Ірина Верещук

Сьогодні здійснила свою маленьку мрію. Підтягнулася три рази 🤘

Ще один крок у розвитку української ідентичності та національної стійкості. Президент Зеленський своїм Указом затвердив Концепцію сприяння розвитку пластового, скаутського руху в Україні та за її межами у 2027–2035 роках. Йдеться не просто про підтримку молодіжного руху.  Цей Указ Президента — про формування нової генерації українців. Йдеться про створення середовища молодих людей з українською ідентичністю, лідерськими якостями, навичками самоорганізації, волонтерства та здатністю діяти у кризових умовах. За затвердженою Президентом Концепцією, пластовий/скаутський рух фактично розглядається як один з інструментів національної стійкості, а відтак — як складова довгострокової національної безпеки. Центральна та місцева влада мають сприяти посиленню та масштабуванню пластового/скаутського руху.  Нам потрібно інтегрувати його у місцеві громади, систему освіти, а також в українські громади за кордоном. Сильна держава починається із сильних громадян.  А сильні громадяни не з’являються самі по собі — їх виховують родина, громада і нація. Саме тому розвиток Пласту і скаутського руху — це інвестиція не лише в нашу молодь.  Це інвестиція у стійкість і силу України на десятиліття вперед 🇺🇦

Меган Моббс очолює Благодійний фонд R.T. Weatherman Foundation. Її команда здійснює низку важливих гуманітарних проєктів в Україні. Особливо, що стосується зниклих безвісти військових та ідентифікації загиблих захисників.  Сьогодні мала продуктивну зустріч з пані Меган та її командою. Обговорили пріоритети у співпраці R.T. Weatherman Foundation з нашими державними інституціями, що займаються ідентифікацією тіл загиблих захисників.  Подякувала пані Меган та її команді за те, що допомагають Україні у важкі часи.  А ще слід зазначити, що пані Меган відслужила багато років у повітряно-десантних військах США, служила в Афганістані і є справжнім другом України 🇺🇦🤝🇺🇸

Президент Володимир Зеленський поставив завдання: до початку жовтня оновити державну ветеранську політику. Сьогодні в Офісі Президента відбулося засідання Координаційної ради з питань ветеранів війни та їхніх сімей, родин загиблих Захисників, а також полонених і зниклих безвісти. Засідання відбулося під головуванням Кирила Буданова. До роботи долучилися: - прем’єр-міністр Сергій Корецький; - ⁠секретар РНБО Ігор Клименко; - ⁠міністр оборони Євген Хмара; - ⁠керівник ГУР МОУ Олег Іващенко; - ⁠міністр у справах ветеранів Віталій Кім; - ⁠міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко; - ⁠міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін; - ⁠міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін. Також були представники Офісу Президента, РНБО, Міноборони, ГУР, СБУ, МВС, СЗР, Мінветеранів, Мінфіну, Мінекономіки та Мінсоцполітики, народні депутати й Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Зараз фокусуємо роботу на чотирьох ключових напрямках: ▪️ медична допомога, реабілітація та протезування; ▪️ фахівці із супроводу ветеранів; ▪️ ветеранські простори; ▪️ санаторно-курортне лікування та оздоровлення. Наше завдання — не просто оновити документи. Потрібна цілісна державна система, в центрі якої — ветеран і його родина. Система, яка працює зрозуміло, доступно і без зайвої бюрократії. До початку жовтня маємо вийти на конкретні рішення. Дякую всім учасникам за професійну та конструктивну роботу 🤝

Разом із Кирилом Будановим і міністром у справах ветеранів Віталієм Кімом сьогодні були на Національному військовому меморіальному кладовищі. Взяли участь у почесній церемонії поховання Захисників України, імена яких поки невідомі. Ми не знаємо їхніх імен. Не знаємо їхніх історій. Але знаємо головне: вони стали на захист нашої держави й віддали за неї своє життя. Ім’я кожного з них має бути встановлене. Пам’ять про кожного — збережена. Бо держава зобов’язана пам’ятати та поважати всіх, хто загинув за неї. Ми молимося за кожного та кожну з них. Молимося за їхні родини. Вічна пам’ять і вічна шана нашим Захисникам 🫡🇺🇦

Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за Україну. Але пам’ять про загиблих Захисників і Захисниць — це більше, ніж скорбота. Це те, що формує нас як націю. Бо нація живе доти, доки серед неї є люди, готові віддати за неї життя. У цьому, мабуть, і є одна з найбільших таємниць існування нації. Можна окупувати території. Можна знищити міста. Але націю неможливо перемогти, доки є люди, які вважають її існування вищим за власне життя. Україна вистояла протягом століть саме завдяки таким людям. І сьогодні наш обов’язок перед загиблими — не лише пам’ятати їх. Ми маємо збудувати державу, гідну їхньої жертви. Сильну. Справедливу. Здатну захистити своїх людей і передати наступним поколінням не лише українську землю, а й українську націю. Бо пам’ять про загиблих — це не тільки пам’ять про минуле. Це відповідальність живих за майбутнє. Вічна пам’ять усім Захисникам і Захисницям України, які віддали за неї своє життя 🙏🇺🇦

Учора Президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками Світового конгресу українців. На зустрічі були представники українських громад із багатьох країн світу. Бо українство давно виходить далеко за межі державних кордонів України. Мільйони українців живуть у США, Канаді, країнах Європи, Австралії, Південній Америці та в інших куточках світу. Але де б ми не жили, нас об’єднують історія і майбутнє української нації. Говорили про історичну памʼять та національну ідентичність, про військову і гуманітарну підтримку Україні, про економічну допомогу та санкційну політику, а також про збереження нашої культурної спадщини. Сьогодні Українська держава і світове українство мають бути єдиною силою в інтересах української нації. Держава має підтримувати українців у світі, допомагати їм зберігати зв’язок з Україною, мову, культуру й ідентичність. А українські громади за кордоном мають підтримувати свою державу — особливо зараз, коли Україна бореться за своє майбутнє. У нас одна Україна. І одне українство — незалежно від того, де проходять державні кордони та де ми сьогодні живемо. Попереду багато роботи. Але коли українці разом — у нас усе вийде 🇺🇦

Наш день 🇺🇦

Незалежній Українській Державі сьогодні 35 років. 🇺🇦 Але наша боротьба за незалежність триває століттями. Змінювалися покоління. Змінювалися імперії та кордони. Але незмінною залишалася віра українців у те, що ми маємо право жити вільними на своїй землі. Наші предки вірили в Україну навіть тоді, коли Української держави не було на політичній карті світу. Але вони вірили. І перемогли. Бо боролися. І передавали свою віру наступним поколінням. Саме тому сьогодні у нас є своя держава і своя армія. І тепер наша черга вірити. І ми віримо. В Бога. В Україну. В себе. Бо віра дає сили вистояти тоді, коли здається, що сил уже немає. Віра давала сили тим, хто боровся за Україну до нас. І вона дає сили нам сьогодні. Я вірю, що попереду — вільна та сильна Україна, якою пишатимуться наші діти. Так само, як сьогодні ми пишаємося тими, хто вірив у неї до нас. Нехай Бог береже Україну та український народ! З Днем Незалежності, Україно!❤️

Відвідала щорічний Національний молитовний сніданок. Разом із Президентом і міжнародними гостями молилися за три важливі речі. За тих, хто в полоні, – щоб дочекалися. За тих, хто в бою, – щоб повернулися. І за мир для України – справедливий і довгий 🙏🇺🇦

З Днем Державного Прапора України! 🇺🇦 Синій і жовтий — це не просто кольори нашого сучасного державного прапора. Вони супроводжують українців і нашу державність уже багато століть. Синій і жовтий були присутні в нашій символіці ще за часів Галицько-Волинської держави. У 1410 році в знаменитій Грюнвальдській битві воїни Львівської землі йшли у бій під синім прапором із золотим левом. Через кілька століть ці ж кольори бачимо на знаменах українського козацтва. У XVIII столітті полкові та сотенні знамена Війська Запорозького часто були блакитними, із золотими та жовтими хрестами, зорями, зброєю та постатями святих. У 1848 році, під час європейської «Весни народів», синій і жовтий остаточно утвердилися як українські національні кольори. Саме тоді у Львові над міською ратушею замайорів двоколірний український прапор. А коли у 1917 році українці знову почали виборювати власну державу, синьо-жовтий знову став прапором українського війська. Під ним вирушив на фронт перший український полк імені Богдана Хмельницького. Синьо-жовті прапори почали підіймати українські моряки на кораблях Чорноморського флоту. А у 1918 році синій і жовтий стали державними кольорами незалежної Української Народної Республіки. Історія нашого прапора показує дуже просту річ. Держави зникали й відроджувалися. Змінювалися кордони та покоління. Українцям забороняли власну символіку і карали за неї. А синій і жовтий поверталися. Бо ці кольори виявилися сильнішими за імперії, які намагалися їх знищити. І сьогодні під тим самим синьо-жовтим прапором українські воїни знову захищають нашу землю та нашу державу. Від княжих дружин і козацьких полків — до Збройних Сил України. Від Галицько-Волинської держави — до сучасної незалежної України. Наші кольори. Наша історія. Наша держава. З Днем Державного Прапора України! 🇺🇦

На День Конституції Президент Володимир Зеленський виступив з ініціативою встановити памʼятник Івану Мазепі у центрі Києва. Сьогодні Президент підписав Указ, який запускає процес реалізації цього проєкту. Чому це важливо? Тому що це про українську національну ідентичність і захист нашого когнітивного простору. Іван Мазепа — унікальна історична постать, яскрава та багатогранна. Він був не просто видатним державним і військовим діячем. У порівнянні з іншими гетьманами Мазепа правив найдовше — 22 роки. Тому йому вдалося створити сильну державну адміністрацію, підтримати розвиток освіти й культури, розгорнути масштабне церковне будівництво. Його гетьманування стало одним із найбільш стабільних періодів української державності тієї доби. І ще кілька цікавих деталей. Мазепа народився на Київщині. Навчався у Києво-Могилянському колегіумі. За власні кошти будував і відновлював православні храми. Його меценатство повʼязане, зокрема, із Софією Київською та Києво-Печерською лаврою. Мати гетьмана, Марія Магдалина Мазепина, була ігуменею Вознесенського жіночого монастиря на Печерську і була похована там — приблизно на території нинішнього Мистецького Арсеналу. Одним словом, Івана Мазепу з Києвом повʼязує дуже багато. Але головне — він належить до тих постатей, через яких ми повертаємо собі власну історію. Історію, яку росія століттями намагалася переписати, спотворити або стерти. Тому памʼятнику видатному гетьману України Івану Мазепі у Києві — бути!

Сьогодні відвідала Міжнародний ветеранський форум, який щороку проходить напередодні Дня Незалежності. Дуже мені зайшла промова Президента. Він говорив чесно і практично, але водночас стратегічно. Повага до ветеранів має бути частиною нашої національної ідентичності. А ветеранська політика — складовою довгострокової національної безпеки. Окремо Президент говорив про підтримку сімей ветеранів, загиблих, полонених і зниклих безвісти. Ці сімʼї мають бути обʼєктом особливої уваги та підтримки з боку держави. Саме такий підхід закладений у виступі: сімʼї мають стати повноцінними субʼєктами ветеранської політики. Президент підписав Закон № 4954-IX від 19.08.2026 про посилення підтримки військовослужбовців, ветеранів і звільнених з полону у питаннях лікування, реабілітації та протезування. Дякую народним депутатам, які підтримали цей закон 308 голосами. Головним завданням Уряду, і зокрема Міністерства у справах ветеранів, Президент визначив невідкладне та суттєве оновлення ветеранської політики. Державні ресурси та ресурси громад мають працювати значно ефективніше в інтересах ветеранів та їхніх сімей. Дедлайн для програми змін — до Покрови. І ще одна важлива думка Президента, яку повністю поділяю: ветеран — це не просто отримувач допомоги. Ветеран — це актив держави. Ветеранська спільнота має бути однією з опор українського суспільства.

Зустрілася з делегацією Молодіжної ради при Сеймі Республіки Польща. Молодь усюди однакова: енергійна, амбітна, світла та щира. Отримала величезне задоволення від простого і щирого людського спілкування. Від представників польської молоді почула дві важливі речі: Вони підтримують українську молодь у Польщі. Вони вірять в Україну. І це дуже важливо. Бо молодь — це завжди про майбутнє. І наше спільне майбутнє — це Україна та Польща поруч. 🇺🇦❤️🇵🇱

Під головуванням Кирила Буданова провели робочу нараду щодо державної підтримки Пласту в Україні та за її межами. У нараді взяли участь народні депутати з різних фракцій, міністр освіти і науки Андрій Бутенко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, посадовці з МЗС та Мінфіну, а також представники Пласту та Сергій Притула. Нарада відбулася на розвиток ініціативи Президента щодо державної підтримки пластового руху та інших молодіжних патріотичних організацій. Головна тема — державне фінансування Пласту, яке має збільшити його можливості для залучення молоді, розвитку організації та розбудови необхідної інфраструктури. Пласту — 115 років. За цей час він довів свою здатність виховувати покоління відповідальних, свідомих і діяльних українців. Пласт — це перевірений та дієвий інструмент формування української національної ідентичності. А отже — інструмент довгострокової національної безпеки. Саме так держава має сприймати Пласт. І саме тому держава має його системно підтримувати.