Ваш Капітан С🫡

Нарешті випускають рішення на основі ШІ для генерації інтерфейсів по текстовому запиту — Galileo AI По посиланню можна запитати ранній доступ до фічі. На виході обіцяють макети у фігмі. Слава автоматизації, бо нема сечі сидіти збирати ці кожного разу ці прототипи та шаблони по одним і тим самим патернам. Навіть якщо є пресети готових бібліотек компонентів — це все одно дурна робота та марнування креативного ресурсу дизайнера/ілюстратора/копірайтера. Work smart, not hard, хіба ні? Вітаю у четвертій промисловій революції та запрошую радо досліджувати нові можливості та технології! Невеличкий дісклеймер Зустрічаючи нові продукти я (тепер завжди) спочатку йду перевіряти їх по інтернетах та лінкединах на зв'язки з московитами. Якщо такі знайдено — продукт йде в блекліст і зустрівши такий наступного разу в соцмережах, я звертаю увагу колег на цей факт. Вважаю це частиною нової профетики і рекомендую робити так само.

Київська мисткиня Марія Шарлай (яка активно працює з ШІ) запустила у фейсбуці лютневий лютий марафон, у якому щодня розповідатиме про те, як ШІ використовується в креативних галузях та які інструменти вже працюють: 1. Вступ до ШІ в креативній індустрії 2. Кіно та відео 3. Дизайн одягу 4. Анімація 5. Візуальне мистецтво 6. Освіта 7. Реклама та маркетинг 8. Архітектура та інтер'єр 9. Ігри 10. Письмо та оповідь 11.Для дітей 12. Музика 13. Фотографія 14. Віртуальна та доповнена реальність 15. Продуктовий дизайн 16. Брендінг та графічний дизайн 17. Веб-дизайн 18. Озвучка та звуковий дизайн 19. Переклад та локалізація 20. Відео та пост-продакшн 21. Реставрація та збереження мистецтва 22. Досвід користувача (UX) 23. Прогнози, аналіз, рекомендації 24. Сульптура та 3-D 25. Поезія та написання пісень 26. Соцмережі 27. Бібліотека корисних посилань 28. Майбутнє штучного інтелекту в творчій індустрії та його потенційний вплив 👆 Раджу для загального розвитку, знайомства з технологією та руйнування упереджень.

👆Свіженький випуск подкасту. Знову розмірковую про ментальне, бо йому зазвичай приділяють недостатньо уваги порівняно з ремісницьким. Особливо зараз, коли психологічний стан всіх під підвищеним тиском. Сподіваюсь комусь стане трошки легше 🙏

Третій епізод подкасту «Культура дизайну» — Ментальні блоки, що заважають креативності В цьому епізоді подкасту «Культура дизайну» ментор та співзасновник студії Kultura Олексій Сальников ділиться своїми спостереженнями та досвідом обходу блоків, що впливають на креативний процес та творення. В фокусі такі, що особливо притаманні людям творчих професій: страх критики, самосаботаж та сформовані упередження. Завантажуйте та слухайте в дорозі та під час відключень світла🤓 🔹Apple Podcasts 🔹Spotify 🔹Google Подкасти 🔹Інші платформи Ці та інші ментальні блоки допомагаємо пропрацювати на інтенсиві з розвитку візуальної мови та креативності Майстерні. Новий потік стартує вже 6 лютого. Записатися на інтенсив

👆Свіженький випуск подкасту. Знову розмірковую про ментальне, бо йому зазвичай приділяють недостатньо уваги порівняно з ремісницьким. Особливо зараз, коли психологічний стан всіх під підвищеним тиском. Сподіваюсь комусь стане трошки легше 🙏

Наступну бієналє має курувати машина Проект досліджує зв’язок між кураторством і штучним інтелектом, а також можливість розробки експериментальної системи, здатної до кураторства, заснованої на принципах людино-машинного навчання. Розгортаючи серію експериментів із застосуванням методів машинного навчання для кураторства художніх виставок, проект запитує, як штучний інтелект може запропонувати нові чужі погляди на кураторські практики та кураторські знання. Як би виглядала наступна бієнале чи будь-яка масштабна виставка, якби машини зі штучним інтелектом взяли на себе кураторський процес і осмислили величезну кількість даних зі світу мистецтва, які значно перевищують можливості одного лише куратора? Сайт проєкту Дизайн та розробка сайту — Йєхван Сонг

Розвиток візуальної мови та креативного мислення З 6 лютого запускаємо вже п'ятий(!) потік Майстерних, де разом рефлексуватимемо, переглядатимемо творчий процес, аналізуватимемо ментальні моделі та стимулюватимемо вихід в поле експериментів. Все це для того, щоб допомогти креативникам сформулювати власні інструменти мислення та творення візуальної комунікації. Додав трохи скриншотів з лекції, раптом когось заманить хід думок, що на них відображений 😉 Записатися можна на сайті.

В продовження (підкріплення) попередньої думки дуже раджу почитати свіженьку книгу «Культурна експансія» від «Твоєї підпільної гуманітарки». Там є електронна версія за 80 ₴. Сформульовано базові думки, які розкривають вплив та наслідки російської культурної експансії. Розуміння цього контексту важливе для розуміння поточної ситуації у сфері дизайну зокрема. Опис видавця: Культурна експансія — це процес повільної і поступової окупації Росією українського культурного життя, витіснення з української культури питомих явищ і або їх апропріація, або заміна своїм. Кожен чув про заборони української, знає про русифікованість українського телебачення чи руйнування історичної архітектури в радянські часи. Проте значно менше людей уявляють собі масштаби цієї експансії та глибину російського впливу на кожну сферу культурного життя. Наша антологія подає багатовимірну картину агресивної поведінки Росії в українському культурному полі — від 18 століття і до сьогодні, від архітектури церков до реклами на телебаченні.

Накатав в твітері тред про те, чому зараз ігнорувати російський контекст в професії може бути шкідливим. Про їх мімікрію під жертв, підсилення мережі «своїх», затирання наративів справедливості, які будують українці. А також роздуми про те, що ми з цим можемо зробити і куди рухатись у майбутньому. Мені вже встигли закинути, що тред —  наглядний посібник меншовартості, бо… (подробиці в треді 🙃)

💚Перший випуск подкасту «Культура дизайну»💚 Презентую перший випуск подкасту «Культура дизайну» (який ми пишемо для школи Культури). Його тема «Дизайнерський погляд на невизначеність» — міркування про те, що нам робити в теперешні кризові часи великої невизначеності, яка підсилює повсякденний стрес, заганяє у ментальні пастки та блокує наш ресурс. Розбираю механізми реакцій на невідоме та пропоную інструменти, щоб віднайти ресурс, налаштуватися на невідоме та дивитися у майбутнє без остраху. Шлю промені підтримки вашій менталочці. 🔹Apple Podcasts 🔹Spotify 🔹Castbox 🔹Overcast Інші платформи незабаром. Буду радий оцінкам, рекомендаціям, підпискам, зворотньому зв'язку. Далі — ще більше цікавих та нагальний тем.

Браузер як операційна система На The Verge вийшов огляд браузеру Arc від нью-йоркського стартапу The Browser Company, який є цікавою спробою переосмислення користувацького досвіду взаємодії з інтернетом. Основна метафора — браузер як операційна система, що допомагає організувати роботу з контентом. Окрім альтернативних інтерфейсних гіпотез (потипу перенесення панелі вкладок в сайдбар, чи огранізацію груп вкладок в окремі «простори»), розробники додали вбудовані «записник» та «міроборд». Саме це привабило мене особисто, бо зазвичай, щоб опрацьовувати інформацію, доводиться перемикатися між різними програмами. Ще з цікавого —  автоматичне архівування відкритих вкладок через певний проміжок часу. З одного боку може здатися незручною фічею, а з іншого тримає в тонусі і не дає можливості займатися накопичуванням. В мене з цим проблема, бо пішло вже п’яте вікно з вкладками в хромі. Це близько 400 різних елементів, з чимось цікавим, які я залишаю, щоб систематизувати потім (але частина все одно висить «вічно»). Сам браузер ще не у відкритому доступі, але можна додатися у список очікування. Також почитайте: Маніфест про вікно браузера

Минулого тижня вийшов третій номер локального журналу про загальне ПЛЮС МІНУС НЕСКІННЧЕННІСТЬ. Можна скачати та почитати пдф всіх трьох номерів, а можна замовити друковані версії і тим самим підтримати видання. Нещодавно я як раз писав про важливість підтримки відродження журналів. Всередині локально, загально та сучасно. Дизайнила Катерина Дрозд. Катя, доречі, проходила наші Майстерні ;) Додав декілька розворотів з цікавинками у верстці, але звісно там багато іншого контенту для споглядання на читання.

На що звернути увагу дизайнеру? На буквальний набір стериотипів та кітчевість, які практично не відрізняються від того, що використовує в своїй комунікації умовний Мінкульт: Колоскі, тризуб, соняшники, калина, Мамай… Якби не приписка про те, що це арт-тур швейцарського митця, я б подумав, що це типовий місцевий продукт. Практично картинки з гуглозапиту «Україна». Ще раз — це Україна очима Швейцарії! То ж перед сучасним українським дизайнером стоїть виклик — формувати нові стійки сенси та метафори, націлені на прогресивне майбутнє, зміни та розвиток. Ламати ці стереотипи утворені в тому числі з подачі російської імперії, що сторіччями відтісняла Україну на періферію, ізолювала від історичних процесів, обкрадала, примітизувала та відводила образ недолугої селючки.

👆По соцмережах запущено шакалячий експрес, але більшість більшість реакцій спільноти про «гірше/краще». Тому розгорнуто хотілося б підсвітити, щоб на рівні дизайн-спільноти попри естетичної складової чи актуальності візуальних метафор, збільшувалась доля дискусії про системні зміни процесів та підходів, і те, як дизайнер може побудувати власне цей продукт «держава-користувач». З власного досвіду співпраці з державними структурами можу сказати, що позиція роз'яснення «картинок» (а це саме «картинками» це й сприймається в світі цінностей загальної аудиторії) якщо й важлива (часто здається, що тільки дизийнерам), то точно не має важелів впливу в побудові цих діалогів, бо не має сили створити загальносуспільний тиск. Не мають цього важелю й будь-які стилістичні гайдлайни, бо це «інструкція по користуванню «картинками». Отже, потрібно починати відкрито говорити з позиції вирішення більш грунтовних проблем (та професійної етики): марнотратства суспільних коштів, використання інструментів візуальної комунікації для імітації змін, тіньових процедур відбору виконавців та формулювать завдань й таке інше, роблення таких проектів «про боно» задля поповнення портфоліо.

👆Думали я жартував минулого разу? Ніт! Перший, як то кажуть, пійшов. І питання не в тому, чи краще стало. Питання — навіщо та за чиї гроші (та за наші з вами).

Коли ми з Сашою задумували Майстерні, не уявляли, що раптом на них буде регулярний попит. З рештою впевнились, що їх формат та запровоноване дизайнерам_кам переформатування мислення трохи розшатує сформовані рамки (сформовані особливістю дизайнерської освіти та курсів ремісницького формату) та дозволяє розкрити їхній потенціал «в довгу». Щоб ще більши підсилити цей вектор, я покликав доєднатися до Майстерних Влада Бойко (це його роботи в прев'ю @lad_boo), який проторює власний шлях в дизайні в контексті європейських шкіл (Влад зараз навчається на магістратурі в Антверпені) та має цікаві інсайти. На прохання, 23 грудня о 18:30, Влад проведе окрему лекцію «Дизайн та дизайнер: пошук власної візуальної мови», на якій розкаже про власні пошуки, зворотній вплив дизайна на ідентичність дизайнера, особливості роботи незалежного спеціаліста та комунікацію. Залишилось буквально кілька місць, запис на сайті. А за проміком «КАПІТАН» матимете знижку 10% 😉

Досліджую дитячу періодику радянської України, зокрема книгу-календар «Дванадцять місяців» — збірник оповідань для дітей молодшого шкільного віку з вкрапленнями різної загальноерудуючої інформації потипу «є така наука екологія» чи цікавих фактів з різних куточків світу. Ну й звісно пропаганди, починаючи з оповідать про дитинство леніна, романтизацією піонерства та закінчуючи відкритою маніпуляцією. Власне, цікаво досліждувати як мінявся її формат та інтенсивність аж до проголошення Незалежності України, але про це якось окремо розповім. Зараз хочу показати уривок з номеру за 1981 рік, від якого батхьортить, бо методички одні й ті самі. Це уривки з вражень Гарі Айзмана від спілкування з американськими школярами в містечку Мішн-В'єхо, неподалік ЛА. Зокрема, відповіді на питання «Чого ви чекаєте від нового року?» та «Що б ви хотіли побажати вашим радянським ровесникам в новому році»? Коментує це нєкій журналіст-міжнародник В.Г. Вайдашин. Далі, як то кажуть, почитайте самі.

Мати день народження в День збройних сил, напередодні якого ще й був День волонтерів, це супер-комбо. Дякую ЗСУ та волонтерам, що дожив та маю змогу продовжувати doing my best. То ж користуючись нагодою, прошу привітати наших героїв донатами через Mariia Polischuk, а вона там вже попіклується, щоб Стасікі та Катерини на передовій були при теплому одязі, пультах для дронів, гумі, дисках, турнікетах, медичках. Дякую! https://send.monobank.ua/jar/9dGQLHznbv номер картки mono 5375 4112 0226 5653 paypal maria.polischuk85@gmail.com

Копирсався в архівах, натрапив на логотип третього світового зліту Спілки української молоді. Виглядає класно та сучасно. Розпові вчителькє! 😁 Погуглив, та несподівано дізнався історичний факт, що спілка серед іншого відстоювала ідею української олімпійської самостійності на міжнародній арені. (Україна почала виступати на Олімпійських іграх під самостійним прапором тільки з 1994 року). Зверніть увагу на текст звернення, це 1972 рік. А потім підставте замість спорту будь-яку іншу сферу, отримаєте рівно те саме: подавлення, присвоювання, репресування.