en
Feedback
Synapse Space

Synapse Space

Open in Telegram

Наук-поп організація НаУКМА 💫 Ми в інстаграмі: https://instagram.com/synapse.space Питання/пропозиції: @d_vel0x

Show more
507
Subscribers
No data24 hours
+327 days
+6030 days
Posts Archive
​​🗣 «Я проґавила дедлайн, тому що в мене склалась важка сімейна ситуація, а колега порушив терміни, тому що йому бракує пунктуальності і відповідальності.» В такому реченні це звучить дивно, правда? Але як часто, насправді, ми звинувачуємо у помилках інших людей їх характер та риси особистості! Тоді як причини наших помилок — частіше вплив зовнішніх обставин. Ось такі подвійні стандарти 🤷 Пригадали схожі ситуації? Проте не спішіть картати себе — це не означає, що ви погана людина. Зараз розповімо, що це за феномен і як його позбутися. ▪️ То що ж змушує нас так вчиняти? Це явище називається фундаментальною помилкою атрибуції (атрибуція — це процес пояснення причин поведінки чи подій). Це когнітивне викривлення, яке проявляється у схильності пояснювати поведінку інших людей внутрішніми факторами, а свою — зовнішніми. ▪️ Чому ми підпадаємо під її вплив? Тому що наш мозок — лінивий, і дуже любить економити енергію. Бачити причини проступку у самій людині значно простіше і потребує значно менше зусиль, ніж спроби дійсно розібратися в ситуації, проаналізувати контекст, обставини, потенційні причини... ▪️ Як цього позбутися? Свідомими ментальними зусиллями ✨ Можна пригадати себе у схожій ситуації — що було причиною помилки у мене? Якщо поставити себе на місце іншої людини, уявити, що теперішня ситуація відбулася із вами — одразу ж на думку спаде безліч можливих пояснень та збігів обставин. Можливо, якесь із них виявиться справжнім 😉 Для більш точного розуміння, що ж сталося і в чому криється причина, потрібно проаналізувати ситуацію. Перенести фокус уваги з конкретної людини на більш загальний план — з усіма обставинами, зовнішніми впливами тощо. Найпростіший ж спосіб, власне, спитати іншу людину — у доброзичливій формі, поцікавитись, а не вимагати виправдань. Тоді може виявитись, що обставини склалися так, що ви ніколи б не змогли й припустити! Беріть нові знання на озброєння і пишіть у коментарях, наскільки вам близька ця тема! 🫂

🗣 «Я проґавила дедлайн, тому що в мене склалась важка сімейна ситуація, а колега порушив терміни, тому що йому бракує пунктуальності і відповідальності.» В такому реченні це звучить дивно, правда? Але як часто, насправді, ми звинувачуємо у помилках інших людей їх характер та риси особистості! Тоді як причини наших помилок — частіше вплив зовнішніх обставин. Ось такі подвійні стандарти 🤷 Пригадали схожі ситуації? Проте не спішіть картати себе — це не означає, що ви погана людина. Зараз розповімо, що це за феномен і як його позбутися. ▪️ То що ж змушує нас так вчиняти? Це явище називається фундаментальною помилкою атрибуції (атрибуція — це процес пояснення причин поведінки чи подій). Це когнітивне викривлення, яке проявляється у схильності пояснювати поведінку інших людей внутрішніми факторами, а свою — зовнішніми. ▪️ Чому ми підпадаємо під її вплив? Тому що наш мозок — лінивий, і дуже любить економити енергію. Бачити причини проступку у самій людині значно простіше і потребує значно менше зусиль, ніж спроби дійсно розібратися в ситуації, проаналізувати контекст, обставини, потенційні причини... ▪️ Як цього позбутися? Свідомими ментальними зусиллями ✨ Можна пригадати себе у схожій ситуації — що було причиною помилки у мене? Якщо поставити себе на місце іншої людини, уявити, що теперішня ситуація відбулася із вами — одразу ж на думку спаде безліч можливих пояснень та збігів обставин. Можливо, якесь із них виявиться справжнім 😉 Для більш точного розуміння, що ж сталося і в чому криється причина, потрібно проаналізувати ситуацію. Перенести фокус уваги з конкретної людини на більш загальний план — з усіма обставинами, зовнішніми впливами тощо. Найпростіший ж спосіб, власне, спитати іншу людину — у доброзичливій формі, поцікавитись, а не вимагати виправдань. Тоді може виявитись, що обставини склалися так, що ви ніколи б не змогли й припустити! Беріть нові знання на озброєння і пишіть у коментарях, наскільки вам близька ця тема! 🫂

​​Затишно, комфортно і цікаво… Саме так ми почувалися під час перегляду фільму «Гра в імітацію» минулої пʼятниці ✨ Цей івент був дещо особливим: перший захід як голови синапсу для мене (не враховуючи ФрешФест) та Ані в ролі івентниці, а також перший досвід боротьби з телевізором у КМЦ. Було багацько хороших відгуків, особливо про атмосферу, а отже — це точно не останній науковий кіно-вечір. Гроші, що вдалося зібрати, вже полетіли на хорошу справу, а ми полетіли створювати для вас ще більше наукпоп-контету 🚀 - Дар'я, координаторка SS Хочемо подякувати керівництву КМЦ за надане затишне приміщення, членам команди за допомогу та підтримку у створенні цієї події, та насамперед ми безмежно вдячні всім відвідувачам. Ви — ❤️‍🔥, дякуємо, що були з нами! P. S. Наші чарівні івентниці вже планують наступний захід — stay tuned, щоб не пропустити 😉

Привіт! Нагадуємо, що вже завтра відбудеться наш кіно-вечір. Чекатимемо о 17:00 в КМЦ, більш детальна інформація у закріпленому повідомленні 🎬 Плануєш завітати?
Anonymous voting

❕️Апдейт: опитування закрито. З урахуванням голосів у Телеграм та Інстаграм переможцем є фільм "Гра в імітацію" 🎉 До зустрічі!

​​Музика — це фундаментальна форма людської комунікації, значно давніша за мову. Ми фізіологічно реагуємо на музику, на рівні нейронів у мозку. Звуки музики стимулюють нейронну відповідь тієї ж частоти, що і сама мелодія 🎵 Така нейронна відповідь є вродженою, що підтверджують експерименти у яких 3-місячні немовлята реагували на різні типи музики рухами тулуба та/або кінцівок. Тож наше тіло — це також "інструмент", який відтворює мелодію за допомогою нейронів та гормонів. Музику можна використовувати як потужний інструмент для того, щоб «хакнути» роботу багатьох центрів головного мозку. Ось декілька підтверджених методів: ▪️ Музика і рух Експериментально доведено, що 10-15 хвилин прослуховування швидкої музики підвищують мотивацію до фізичної та когнітивної активності. Дуже радимо слухати її до або під час спортивних тренувань, щоб підвищити їх ефективність! ▪️ Музика і емоційний стан Дослідження показали, що достатньо прослухати від 10 до 30 хвилин музики, будь-якого жанру, щоб знизити частоту серцебиття, інтенсивність дихання — словом, заспокоїтись. 9 хвилин "музичної терапії" достатньо, щоб покращити настрій, а 13 — щоб прожити сумні емоції. Потрібно швидше? Тоді вмикайте "Weightless" (Marconi Union) — уже трьох хвилин достатньо, щоб знизити тривожність на 65%! 🎶 ▪️ Музика і концентрація для навчання та роботи Збільшити фокус уваги та концентрацію допомагають бінауральні ритми (коли у навушниках відтворюються трохи різні звуки для двох вух) частотою 40 Гц. Також гарно впливають "білий" (постійний) та "червоний" ("броунівський") шум. Статистично, найкраще працювати у повній тиші, трохи менш ефективно — при прослуховуванні інструментальної музики, ще гірші результати при прослуховуванні пісень зі словами, і зовсім неефективно у порівнянні з тишею — при прослуховуванні улюбленої музики зі словами 🎧 Чому так? Тому що лінгвістичні центри мозку уже зайняті словами улюбленої пісні, і ваша діяльність конкурує з ними за енергію. ❗️Але якщо слухати улюблену музику у перервах між частинами роботи, мотивація навпаки зростатиме. Більше про музику та мозок можете прослухати у подкасті How to Use Music to Boost Motivation, Mood & Improve Learning від Huberman Lab. Діліться улюбленими треками в коментарях 🎼

Яка кінострічка вам більше до душі? 😼
Anonymous voting

​​Науковий кіно-вечір з чаюванням від Synapse Space Температура надворі стає нижчою, а днів до сесії лишається все менше... Уже втомився від навчання, тебе з’їдає рутина?  🎞 Запрошуємо провести приємний вечір у чудовій компанії за переглядом одного з перелічених фільмів: «Гра в імітацію», «Інтерстеллар», «Приховані фігури», «Теорія всього». Обирайте кінострічку сьогодні в нашому телеграм-каналі або у сторіс в Інстаграм!  ☕️ Після перегляду залишайся на чай зі смаколиками та обговорення фільму у затишній атмосфері! Тож кожен може принести свою найкрутішу чашку або термос, а також щось смачненьке. 💰 Вхід вільний, але маємо на меті зібрати трохи грошей для Взаємодопомоги від НаУКМА, тож при вході на тебе чекатиме qr-код для донату від 50 гривень. Дата: 24.11 (п’ятниця)  Час: 17:00-20:00 Місце: КМЦ (вул. Іллінська, 9), 2й поверх, кімната №1

Тут — твої можливості показати знання та креатив, створити нові рішення, знайти друзів — а може й майбутніх колег 🤩 Усе це чекає тебе на хакатоні Farmak Science Start 3.0! ✔️Реєструйся на хакатон і проходь короткий тест ✔️Вирішуй кейс та на повну розкривай свою наукову суперсилу ✔️Пропонуй найкращі рішення — і виводь свою команду в лідери! 🏆Здобувай перемогу та отримуй: • Пріоритет при розгляді на вакансії й практики • Екскурсію на виробництво Фармак та live-зустріч із ментором • Круті подарунки для тебе й тіммейтів 🗓 6-7 грудня 💻 online, у Zoom 🤟Настав час показати себе та втілити всі карʼєрні мрії — реєструйся зараз: https://bit.ly/3uchqBn

​​Історія стоматології: до нашої ери Продовжуємо розповідати вам про доісторичну медицину. Сподіваємося, ви читали попередній допис, якщо ні — радимо повернутися та переглянути, там багато цікавого. Сьогодні ж більше поговоримо про те, як наші предки лікували свої зуби. Так-так, все швидкоплинне, але проблеми із зубами — вічні! 💀 Дійсно, зуби у наших предків були не в найкращому стані. Воно й не дивно: погано приготовлена їжа та недосконала форма скелету зумовлювали швидке стирання, а оскільки про гігієну тоді ще ніхто не думав — зубний камінь, карієс та інші неприємності траплялися дуже часто. Не дивно, що у лікуванні стоматологічних хвороб, як і в загоюванні ран на тілі, використовували найбільш доступні засоби — рослини. У неандертальця з зубним абсцесом з Ель-Сідрон (Іспанія, приблизно 49 тис. р. тому) зразок зубного каменю містив залишки деревини тополі, що містить саліцилову кислоту, яка має протизапальну та знеболювальну дію. Такий собі доісторичний аспірин 💊 Не тополею єдиною — у неандертальців в щелепах також знаходили залишки інших лікарських рослин: тисячолітника, ромашки (які, як ми зараз знаємо, мають протизапальні властивості), цвілевого гриба, що діє як пеніцилін. Оскільки ці рослини гіркі та не мають високої харчової цінності, первісні люди жували їх точно не для задоволення 🥴 Перші хірургічні втручання стоматологічного спрямування були зафіксовані 14 тисяч років тому, тоді вперше карієс був вилікуваний інвазивним шляхом. Тимчасом у Ріпаро-Фредіан (Італія) 13 тисяч років тому, було знайдено ще одну цікаву річ — зуби, на яких не лише було проведено хірургічну операцію з «видалення зайвого», їх ще й запломбували бітумом! 🦷 На додачу, перші докази застосування спеціального інструменту для стоматологічних втручань — крем'яного свердла для зубів (а не крихітних шматочків каменю, які ймовірно використовували раніше) були знайдені в Пакистані (розкопки Мергара, 9 тис. р. тому). Як вам така сторінка історії медицини? Уже не так страшно планувати візит до стоматолога? 🥼

​​Критичний стан речовини відповідає певним значенням температури і тиску, за яких стає неможливим розпізнати газову та рідку фази, оскільки вони досягають термодинамічної рівноваги. Як наслідок, речовина починає демонструвати властивості одночасно і газу, і рідини. 💧 Для води, наприклад, критична точка досягається за температури 374°C та тиску 217.75 атмосфер. Висока температура перетворює воду на газ, тоді як високий тиск підтримує її щільність, утворюючи єдину специфічну фазу, відому як надкритична вода. Звичайна вода може розчиняти більшість неорганічних речовин, але органічні речовини і гази зазвичай погано розчинні. Надкритична вода демонструє геть протилежні властивості — це дуже корисне середовище для реакцій, адже вона є надзвичайним розчинником для органічних речовин і газів. Цікаво, що в природі така вода може утворюватися у глибоководних термальних джерелах відомих як “чорні курці”, температура в яких сягає 400°C! У надкритичної води є ряд важливих застосувань: 🌱 Перетворення рослинної біомаси Надкритична вода ефективно розчиняє целюлозу та гідролізує природні рослинні полімери, що містяться, наприклад, у сільськогосподарських відходах. Так, замість використання складних комбінацій пари, кислот і дорогих ферментів, продукти розпаду можна отримати чистим і економічно вигідним способом і використати далі у промисловості, зокрема як біопаливо. 🌡 Надкритичний гідротермальний синтез Це метод, який використовує воду як розчинник для синтезу наноматеріалів. У надкритичному стані навіть незначна зміна температури та тиску дає змогу підлаштувати умови реакції відповідно до необхідних кінцевих продуктів. Під час реакції оксиди металів утворюються з розчину солі металу у воді з високою температурою. 🫧 Надкритичне окислення води (SCWO) Це процес, що має величезний потенціал для обробки широкого спектру органічних і хімічних відходів, що є дуже в нагоді, наприклад, для очищення лікарняних стічних вод. Оброблені сполуки мінералізуються до простих молекул (наприклад, СО2), а відносно помірні температури (380-600°C) порівняно з іншими технологіями, такими як спалювання, запобігають утворенню оксидів сірки й азоту, які забруднюють атмосферу. Friendly reminder для вас: не забудьте попити води сьогодні 💜

​​Зазвичай каріотип людини складається з 46 хромосом, з яких одна пара — статеві хромосоми, XX у жінки та XY у чоловіка. ⚧️ А що відбувається, коли їх кількість змінюється? Аномалії статевих хромосом — це порушення структури або кількості хромосом 23-тьої пари, що визначають стать людини. Такі аномалії виникають в результаті злиття нормальної та патологічної гамет, а саме розходження хромосом при поділі утвореної зиготи. Залежно від виду патології: наявності зайвої хромосоми чи навпаки — її відсутності, розрізняють відповідно трисомію та моносомію. 👩🏽 У жінок найчастіше зустрічаються синдроми трипло-Х та Шерешевського-Тернера. ▪️ Каріотип XXX, або Трисомія X. Це відносно поширене явище, зустрічається у 1:1000 жінок, однак його рідко діагностують. У таких жінок спостерігаються певні особливості будови тіла, наприклад широко розставлені очі, високий зріст, зігнуті мізинці тощо. Зазвичай така аномалія не має значного впливу на когнітивний та фізичний розвиток людини, проте у виняткових випадках може проявлятися затримка розумового розвитку, а також певні відхилення в репродуктивних процесах (наприклад рання менопауза чи аменорея). ▪️ Каріопит ХО, або синдром Шерешевського-Тернера. Зустрічається рідше — у 1:2000 дівчат. Серед поширених симптомів: низький зріст, характерні складки шкіри на шиї, безпліддя, порушення роботи лімфатичної системи. На додачу, підвищений ризик серцево-судинних патологій (від 17% до 45%) та цукрового діабету, що зумовлюють зниження середньої тривалості життя. При цьому, значного впливу на когнітивні здібності синдром не спричиняє. 👨🏽 У чоловіків найчастіше зустрічаються синдроми Клайнфельтера та Якобса. ▪️ Каріотип XХУ, або синдром Клайнфельтера. За деякими даними, зустрічається частіше за інші — 1:700 чоловіків. Зумовлений наявністю двох і більше(!) Х-хромосом в каріотипі, причому інтенсивність прояву симптомів зростає зі збільшенням кількості Х-хромосом. Основними симптомами є безпліддя, гіпогонадизм (знижений рівень статевих гормонів, часто недорозвинені органи репродуктивної системи). Серед фізичних ознак — слабкий розвиток мʼязів, високий зріст, погіршена координація рухів, збільшення молочних залоз, та інші. Симптоми найчастіше проявляються в період статевого дозрівання. Впливу на інтелектуальний розвиток не виявлено. ▪️ Каріотип XYY, або синдром Якобса. Зустрічається досить часто, у 1:1000 новонароджених хлопчиків, проте діагностований вкрай рідко, через незначну симптоматику. У людей із синдромом Якобса може спостерігатися прискорення росту та, як наслідок, високий зріст. Рівень статевих гормонів здебільшого нормальний, фертильність не порушена. Відхилення когнітивних здібностей також незначні, проте інколи виявляють затримку інтелектуального розвитку та проблеми з навчанням. 🧬 Статистично більшість аномалій статевих хромосом проявляється мозаїчно (тобто не у всіх клітинах тіла). Отже, симптоми зазвичай наявні у легкій формі або взагалі не помітні. Часто люди з такими аномаліями навіть не здогадуються про порушення свого каріотипу і ведуть повноцінне, здорове життя, без жодних скарг. На додачу, такі аномалії не передаються від батьків до дитини. 🔎 Захотілося перевірити свої хромосоми? Нам - так!

​​🦎 Дивовижно мила амфібія — аксолотль: що ж воно таке і чим цікаве? Ця тваринка не самостійний вид, а насправді — неотенічна личинка амбістоми (представника родини хвостатих земноводних, спорідненої з саламандрами). «Неотенічна» означає, що вона досягає статевої зрілості і може розмножуватись, залишаючись у «дитячому» тілі. 🦾 У чому унікальність аксолотлів? Окрім неймовірно милого зовнішнього вигляду, ці прекрасні земноводні мають ще одну цікаву характеристику — надзвичайну здатність до регенерації. Вони можуть відрощувати не лише кінцівки чи хвіст, але і пошкоджені внутрішні органи та навіть частини головного мозку! Однак, звісно ж, ця чудова здатність є обмеженою: для відновлення має зберегтися хоча б частина органу/структури. До того ж ця здатність втрачається після метаморфозу в амбістому (дорослу форму). 🔬 Чим аксолотлі цікаві для науковців? Якщо вченим вдасться розкрити загадку регенерації аксолотлів, це відкриття може мати неабиякий вплив на медицину. Регенерація втрачених або пошкоджених органів та тканин — звучить як мрія! Сумним фактом є те, що попри феноменальну здатність аксолотлів до відновлення, у Мексиці, в своєму природному середовищі, вид Ambystoma mexicanum знаходиться під загрозою зникнення та занесений до Червоної книги. Зараз аксолотлі перебувають під захистом уряду Мексики. Як вам аксолотлі? Можливо, ви вважали їх окремим видом? ⤵️

Repost from Mohyla Art Week
Любі поціновувачі мистецтва, ми анонсуємо офлайн виставку від Mohyla Art Week, яка пройде у рамках мистецького фестивалю. Там
Любі поціновувачі мистецтва, ми анонсуємо офлайн виставку від Mohyla Art Week, яка пройде у рамках мистецького фестивалю. Там ви зможете показати і продати свої роботи! 🎨 Відсоток з продажу витворів мистецтва піде на Взаємодопомогу КМА. 🔗Хто може взяти участь?Будь-хто! Ми відкриті для всіх мисткинь та митців, не важливо початківець ти або вже професіонал, могилянець_ка ти або ні. 📍Де та коли? 10-11 листопада в КМЦ. ❗Для участі заповнюйте формочку ДЕДЛАЙН ЯКОЇ 05.11 З будь-яким питаннями пишіть у коментарі ⬇️

​​2018 року китайський біолог та біофізик Хе Цзянькуй на науковій конференції в університеті Лі Шау Кі у Гонконзі заявив, що з його допомогою народилися перші у світі генномодифіковані діти — близнючки Лулу і Нана. Згідно з його заявою, ці діти мали вроджений імунітет до вірусу імунодефіциту людини. 🔎 Що саме відбулось? До експерименту було залучено 7 пар, в яких жінка не мала ВІЛ, а чоловік був ВІЛ-позитивним. Ембріони були відредаговані до перенесення в матку, за допомогою технології CRISPR-Cas9: у них був відключений ген CCR5, що кодує рецепторний білок через який ВІЛ проникає у тіло, проте цей ген має безліч функцій, серед яких, наприклад, нормалізація роботи лейкоцитів. Жодних доказів проведення експерименту чи матеріалів дослідження вчений не надав. 💬 Якою була реакція? Наукова спільнота засудила дії вченого. Більше того, китайськими (і не лише) законами заборонені подібні дії. Університет та клініка повідомили, що не мають жодного стосунку до цього експерименту. Після заяви вченого почалося розслідування, в ході якого зʼясувалося, що учасники експерименту не були повністю проінформованими про всі деталі досліду, на додачу до інших виявлених законопорушень. Хе Цзянькуя засудили до трьох років ув'язнення та грошового штрафу. 🗯 Чому реакція була негативною? Втручання в геном людського ембріона в науковій спільноті вважається неприйнятним із багатьох причин. Зокрема тому, що ці зміни можуть успадковуватися, а наслідки поки недосліджені. Окрім того, помилка в експерименті може призвести до розвитку мозаїчних ембріонів, коли частина клітин містить відредагований ген, а решта — ні. Важливою є також етична складова редагування людського геному: до якої міри та з яких причин такі маніпуляції є допустимими? Загалом вчені намагаються уникати втручання в геном, залишаючи цю технологію виключно для екстрених випадків. Щодо ВІЛ — наразі вже існує технологія, яка допомагає уникнути його передачі від батька до дитини, без втручання в геном. А яка ваша думка? Чули про цю справу у 2018 році? 🧬

Ми готуємо для вас багато цікавого! Тож питання: чи маєте ви змогу і бажання відвідувати офлайн-заходи?
Anonymous voting

​​Девід Аттенборо На його фільмах виросли цілі покоління натуралістів, а його голос любителі науки впізнають по всьому світу! На його честь навіть названо 20 існуючих та вимерлих видів тварин 🦋 Сер Девід Аттенборо, один з найвідоміших у світі ведучих-натуралістів, улюблений телеведучий принца Джорджа і принцеси Шарлотти (і деяких членів нашої команди), володар численних нагород 🏅 За вісім десятиліть своєї кар’єри він став частиною 148 телевізійних серіалів та окремих програм, як сценарист, ведучий, оповідач, продюсер чи інтерв’юер. Ми створили цю підбірку найкращих фільмів та серіалів сера Девіда, щоб і ви могли насолодитися його творчим доробком: 🎬 Розпочнемо з легендарного циклу серіалів «Життя …» (1979-2009) Перші три серіали: «Життя на Землі» — про еволюцію життя на Землі, «Жива планета» — про кліматичні зони та «Випробування життям» — про психологію тварин. Наступні серіали циклу розвивають ці теми та глибше занурюють глядачів у життя різних організмів. Усього до циклу входить 89 фільмів. Рекомендуємо додивлятися серії до кінця, бо кожен епізод завершується бонусом —висвітленням роботи знімальної групи за кадром. 🌳 Фільм «Чарльз Дарвін і дерево життя» (2009) Стрічка про теорію еволюції, знята з нагоди двохсотої річниці народження Чарльза Дарвіна. У фільмі теорія еволюції досліджується через спостереження за тваринами та рослинами. Зйомки проходили у важливих для Дарвіна місцях, а до фільму увійшли ще й архівні кадри. 🧊 Серіал «Замерзла планета» (2011) Цикл фільмів про ті місця на Землі, де температура не піднімається вище нуля за Цельсієм. Про лід та тих, хто пристосувався до життя в таких суворих умовах. 🐧 Фільм «Король пінгвінів» (2012) Це захопливий фільм про королівського пінгвіна, який повертається додому після трьох років відсутності. Події розгортаються на острові Південна Джорджія, за 900 миль від Антарктиди. 🐠 Серіал «Великий бар'єрний риф з Девідом Аттенборо» (2015-2016) У серіалі показано бурхливий потік життя навколо унікального коралового рифу, що простягнувся вздовж східного узбережжя Австралії. ☀️ Фільм «Зміна клімату — Факти» (2019) У просвітницькій стрічці Аттенборо розповів про проблеми зміни клімату та можливі способи їх вирішення. 🦖 Серіал «Доісторична планета» (2022) Старт показу відбувся на Apple TV+, до серіалу увійшли 5 епізодів, у яких зовнішній вигляд динозаврів відтворювався за допомогою комп’ютерної анімації. У стрічці візуалізовано події, які відбувались близько 66 млн. років тому, на основі сучасних палеонтологічних досліджень. 🌍 Серіал «Планета Земля» (2006-...) Темою є різноманітні природні умови притаманні нашій планеті. Серіал знятий з використанням найкращого обладнання, а історично був першим документальним серіалом знятим в HD. На додачу, «Планета Земля» є найдорожчим документальним проектом від ВВС. Між іншим, нещодавно розпочалися зйомки третього сезону! Приємного перегляду!

​​Як ви думаєте, коли з'явилась медицина? 🦴 Якщо у вас в голові одразу почали з'являтися дати "нашої ери"— мусимо вас розчарувати, або ж навпаки — зацікавити, адже розповідатимемо про доісторичну медицину. У найбільш ранніх похованнях "печерних" людей скелети були знайдені в хорошому стані, без слідів хвороб — що означає, що медицини тоді ще не існувало. Щоб хвороба відобразилась на кістках, людина має достатньо довгий час з нею прожити, а отже, цей час хтось має за нею доглядати. Такий от палеопатологічний парадокс: чим більше скелетів зі слідами хвороби — тим краще розвинена була медицина певного періоду. 🦣 Перші сліди загоєних переломів з'являються у людини гейдельберзької, ще 800-130 тис. років тому! Це пов'язано з розвитком знарядь праці та активним полюванням, що призводило до частих травм. 🌿 Значно стрімкіший розвиток первісної медицини почався після переходу перших Homo sapiens з Африки в Європу, де вже жили неандертальці. Вірогідно, саме у них первісні "сапієнси" перейняли деякі медичні знання, зокрема і лікування травами. Тоді "фармацевтика" неандертальців була більш розвиненою, ніж у sapiens, про що свідчать знахідки з печери Шанідар (Ірак). Прикладом цього є старець (Шанідар-1, 60-45 тис. років до н.е.), у якого за життя був артрит, значна втрата слуху, часткова або повна втрата зору одного ока, відсутня частина правої руки нижче ліктя та численні переломи. З такою «історією хвороби» він прожив від 35 до 45 років — досить довго для тих часів. Звідси робимо висновок, що про нього добре піклувалися. Ще один цікавий скелет з Шанідару: Шанідар-4, у похованні якого знайдені пилкові зерна шести лікарських рослин. Тобто, згідно з аналізом ґрунту з цього місця, турботливі родичі поховали чоловіка з "букетом-аптечкою", щоб він не забував лікуватися і надалі. Окрім того, сьогодні ті ж самі рослини використовуються корінними народами цієї місцевості. 🪚 Пізніше наші предки почали використовувати хірургію для ампутації кінцівок чи, навіть, успішної трепанації черепа: найдавніша така знахідка — українська (могильник Василівка ІІ, 7,3-6,2 тис. років до н. е.). Пропонуємо вам дізнатись більше про шанідарські поховання. Як вам такий етап історії? Схоже на вашу місцеву поліклініку? 🏥

​​«Омолодити» клітину справді можливо! 👵🏻 Звісно, не буквально «омолодити», а повернути до стану стовбурової клітини. ▪️Чому це важливо? У кожної клітини є своя спеціалізація — якась є частиною шкіри, інші — м'язу чи мозку, але всі вони розвинулися із базових, стовбурових клітин. Тобто, усі клітини мають однаковий геном, але на етапі розвитку одна його частина стає активною і визначає її спеціалізацію, а інша — залишається неактивною. Щоправда, існують випадки, коли було б добре вміти змінювати цю спеціалізацію. Довгий час це вважалося неможливим, адже таке «омолодження» потребує безпосереднього втручання в роботу генів 🧬 ▪️Хто ж зумів знайти рішення? Японський науковець Сін'я Яманака — професор та провідний дослідник в університетах Японії та США, винайшов спосіб повернення клітини до стану стовбурової. Він зробив це за допомогою додавання до клітини чотирьох білків (Oct4, Sox2, Klf4 та c -Myc), які пізніше назвали «коктейль Яманаки» або «фактори Яманаки». За це відкриття він отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини, разом з Джоном Гердоном 🏆 ▪️Чому ж медики ще не відновлюють усе цим методом? Метод Яманаки, розроблений в лабораторних умовах — це лише перший крок. Далі повинні пройти дослідження способу «доставки» цих білків до конкретної клітини та «активації» потрібних генів безпосередньо у клітині. Саме на цьому етапі зараз знаходяться дослідження у цій прогресивній галузі 🧫 Хотіли, щоб вас лікували таким способом?

​​🍄 Паразит та чудо китайської народної медицини: Кордицепс. Йому приписують здатність стимулювати імунітет, боротися з раковими пухлинами, запобігати розвитку деменції, позитивно впливати на серце і печінку, і навіть омолоджувати! 🐜 Що ж це? Кордицепс (Cordyceps) — це рід грибів, що паразитують на комахах, їх личинках або на інших грибах. Плодові тіла можуть мати різні форми, а міцелій, проникаючи у клітини організму господаря, поступово заміщує його тканини, паралельно виділяючи хіміні сполуки, що впливають на мозок жертви. Для деяких видів гриба характерне навіть перетворення хазяїв на так званих «зомбі»: гриб здійснює хімічний вплив на поведінкові центри комахи, скеровуючи її до більш вигідного для розпилення спор місця. Завдяки моторошному життєвому циклу один із грибів роду Кордицепс став натхенником та основним елементом сюжету постапокаліптичних відеоігор «Останні з нас», які пізніше адаптували в однойменний серіал. 💊 У чому ж користь Кордицепс? У плодовому тілі міститься азотовмісна сполука кордицепін, а також кордицепова кислота, манітол, аденін, аденозин, пептиди, полісахариди та інші речовини. Саме завдяки багатому та різноманітному складу гриб набув популярності в традиційний китайській медицині (ще понад 2000 років тому), а за останні десятиліття інтерес до нього кратно зріс і на Заході. Сьогодні різноманітні види Кордицепс вирощують у лабораторних умовах для виготовлення біологічно активних добавок, проте доказова медицина їхніх «цілющих» властивостей не підтверджує. А ви чули про такий гриб? З відеоігор чи як БАД? 👾