SOLOVIOV

У 2029 році університети в Україні можуть залишитися без студентів. Це не прогноз. Це математика. Я 15 років в освіті. Зараз досліджую, що реально відбувається на ринку і мене особисто цифри дуже лякають. Кілька фактів: — у 2029-му вступатимуть ~15 тисяч випускників. У 2025-му було 200+ тисяч — 133 тисячі резюме на 66 тисяч вакансій. Диплом є — роботи нема — бізнес при цьому каже: “не можемо знайти людей” — середня зарплата викладача ~$541. Найкращі просто йдуть Виходить приблизно така ситуація: університети випускають людей, яких не беруть на роботу, а бізнес не може знайти тих, хто йому потрібен + додаємо міграцію, мобілізацію і демографію, а вони накладаються одночасно Щось тут поломано. Це продовження теми, яку я вже піднімав: про 1,3 млн жінок поза ринком про системний розрив між освітою і роботою про кадри в енергетиці та освіту в ЗПТО про дослідження ринку приватних шкіл Бо це все одна і та сама проблема. Просто з різних сторін. Я працюю з цим ринком зсередини — з бізнесом, освітою і державними структурами — і бачу, як ця система реально працює (і де не працює). Зараз дописую великий розбір: хто з університетів вже перебудувався і росте а хто - падає і буде закриватися Вам взагалі цікава ця тема? Розбираємо далі?

Щоб дізнатись що реально працює в GTM стратегіях у 2026-му — можна витратити рік на тести і купу грошей. Або прийти у четвер до мене на вокршоп. Я зібрав дані 195 компаній США за 2025-2026 і перевірив на власних кейсах. Розберемо 16 квітня, 19:00, онлайн. Безкоштовно. Реєстрація → https://luma.com/uw7l4zos

Українські компанії масово інвестують у власну енергетику. Самі. Без держави і без банків — понад 70% проєктів за власні гроші. Але 44% вакансій в енергетиці — незакриті. І при цьому 65% роботодавців навчають людей самі — прямо на виробництві. Нещодавно завершив проєкт для RePower Ukraine / Благодійний Фонд Репавер Юкрейн. Розбирав дані, формував рекомендації для бізнесу, ПТО і донорів. Скрізь одне і те саме: бізнес готовий інвестувати. Але між попитом на кадри і їх підготовкою — дірка. Масово підготувати кадри до наступної зими — не вийде, давайте чесно. Але точково діяти можна вже зараз. Головне не чекати, бо краще точно не стане від цього. У статті на LIGA.net розібрав де саме рветься зв'язок між бізнесом, ПТО і донорами — і що кожен може почати робити вже зараз. Читати → https://blog.liga.net/user/ksoloviov/article/59138

Старі стратегії виходу на ринок більше не працюють. Більшість команд досі запускаються за логікою 2019 року. Ринок змінився. Стратегія — ні. Саме тому не росте. Freemium, PLG, холодні листи, AI SDR — половина того що всі роблять вже не дає результату. У березні проводив цей воркшоп для Українського фонду стартапів — зайшов добре, тому вирішив повторити. Цього разу — онлайн, для підписників. Розберемо що реально змінилось у GTM і що робити замість. На основі даних 195 компаній США та України + власний досвід проєктів 2024–2025. Що буде: — 7 трендів GTM з конкретними цифрами і кейсами — GTM-фреймворк з 9 блоків — шаблон який забираєте одразу — Живий розбір одного кейсу з учасників 16 квітня, 19:00, онлайн. Безкоштовно. Реєстрація за посиланням 👇 https://luma.com/uw7l4zos

Важко прийняти той факт, що стабільності більше не буде. Світ змінився. Але варто розуміти, що стабільність — це ілюзія. Просто раніше це було не так відчутно. Єдине, на що ми можемо розраховувати, — це ми самі. Опиратися на себе, на те, що ніхто не може забрати: знання, досвід, навички й уміння. Хочу запросити вас на свій онлайн-розбір «Маркетинг-стратегії 2026: що змінилося», де я зібрав ключові тренди маркетингу на 2026 рік. Я підготував цей розбір, проаналізувавши 200 американських стартапів і власні запуски на українському ринку. У понеділок надішлю посилання на онлайн-розбір. Прийдете?

Нічні думки. Вирішив поділитися. Саме зараз час hustle mode. І саме зараз той час, коли виграє той, хто hustle. Не той, хто чекає ідеальний момент, а той, хто тримає темп і дотискає своє. Хто hustle, дайте плюс. +

91% компаній впровадили AI в маркетинг. Більше половини — даремно. Готуючись до виступу на USF Pitch Days я зібрав дані 195 компаній за Q4 2025 (ринок США) і поєднав з тим що сам тестував у 2024–2025. Цифри збіглись — і для України, і для світу. Розібрав 7 трендів які реально змінились у GTM: PLG, AI-пошук, омніканал, ціноутворення, expansion — і чому старий playbook 2019 року більше не працює. Повна стаття на Speka. Якщо коротко: виграють не ті хто більше експериментують з AI — а ті хто фокусуються на 2-3 каналах і масштабують те що вже працює.

Топ-10 приватних шкіл України заробили 1,8 млрд грн у 2024-му. Деякі виросли на 78% за рік. 427 нових освітніх закладів відкрилось у 2024-му. У другому кварталі 2025-го — вже 137 за квартал. Рекорд навіть порівняно з довоєнним часом. І при цьому більшість власників кажуть що режим — виживання. Касовий розрив. Грошей немає. Але ринок росте, конкуренція росте швидше, ринок супер агресивний. Вивчав дані YouControl і поєднав з 15 роками практики. Є що розповісти. Повна стаття 👇 Розбираємося з цими парадоксами разом. https://blog.liga.net/user/ksoloviov/article/58921

На випадок якщо забули як я виглядаю 😄

Сьогодні виступав на USF Pitch Days з темою GTM у 2026 — що змінилось і як з цим працювати. Поділюсь ключовими висновками для тих, хто не був. Готуючись до виступу перечитав дослідження 195 B2B компаній з ринку США, звіт McKinsey по Product-Led Sales, і доповнив власним досвідом кейсів 2024–2025. Про що говорив: — PLG вже не ноу-хау. Працює тільки до $5K на рік — і лише 9% безкоштовних стають платними. Вище $5K — без живого продажу не обійтись — McKinsey підтверджує: чистий PLG рідко дає видатний результат. Переможці поєднують продукт і продаж — це називається Product-Led Sales — AI переписав те, як вас знаходять клієнти. Цього місяця отримав 2 інбаунд-ліди — AI рекомендував мене як експерта з реформ в освіті. Я так себе не позиціонував. Машина вирішила сама — на основі того що я публікував. Контент треба оптимізувати під GPT, не тільки під SEO — 91% компаній використовують AI в GTM. 53% не бачать жодного результату. Тестував AI SDR особисто — 6 місяців, 0 угод. AI — це інструмент, не стратегія — Омніканал — це вже мінімум, не перевага. Один канал більше не працює. Абсолютний переможець по каналах — профільні конференції — 85% компаній змінили модель ціноутворення. Usage-based замість фіксованого тарифу — вже норма — Продавати існуючим клієнтам вигідніше ніж знаходити нових — це підтверджує дослідження. Звучить очевидно, але більшість все одно фокусується на пошуку нових і забуває про тих, хто вже є. Не забувайте Якщо цікаво — можу поділитись матеріалами з виступу: шаблон GTM-стратегії, багатоканальний маркетинг-план і джерела. Пишіть в особисті.

Завтра виступаю на USF Pitch Days у Кооперативі. Тема: Go-To-Market у 2026 — що реально змінилось. Чому класичні launch-стратегії більше не працюють. Freemium, product-led growth, community effect — нова логіка виходу на ринок. Як зробити онбординг, який не вбиває конверсію. Як рости органічно без бюджету. В кінці — фреймворк GTM-стратегії, який можна забрати і одразу застосовувати. Участь безкоштовна. Будуть інвестори, стартапи, підприємці — завжди хороша тусовка. 13 березня, 15:00–16:00, Sichovykh Striltsiv 23A, Kyiv. Реєстрація: https://luma.com/dfkavgg4

1,34 млн молодих жінок в Україні не працюють і не навчаються. Це не безробіття. Це щось складніше. Вивчав дослідження Інституту молоді в рамках ініціативи ЮНІСЕФ. 104 сторінки, 512 опитаних, глибинні інтерв'ю по всій країні. 9 з 10 жінок яким потрібна допомога — не знають де її шукати. Програми є. Але губляться в інформаційному шумі. Повний матеріал тут https://blog.liga.net/user/ksoloviov/article/58869

Жінки — з 8 березня! 💐 8 березня вже давно не про квіти і цукерки. Це про те що жінка може бути і з дитиною, і на роботі, і топ-менеджером, і просто жінкою — чуйною, турботливою, сильною і слабкою одночасно. Все це поєднують українські жінки в собі. Зараз тягнуть особливо багато — через війну, через обставини, часто без підтримки. За це великий уклін і подяка. Люблю 8 березня ще й за те що вже весна — і це вже привід вірити в краще. Буде краще. Вірю. Ви неймовірні. Цьомики 💙😄

1,34 млн молодих жінок в Україні не працюють і не навчаються. Це не безробіття. Це щось складніше. Вивчав новий звіт ЮНІСЕФ — 104 сторінки, 512 опитаних, глибинні інтерв'ю по всій країні. Є що розповісти. Головне що мене зачепило, кілька цифр: — більшість мають освіту. Диплом просто не конвертується в роботу — 37% не працюють бо доглядають за дітьми — кожна четверта — ВПО. Цієї категорії не існувало до 2022 — працювати за 8к при витратах на садочок і транспорт — математично невигідно — 42% хочуть відкрити бізнес. Реальні плани є у 5,5% — офіційна статистика їх просто не бачить Це пряме продовження теми кадрового голоду яку піднімав минулого тижня. Тільки з іншого боку. Розкривати тему далі?

Люди без роботи є. Роботодавці з вакансіями є. Чому вони не знаходять одне одного? 133 тисячі резюме на ринку. 66 тисяч вакансій. Безробіття 14,5%. І при цьому кожен другий роботодавець каже — не можу знайти людей. Я провів десятки інтерв'ю з компаніями у 2025 році. Будівництво, енергетика, машинобудування. Скрізь одне і те саме: «Нам не потрібен диплом — нам потрібна людина яка може працювати з першого тижня.» Поділився своїм досвідом роботи з ринком праці — що бачу зсередини і три речі які реально змінюють ситуацію. https://blog.liga.net/user/ksoloviov/article/58814

Люди без роботи є. Роботодавці з вакансіями є. Чому вони не знаходять одне одного? 133 тисячі резюме на ринку. 66 тисяч вакансій. Безробіття 14,5%. І при цьому кожен другий роботодавець каже — не можу знайти людей. Я провів десятки інтерв'ю з компаніями у 2025 році. Будівництво, енергетика, машинобудування. Скрізь одне і те саме: «Нам не потрібен диплом — нам потрібна людина яка може працювати з першого тижня.»

Поділився своїм досвідом роботи з ринком праці — що бачу зсередини і три речі які реально змінюють ситуацію.

18 лютого був на панелі в KSE — «Співтворення на практиці: досвіди донора, НУО та громад в умовах відбудови під час війни». Говорили про те, що рідко звучить публічно. Мої інсайти: 1. Українські громади конкурують за ресурси не лише між собою — а з польськими, німецькими та іншими в ЄС. Треба вміти пояснити: чому ми, а не вони. 2. Виграють не найпостраждаліші — а найпідготовленіші. Проблема — брак експертизи та супроводу при підготовці до залучення фінансування. Немає grant-ready пакету — немає шансу. 3. Одна з громад, яка пройшла цей шлях, тепер сама навчає інших. Це вже модель. Питання — як масштабувати. 4. Виграє консорціум: бізнес + влада + громада + освіта + донори. Поодинці — шансів мало. Чому громади і бізнес не можуть пройти через наявні фінансові механізми — розкажу окремо. Такі івенти розширюють рамку — побачити всю картину одразу і зшивати це зі стейкхолдерами. Рідкісний кейс, коли на панелі були майже всі гравці. Дякую "Сміливі відновлювати" за організацію, побільше б таких івентів!

Ця історія почалась ще 15 років тому. Тоді і стався мій перший кейс публічно-приватного партнерства. Я молодий і зелений не знав, як працювати так, щоб рухати проєкти на стику бізнесу та держави. Робив усе інтуїтивно і просто намагався дотиснути питання, хоча це не допомагало - від слова «взагалі». Перелом стався тоді, коли я перестав триматися за одну роль і зібрав партнерську модель взаємодії з міністервтом, департаментом та бізнесом (сфера освіти) і ця конструкція пережила кілька змін керівників. Люди змінювалися, але проєкт не обнулявся. Скажу більше: компанія і проєкт продовжили працювати навіть тоді, коли я вже там не працював. Написав статтю і поділився досвідом для тих, хто працює зі складними системами і хоче, щоб іх рішення рухались, а не зависали в погодженнях ... Розказав про підхід stakeholder mapping, який допомагає запускати GovTech-проєкти без блоків. Поділився напрацюваннями з воркшопу, який я розробив для Global Government Technology Centre in Kyiv (GGTC Kyiv). Ловіть матеріал тут. Гарного всім дня!

ChatGPT почав радити мене людям як експерта з промо 🙂 А він, як відомо, дурниць майже не радить… хоча іноді галюцинує 😅 Зараз мій фокус — GovTech, EdTech і NGO-проєкти. Допомагаю командам без хаосу запускати освітні програми, комунікації та набори студентів — під ваш бюджет і KPI донорів. Працюю там, де треба: • навести лад у комунікаціях • пояснити програму донору, бізнесу і студентам однією логікою • зробити набір у освітню програму Кейси 2025 (релевантний досвід): 1. Kyiv School of Economics — KSE ProfTech 2. Helvetas Ukraine / Swisscontact — публічно-приватне партнерство в освіті 3. U.S. Embassy in Ukraine — освітні проєкт для підприємців 4. Malteser International — стратегія трансформації регіональних офісів та комунікації 5. BRDO — участь у розробці Стратегії зайнятості населення України 2030 Якщо ви NGO, освітній проєкт або працюєте на стику держави та EdTech — напишіть. Подивимось, як підсилити ваші комунікації і набір 🙂

Вийшла моя колонка на AIN.ua 🙂 У ній поділився досвідом розробки комунікаційних стратегій на реальних кейсах 2025 року — на трьох рівнях: національний → локальний → операційний. Писав чесно про те, з якими складностями зараз стикаються donor-проєкти, освітні програми та NGO — і які рішення реально працюють у практиці. Про що текст: • як будувати комунікації під реальні KPI донорів і бізнесу • як зв’язати B2C, B2B і партнерства бізнес–держава • як не втратити бюджет через хаос у меседжах і “широку рамку стратегії” https://ain.ua/2026/02/14/iak-zibrati-komunikaciinu-strategiiu-u-2026-kolonka/ Якщо у вас зараз задача: – запуск нових програм – масштабування освітніх або GovTech-проєктів – комунікації для donor-проєктів – партнерства бізнес + держава можливо, ця колонка буде корисною. А якщо у вас уже все працює ідеально — тоді можна не читати 😄