Elevatorist.com

✅Nestlé збільшить інвестиції в макаронну фабрику на Волині до €70 млн до кінця 2027 року, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі. Виробництво на новій фабриці стартувало у квітні 2025 року. Обсяг початкових інвестицій становив €43 млн і наразі в компанії бачать їх повернення у вигляді прибутку. Фабрика зможе виробляти 40 тонн вермішелі на рік. Продукцію експортуватимуть не лише до країн Європи, а й у США та Мексику.

‼️Судновласники, чиї судна заходили в українські порти, можуть зіткнутися з обмеженнями на заходи до чорноморських портів Росії. Про це свідчить службова записка Туапсинського балкерного терміналу, яку поширюють серед судновласників і операторів флоту, пише Latifundist.com. Мінтранс РФ упродовж 2–3 тижнів має підготувати документ, що регламентуватиме заборону до територіальних вод Росії. Критерії, за якими судно може потрапити під обмеження: • Останні 10 заходів у порти України, Румунії або Болгарії; • Наявність нових суднових документів; • Зміна власника протягом останніх 10 рейсів; • Зміна порту приписки або прапора; • Присутність у екіпажі громадян України чи Азербайджану; • Фрахтування судна одразу після ремонту. Як пише Latifundist.com, засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь розповів, що з посиланням на цей документ один з іноземних судновласників відмовився від суднозаходу в Україну.

У січні на 0,8% знизився експорт зернових, порівняно з груднем минулого року, повідомляють в УКАБ. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. Структура експорту агропродукції за січень: 🔹 Зернові культури — 3,4 млн т (кукурудза — 83%, пшениця — 16%), ▲ +13% до попереднього місяця; 🔹Олійні культури — 351,7 тис. т (соя — 63%, ріпак — 35%, соняшник — 1%), ▼ −32%; 🔹Рослинні олії — 479,7 тис. т (соняшникова — 82%, ріпакова — 10%, соєва — 7%), ▼ −6%; 🔹Макухи — 411,0 тис. т (соняшникова — 73%, соєва — 27%), ▼ −32%; 🔹Інші види агропромислової продукції — 349,9 тис. т, ▼ −15%.

«Контейнерний Термінал Мостиська» за 12 місяців 2025 року обробив понад 47 тис. TEU контейнеризованих вантажів. Загальний обсяг перевантажених вантажів сягнув 395 тис. т: зернові становили 35 тис. т, наливні — 200 тис. т, генеральні — 45 тис. т, балк-вантажі — 115 тис. т. У 2025 році компанія спрямувавши понад 65 млн грн на зміцнення логістичної бази: зокрема, було введено в експлуатацію новий критий склад площею понад 4 тис. кв. м та суттєво розширено парк спеціалізованої техніки.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики відзначив виробників агропродукції з найкращими показниками сплати податків у 2025 році. Серед агровиробників, які показали найкращі результати у 2025 році: • ТОВ «Баришівська зернова компанія» • ТОВ «Земля і воля» • СТОВ «ГОВТВА» • ТОВ СІГНЕТ-ЦЕНТР» • ТОВ «НВФ «Урожай» • ТОВ «Агрокомплекст «Зелена долина» • ТОВ «Волочиськ-АГРО» • ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ТЕРНОПІЛЬ» • ПП «АГРОСПЕЦПРОЕКТ» • СП ТОВ «Нива Переяславщини» • СТОВ «А.Ф. ЗЛАГОДА» • ТОВ «Кишенці»

🟢На сьогодні для вітчизняного сектору бобових культур головною проблемою є пошук покупців, а не обсяги вирощування. Таку думку висловив керівник AgPulse Analytica (Сінгапур) Гаурав Джейн у рамках заходу FOODAGRO MEETUP.

«Україна цього року отримала рекордний урожай гороху — близько 675 тис. тонн, а загальна пропозиція на ринку сягає майже 700 тис. тонн. Водночас Європа зібрала високий власний урожай, і вперше за останні роки її виробництво перевищило споживання. Питання ринків збуту для України сьогодні є відкритим», — пояснив Гаурав Джейн.

На його думку, регіон Близького Сходу та Північної Африки залишається одним із найбільш стабільних світових імпортерів бобових та є перспективним для українських виробників. Водночас він зауважив, що в світі зараз є надлишкова пропозиція бобових — приблизно 4 млн тонн запасів, що створює додатковий тиск на ціни.

Канадські виробники зернобобових (SPG) підбивають підсумки складного року з рекордними врожаями та жорсткими торговельними бар'єрами. ✅У 2025 Китай ввів 100% мито на канадський горох. Поставки впали на 2/3. ✅Індія запровадила 30% мито у листопаді. Поки канадський експорт падав, свою присутність на китайському ринку активно нарощувала Росія. Водночас Україна, попри підписану в березні 2025-го угоду з КНР, фактичні поставки гороху поки не розпочала. 📈 Вже на початку березня 2026 року Китай має скасувати мита на імпорт з Канади. Ринок миттєво відреагував: ✅ Ціни пішли вгору. ✅ Прогнозується відновлення експорту до рівня 800 тис. тонн за сезон. ✅ Запаси в портах Китаю — на багаторічному мінімумі, що може стимулювати ще активніші закупівлі. Чи вистачить цього для стабільності? Аналітики обережні. Пропозиція гороху в Канаді цьогоріч на 1 млн тонн більша, ніж торік. Одного лише китайського попиту може бути замало, щоб швидко поглинути такий надлишок.

Мінрозвитку готує законопроєкт, згідно з яким з 1 січня 2027 року електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) стане основною та обов’язковою. 🗓 Графік переходу: ✅ До червня 2026 року: Триває експериментальний проєкт. е-ТТН вже має повну юридичну силу, як і паперова. ✅ Протягом 2026 року: Поетапний перехід від «експерименту» до постійного використання. ✅ Кінець 2026 року: Розробка всіх спеціалізованих форм е-ТТН та актів коригування. • 1 січня 2027 року: Повний перехід на цифру (із окремими перехідними періодами для спецформ).

Січень видався непростим для ринку олійних. За даними ІА «АПК-Інформ», постійні атаки на портову інфраструктуру та дефіцит електроенергії суттєво сповільнили переробку соняшнику. 🔸Ринок олії та шроту: Через перебої у виробництві пропозиція та експортні поставки продуктів переробки скорочуються. 💰Динаміка цін: Минулого тижня закупівельні ціни на насіння соняшнику переважно знижувалися. 🌻Надлишок сировини: Аграрії активно везуть соняшник на заводи, що дозволило переробникам накопичити запаси й диктувати свої умови. 📊 Більшість заводів наразі декларують ціни в межах 28,8–29,2 тис. грн/т СРТ. За великі партії та високу олійність (вище базової) деякі компанії готові доплачувати — в окремих випадках ціна сягає 30–30,5 тис. грн/т СРТ. Окрім внутрішніх факторів, додалася корекція цін на експортному ринку соняшникової олії через зниження світового попиту.

‼️Не можна запускати елеватор різко в мороз, якщо обладнання певний час не працювало, говорить Директор з олійно-екстракційного виробництва та «Волочиського елеватора» групи VITAGRO Ілля Крохмальов.

«Якщо відразу включити — ривок може пошкодити ролики або стрічка просто лопне. Трапляються випадки, коли оператори не звернули увагу, запустили транспортер, він зробив один оберт — і стрічка пішла тріщинами», — каже спеціаліст.

Експерт додає, що це був не якийсь значний мороз: це не обов’язково -20. Така проблема може статися і в -5. Якщо на вулиці -10 — то це вже цілком ризиковано. Подробиці на цю тему читайте за посиланням.

Наприкінці січня ринок української кукурудзи продемонстрував стійке зростання. За даними S&P Global/Platts, вартість зернової досягла найвищої позначки з початку сезону. 📈 Станом на 30 січня аналітики оцінюють українську кукурудзу на базисі FOB POC у 222,50 $/т (із завантаженням наприкінці лютого — на початку березня). 🚀 Основним драйвером став активний імпортний попит, передусім з боку Туреччини, яка наразі є ключовим покупцем нашого збіжжя. Окрім високого попиту, на ціноутворення тиснуть логістичні труднощі в українських портах. Обмежена пропозиція «на місці» змушує покупців платити більше, щоб гарантувати поставки вчасно. Прогноз: Поки Туреччина зберігає високі темпи закупівель, а внутрішня логістика в Україні залишається напруженою, цінова підтримка кукурудзи зберігатиметься.

⁉️Чи можна використовувати оперативні силоси (хопери) не лише для накопичення, а й для «біологічного підсушування» зерна? Команда Департаменту зберігання агрохолдингу «Кернел» довела: так, це реально! 🔍 Фахівці вирішили використати природну енергію дихання зерна. Завдяки інтенсивному нагнітанню кисню мікрофлора активізується, виділяючи тепло. Це запускає процес термодифузії — волога з центру зернівки виходить на поверхню, звідки її набагато легше «забрати» в сушарці. Результатом дослідження стало зняття 2% вологості ще до подання у сушарку. Подробиці читайте у матеріалі.

🌻Louis Dreyfus Company (LDC) ввела в експлуатацію нову спеціалізовану лінію переробки високоолійного насіння на своєму агропромисловому комплексі Timbúes в Аргентині. Запуск нових потужностей дозволить підприємству переробляти ширший перелік олійних культур, зокрема канолу та соняшник, доповнюючи уже наявні потужності з переробки сої. Також нова лінія сприятиме оптимальнішому використанню потужностей протягом року, відповідно до сезонної доступності різних культур, зазначили в компанії.

Ізраїль розглядає можливість запровадження 50% імпортного мита на фуражну пшеницю з України та Росії. Ці зміни — частина нової масштабної торговельної угоди з США, яка набула чинності 1 січня 2026 року. Згідно з даними ASAP Agri, документ відкриває нові можливості для американських фермерів і створює бар'єри для традиційних постачальників: 🔹США отримують преференції: безмитний доступ агропродукції на ізраїльський ринок + державні субсидії на імпорт американської пшениці. 🔹Обмеження для Чорноморського регіону: обговорюється введення загороджувального мита у розмірі 50%. 🔹Старт: орієнтовно з 1 квітня 2026 року. Обмеження стосуються лише фуражної пшениці. Кукурудза та ячмінь, імовірно, залишаться під дією старих правил.

Пропозиція ріпаку на внутрішньому ринку, за даними Spike Brokers, стрімко скорочується. Більшість обсягів була реалізована ще восени та на початку зими, тож ринок офіційно переходить у фазу «міжсезонного затишшя».

«Переробники активно переорієнтовуються на соняшник, а більшість трейдерів фокусуються на експортних операціях або форвардних закупівлях під урожай 2026 року», — йдеться в повідомленні.

На кінець січня розрахункові залишки ріпаку в Україні становлять орієнтовно 600 тис. т, що є нетиповим для другої половини сезону.

Під час рейсу зі Стамбула до українського порту Південний 31 січня у балкера NOTA APP сталася аварія двигуна. Інцидент відбувся в акваторії Босфорської протоки — між Чорним та Егейським морем, що створювало ризик ускладнення судноплавства. За даними портової адміністрації, ситуацію вдалося взяти під контроль. Судно безпечно поставили на якір на рейді Ahırkapı. Фото з сайту gospodarkamorska.pl

Найбільше борошна в Україні за минулий рік виробив «Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2» — 107 тис. т. КХП належить компанії «Укрпромінвест-Агро». Загалом хлібокомбінат переробив понад 152 тис. т пшениці та гречки, а сумарний обсяг виробництва борошна, круп, висівок, комбікормової та паливної продукції сягнув понад 186 тис. т. За 12 місяців 2025 року Вінницький «КХП №2» експортував 18,97 тис. т продукції до країн Близького Сходу, Молдови, ЄС, Великої Британії та США.

💰Ціни на пшеницю на базисі CPT Одеса не змінюються третій тиждень поспіль на тлі помірної закупівельної активності трейдерів і переробників, повідомляє Spike Brokers. Продовольча пшениця з білком 11,5% торгується на рівні 210 $/т CPT, фуражна — 205 $/т CPT.

За 10 років роботи аграрного напрямку компанії Епіцентр, в нього інвестували близько $700 млн. Про це повідомила керівниця «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Орієнтовно 45% цих коштів були використані на розвиток елеваторних хабів, а 40% спрямовані на викуп корпоративних прав та формування земельного банку. Решта 15% пішла на придбання техніки: це комбайни, трактори, обладнання, зерновози, олієвози тощо», — зазначила Нікітюк.

За її словами, в майбутньому компанія планує переробляти все зерно, яке вирощує.

«Вже зараз маємо два млини, що переробляють пшеницю. Водночас ринок борошна в Україні, з одного боку, перебуває під значним впливом державного цінового регулювання, а з іншого — нестабільний. В результаті працювати з прибутком в цьому сегменті важко, тож ми шукаємо наступні рівні переробки, зі стабільною прибутковістю», — додала вона.

З початку 2025/26 МР Україна експортувала 18,71 млн т зернових та зернобобових культур. Зокрема, у січні на зовнішні ринки відвантажили 3,18 млн т зерна, з яких 2,66 млн т (83,6%) забезпечила кукурудза. Загалом з початку сезону, станом на 30 січня, експортовано: ✅ Пшениці — 8,45 млн т — на 2,29 млн т (–21,3%) менше, ніж торік; ✅Кукурудзи — 8,62 млн т — на 3,66 млн т (–29,8%) менше, ніж торік; ✅Ячменю — 1,32 млн т — на 729 тис. т (–35,3%) менше, ніж торік.