колючий светр

щойно оголосили, що Пулітцера-2025 за найкращий прозовий твір отримав Персіваль Еверетт за роман "Джеймс" а за найкращу поезію - "Вибране" Мері Гоу

починаю другу книжку, друзи *бачу, змінився перекладач та редактор. буду придивлятись, бо у першій книжці були питання до обох.. #аберкромбі

Після майже двох років клопіткої роботи ми відкриваємо передпродаж двотомника спогадів Надії Суровцової! До 25 травня на книжки діє 15% знижки 👉 https://komorabooks.com/product/spogady/ Надія Суровцова — громадська діячка, дипломатка, історикиня, публіцистка, перекладачка, яка стала жертвою радянського режиму. Майже 30 років вона провела в тюрмах, таборах і на засланні. Життя Надії Суровцової вражає, а її «Спогади» — один із найважливіших документів доби. Дякуємо команді, яка старанно працювала над обома томами 💌 Випускова редакторка: Ольга Лилик Упорядниця: Оксана Юркова Перекладачки 2-го тому: Тетяна Калитенко, Ольга Лилик Літературна редакторка: Оксана Плаксій Коректорки: Оксана Борис, Алла Костовська Дизайнерка обкладинки: Марія Кінович Макет і верстка: Олександра Брунова Авторка передмови: Дарка Гірна Авторка післямови: Ізабелла Хруслінська Друзі, дякуємо всім, хто чекав на книжку разом із нами, писав і надсилав слова підтримки. Це так багато для нас означає! Книжка видана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

стосик із книжок, які з'явились у мене вдома з різних причин за нещодавній час, виявився кхм кхм...disturbingly великим

те, про що казала — я проводжу дослідження досвіду користування вебсайтом(!) goodreads і мені потрібні ваші відповіді. навіть якщо ви вже пішли з гудрідзу або користуєтесь нечасто. потрібно хоча б десяток людей, але що більше, то кращим у мене вийде результат🤭 я буду дууууже вдячна!

друзі, це ж вона! кілька ночей тому я була дуже засмучена і не могла спати. прийнявши вольове рішення почитати шось максимально лайтове і ескапічне, взяла з полиць аберкромбі. імеджин, я вже скоро й закінчую першу частину, шок шо у нас наразі є: ✨фокус на персонажах - кожний розділ в 3й особі розказує про когось одного/двох. загалом, центральних персів не так і багато: інквізитор-каліка і бувший військовий, який після полону проклинає усіх і все, особливо сходинки (мені він своєю зухвалістю та хитрістю нагадує тиріона ланністера); північанин (для "цивілізації" під назвою Союз він, звісно, вважається варваром), дужий вояка, який втратив всю свою сім'ю; супір крутий дядько-маг з лисою головою і бородою; самозакоханий білявчик капітан а-ля джейме ланністер (я вже загубила себе у порівнянні цього фентезі із гп, моя провина..); бувша рабиня, нині в пошуку як "небезпечна жінка, яка безжально відчикрижує помідорчики(цитую) чоловіків і вбиває своїх ворогів одним махом" ну і до десятка вторинних персів. прописані добре, це відчувається з перших сторінок ✨лор розкривається повільно - не сказала б що це мінус, але хотілось би на 400й сторінці знати трохи більше. по суті, ми маємо: війну, яку почав КОРОЛЬ ПІВНОЧІ (don't get me started); союз, який готується до неї, але поки що не дуже вправно; політичну суєту, зокрема за неї відповідає інквізитор-каліка; магію, але поки що максимально дозовану; різні види вояків, нпр "імениті" - най-найкрутіші, як я зрозуміла ✨сцени бійок влучні і прикольні, але це ще не дійшло до власне воєнних баталій загалом, мені заходе. є правда таке чуство, що деякі персонажі слугують чисто для підтримання комічности чи інших очевидних цілей, але під цей антураж в принципі таке підходить #аберкромбі

шмол спойлер до фентезі(!), яке ниньки читаю обирала цитату дуже ретельно 😉

угу каесде анонсували "кафку на пляжі" муракамі та "мій рік відпочинку та розслаблення" мошфеґ першого якщо і читатиму, то в англійському перекладі, бо український переклад робився з нього, а я не дуже довіряю такому поламаному телефону другу раджу вам брати, бо мені цікаво, який ТУТ переклад, скажете мені😂 я читала книжку ще на початку повномасшабного вторгнення, це чудова чорнувата іронічна книжка про міленіалів, апатії як бунту проти суспільного шітшоу і вобще авторка прикольно і свіже пише. у мошфеґ я читала десь книжки чотири, здається, тому вангую, що багато наших читачів її не пойме, вона специфічна. її "ейлін" виходила вже давно у віваті, хто не зна *скоро напишу про книжки, які прочитала і читаю, не перемикайтесь

друзи, до мене звернулись із проханням зашерити збір та розіграш. долучайтесь далі текст пані, яка збирає гроші: Доброго дня, доєднуюсь до дружнього збору на ремонт автівки 🚗 Організаторки: @lera.kuzinska Збираємо на ремонт корча інструктора 150го Навчального центру командування сил ЗСУ «Філіна» для виконання завдань, в тому число бойових🔥 Серед усіх донатерів розіграємо улюблену книжку Філіна а саме «Чорний ворон» Василя Шкляра🦅 А за донат від 50 грн — підсвічник з 80-ї міни, щоб грів добре серце у темні часи❤️‍🔥 Більше донатів = більше шансів на виграш! Загальна ціль збору: 50 000 грн Моя ціль: 3 000 грн Допис: https://www.instagram.com/p/DI5rRSko3PP/?igsh=N3ozYmlnbmdhaW13 Банка : https://send.monobank.ua/jar/4i6oSJJBEr Дякую за увагу 🫂

слухали, як емілі вілсон декламувала іліаду? ;)

Так сталось, що мені подарували другу книгу про картини у Пруста, тому я хочу розіграти її серед вас. Відкрила допоміжну банку на збір бригаді мого однокласника на авто. Кидайте донат у 200 грн і коли закрию збір — оберу переможця. Більше донатів — більше шансів, що рандом обере саме вас. До речі. Книга разйоб😉 Дякую Олені за подарунок і можливість зробити добру справу, дякую вам за донати і репости❤️ Посилання на банку

прочитала хороший текст еліф батуман про королеву асексуальності в японській літературі саяку мурату декілька тез, які виділила для себе 💋якщо ви читали її книжки, то можливо помічали відсутність злості, вираженої традиційним способом її персонажами. мурата пояснила, що в дитинстві у неї був "поганий досвід", через який у неї були проблеми з горлом. зокрема це спричинило нездатність виражати гнів та прокомунікувати з кимось свої емоції. а пізніше вона помітила за собою, що розучилась гніватись в принципі 💋коли вона була студенткою, основоположними текстами, які вплинули на неї як на авторку, був "сторонній" альбера камю та "бракована людина"(або "крах людини") осаму дадзая. червоні ниточки - алієнація та неемоційність, які в обох творах спричинили смерть 💋працює мурата виключно поза домівкою: у кав'ярнях, ресторанах і тд 💋обсесивно писати вона почала ще в 10 років. процес письменництва мурата називає церквою та священним світом, яким править "бог романів" 💋у школі письменниця переживала буллінг зі сторони інших дітей. каже, що справлялась із цим становищем, пишучи по 10 годин на день. "коли я була дитиною, багато людей бажали мені смерті. можливо, я й була мертва. письменництво воскресило мене" 💋мурата вимальовує на папері свій процес письма: постать, яка стоїть перед столом у лабораторії; на столі лежить ідентична людина, розрізана на частини. у ящиках містяться частини тіла та органи. у верхній частині малюнка зображений скляний куб: чистий, продезінфікований акваріум. письменниця пояснює: мурата-авторка розрізає мурату-людину. частинки мурати-людини "кристалізуються" в акваріумі, а потім з них оживають нові персонажі 💋про прибульців та мурату: коли їй було 8 років, до неї через вікно в кімнату заліз прибулець і забрав її до далекої планети, де вона почувалася спокійно та безпечно. з того часу у неї з'явилося близько 30ти друзів-прибульців, яких вона часто відвідує :) 💋припинити писати для неї буквально означає смерть. коли після її дебюту у 2003 році один із видавців сказав, що їй краще не писати книжки, у мурати стався період дисоціації та постійних суїцидальних думок дивовижна жінка. на днях прочитала її коротесеньку новелу "чистий шлюб", яка є у публічному доступі. текст закінчується геніальним реченням (та словом "вагіна") і в принципі пояснює, чому шлюб не буває чистим. майстерність як вона є #саякамурата

каждий раз дивуюсь, як ви умудряєтесь задавати питання на взагалі РІЗНІ теми. дякую, давайте ще😉 Q: над перекладом чого хотілося 6 попрацювати, якби була можливість? A: книжки єна ріда, кейтлін доуті, отесси мошфеґ, лізи таттл, елайзи кларк, октавії батлер. це стосовно більш менш сучасної прози, бо про складнішу експериментальну прозу я поки навіть не думаю гг. а ще б зайнялась якимись релевантними/нішевими нонфіками, бо їх ще й самій в процесі цікаво читати Q: Привіт! Можна добірку «екранізації мрії» (які книжки хотілося б побачити на екрані або які вже існуючі екранізації хотілось би переробити з іншими режисерами та акторами)? A: ой, це класне питання, дякую за нього. ✨однозначно я б подивилась wuthering heights не з джейкобом елорді, а з девом пателем. крім того, що я його просто люблю і мені його не вистачає на екрані, мені здається, що він би міг розкрити ярість гіткліффа по новому. ✨щодо екранізації мрії, то звісно, "вавилон" кван, але вона й так буде. я просто досі не можу повірити + боюсь, що вони з ним зафейляться (дуже ймовірно..) ✨тупо нереалістичне бажання аби ксав'є долан приїхав в одесу і зняв фільм на основі оповідань катерини калитко ;)) ✨я хочу "франкенштейна", де віктор буде виглядати не як мужик (майбутня екранізація із оскаром яйзеком, привіт), а як твінк...бо він ним і є. у "бульварних жахах" каст на франкенштейна був ідеальним, на мою скромну думку. ✨а ще на власний подив я досі часто думаю про кінематографічність "certain dark things" сильвії морено-ґарсії - це міське фентезі з вампірами ацтекської міфології. незважаючи на те, що мені зіпсувала враження трохи дурна романтична лінія, я вважаю, що книжка дуже свіжа і не схожа на інші в цьому жанрі. мені уявляється аліче пагані з її ефектним боб-каре на роль гг Q:Вибачте, якщо питання нетактовне, але ви писали про те, що ви нейровідмінна. Можете розказати про це більше і як воно впливає на читання книжок і взагалі на ваше життя? A: це навпаки хороше питання, дякую. у мене рдуг, про який я дізналась відносно нещодавно, і який переїбав мені моє відчуття себе. нейровідмінність - це важка штука, бо чи не кожен день ти стикаєшся зі своєю ж інакшістю, яку суспільство звикло відторгувати, бо не розуміє її. але ми ж дихаєм, значить шось якось і буде. щодо впливу на читання: ну от дивіться, рдуг провокує багато штук, наприклад фонову тривожність, вічну спрагу до швидкого (!) дофаміну. якщо останнього тобі не вистачає, просто почитати книжку тобі буде не в кайф, бо дофамін ти через 5 хв не отримаєш. підключається скролінг, годинне втикання в стіну, нездоровий сон, банальна прокрастинація, або безпричинна втома. читати стає складніше, хочеться просто розтанути в повітрі. але збиратись в купи інколи виходить і великими зусиллями ти починаєш спочатку. знову буквально вчишся читати довше однієї години (якщо книжка не входить у твоє коло гіперфіксації). тому я називаю себе повільною читачкою, вобще ніяк не блогеркою (бо контент як ви встигли помітити не регулярний, і я з нього нічого не отримую. це замкнуте коло, але бути блогеркою не входить у мої цілі та бажання) і просто живу як карта ляже. суцільний хаос, але мені інколи навіть подобається;) Q: Топ 3 аніме A: не дивлюсь практично аніме, але хай буде "моє ім'я", "ходячий замок" + щойно почала дивитись "монолог травниці", поки подобається

Кількість жертв у Харкові після ранкового удару вже перевалила за 70 і МНСники ще працюють. Тому сьогодні, вибачайте, контент такий. Конвертуємо гнів та розпач у русоріз. Най та рашка палає! Стерненко DroneBomber та їхня постійна банка Балу HUB Кіт не пригай

прийшла моя перша плівочка😉😉 дерева, церкви ну і я

🪹A Nest of Nightmares🐦‍⬛ — Lisa Tuttle #прочитане Збірка горор-оповідань, для якої Лізу Таттл попросили вибрати найкраще і, О, вона мене не розчарувала! Це вже успіх, коли в збірці мені подобається більше половини творів, а тут мені зайшли майже всі. Дякую пані Діані за цю рекомендацію💋 Це олдскульний горор та weird fiction минулого століття, але він на диво refreshing. Можливо я кажу так, бо маю замалий досвід читання подібного, а може Ліза Таттл настільки майстерна, що здатна викликати мурашки майже не вдаючись до графічних описів. Кінцівки деяких оповідань можна описати як "за секунду до катастрофи" і це працює на мені сильніше, ніж описи того, як якась страшна штука вискочила і влаштувала масакр, бо лишає читача домальовувати жахливу картину самому. А ще майже всі історії зосереджені на жінках, їхніх страхах та бажаннях. Багато з персонажок знаходяться на перехідному, або новому етапі життя. І саме в цей період блукання невідомістю щось надприродне втручається, іноді зрозуміло загрозливе, іноді ірраціонально-розпливчасто тривожне. Знову ж таки, мені сподобалося майже все, але згадаю улюблене: Bug House: жінка прибуває пожити у тітки і помічає, що будинок весь поїдений жуками і запліснявілий, а сама тітка передчасно постаріла і виснажена. А ще будинком бродить щось підозріле. Це перший твір у збірці і відразу такий собі удар під дих, чому — не казатиму, бо спойлер, але обережно якщо читатимете. Community Property: дитинка чи тваринка не врятують вам шлюб!!! Flying to Byzantium: сай-фай письменниця переживає відкат, або те, чим для неї є "бути невдахою", але все це відбувається у доволі тривожний, ніби змовницький спосіб. Threading the Maze: фолк-горор оповідання, де подружжя подорожує пам'ятками Британії, а потім відбувається щось химерне, коли вони зупиняються в будинку поруч із давнім торф'яним лабіринтом. Не дуже зрозуміла що відбулося, крім очевидного, але зачепило. The Other Mother: художниця намагається знову творити після перерви внаслідок материнства, але її починає переслідувати моторошна жіноча, але явно не людська фігура The Memory of Wood: сім'я з дітьми купує антикварну haunted скриню, з якої ночами лунає плач немовляти A Friend in Need: жінка зустрічає в аеропорту іншу жінку, вражаюче схожу на її уявну подругу дитинства The Nest: після переїзду в новий будинок гг починає підозрювати, що її молодша сестра ЧИМОСЬ ТАМ ЗАЙМАЄТЬСЯ на горищі із якимсь птахочелом

шось сіпнувся палець і клацнув на іконку друкарні, куди я не заходила вже давно. у сповіщеннях було це😳 аж ледве(!) не задумалась над тим, щоб знову туди писать. хоча мені завжди здавалось, що там вітер свище, і ніхто мене там не читав ;)

в шокові, що до сьогодні я абсолютно не помічала, що українська назва книжки кінга "11/22/63" жодним чином не локалізована для нашого читача. принаймні я не задумувалась над цим можливо, це була вимога правововласників, звісно, бо "22.11.63" їм ні про що не скаже. треба задуматися, щоб дійти до дати смерті кеннеді, а всі знають, що американці не люблять думати

я так розумію, майже всі п'єси шекспіра були натхненні грецькими міфами. бро wasn't that original...