Synapse Space

​Мрієш відвідати круте виробництво, проте знаходишся не в Києві? Наша команда підготувала для тебе щось особливе 😏 Що це? А це - онлайн-екскурсія туди, де народжуються твої улюблені напої. 3…2…1. Так, це завод Кока-Кола! Місце, де створюють Coca Cola, Fanta, Sprite, сік Rich та “свято наближається” 🧃. 📍Коли? 4-го квітня о 15:00 📍Де? У зумі 📍Як взяти участь? Заповнити формочку, та отримати посилання на екскурсію від нас :) Кількість місць обмежена, тому поспішай. *Якщо відбудуться будь які зміни у розкладі проведення, учасники будуть обов’язково повідомленні Stay tuned, у нас ще багато сюрпризів 💜

​Привіт! Тиждень мозку продовжується: На черзі у нас лекція від молекулярного біолога, кандидата біологічних наук, наукового співробітника Інституту молекулярної біології та генетики НАН України — Олександра Скорохода. Окрім наукової діяльності, пан Олександр реалізує себе ще й у спорті. Він є переможцем та призером трейлових ультрамарафонів в Україні та за її межами, а також був учасником чемпіонату світу з трейлу у 2019 році. Тема лекції: Нейробіологія управління: звички і сила волі Коли: 16 березня о 19:30 Переходь за посиланням та доєднуйся, щоб дізнатися багато нового!

Привіт! Пам'ятаєш, який сьогодні день? Це день старту Тижня мозку, наповненого цікавими й корисними лекціями та книгами! Одразу збережи пост, щоб потім не шукати. Перед тим, як розповісти деталі, нагадуємо, що захід у нас цьогоріч благодійний: донатимо на Взаємодопомогу НаУКМА! Реквізити: Приват: 4149 4393 1616 9048 Ігнатенко А.С. Монобанка: 5375 4112 0237 8829 PayPal: dandelion.anastasia@gmail.com Розклад Тижня мозку: 📖 Вт 14.03: початок розіграшу книги Станісласа Деана "Як ми вчимося..." 📖 Ср 15.03: початок розіграшу книги Антоніо Дамасіо "Почуття і знання. Шлях до свідомого розуму" 🔹Чт 16.03 о 19:30: онлайн-лекція "Нейробіологія управління: звички й сила волі" Де? Google Meet Лектор: Олександр Скороход — молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. 🔹Пт 17.03 о 18:00: офлайн-лекція "Нервова система безхребетних: формування та розвиток" Де? Колізей, КМЦ Лекторка: Ірина Омері — кандидатка біологічних наук, доцент Кафедри анатомії і фізіології людини Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників, викладачка курсу «Зоологія безхребетних» у НаУКМА. 🔹Сб 18.03 о 18:00: офлайн-лекція "Нейроестетика, або Чому мені це подобається?" Де? Колізей, КМЦ Лекторка: Юлія Нестеренко — асистент кафедри біології НаУКМА, аспірантка Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця. Напрямки діяльності: нейрофізіологія, біологія стовбурових клітин, зоологія. 🔹19.03 нд о 17:00: онлайн-лекція, "Сила нейрорізноманіття: бути різними — нормально" Де? Zoom Лекторки: Антоніна Санченко — студентка БП-3 Біологія, членкиня команди Центру САПС і connect.lab; Ганна Вербицька — студентка БП-2 Соціальна робота, копірайтерка-аналітикиня команди Центру САПС. Заповнюй форму для реєстрації (одну на всі події). Чекаємо на тебе! Synapse Space у співпраці з connect.lab, Центром САПС та Психологічною спілкою КМА

​Привіт! Цікавишся роботою мозку? 🧠 Тоді читай далі, маємо круті новини для тебе! Щороку, в третій тиждень березня, проводиться Тиждень мозку (Brain Awareness Week) — всесвітня кампанія для підвищення обізнаності суспільства щодо вивчення мозку і нейронаукових досліджень. Ініціатори: Товариство нейронаук США і благодійна фундація Дана. Зазвичай цього тижня проводять лекції, виставки, конкурси та ігри, демонструють досліди — роблять усе, щоб якомога більше людей зацікавились мозком і його роботою, розвитком сучасної науки та її потребами. З 2010 року до проведення Тижня мозку долучилась і Україна. Його організовують Українське товариство нейронаук, Інститут фізіології НАН України, ННЦ Інститут Біології, Київський академічний Університет та інші організації. Цього року ми разом з connect.lab, Центром САПС, Психологічною спілкою та викладачами НаУКМА проводимо благодійний Могилянський Тиждень мозку! З 13.03 по 19.03 будуть офлайн і онлайн лекції, а також розіграші книг за донати на Взаємодопомогу НаУКМА. Слідкуйте за наступними постами, скоро розповімо деталі!

#івент Сьогодні - Міжнародний день боротьби жінок за свої права 👩‍💼 І на честь цього Вільний Університет Майдан Моніторинг запрошує усіх бажаючих доєднатися до лекції: «Моє тіло – моє діло? Погляд антрополога та ембріолога на яйцеклітину.» Спікерками виступлять: Поліна Власенко - PhD з антропології від Університету Індіани у Блумінгтоні, працює запрошеним професором в університеті Акрону, постдок у Талінському університеті. Ольга Малюта - ембріологиня, працює в репродуктивній кліниці Hope fertility & ivf Malta, популяризаторка науки, авторка книжки «Плідна праця» від видавництва Віхола. 📍Коли? 9 березня 📍О котрій? 19:00 📍Де? У Зумі Нехай Міжнародний день прав жінок нагадає нам про важливість рівних можливостей та рівного представництва жінок у науковому світі, і надихне досягти цього разом!

​#івент Зовсім нещодавно ми з нашими переможцями відвідали @farmak_ua, де змогли зазирнути за лаштунки роботи лідера української фармацевтики. Отримали багато емоцій, корисної та навіть складної інформації 😉 А що ж думають наші учасники? Ділимося враженнями з вами: «Дуже вдячна за організовану екскурсію на Фармак. Подія була дуже цікава та інформативна, багато нової інформації я отримала❤️ Дякую за гарно проведений час» @_rysokosa_ «Екскурсія точно перевершила мої сподівання,стільки цікавого дізналась! Дуже вдячна за можливість зазирнути всередину такого виробництва☺️» @sonychka___ «Дуже дякую за можливість безпосередньо побувати на фармацевтичному підприємстві! Це дуже цінний досвід, особливо зважаючи на відсутність практичних занять за теперішніх умов. Мені, як хімікові, особливо сподобався відділ розробки, а саме аналітичний блок.» @_vadym.melnyk_ «Дякую великe за екскурсію❤️ було дуже цікаво й багато чого насправді вразило! Щаслива, що змогла побачити своїми очима те, про, що раніше тільки читала! 💗» @melnnkk «Екскурсія дуже сподобалась, було цікаво побачити зсередини, як працює велике фармацевтичне підприємство) це справді корисний досвід» @khadyrovs «Дякую за організацію екскурсії! Давно хотіла потрапити до них на підприємство, але у все якось складно з цим було. Рада, що вдалося реалізувати цю міні-мрію)» @olkh_anastasia_ Залишайтесь з нами, адже Synapse Space готує для вас ще багато сюрпризів та цікавих подій 💜

#реальніісторії Сьогодні 1 березня - початок нового місяця та весни, а отже, час знову зануритись у веселі історії наших колег 😉 Зібрали для вас невеличку збірку «факапів» на почитати: «Один знайомий колись нагрів яєчний білок на бані і суміш оця побіліла і загусла. Він почав телефонувати викладачці, питати шо це в колбі плаває. Вона почала кричати, що він неправильно підібрав температуру і просто зварив білок. Інший хлопчина замість 4 хвилин інкубував мікроорганізми 4 години…» Анна «Я на термостаті переплутала ручки і замість 63 градусів поставила інкубуватися на 600. Мишачі хвости зварилися… Іншого разу, нагрівала розчин фенолу, і закрила колбу кришкою аби не надихатись випарів. В один момент просто взлітає до стелі і з гучним грохотом падає, бо випари на неї тиснуть. Злякалися усі.» Марія Яка з історій сподобалась вам найбільше? 😍 А ми завжди чекаємо на ваші розповіді, тому заповнюйте формочку прямо зараз 😉

#можливості Річна навчальна програма «Розуміння природи та біорізноманіття Лос-Анджелеса» (UNLAB), що фінансується NSF і базується на відділі досліджень і колекцій Музею природознавства округу Лос-Анджелес (NHMLAC). Учасники програми проходитимуть шлях професійної підготовки під менторством працівників музею та інших партнерських установ. Кожен студент працюватиме над дослідницьким проектом, який досліджує історію або вплив людей і урбанізації на біорізноманіття Лос-Анджелеса. Тривалість програми: липень 2023–червень 2024 Вимоги: 📍Мати бакалаврську освіту, отриману не раніше 2019, або ж бути студентом 4го курсу природничої спеціальності, що отримає диплом не пізніше червня 2023 📍Не мати професійного дослідницького досвіду та не бути студентом аспірантури 📍Пройти базові курси/предмети з біології в університеті 📍Бути вакцинованим/ою від COVID-19 Важлива нотатка: на сайті програми зазначено, що ви маєте бути громадянином США, біженцем чи постіно проживати на території країни. ПРОТЕ, заявки від українців теж приймаються. 📍Дедлайн: 3 березня 2023 Кандидатів буде повідомлено про їх відбір для участі в програмі не пізніше 30 квітня 2023 року. Податись та ознайомитись із деталями можна тут

Як дитячі спогади землевласника з Бразилії допомогли вченим заново відкрити “скарбницю” скам’янілостей після сімдесяти років забуття 🏺 На початку п’ятдесятих поблизу міста Дом Педріто, що на півдні Бразилії, проводили географічне картографування. Робітники натрапили на пагорб, де ними було знайдено скам’янілі рештки давньої екосистеми, але на жаль, вони не залишили точних вказівок, як дістатися цього місця. Всі нові маршрути та дороги, що з’являлися з часом, оминали цю локацію, тому майже на сімдесят років знахідку було втрачено 🗺 Історія отримала неочікуване продовження, коли у 2019 році чоловік на ім’я Селестіно Гулар оголосив про викопні рештки, що знаходилися на землях його родини. Як виявилося, у віці десяти років Селестіно був зачарований скам’янілою рибою, що належала його дідові. Хлопчик виявив, що її було знайдено зовсім поруч, ледь чи не на власному подвір’ї і, будучи допитливою дитиною, вирушив шукати інші скам’янілості. Він натрапив на той самий пагорб і зміг побачити ще більше викопних риб, молюсків та рослин 🐟 Вже у дорослому віці він згадав про цю пригоду і вирішив повідомити про неї владу та науковців з метою зберегти та вивчити скам’янілості. Дослідники, які прибули на місце, кажуть, що наразі вони ідентифікували принаймні шість або сім видів рослин, один вид молюсків і два види риб; деякі з яких вже відомі, але частина може бути новими. За їх словами, вивчення зразків, які вони вже знайшли на даний момент, потребуватиме десятиліть 🐌 Науковці вважають, що ця екосистема належала до пермського періоду і існувала незадовго до того, як масове вимирання завдало серйозного удару по життю на Землі, заклавши основу для появи динозаврів. Одна з причин чому ця знахідка є такою важливою полягає в тому, що пермський період був добре задокументований у таких місцях, як Північна Америка та Китай, але він ще не досить вивчений у Південній Америці. За допомогою цих скам’янілостей науковці сподівається краще зрозуміти фактори, які сприяли найбільшому вимиранню в історії Землі 🪨 За словами Феліпе Пінейро, палеонтолога із Федерального університету Пампи: «Хоча те, через що ми зараз проходимо, є результатом людської поведінки, механізми вимирання дуже схожі на ті, що мали місце в пермський період. Ми втручаємося в ті самі біогеохімічні цикли — цикл вуглецю, цикл азоту, — які в пермський період через природні фактори спричинили загибель майже 90 відсотків видів. Тож коли ми вивчаємо це вимирання, ми вивчаємо сьогодення» 🐚

​#івент #можливості Привіт, як і обіцяли, у нас є нова крута пропозиція для тебе 🤩 Минулого разу було багато охочих побачити процес роботи всередині фармакологічної компанії, тож ми вирішили організувати ще одну екскурсію - до заводу відомого всім нам лідера української фармацевтики «Фармак». Умови участі шукай в нашому інстаграмі 😉 Бажаємо успіхів 💜

​День жінок у науці. Цифри і статистика. Цей день відзначають 11 лютого з 2013 року, за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Його ціль — сприяти рівному доступу жінок та дівчат до досліджень та розвитку наукових знань. У світі лише 28% науковців — жінки. В Україні ж, станом на 2020 рік — 45%, таким чином ми займаємо 12 місце за кількістю вчених-жінок у рейтингу серед 41 країни. Однак, проблема гендерної нерівності в науці досі існує. Адже за даними НАН України науковиць на високих посадах значно менше: ▪️ 7,4% науковиць — керівниці наукових установ. ▪️ 20,6% — заступниці керівників наукових установ. ▪️ 23,5% — керівниці наукових структурних підрозділів. ▪️ 3% — дійсні членкині (академікині) НАН України. ▪️ 9% — членкині-кореспондентки НАН України. ▪️ 22,3% — докторки наук. ▪️ 44,4% — кандидатки наук. Найбільше науковиць, 65,8%, у галузі суспільних наук; 65,2% працює в медицині, а 60,3% — у гуманітарних науках. У технічних науках — лише 34,1% науковиць. Не зважаючи на все, ми рухаємося у правильному напрямку і продовжуємо прагнути рівності! Сьогодні ж, вітаємо жінок та дівчат науковиць! Бажаємо успіхів та наснаги!

Світ та наука втратили молодого науковця… Загинув український біолог Біжан Шаропов, що був учасником Революції Гідності та захисником України від російського нападу. Біжан був головою Ради молодих вчених Національної академії медичних наук України, науковим співробітником відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології та сповненим любові до науки. Ми переживаємо цю втрату разом із науковою спільнотою України.

#новинивнауці Американським вченим вдалося вперше отримати від термоядерного реактора більше енергії, аніж витратити на підтримку його роботи. Експеримент провели вчені Ліверморської національної лабораторії імені Лоуренса у Каліфорнії. Професор фізики плазми Джеремі Чіттенден з Імперського коледжу Лондона в інтерв'ю ВВС назвав заяву американських учених "справжнім проривом", який показує, що "заповітна мрія термоядерного синтезу справді здійснена". Німецькі біохіміки реконструювали древній фермент — тРНК-нуклеотидилтрансферазу. Ці білки приєднують три нуклеотиди до транспортних РНК, щоб ті згодом могли постачати амінокислоти для синтезу білків. Потім вчені порівняли властивості отриманого ферменту з його сучасним аналогом. Виявилося, обидва ферменти працюють з однаковою точністю, але реакція проходить по-різному: сучасний фермент багаторазово перериває свою активність. Протягом десятиліть біохіміки не могли зрозуміти, в чому еволюційна перевага такої реакції. Тільки порівняння з древнім ферментом дозволило розгадати цю загадку. Нейробіологи медичного коледжу Бейлора і дитячої лікарні Техасу показали, що окситоцин («гормон любові») надає стимулюючу дію на розвиток зв’язків між новими нейронами, що з’являються в нюховій цибулині головного мозку мишей. Вчені виявили, що окситоцин запускає сигнальний шлях — серію молекулярних подій всередині клітин – що сприяє дозріванню нових синапсів, тобто сполук. Коли дослідники видалили рецептор окситоцину, темпи утворення синапсів різко знизилися. Висновки зроблені вченими відносяться до всіх ссавців, включаючи людину.

#реальніісторії Сьогодні початок нового місяця, а отже час для нових життєвих історій 🌟 Готові? Своєю жизою з нами поділяться Настя і Катруся 🖌 «В лабораторії на практиці: співробітник питає мене: "Ви знаєте де разташовані фотосистеми І та ІІ?" Я починаю розповідати, він слухає, а потім відмахується і з посмішкою каже: "Та нє. ФСІ розташована у верхніх листках, а ФСІІ в нижніх. Ну як оце ви такого не знали?!"» @Nastya_Shekhovtsova «Перша лабораторна з мікробіології. До того ми не працювали з цим викладачем, тому намагалися не зіпсувати атмосферу з першого заняття. На ту лабораторну я роздрукувала свої відповіді на питання для підготовки на аркушах А4, а сидіти мені довелося у безпосередній близькості до викладача. Отже, в якийсь момент він починає пояснювати, як треба загортати лабораторний посуд для стерилізації - для цього використовують папір та газетки. Нічого не підозрюючи, він бере зі столу мій конспект та загортає у нього чашку Петрі. Вся група, включно зі мною, розуміє, що відбувається, і дивиться на мене приреченим поглядом. Мені було одночасно і дуже смішно, і дуже сумно, але я таки наважилась повідомити викладачу, що у нас з ним проблемка 👉👈. Конспект було врятовано, але все ж таки кілька сторінок пішли на користь науки.» @ververine Хочеш розказати про свої курйози? Тоді мерщій заповнюй формочку і ставай героєм чи героїнею наступного випуску. Ми чекаємо саме на твій досвід💜

Пропонуємо до вашої уваги добірку онлайн-курсів англійською мовою на найрізноманітніші теми біології: ви точно знайдете, щось собі до душі. 🧪 Для більш загального ознайомлення підійдуть курси “Introduction to Biology - The Secret of Life” від Массачусетського технологічного інституту та “Biology: The Science of Life”, який веде професор біології Дюкського університету. 🧪 Безкоштовний курс “Introduction to immunology” присвячений роботі імунної системи, зокрема ролі В- та Т-клітин в організмі, а також симптомам іпричинам запальних реакцій. 🧪 Бажаючим поглибити свої знання в генетиці варто звернути увагу на курс “Genetics: Analysis and Applications”. З нього ви дізнаєтеся про різноманітні підходи до генетичного аналізу та вплив генетики на розвиток і поведінку. Курс спрямований на розвиток навичок наукового мислення, тому також вчить як формулювати гіпотези, планувати експерименти та інтерпретувати дані. 🧪 “Understanding Marine Biology” стане в нагоді екологам, океанографам та всім, хто цікавиться водними екосистемами. Пройшовши цей курс, ви дізнаєтесь про життєво важливу роль океанів у забезпеченні нас їжею, роботою, загалом, життям. 🧪 Для прихильників анатомії є курс “Human Anatomy: Musculoskeletal Cases”, сфокусований на п’яти типах поширених травм опорно-рухового апарату. Заняття включають перегляд відео реальних хірургічних процедур та спостереження за реальними розтинами в анатомічних лабораторіях Гарвардської медичної школи.

​#івент Учора ми мали змогу познайомитись із фармацевтичною компанією «Дарниця» Учасники екскурсії змогли поспостерігати за роботою в ампульному цеху: побачити як в ампули заливають препарати, запаюють, а потім перевіряють у кілька етапів🧪 Відвідали і пакувальний цех у якому препарати закладають в знайомі нам коробочки. Певно вас не раз дратувала інструкція, яка ніколи не складається так, як була до цього? Це і не дивно, адже тут її упаковує робот🦾 А також, ділимося відгуками наших переможців: «Дякую Synapse Space за організацію екскурсії на фармацевтичний завод "Дарниця"! Побували в ампульному цеху та на єдиному в Східній Європі автоматизованому складі серед фармацевтичних компаній. Було цікаво дізнатися про деякі аспекти виготовлення медичних препаратів та спостерігати за цим, безсумнівно, відповідальним процесом.» @songmanne «Дуже радий був новим знайомствам та проведеній екскурсії. Хоча й коротко, але все одно цікаво було побачити компанію зсередини, що і як там відбувається тому вельми дякую за можливість! Маю надію, що ще зустрінемось😉» @Stepas6ka Цікаво? Залишайтесь з нами, у нас ще багато сюрпризів!💜

​#можливості Привіт! Mи до тебе з неймовірною новиною! Чи цікаво тобі побачити фармацевтичну компанію зсередини, дізнатися як там усе влаштовано? Якщо так, продовжуй читати⬇️ Ми розігруємо 5 квитків на екскурсію фармацевтичною компанією «Дарниця». Кожен переможець може взяти з собою ще одну людину. Умови участі уже в нашому інстаграмі! Ділися цим дописом з другом, аби збільшити свої шанси на перемогу. Зичимо успіху! Можливо цього разу переможеш саме ти😉

Привіт! Ми знайшли цікаву можливість досліджень для українських студентів від UHN Research. 📍Проте дедлайн заявки уже 13 січня

​Привіт! Починаємо 2023 рік із нашою новою рубрикою #реальніісторії У лабораторіях чи на практиці часто стаються веселі ситуації, або ж невдачі, які ми потім згадуємо. І мабуть немає жодної людини з якою б не траплялось якогось курйозу, а тому пропонуємо пережити цей досвід разом 😃 І в першому випуску рубрики своєю «жизою» поділиться голова Synapse Space @ireen_kaban: «Лабораторія мікробіології. Я з викладачкою готую середовище для висіву, наливаю сироватку крові у флакон. Для стерильності і безпеки робимо все над пальником. І тут в мене загораєтсья рука… Знову лаба мікри. Після висіву бактерій і відправки їх у термостат, розумію, що я і половина групи взяли брудні чашки Петрі. Виросла ціла розсада 😅 На практичній з біохімії беру пробірку, зливаю супернатант геть. А його треба було якраз взяти для досліду… Стоїмо з одногрупником і центрифугуємо наново, бо налажали обоє. Залишила в лабораторії халат, щоб не нести додому. Його вкрали…» Хочеш поділитись власною історією? 🌟 Тоді заповнюй формочку та розповідай про свою «жизу» у лабі чи на практиці. Розбиті пробірки, вкрадені халати, розлиті реактиви, біганина за жуками - ми чекаємо саме на твій досвід❤️

​2022-й рік підходить до кінця, а отже час підбити підсумки цьогорічної наукової діяльності. Тож давайте дізнаємось хто отримав Нобелівську премію цього року🏅 🧬Фізіологія та медицина: Нагороджено шведського біолога Сванте Паабо за видатний внесок у дослідження стародавньої ДНК. Паабо з колегами отримали повний геном неандертальця зі зразка віком близько 40 000 років. Аналіз цього геному став беззаперечним доказом, що в минулому люди та неандертальці не жили окремо один від одного, а натомість могли схрещуватися. Також ця публікація допомагає вченим відстежувати генетичні відмінності серед сучасних людей і зрозуміти, яку роль ці відмінності відіграють у захворюваннях, включаючи Covid-19. ⚛️Фізика: Джон Клаузер з США, Ален Аспе з Франції та Антон Цайлінгер з Австрії отримали приз за їх незалежні дослідження квантової заплутаності та її практичного значення. Квантова заплутаність виникає, коли дві частинки є пов'язаними, і те, що відбувається з однією, впливає на іншу, незалежно від того, як далеко вони знаходяться одна від одної. Альберт Ейнштейн прозвав це явище "моторошною дією на відстані". Лауреати заклали фундамент для застосування квантових технологій, зокрема, у криптології. Наприклад, повідомлення, надіслані за допомогою заплутаних пар частинок, можуть надсилати криптографічні ключі безпечним способом завдяки їх чутливості до зовнішніх втручань. 🧪Хімія: Лауреатами стали Баррі Шарплесс, Мортен Мелдал і Каролін Бертоцці за їх незалежні роботи з розробки так званої клік-хімії та біо-ортогональної хімії. Згідно пояснення доктора Шарплесса, клік-хімія - це спосіб молекулярного контролю при синтезі нових сполук. Принцип в тому, щоб фокусуватися не на важких органічних зв’язках, а на таких, утворюються швидко, легко і мають стабільні продукти. Таким чином більш міцні зв’язки утворюються природно, ніби клікаючи одразу, що дозволяє науковцям керувати, які молекули вони “пристібають” одну до одної ніби конструктор. Каролін Бертоцці ж перенесла цей метод на живі клітини для картографування внутрішніх структур організмів.