Екскурсії по Дніпру

Підсумки екскурсійного серпня Цього місяця проведено п’ять пішохідних екскурсій, три з яких під замовлення. Найбільше людей зацікавив маршрут «Невідомий Дніпро: парк Шевченка», його відвідало 78 екскурсантів. На вересень планується два маршрути: 3.09 Дніпровське блукання. Рибаковська балка 17.09 Дніпровське блукання. Двори і підворіття Прогулянка Рибаковською балкою не проводилась з 2020 р., зараз її суттєво оновлено і доповнено. «Двори і підворіття» - одна з найпопулярніших екскурсій центром міста. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у вересні😊 Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo Все буде Україна🇺🇦

Фрагмент про Потьомкінський сад у 1905 р. з нарису Олени Пчілки «В гостях у Катеринослава» (опубліковано у часописі «Рідний край» у 1908 р.): «Коли стоїш у тому парку, на тім високім березі, — то гарний краєвид бачиш перед собою. Околиця широка та далека, Дніпро бистрий, береги розмаїтні. Он праворуч якийсь велетень кинув камінь (Бичком звуть тепер той камінь-острівець). — кинув немов для того, щоб було схоже на якусь химерну подробицю тих краєвидів, що були в моді за катерининських часів. Камінь висторочується з води, кругом його крутяться хвилі, — і знов котяться спокійно. Цікаво подивитись, але не страшно...» Приходьте 27.08 на екскурсію «Невідомий Дніпро: парк Шевченка». Збір о 17.00 біля палацу студентів ДНУ (парк Шевченка).

Фрагмент про Потьомкінський сад у 1905 р. з нарису Олени Пчілки «В гостях у Катеринослава» (опубліковано у часописі «Рідний край» у 1908 р.): «Коли стоїш у тому парку, на тім високім березі, — то гарний краєвид бачиш перед собою. Околиця широка та далека, Дніпро бистрий, береги розмаїтні. Он праворуч якийсь велетень кинув камінь (Бичком звуть тепер той камінь-острівець). — кинув немов для того, щоб було схоже на якусь химерну подробицю тих краєвидів, що були в моді за катерининських часів. Камінь висторочується з води, кругом його крутяться хвилі, — і знов котяться спокійно. Цікаво подивитись, але не страшно...» Приходьте 27.08 на екскурсію «Невідомий Дніпро: парк Шевченка». Збір о 17.00 біля палацу студентів ДНУ (парк Шевченка).

Зелений театр у парку Шевченка У 1935 р. архітектори Генріх Швецько-Вінецький та Володимир Ковалевич спроєктували будівлю літнього театру для парку Шевченка на 3000 глядачів, який було реалізовано у 1936 р. Театр розташовувався на природньому схилі у північно-східній частині парку. Звідси відкривався краєвид на дніпровські острови і Мерефо-Херсонський міст. Сама схема розміщення нагадує давньогрецькі амфітеатри – на схилах місця для глядачів, внизу кругла сцена для акторів. До зеленого театру вела окрема доріжка у парку. Споруда використовувалось для проведення виступів самодіяльних колективів, святкувань тощо. Від парку театр відділяли білі дерев’яні грати оповиті зеленню. У 1941 р. будівля постраждала під час боїв. Після того її не відновлювали, хоча деякий час після ДСВ тут був танцмайданчик, але згодом зник і він. Світлина 1930-х років, взято з artkostyuk.com Приходьте 27.08 на екскурсію «Невідомий Дніпро: парк Шевченка». Збір о 17.00 біля палацу студентів ДНУ (парк Шевченка).

Зелений театр у парку Шевченка У 1935 р. архітектори Генріх Швецько-Вінецький та Володимир Ковалевич спроєктували будівлю літнього театру для парку Шевченка на 3000 глядачів, який було реалізовано у 1936 р. Театр розташовувався на природньому схилі у північно-східній частині парку. Звідси відкривався краєвид на дніпровські острови і Мерефо-Херсонський міст. Сама схема розміщення нагадує давньогрецькі амфітеатри – на схилах місця для глядачів, внизу кругла сцена для акторів. До зеленого театру вела окрема доріжка у парку. Споруда використовувалось для проведення виступів самодіяльних колективів, святкувань тощо. Від парку театр відділяли білі дерев’яні грати оповиті зеленню. У 1941 р. будівля постраждала під час боїв. Після того її не відновлювали, хоча деякий час після ДСВ тут був танцмайданчик, але згодом зник і він. Світлина 1930-х років, взято з artkostyuk.com Приходьте 27.08 на екскурсію «Невідомий Дніпро: парк Шевченка». Збір о 17.00 біля палацу студентів ДНУ (парк Шевченка).

Зелений театр у парку Шевченка У 1935 р. архітектори Генріх Швецько-Вінецький та Володимир Ковалевич проєктують будівлю літнього театру для парку Шевченка. Будівництво завершено у 1936 р. Театр був розташований на природньому схилі у північно-східній частині парку. Звідси відкривався краєвид на Монастирський острів і Мерефо-Херсонський міст. Сама схема розміщення за принципом нагадує давньогрецькі амфітеатри – на схилах місця для глядачів, внизу кругла сцена для акторів. До зеленого театру вела окрема доріжка у парку. Приміщення використовувалось для проведення виступів самодіяльних колективів, святкувань тощо. Багато елементів виконано з дерева. Розрахований на 3000 місць. Від парку театр відділяли білі дерев’яні грати оповиті зеленню. У 1941 р. театр припинив своє існування. Деякий час після ДСВ тут був танцмайданчик, але згодом зник і він. Світлина 1930-х років, взято з artkostyuk.com Приходьте 27.08 на екскурсію «Невідомий Дніпро: парк Шевченка». Збір о 17.00 біля палацу студентів ДНУ (парк Шевченка).

Будинок Померанца Домовласництво з’явилось наприкінці XVIII ст., але інформація про його забудову є лише станом на кінець XIX ст. На початку 1900-х років на ділянці зводиться декілька нових корпусів, у тому числі чотирьохповерховий будинок на червоній лінії вул. Харківської. Фасад виконано у цеглі з великою кількістю декоративних елементів. Перший поверх і підвальні приміщення були зайняті під комерцію, а на вищих поверхах розташовувались квартири. У другій половині 1900-х років домовласництво придбав купець Л. Померанц. У 1912 р. тут працювали кав’ярня Дурінцева, корсетна майстерня Рабіновича, квіткарня Школьникова, ювелірний магазин Копилова. У 1920-х роках майже усі квартири стали комунальними. У 1960-х роках проведено капітальний ремонт, під час якого втрачено оригінальний дах. З початку 1990-х років корпуси відселені. Світлина 1988 р. зроблена В. Лащенком, взято у Олександра Волока. Приходьте 13.08 на екскурсію «Дніпро цегляний». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Будинок Петрова Початково ця ділянка на Проспекті була частиною більшого домовласництва, виділена з нього не пізніше 1890-х років. На той час належала купцю Проніну. У 1897-1898 роках домовласництво купує власник поховального бюро, купець Георгій Петров, який одразу будує нову триповерхову кам’яницю прибуткового будинку. Фасади будівлі виконані у цеглі, є прикладом так званого «катеринославського цегляного стилю». Над центральним фронтоном раніше було шатро з флюгером, але воно не збереглось. Станом на 1910-ті роки ще існувало декілька менших корпусів. Після смерті Петрова у 1914 р. ділянка переходить у власність до його спадкоємців. У 1980-х роках при будівництві метрополітену старі будинки знесені, залишився лише головний корпус, який на початку 2000-х років був пофарбований і отримав сучасний вигляд. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока. Приходьте 13.08 на екскурсію «Дніпро цегляний». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Будинок Померанца Домовласництво з’явилось наприкінці XVIII ст., але інформація про його забудову є лише станом на кінець XIX ст. На початку 1900-х років на ділянці зводиться декілька нових корпусів, у тому числі чотирьохповерховий будинок на червоній лінії вул. Харківської. Фасад виконано у цеглі з великою кількістю декоративних елементів. Перший поверх і підвальні приміщення були зайняті під комерцію, а на вищих поверхах розташовувались квартири. У другій половині 1900-х років домовласництво придбав купець Л. Померанц. У 1912 р. тут працювали кав’ярня Дурінцева, корсетна майстерня Рабіновича, квіткарня Школьникова, ювелірний магазин Копилова. У 1920-х роках майже усі квартири стали комунальними. У 1960-х роках проведено капітальний ремонт, під час якого втрачено оригінальний дах. З початку 1990-х років корпуси відселені. Світлина 1988 р. зроблена В. Лащенком, взято у Олександра Волока. Приходьте 13.08 на екскурсію «Дніпро цегляний». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Будинок Померанца Домовласництво з’явилось наприкінці XVIII ст., але інформація про його забудову є лише починаючи з кінця XIX ст. На початку 1900-х років на ділянці зводиться декілька нових корпусів, головним з яких був чотирьохповерховий будинок на червоній лінії вул. Харківської. У ньому перший поверх і підвальні приміщення були зайняті комерцією, у вищих поверхах розташовувались квартири. Фасад виконано у силікатній цеглі з великою кількістю декоративних елементів. У другій половині 1900-х років домовласництво придбав купець Л. Померанц. У 1912 р. тут працювали кав’ярня Дурінцева, корсетна майстерня Рабіновича, квіткарня Школьникова, ювелірний магазин Копилова. У 1920-х роках майже усі квартири стали комунальними. У 1960-х роках проведено капітальний ремонт. З початку 1990-х років корпуси відселені. Світлина 1988 р. зроблена В. Лащенком, взято у Олександра Волока. Приходьте 13.08 на екскурсію «Дніпро цегляний». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Підсумки екскурсійного липня Цього місяця проведено шість пішохідних екскурсій, три з яких під замовлення. Найбільше людей зацікавив маршрут «Дніпровське блукання. Міські дачі», його відвідало 69 екскурсантів. На серпень планується два маршрути: 13.08 Дніпро цегляний 27.08 Невідомий Дніпро: парк Шевченка «Дніпро цегляний» - це новий маршрут, який присвячений темі цегли, цегляних фасадів в архітектурі міста. Прогулянка парком Шевченка проводиться раз на рік і цього разу вона відбудеться у серпні. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у серпні😊 Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo Все буде Україна🇺🇦

Будинок Петрова Початково ця ділянка на Проспекті була частиною більшого домовласництва, виділена з нього не пізніше 1890-х років. На той час належала купцю Проніну. У 1897-1898 роках домовласництво купує власник поховального бюро, купець Георгій Петров, який одразу будує нову триповерхову кам’яницю прибуткового будинку. Фасади будівлі виконані у цеглі, є прикладом так званого «катеринославського цегляного стилю». Над центральним фронтоном раніше було шатро з флюгером, але воно не збереглось. Станом на 1910-ті роки ще існувало декілька менших корпусів. Після смерті Петрова у 1914 р. ділянка переходить у власність до його спадкоємців. У 1980-х роках при будівництві метрополітену старі будинки знесені, залишився лише головний корпус, який на початку 2000-х років був пофарбований і отримав сучасний вигляд. Світлина 1990 р. зроблена Віктором Путієм, взято у Олександра Волока. Приходьте 13.08 на екскурсію «Дніпро цегляний». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Підсумки екскурсійного липня Цього місяця проведено шість пішохідних екскурсій, три з яких під замовлення. Найбільше людей зацікавив маршрут «Дніпровське блукання. Міські дачі», його відвідало 69 екскурсантів. На серпень планується два маршрути: 13.08 Дніпро цегляний 27.08 Невідомий Дніпро: парк Шевченка Наступного місяця планується дві екскурсії. «Дніпро цегляний» - це новий маршрут, який присвячений темі цегли в архітектурі міста. Прогулянка парком Шевченка проводиться раз на рік і цей час настає у серпні. У розкладі можливі зміни, слідкуйте за анонсами. Бережіть себе і своїх близьких, доброго здоровля і до зустрічі вже у серпні😊 Якщо у вас є питання стосовно екскурсій, пишіть @chipyo Все буде Україна🇺🇦

Кінотеатр «Космос» Наприкінці 1950-х років територію колишніх Міських дач починають активно забудовувати типовими п’ятиповерховими будинками, виникає Вузівський житловий масив (по назві вул. Вузівської – зараз пр. Гагаріна). Окрім житла будуються також громадські об’єкти. Влітку 1965 р. на пр. Гагаріна відкривається кінотеатр «Космос». Двоповерхова будівля у стилі радянського модернізму з залом на 490 місць зведена за типовим проєктом. Головною архітектурною «родзинкою» об’єкту було мозаїчне панно зі стилізованим зображенням Сонячної системи. На початку 2000-х років кінотеатр закрився, його приміщення прилаштували під магазин будівельних товарів. Восени 2021 р. будівлю знесено, зараз тут ведеться будівництво ЖК Космос. Світлина 1960-х років, взято з dnepr.info Приходьте 29.07 на екскурсію «Дніпровські блукання. Міські дачі». Збір о 17.00 на зупинці “Універмаг «Славутич»” (зі сторони парку Писаржевського).

Водонапірна башта на Підстанції У 1906-1909 роках у Катеринославі створювався новий міський водогін. Фірма одеського інженера Володимира Кундерта виступила підрядником при будівництві декількох об’єктів водогону, зокрема машинних корпусів Кайдацької насосної станції, резервуарів для води. В районі Міських дач також планувалось створити частину водогону з Дачним резервом. Так, у 1911 р. за проєктом Кундерта зводиться водонапірна башта на 30 тис. відер води. Будівля цегляна, а сам резервуар залізобетонний. Архітектура башти має відсилки до стилю модерн. У 1976 р. архітекторами Зубарєвим, Чубаровим, Лошаковим створено проєкт перебудови башти у ресторан з назвою «Стара башта». Проєкт реалізовано у 1979 р., до старого корпусу прибудовано триповерховий модерністичний об’єм. З 2012 р. будівлі ресторану закинуті. Світлина 1910-х років, взято у Олександра Волока. Приходьте 29.07 на екскурсію «Дніпровські блукання. Міські дачі». Збір о 17.00 на зупинці “Універмаг «Славутич»” (зі сторони парку Писаржевського).

Кінотеатр «Космос» Наприкінці 1950-х років територію колишніх Міських дач починають активно забудовувати типовими п’ятиповерховими будинками, виникає Вузівський житловий масив (по назві вул. Вузівської – зараз пр. Гагаріна). Окрім житла будуються також громадські об’єкти. Влітку 1965 р. на пр. Гагаріна відкривається кінотеатр «Космос». Двоповерхова будівля у стилі радянського модернізму з залом на 490 місць зведена за типовим проєктом. Головною архітектурною «родзинкою» об’єкту було мозаїчне панно зі стилізованим зображенням Сонячної системи. На початку 2000-х років кінотеатр закрився, його приміщення прилаштували під магазин будівельних товарів. Восени 2021 р. будівлю знесено, зараз тут ведеться будівництво ЖК Космос. Світлина 1960-х років, взято з dnepr.info Приходьте 29.07 на екскурсію «Дніпровські блукання. Міські дачі». Збір о 17.00 на зупинці “Універмаг «Славутич»” (зі сторони парку Писаржевського).

Водонапірна башта на Підстанції У 1906-1909 роках у Катеринославі створювався новий міський водогін. Фірма одеського інженера Володимира Кундерта виступила підрядником при будівництві декількох об’єктів водогону, зокрема машинних корпусів Кайдацької насосної станції, резервуарів для води. В районі Міських дач також планувалось створити частину водогону з Дачним резервом. Так, у 1911 р. за проєктом Кундерта зводиться водонапірна башта на 30 тис. відер води. Будівля цегляна, а сам резервуар залізобетонний. Архітектура башти має відсилки до стилю модерн. У 1976 р. архітекторами Зубарєвим, Чубаровим, Лошаковим створено проєкт перебудови башти у ресторан з назвою «Стара башта». Проєкт реалізовано у 1979 р., до старого корпусу прибудовано триповерховий модерністичний об’єм. З 2012 р. будівлі ресторану закинуті. Світлина 1910-х років, взято у Олександра Волока. Приходьте 29.07 на екскурсію «Дніпровські блукання. Міські дачі». Збір о 17.00 на зупинці “Універмаг «Славутич»” (зі сторони парку Писаржевського).

Будинок Воротнікової Домовласництво у 1897-1912 роках належало Н. Баліну. Після 1912 р. Балін ще володів сусідньою ділянкою. Про забудову, яка знаходилась тут до 1912 р. майже нічого невідомо, скоріш за все, це були декілька корпусів прибуткових будинків. У 1913 р. за нової власниці Є. Воротнікової, старі будівлі знесені і замість них зведено два прибуткових будинки у стилі модерн. Ці кам’яниці збереглись до нашого часу. Цікавим є корпус розташований по червоній лінії вул. Старокозацької. Фасад декорований сценами з полювання, має два великих еркери та чотири оригінальних балкони, а також колись мав годинник, що встановлений у наші часи. У 1910-х роках тут працював склад вугілля М. Айзенберга, мешкали касир Азовсько-Донського банку Я. Сергєєв, будівельний підрядник Д. Зільберман. Світлина 2015 р., взято з uk.wikipedia.org Приходьте 16.07 на екскурсію «Невідомий Дніпро: вул. Старокозацька». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.

Будинок Воротнікової Домовласництво у 1897-1912 роках належало Н. Баліну. Після 1912 р. Балін ще володів сусідньою ділянкою. Про забудову, яка знаходилась тут до 1912 р. майже нічого невідомо, скоріш за все, це були декілька корпусів прибуткових будинків. У 1913 р. за нової власниці Є. Воротнікової, старі будівлі знесені і замість них зведено два прибуткових будинки у стилі модерн. Ці кам’яниці збереглись до нашого часу. Цікавим є корпус розташований по червоній лінії вул. Старокозацької. Фасад декорований сценами з полювання, має два великих еркери та чотири оригінальних балкони, а також колись мав годинник, що встановлений у наші часи. У 1910-х роках тут працював склад вугілля М. Айзенберга, мешкали касир Азовсько-Донського банку Я. Сергєєв, будівельний підрядник Д. Зільберман. Світлина 2015 р., взято з uk.wikipedia.org Приходьте 16.07 на екскурсію «Невідомий Дніпро: вул. Старокозацька». Збір о 17.00 на розі вул. Старокозацької і вул. Виконкомівської.