчого провадження, стійкість державних реєстрів, розвиток судової експертизи та вдосконалення кримінального процесу.

«Співпраця України з МВФ є важливим сигналом для міжнародних партнерів та інвесторів: наша держава продовжує вдосконалювати свої інституції та процеси. Принципово важливо, щоб результатом цієї співпраці стали ухвалені рішення, сильніші інституції та реальні зміни в роботі системи», — наголосив Денис Маслов.

Сторони підтвердили готовність продовжити фахові консультації щодо реформ у сфері юстиції та зміцнення верховенства права. Докладніше: https://shorturl.at/xVJ0u Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🏦 Державні банки знову можуть використовувати OpenMarket для продажу окремих категорій активів Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 року № 719 передбачає можливість залучати додаткові інструменти для реалізації банківських активів, зокрема електронні аукціони OpenMarket. ДП «СЕТАМ», що належить до сфери управління Мін’юсту, готове відновити співпрацю з державними банками у цьому напрямі. Підприємство вже має досвід роботи з низкою банків, які через OpenMarket реалізовували нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, виробничі комплекси, права вимоги та інше майно. Загальна вартість реалізованих активів банків перевищує 7,6 млрд грн. Для державних банків це додатковий інструмент пошуку покупців, а для ринку — можливість розширити пропозицію інвестиційного майна. Загалом із 2014 року через OpenMarket реалізовано активи на суму понад 28,3 млрд грн. Докладніше: https://shorturl.at/j2G0M Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

✍️ 2 вересня — День нотаріату За кожною нотаріальною дією — людська історія: важливе рішення, новий етап життя, турбота про рідних або власну справу. Щодня нотаріуси допомагають людям захистити свої права та бути впевненими в законності ухвалених рішень. Саме тому робота нотаріуса — це завжди про відповідальність. Про уважність до деталей, знання законів та розуміння того, наскільки важливою для людини може бути кожна дія. Сьогодні дякуємо всім нотаріусам України за професіоналізм і щоденну працю задля захисту прав та законних інтересів громадян. З професійним святом! 🤝 Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Денис Маслов: Другий рік дії Закону «Про лобіювання» має стати роком удосконалення   Міністр юстиції України Денис Маслов взяв участь у заході «Лобіювання в Україні: перші підсумки та перспективи», присвяченому першій річниці введення в дію Закону України «Про лобіювання». Захід організувало Національне агентство з питань запобігання корупції за участю Ради Європи та ОЕСР.   Учасники обговорили перші результати практичного застосування законодавства у сфері лобіювання, досвід суб’єктів лобіювання, які працюють у новому правовому полі, а також подальший розвиток прозорого лобіювання в Україні.  

«Вплив на державні рішення існує в кожній демократії. Тому наше завдання полягало не в тому, щоб його заборонити, а в тому, щоб зробити цей вплив відкритим, зрозумілим і підзвітним суспільству. Закон про лобіювання став результатом непростої роботи та пошуку балансу між позиціями держави, бізнесу і громадянського суспільства»

, — зазначив Денис Маслов.   Міністр наголосив, що Україна не лише створила законодавчу основу для регулювання лобіювання, а й сформувала інститут, який реально працює.   Докладніше: https://shorturl.at/TDTS4 Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

🏛 3 роки роботи Гаазької конвенції про судові рішення в Україні 1 вересня 2026 року виповнюється рівно три роки з моменту набрання чинності для України Гаазької конвенції 2019 року про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах. Україна стала однією з перших країн світу, яка підписала та ратифікувала цей важливий міжнародний документ. Завдяки цьому для українських громадян та підприємців створено єдині, прозорі та зрозумілі правила виконання рішень українських судів за кордоном. 🌍 Сьогодні механізми Конвенції діють у відносинах України з державами-членами ЄС, Великою Британією, Албанією, Андоррою, Чорногорією та Уругваєм. ⚖️ Конвенція регулює рішення у цивільних та комерційних справах. Ви можете подати клопотання безпосередньо до компетентного суду іноземної держави, де має здійснюватися виконання. ❗Конвенція не застосовуються до: • податкових, митних та адміністративних спорів; • сімейних справ та аліментних зобов’язань; • спадкування та заповітів; • банкрутства та інтелектуальної власності; • арбітражних проваджень. Долучившись до Гаазької конвенції 2019 року, Україна зробила ще один крок до інтеграції у глобальний правовий простір та надала своїм громадянам і бізнесу реальний інструмент захисту їхніх прав українців у світі. Докладніше: https://shorturl.at/6VVgq Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Денис Маслов обговорив з представниками Асоціації приватних виконавців України подальший розвиток системи примусового виконання рішень Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч із представниками Асоціації приватних виконавців України (АПВУ), під час якої обговорили подальший розвиток інституту приватних виконавців та удосконалення системи примусового виконання рішень. Окрему увагу приділили повноваженням приватних виконавців та їхніх помічників, доступу до професії й удосконаленню механізмів дисциплінарного контролю. У зустрічі взяли участь, зокрема, Голова АПВУ Оксана Русецька та заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко. Сторони також обговорили подальше вдосконалення законодавства у сфері примусового виконання рішень з урахуванням євроінтеграційного курсу України та необхідності наближення національної системи до європейських підходів. Виконання судових рішень є базовою умовою довіри до правосуддя та важливою складовою верховенства права. Ефективна система виконання має забезпечувати реальний результат судового захисту для громадян, бізнесу та держави. Докладніше: https://shorturl.at/048l4 Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Майже 6 тисяч індивідуальних заяв, пов’язаних із війною, залишаються на розгляді ЄСПЛ. За кожною з них — конкретна історія людини, чиї права були порушені внаслідок російської агресії. Сьогодні практика Суду переходить на новий етап: висновки, сформовані в міждержавних справах, стають інструментом захисту окремих громадян. Водночас перед ЄСПЛ постають питання, з якими він раніше не стикався в такому масштабі: як визначати компенсації за масові й триваючі порушення, оцінювати докази, зібрані в умовах окупації, та врахувати всіх потерпілих. ☝ Про нові підходи ЄСПЛ, справи щодо окупованих територій і депортованих українських дітей, а також рішення, на які Україна очікує восени 2026 року, розповіла Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко в інтерв’ю для «Юридична газета». Повний матеріал: https://shorturl.at/nFS0Z

🎒 До Дня знань: які права дитина може реалізовувати самостійно в різному віці   З кожним роком дитина стає самостійнішою: більше рішень може ухвалювати сама, отримує більше можливостей самостійно реалізовувати свої права, а разом із ними — і відповідальності.   І деякі можливості закон надає дітям значно раніше, ніж багато хто думає.   🔹 До 14 років дитина може самостійно робити дрібні побутові покупки — придбати книжку чи канцелярію, купити їжу, оплатити проїзд.   Вона також самостійно здійснює особисті немайнові права на результати своєї творчості. Якщо дитина написала оповідання, намалювала картину чи створила пісню, вона має право на визнання свого авторства та інші особисті немайнові права автора.   🔹 Із 14 років можливостей стає більше. Підліток може самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією та іншими доходами, а також здійснювати права на результати інтелектуальної та творчої діяльності.   У цьому віці можна самостійно укласти договір банківського вкладу або рахунку та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім’я, і коштами на рахунку.   Тим паче, що з 14 років можна офіційно працювати — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Робота має бути легкою, безпечною для здоров’я, виконуватися у вільний від навчання час і не заважати навчанню.   Якщо батьки проживають окремо, з 14 років дитина сама визначає, з ким із них проживатиме. Також у цьому віці можна змінити прізвище, власне ім’я та по батькові — за згодою обох батьків або піклувальника, а у визначених законом випадках — одного з батьків.   🔹 Із 16 років для зміни прізвища, власного імені та по батькові згода батьків уже не потрібна — людина може самостійно звернутися до органу ДРАЦС.   Але мало знати свої права — важливо розуміти, як їх захистити.   Докладніше: https://shorturl.at/twihb Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube